Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Людина значення Гайдельберзька людина Череп Homo heidelbergensis Бі

Гайдельберзька людина

Гайдельберзька людина
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Людина (значення).
† Гайдельберзька людина
image
Череп Homo heidelbergensis
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Підклас: Плацентарні (Eutheria)
Ряд: Примати (Primates)
Підряд: Сухоносі (Haplorrhini)
Парворяд: вузьконосі (Catarrhini)
Надродина: Людиноподібні (Hominoidea)
Родина: Гомініди (Hominidae)
Рід: Людина (Homo)
Вид: Гайдельберзька людина
Біноміальна назва
Homo heidelbergensis
Посилання
image Вікісховище: Homo heidelbergensis
image Віківиди: Homo heidelbergensis
image EOL: 4454115
Fossilworks: 83086

Гайдельберзька людина (Homo heidelbergensis) — вимерлий вид, європейський різновид людини прямоходячої, що мешкав в Європі та Західній Азії між 700 і 200 тис. років тому і вважається попередником неандертальця.

Вчені вважають, що гайдельберзька  людина з'явилась 700 000 років тому в Африці, та в період між 300 та 400 тис. років тому гайдельберзька людина іммігрувала в Європу та Азію. Скам'янілості були знайдені в Ефіопії, Намібії та Південній Африці. Близько 300 тис. років тому в Європі від гайдельберзької людини відокремився окремий вид неандерталець (Homo neanderthalensis), а 200—100 тис. років тому в Африці людина розумна (Homo sapiens).

Відкриття

image
Щелепа, знайдена біля Гайдельберга

21 жовтня 1907 року вперше було знайдено залишки гайдельберзької людини — нижню щелепу. Першовідкривачем був Даніель Гартманн, який знайшов щелепу в піщаному кар'єрі у селі Мауер (поблизу Гайдельберґа, Німеччина). На глибині 24 м було знайдено щелепу із зубами часів раннього плейстоцену (400—600 тис.років тому). У цій знахідці бракувало кількох зубів (премолярів), які згодом виявили поблизу самої щелепи. Назву дав професор Отто Шетензак, вона походить від німецького міста Гайдельберґ (нім. Heidelberg).

Також скам'янілості гайдельберзької людини були знайдені у Штайнгаймі-на-Мурі («Штайнгаймський череп»), 1925 р. в Ізраїлі («Галілейський череп»), 1992 р. у Сьєрра-де-Атапуерка (Іспанія) знайдено більше 5 тис. кісток гайдельберзької людини, що належали 32 особинам чоловічої та жіночої статі, інші залишки були знайдені у Франції, Італії, Греції, Китаї.

Морфологічні ознаки

Гайдельберзька людина містила ознаки Homo erectus, та Homo sapiens. До ознак людини прямоходячої належать такі:

  • яскраво виражені надбрівні дуги;
  • масивне підборіддя без виступу;
  • череп із товстими стінками;
  • низький лоб;

Схожість гайдельберзької людини з неандертальцем полягає у тому, що гайдельберзька людина мала округлу потилицю; До ознак, притаманних людині сучасної анатомічної будови, включають:

  • чутливість звуків;
  • доволі великий мозок (1000—1200 см3).

На основі знайдених решток, у печері Атапуерка (Іспанія) вчені змогли відтворити зовнішній вигляд гайдельберзької людини. Особина чоловічої статі мала ріст від 1 м 55 см до 1 м 75 см (залежно від регіону проживання) і вагу 55-65 кг, жінки відповідно 1 м 50 см — 1 м 57 см при вазі 50-55 кг.

Зробивши стоматологічний аналіз стертості зубів, учені припускають, що гайдельберзька людина, ймовірно, краще володіла правою рукою, ніж людина сучасної анатомічної будови.

