Бори́с О́сипович Боро́вич (Фінкельштейн) (нар. 19 листопада (1 грудня) 1883, Одеса — пом. 23 вересня 1938, Київ) — український бібліотекознавець, книгознавець, бібліограф. Представник демократичної течії нової педагогіки, один із фундаторів теорії та практики предметної каталогізації. Засновник та перший завідувач консультаційного відділу Харківської державної бібліотеки. Критикувався за антимарксистські погляди й антипартійну позицію. Жертва Сталінських репресій, розстріляний 23 вересня 1938 року. Реабілітована в 1993 році.
Борович Борис Осипович | |
---|---|
Ігор Сошинський. Портрет Бориса Боровича | |
Народився | 19 листопада (1 грудня) 1883 Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія |
Помер | 23 вересня 1938 (54 роки) Київ, Українська РСР, СРСР ·розстріл |
Країна | Російська імперія УНР СРСР |
Місце проживання | Одеса, Харків |
Діяльність | бібліотекар, бібліограф, видавець, викладач університету |
Галузь | бібліотекознавство, книгознавство і бібліографія |
Заклад | Харківська державна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка і ХІНО |
Партія | Меншовики (1919) |
Автограф | |
|
Життєпис
Життя в Одесі та в революційному періоді
Іось Лейзеров Фінкельштейн народився в сім'ї службовця офісного порту. Він здобув початкову освіту в Одеській приватній єврейській школі, а також закінчив п'ять класів Одеської комерційної школи доктора
Починаючи з 1907 року працював працівником офісу, журналістом, коректором у редакційних офісах газет та журналів Одеси: «Южное обозрение», «Одесские новости», «Современное слово», «Одесский листок». Паралельно працював бібліотекарем у «Товаристві поширення освіти серед євреїв в Росії», «Південному товаристві працівників конторської праці» (також був головою правління), «Одеському товаристві турботи про дітей», «Товаристві допомоги бідним», «Одеському товаристві літераторів». Влітку 1912 року організував дитячий клуб, де працював керівником-педагогом. Як член РСДРП (м) займався нелегальною пропагандистською діяльністю.
У 1914—1915 роках проживав у Могилів-Подільському, де перебував під наглядом поліції через свою революційну діяльність. Тут він займався питаннями освіти молоді, організував дитячий будинок. У 1916 році Борович переїхав до Харкова, де продовжив займатися журналістикою. У своїх публікаціях висвітлював роботу Педагогічного з'їзду та бібліотечне життя. У 1917 він став членом Харківської громадської бібліотеки, де читав лекції та брав участь у засіданнях правління бібліотеки.
Під час революційних подій 1917 року обіймав посаду заступника голови Харківської ради робочих депутатів. У грудні 1917 року на базі меншовицького видавництва «Соціаліст» заснував Харківську культурно-освітню організацію «Труд», яка допомагала в самоосвіті, надавала консультації з питань культурно-освітньої та бібліотечної роботи. Організація мала представництва в Москві, Петрограді, Києві, Одесі, Катеринославі та Бахмуті. Борович залишався її керівником до закриття організації у 1929 році.
Під час масових гонінь на меншовиків був заарештований 11 березня 1921 року. 26 квітня того ж року було звільнено рішенням спеціальної комісії.
Діяльність у Бібліотеці ім. Короленка
У 1920 рік став співробітником Харківської громадської бібліотеки, а в жовтні цього ж року заснував і очолив консультаційний відділ бібліотеки, де створив предметний каталог і розробив документацію з його організації, професіограми предметизатора. Цей каталог став першим предметним каталогом в СРСР. Борис Борович, як його тоді називали, двічі на місяць проводив вечори «живої бібліографії», на яких були присутні 300—400 слухачів. Він створив у бібліотеці організоване листування через поштову скриньку для створення комфортних умов для читачів бібліотеки. Завдяки Боровичу про роботу консультаційного відділу знала вся бібліотечна спільнота країни, він став культурно-інформаційним та науково-методичним осередком життя міста. Виявлено більше 70 публікацій про діяльність тогочасного відділу .