Соціальна поведінка

Цей розділ потребує додаткових для поліпшення його . Будь ласка, допоможіть удосконалити цей розділ, додавши посилання на . Зверніться на за поясненнями та допоможіть виправити недоліки.
Матеріал без джерел може бути та вилучено. (грудень 2015)

Вчені припускають, що гайдельберзька людина була першим представником роду Homo, у яких існував обряд поховання. Свідченням цього є той факт, що починаючи з 1992 року, у печері Атапуерка іспанська команда знайшла понад 5500 людських кісток, вік яких щонайменше 350 000 років. Слід зазначити, що в цій печері була знайдена яма, яка містила скам'янілості приблизно 32 осіб та м'ясоїдних тварин. Також важливим є те, що в цій ямі дослідники знайшли ашельську сокиру, яка була виготовлена з червоного кварциту і вона була призначена, як ритуальна жертва для поховання. Якщо ці знахідки підтвердяться новими археологічними знахідками, тоді з впевненістю можна говорити, що гайдельберзька людина була основоположником поховального обряду. Також в цій ямі вчені знайшли:

  • кістки повного черепа;
  • кістки повного тазу;
  • зуби;
  • кістки рук, ніг, хребці та ребра.

Гайдельберзькі люди жили великими племенами (30-50 особин), займалися переважно збиральництвом та полюванням. Полювали великими групами на бізонів, оленів, диких коней, за допомогою техніки загінного полювання, як зброю використовували дерев'яні списи (доказом цього є списи знайдені 1994 біля м. Шенінген (Німеччина), разом із кістками впольованих звірів). Також припускається, що гайдельберзька людина для полювання могла використовувати кам'яні наконечники, оскільки 1979 р. біля м. (ПАР) знайдені кам'яні наконечники віком 500 тис. років.

Основні знахідки скам'янілостей

Цей розділ потребує додаткових для поліпшення його . Будь ласка, допоможіть удосконалити цей розділ, додавши посилання на . Зверніться на за поясненнями та допоможіть виправити недоліки.
Матеріал без джерел може бути та вилучено. (грудень 2015)

Мауер 1

21 жовтня 1907 року Даніель Гартманн знайшов [en] в піщаному кар'єрі у громаді Мауер (Баден).

Кабве 1 (Брокен-Гілл)

В 1921 році череп був визначений Артуром Смітом Вудвардом, як зразок родезійської людини, але сьогодні більшість вчених вважають, що це череп гайдельберзької людини. Череп був знайдений між свинцем і цинком в печері Брокен-Гілл (Північна Родезія (нині Кабве, Замбія)). Також у цій печері знайшли два фрагменти стегнової кістки, кістки гомілки, крижі та верхню щелепу іншого індивідуума.

Штайнгаймський череп

Знайдений у місті Штайнгайм-ан-дер-Мурр (Німеччина), «Штайнгаймський череп», вік черепа — 350 тис. років;

Галілейський череп

У 1925—1926 роках Френсіс Тервілл-Петрі розкопав «Галілейський череп» в печері Мугарет-ель-Зутті (Ізраїль) — це перша скам'янілість представників роду Homo, яку знайшли в Західній Азії.

Салданський череп або череп Еландсфонтейн

Скам'янілості були знайдені в 1954 році в Еландсфонтейні (Хопфілд, Південній Африка). На сьогодні череп залишається найпівденнішою знахідкою гайдельберзької людини.

Петралонська печера

16 вересня 1960 року, у Петралонській печері (Греція), мешканець Петралони Христос Сарріяннідіс знайшов в печері череп гайдельберзької людини. Грецький дослідник Aris Poulianos заявив, що череп датований 700 тис. роками тому, проте у статті в журналі Nature інші науковці піддали сумніву такий висновок, і оцінили його вік у проміжку 160 тис. і 240 тис. років. Скелет гайдельберзької людини був знайдений серед решток примітивних знарядь праці, а також слідів вогнища[]. Грецькі дослідники також заявили, що Петралонська печера є найдавнішою пам'яткою використання людиною вогню, проте їх критикують за недотримання наукового методу, а журнали Nature і Science відмовляються публікувати дослідження цієї групи дослідників[]. У дослідженнях 1997 року вчені назвали череп «загадковим», через те, що цей череп містить ознаки людини прямоходячої, неандертальця та людини сучасної анатомічної будови.