На Першому Всеукраїнському бібліотечному з'їзді, який відбувся у 1926 році, Борович прочитав кілька доповідей та взяв активну участь в обговоренні тем. У квітні наступного року на першому пленумі Каталографічної комісії Всеукраїнська академія наук ВУАН Боровича було обрано її дійсним членом. Учасник Всесоюзної наради книжкових палат (Харків, 1927), засідань Українського бібліологічного товариства при Всеукраїнській академії наук (Київ, 1929), з'їзду книжкових працівників (Москва, 1929). У 1925—1930 роках також працював у журналі Українського наукового інституту книгознавства — «Бібліологічні вісті». Співпрацював із журналом «Шлях до комунізму».
Також займався викладацькою діяльністю. У 1918—1932 роках працював лектором курсів з бібліотечної та клубної справи. У 1930 році викладав на бібліотечному підвідділі факультету професійної освіти Харківського інституту народної освіти.
Борович критикувався за буржуазні погляди та антипартійну позицію. Одним з головних його противників був літературний критик Кость Довгань. У своїй статті в журналі «Критика» він звинувачував Боровича у «вражаючій сліпоті до сучасних культурно-політичних процесів». На початку 1932 року Боровича було звільнено з бібліотеки разом із шістьма колегами, причому ніхто з них не був згаданий у річному звіті бібліотеки. Предметний каталог був закритий для читачів, а пізніше його реорганізували.
Подальше життя та арешт
Пізніше працював бібліотекарем у Харківському інституті охорони здоров'я студентів та науковців. В останні роки життя помітно нервував. Як зазначає дослідниця Інна Дмитриченко, остання відома стаття Боровича написана в нехарактерному для нього «роздратованому» тоні, що вказує на його душевний дискомфорт. Бориса Боровича заарештували 14 червня 1937 року. У його квартирі було проведено обшук, у результаті якого було вилучено книги контрреволюційного змісту та портрети «ворогів народу». Рідкісні видання Д. Мережковського, П. Мілюкова та було наказано зберігати дружині Боровича до розпорядження обласного управління НКВС.
Боровича звинуватили в участі у «меншовицько-троцькістській організації міста Харкова». Він відкидав звинувачення та відмовлявся визнати свою провину. Зазнавав тиску з боку слідства, щонайменше десять днів провів у карцері. Був переведений до Києва, де на початку квітня зізнався, що він — один із лідерів меншовицького підпілля. Згідно з матеріалами слідства, Борович активно співпрацював з вченим Семеном Семковським на рівні ЦК меншовицької організації. Обвинувачений брав участь у виданні робіт Семковського і кілька його книг із дарчими написами було знайдено у його домашній бібліотеці. На закритому судовому засіданні, що тривало 15 хвилин, Боровича було засуджено до вищої міри покарання. Того ж дня, 23 вересня 1938 року, він був розстріляний . Реабілітований Генеральною прокуратурою України 12 серпня 1993 року.
Пам'ять
Довгий час ім'я Бориса Боровича замовчувалося, він був незнайомий багатьом поколінням бібліотечних працівників, його роботи не були представлені в каталогах. Дослідження його наукової спадщини розпочалися після того, як його книги було переведено зі спеціального сховища Харківською державною науковою бібліотекою ім. В. Г. Короленка до основного фонду. До 1996 року було переглянуто de visu понад 2,5 тисячі джерел і знайдено понад 80 робіт за авторством Боровича. Також було знайдено багато відгуків на них та матеріали про життя вченого. На основі зібраних матеріалів до 120-річчя від дня народження вченого було видано бібліографічний покажчик «Борис Осипович Борович (1883—1938). Матеріали до біографії».
Псевдоніми
За даними «Словника псевдонімів» [ru], Іось Фінкельштейн протягом свого життя використовував різні псевдоніми: Б-ич, Борович, Борович Б., Борович Б. О., Лазарев. Згідно з думкою дослідниці Інни Дмитриченко, найбільш популярний псевдонім, який став його другим прізвищем — Борович, утворений від імені Борис Осипович.
Родина
Станом на 1937 рік Борис Боровичбув одружений з Марією Яківною Цетлін (нар. бл. 1882), мешкав разом з її синами — Яковом та Олександром Моїсейовичами Цетлінами та її матір'ю — Сарою Давидівною Ліфшиц. Своїй дружині він присвятив працю «Как читать книгу…» (1924). Відомо, що Борис Борович мав єдину дочку Людмилу, якій присвятив книгу «От болотных низин к снеговым вершинам. Брак—семья—любовь» (1918).
Науковий доробок
Творчість Бориса Боровича — близько 90 найменувань книг та публікацій. Праці висвітлюють питання політичного життя, освіти, педагогіки, психології та книгорозповсюдження. Автор вивчав питання організації роботи бібліотек, фондознавства, каталогізації, довідково-бібліографічного обслуговування читачів. Розглядав бібліотеки як культурні та освітні центри, незалежні від ідеологічного впливу, відстоював принцип безпартійності бібліотечних закладів. Вніс значний внесок у розвиток вітчизняного читачознавства та бібліопсихології. Борис Борович був автором ідеї створення юнацьких бібліотек, а його праці з клубної справи вважалися актуальними і на 1990 рік.
Дослідник Віктор Сєдих називає найцікавішим в науковій спадщині Боровича списки предметних рубрик до предметного каталога, які він характеризує, як «зразок загальнолюдського підходу до словника ПР та до формулювання його ділень». Водночас Віктор Сєдих критикував такі рекомендації Бориса Боровича: включення в предметний каталог галузевих комплексів предметних рубрик, завчасно зроблений предметний список для створення предметного каталогу.
Список найважливіших робіт згідно Енциклопедії сучасної України:
- Организация и ведение небольших библиотек: Опыт практ. руководства. Х., 1918(рос.)
- Пути сближения книги с читателем: Опыт методологии культур. работы в библиотеке. Х., 1922(рос.)
- Предметный каталог. Х., 1925(рос.)
- О систематическом и предметном каталогах // Труды 1-й конференции научных библиотек РСФСР. Москва, 1926(рос.)
- Классификация книг в научных библиотеках и предметный каталог // Бібліот. зб. К., 1926. Ч. 1(рос.)
- Рубрики предметного каталога. Х., 1928(рос.)
- Письменник–критик–читач // Журн. бібліотекознавства та бібліографії. К., 1930. № 4
- Як писати масову виробничу книгу. К., 1935
Примітки
- Гарбар, 2017, с. 59.
- Дмитриченко, 2014, с. 91.
- Дмитриченко, 2014, с. 91—92.
- Черевко, 2004, с. 328.
- Дмитриченко, 2014, с. 94—95.
- Дмитриченко, 2014, с. 94.
- Дмитриченко, 2011, с. 134.
- Дмитриченко, 2014, с. 92—93.
- Дмитриченко, 2014, с. 93.
- Дмитриченко, 2014, с. 95—96.
- Дмитриченко, 2014, с. 97.
- Дмитриченко, 2014, с. 97—98.
- Черевко, 2003.
- Масанов, 1960, с. 491.
- Черевко, Кульшицька, 2005, с. 83—87.
- Сєдих, 2011, с. 22.
- Сєдих, 1990, с. 68.
Джерела та література
- Борович Борис Осипович // Історія української бібліотечної справи в іменах (кінець ХІХ ст. – 1941 р.) : матеріали до біобібліографічного словника / авт.-уклад. Л. В. Гарбар. — Київ : НАН України, Нац. б-ка України ім. В.І. Вернадського, Ін-т рукопису, 2017. — С. 59—60. — 616 с. — .