Араго 21

22 липня 1971 року, в печері Кон-де Л'Араго (с. Тотавель в Східній Піренеї) команда професора Генрі де Ламлі виявили череп вік якого приблизно 450 000 років. З моменту відкриття Знахідки в Тотавель є одними з найстаріших людських скам'янілостей, виявлених коли-небудь Європі. Гайдельберзька людина займала цю печеру між 690000 і 35000 років тому.

Череп Бодо

В 1976 році в Бодо д'Ар (Аваш, Ефіопія) був знайдений череп Бодо членами експедиції на чолі з Джоном Кальбом. Вік знахідки — 600 000 років.

Примітки

  1. . Smithsonian Institution National Museum of Natural History NMNH. Архів оригіналу за 30 квітня 2020. Процитовано 13 грудня 2015.
  2. . Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 12 грудня 2015.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  3. The first Europeans — one million years ago [ 29 травня 2018 у Wayback Machine.] — BBC
  4. Рідкісний дерев'яний артефакт, віком понад 300 000 років, ідентифікували як метальну зброю. // Автор: Михайло Года. 20.07.2023, 15:05
  5. . Архів оригіналу за 12 квітня 2016. Процитовано 19 грудня 2015.

Література

  • Mounier, Aurélien; Marchal, François; Condemi, Silvana (2009). «Is Homo heidelbergensis a distinct species? New insight on the Mauer mandible». Journal of Human 
  • Вишняцкий Л. Б. Введение в преисторию. Проблемы антропогенеза и становления культуры: Курс лекций / Л. Б. Вишняцкий. Изд. 2-е, испр. и доп. — Кишинев: Высшая Антропологическая школа, 2005, — 396 с.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Lyudina znachennya Gajdelberzka lyudina Cherep Homo heidelbergensis Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ssavci Mammalia Pidklas Placentarni Eutheria Ryad Primati Primates Pidryad Suhonosi Haplorrhini Parvoryad vuzkonosi Catarrhini Nadrodina Lyudinopodibni Hominoidea Rodina Gominidi Hominidae Rid Lyudina Homo Vid Gajdelberzka lyudina Binomialna nazva Homo heidelbergensis Posilannya Vikishovishe Homo heidelbergensis Vikividi Homo heidelbergensis EOL 4454115 Fossilworks 83086 Gajdelberzka lyudina Homo heidelbergensis vimerlij vid yevropejskij riznovid lyudini pryamohodyachoyi sho meshkav v Yevropi ta Zahidnij Aziyi mizh 700 i 200 tis rokiv tomu i vvazhayetsya poperednikom neandertalcya Vcheni vvazhayut sho gajdelberzka lyudina z yavilas 700 000 rokiv tomu v Africi ta v period mizh 300 ta 400 tis rokiv tomu gajdelberzka lyudina immigruvala v Yevropu ta Aziyu Skam yanilosti buli znajdeni v Efiopiyi Namibiyi ta Pivdennij Africi Blizko 300 tis rokiv tomu v Yevropi vid gajdelberzkoyi lyudini vidokremivsya okremij vid neandertalec Homo neanderthalensis a 200 100 tis rokiv tomu v Africi lyudina rozumna Homo sapiens VidkrittyaShelepa znajdena bilya Gajdelberga 21 zhovtnya 1907 roku vpershe bulo znajdeno zalishki gajdelberzkoyi lyudini nizhnyu shelepu Pershovidkrivachem buv Daniel Gartmann yakij znajshov shelepu v pishanomu kar yeri u seli Mauer poblizu Gajdelberga Nimechchina Na glibini 24 m bulo znajdeno shelepu iz zubami chasiv rannogo plejstocenu 400 600 tis rokiv tomu U cij znahidci brakuvalo kilkoh zubiv premolyariv yaki zgodom viyavili poblizu samoyi shelepi Nazvu dav profesor Otto Shetenzak vona pohodit vid nimeckogo mista Gajdelberg nim Heidelberg Takozh skam yanilosti gajdelberzkoyi lyudini buli znajdeni u Shtajngajmi na Muri Shtajngajmskij cherep 1925 r v Izrayili Galilejskij cherep 1992 r u Syerra de Atapuerka Ispaniya znajdeno bilshe 5 tis kistok gajdelberzkoyi lyudini sho nalezhali 32 osobinam cholovichoyi ta zhinochoyi stati inshi zalishki buli znajdeni u Franciyi Italiyi Greciyi Kitayi Morfologichni oznakiGajdelberzka lyudina mistila oznaki Homo erectus ta Homo sapiens Do oznak lyudini pryamohodyachoyi nalezhat taki yaskravo virazheni nadbrivni dugi masivne pidboriddya bez vistupu cherep iz tovstimi stinkami nizkij lob Shozhist gajdelberzkoyi lyudini z neandertalcem polyagaye u tomu sho gajdelberzka lyudina mala okruglu potilicyu Do oznak pritamannih lyudini suchasnoyi anatomichnoyi budovi vklyuchayut chutlivist zvukiv dovoli velikij mozok 1000 1200 sm3 Na osnovi znajdenih reshtok u pecheri Atapuerka Ispaniya vcheni zmogli vidtvoriti zovnishnij viglyad gajdelberzkoyi lyudini Osobina cholovichoyi stati mala rist vid 1 m 55 sm do 1 m 75 sm zalezhno vid regionu prozhivannya i vagu 55 65 kg zhinki vidpovidno 1 m 50 sm 1 m 57 sm pri vazi 50 55 kg Zrobivshi stomatologichnij analiz stertosti zubiv ucheni pripuskayut sho gajdelberzka lyudina jmovirno krashe volodila pravoyu rukoyu nizh lyudina suchasnoyi anatomichnoyi budovi Socialna povedinkaCej rozdil potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya jogo perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cej rozdil dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno gruden 2015 Vcheni pripuskayut sho gajdelberzka lyudina bula pershim predstavnikom rodu Homo u yakih isnuvav obryad pohovannya Svidchennyam cogo ye toj fakt sho pochinayuchi z 1992 roku u pecheri Atapuerka ispanska komanda znajshla ponad 5500 lyudskih kistok vik yakih shonajmenshe 350 000 rokiv Slid zaznachiti sho v cij pecheri bula znajdena yama yaka mistila skam yanilosti priblizno 32 osib ta m yasoyidnih tvarin Takozh vazhlivim ye te sho v cij yami doslidniki znajshli ashelsku sokiru yaka bula vigotovlena z chervonogo kvarcitu i vona bula priznachena yak ritualna zhertva dlya pohovannya Yaksho ci znahidki pidtverdyatsya novimi arheologichnimi znahidkami todi z vpevnenistyu mozhna govoriti sho gajdelberzka lyudina bula osnovopolozhnikom pohovalnogo obryadu Takozh v cij yami vcheni znajshli kistki povnogo cherepa kistki povnogo tazu zubi kistki ruk nig hrebci ta rebra Gajdelberzki lyudi zhili velikimi plemenami 30 50 osobin zajmalisya perevazhno zbiralnictvom ta polyuvannyam Polyuvali velikimi grupami na bizoniv oleniv dikih konej za dopomogoyu tehniki zaginnogo polyuvannya yak zbroyu vikoristovuvali derev yani spisi dokazom cogo ye spisi znajdeni 1994 bilya m Sheningen Nimechchina razom iz kistkami vpolovanih zviriv Takozh pripuskayetsya sho gajdelberzka lyudina dlya polyuvannya mogla vikoristovuvati kam yani nakonechniki oskilki 1979 r bilya m PAR znajdeni kam yani nakonechniki vikom 500 tis rokiv Osnovni znahidki skam yanilostejCej rozdil potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya jogo perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cej rozdil dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno gruden 2015 Mauer 1 21 zhovtnya 1907 roku Daniel Gartmann znajshov en v pishanomu kar yeri u gromadi Mauer Baden Kabve 1 Broken Gill V 1921 roci cherep buv viznachenij Arturom Smitom Vudvardom yak zrazok rodezijskoyi lyudini ale sogodni bilshist vchenih vvazhayut sho ce cherep gajdelberzkoyi lyudini Cherep buv znajdenij mizh svincem i cinkom v pecheri Broken Gill Pivnichna Rodeziya nini Kabve Zambiya Takozh u cij pecheri znajshli dva fragmenti stegnovoyi kistki kistki gomilki krizhi ta verhnyu shelepu inshogo individuuma Shtajngajmskij cherep Znajdenij u misti Shtajngajm an der Murr Nimechchina Shtajngajmskij cherep vik cherepa 350 tis rokiv Galilejskij cherep U 1925 1926 rokah Frensis Tervill Petri rozkopav Galilejskij cherep v pecheri Mugaret el Zutti Izrayil ce persha skam yanilist predstavnikiv rodu Homo yaku znajshli v Zahidnij Aziyi Saldanskij cherep abo cherep Elandsfontejn Skam yanilosti buli znajdeni v 1954 roci v Elandsfontejni Hopfild Pivdennij Afrika Na sogodni cherep zalishayetsya najpivdennishoyu znahidkoyu gajdelberzkoyi lyudini Petralonska pechera 16 veresnya 1960 roku u Petralonskij pecheri Greciya meshkanec Petraloni Hristos Sarriyannidis znajshov v pecheri cherep gajdelberzkoyi lyudini Greckij doslidnik Aris Poulianos zayaviv sho cherep datovanij 700 tis rokami tomu prote u statti v zhurnali Nature inshi naukovci piddali sumnivu takij visnovok i ocinili jogo vik u promizhku 160 tis i 240 tis rokiv Skelet gajdelberzkoyi lyudini buv znajdenij sered reshtok primitivnih znaryad praci a takozh slidiv vognisha dzherelo Grecki doslidniki takozh zayavili sho Petralonska pechera ye najdavnishoyu pam yatkoyu vikoristannya lyudinoyu vognyu prote yih kritikuyut za nedotrimannya naukovogo metodu a zhurnali Nature i Science vidmovlyayutsya publikuvati doslidzhennya ciyeyi grupi doslidnikiv dzherelo U doslidzhennyah 1997 roku vcheni nazvali cherep zagadkovim cherez te sho cej cherep mistit oznaki lyudini pryamohodyachoyi neandertalcya ta lyudini suchasnoyi anatomichnoyi budovi Arago 21 22 lipnya 1971 roku v pecheri Kon de L Arago s Totavel v Shidnij Pireneyi komanda profesora Genri de Lamli viyavili cherep vik yakogo priblizno 450 000 rokiv Z momentu vidkrittya Znahidki v Totavel ye odnimi z najstarishih lyudskih skam yanilostej viyavlenih koli nebud Yevropi Gajdelberzka lyudina zajmala cyu pecheru mizh 690000 i 35000 rokiv tomu Cherep Bodo V 1976 roci v Bodo d Ar Avash Efiopiya buv znajdenij cherep Bodo chlenami ekspediciyi na choli z Dzhonom Kalbom Vik znahidki 600 000 rokiv Primitki Smithsonian Institution National Museum of Natural History NMNH Arhiv originalu za 30 kvitnya 2020 Procitovano 13 grudnya 2015 Arhiv originalu za 22 grudnya 2015 Procitovano 12 grudnya 2015 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya The first Europeans one million years ago 29 travnya 2018 u Wayback Machine BBC Ridkisnij derev yanij artefakt vikom ponad 300 000 rokiv identifikuvali yak metalnu zbroyu Avtor Mihajlo Goda 20 07 2023 15 05 Arhiv originalu za 12 kvitnya 2016 Procitovano 19 grudnya 2015 LiteraturaMounier Aurelien Marchal Francois Condemi Silvana 2009 Is Homo heidelbergensis a distinct species New insight on the Mauer mandible Journal of Human Vishnyackij L B Vvedenie v preistoriyu Problemy antropogeneza i stanovleniya kultury Kurs lekcij L B Vishnyackij Izd 2 e ispr i dop Kishinev Vysshaya Antropologicheskaya shkola 2005 396 s

Дата публікації:
Топ