- Дмитриченко Інна. Репресовані люди Б. О. Борович // Бібліотека в історичному просторі трьох епох. До 125-річчя Харківської державної наукової бібліотеки імені В. Г. Короленка / керівник проекту В. В. Мирошнікова. — Харків : РА «ІРІС», 2011. — С. 132—137. — 240 с. — -4-4.
- Дмитриченко Інна. Подвижник бібліотечної справи // Реабілітовані історією. Харківська область. Книга 2 / Редакційно-видавнича група Харківського тому серії «Реабілітовані історією». — Київ; Харків : Оригінал, 2014. — С. 91—98. — 672 с. — .
- [ru]. Финкельштейн, Борис Осипович // Словарь псевдонимов русских писателей, учёных и общественных деятелей: в 4 т. : ( )[рос.] / Всесоюз. кн. палата; подгот. к печати Ю. И. Масанов; ред. Б. П. Козьмин.. — Москва : Всесоюзная книжная палата, 1960. — Т. 4 : Новые дополнения к алфавитному указателю псевдонимов. Алфавитный указатель авторов. — С. 491. — 558 с.
- Сєдих В. В. Б. О. Борович як видатний теоретик і практик бібліографічної справи на Україні // Українська культура: Історія і сучасність. — Харків, 1990. — С. 67—68. — 82 с.
- Сєдих В. В. Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка: внесок у бібліотечну справу України ХХ ст // Від XIX до XXI століття: трансформація бібліотек у контексті розвитку суспільства. До 125-річчя Харківської державної наукової бібліотеки імені В. Г. Короленка : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., Харків, 12-14 жовт. 2011 р. / уклад. О. П. Куніч ; редкол.: В. Д. Ракитянська та ін. — Харків : РА «ІРІС», 2011. — С. 18—31. — 367 с. — .
- Черевко А. О. Борович Борис Осипович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2004. — Т. 3 : Біо — Бя. — С. 328. — .
- Черевко А. О. Борис Осипович Борович (Фінкельштейн) // Дайджест-Е. — 2003. — № 12 (53) (грудень).
- Видатний український бібліотекознавець Б. О. Борович (1883–1938) / Уклад.: А. О. Черевко, Т. Л. Кульшицька. — Харків : ХДНБ, 2005. — 90 с.
- Довгань К. Жертва педагогічної саможертовності, або Б. О. Борович в світлі проблеми читача // Критика. 1930. № 11(35)
- Сєдих В. В. Б. О. Борович — «невідомий» український бібліотекознавець // Історія бібліотечної справи в Україні. Х., 1994
- Борис Осипович Борович: Мат. до біографії: До 120-ліття з дня народж. Х., 2003
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bori s O sipovich Boro vich Finkelshtejn nar 19 listopada 1 grudnya 1883 18831201 Odesa pom 23 veresnya 1938 Kiyiv ukrayinskij bibliotekoznavec knigoznavec bibliograf Predstavnik demokratichnoyi techiyi novoyi pedagogiki odin iz fundatoriv teoriyi ta praktiki predmetnoyi katalogizaciyi Zasnovnik ta pershij zaviduvach konsultacijnogo viddilu Harkivskoyi derzhavnoyi biblioteki Kritikuvavsya za antimarksistski poglyadi j antipartijnu poziciyu Zhertva Stalinskih represij rozstrilyanij 23 veresnya 1938 roku Reabilitovana v 1993 roci Borovich Boris OsipovichIgor Soshinskij Portret Borisa BorovichaNarodivsya19 listopada 1 grudnya 1883 Odesa Hersonska guberniya Rosijska imperiyaPomer23 veresnya 1938 1938 09 23 54 roki Kiyiv Ukrayinska RSR SRSR rozstrilKrayina Rosijska imperiya UNR SRSRMisce prozhivannyaOdesa HarkivDiyalnistbibliotekar bibliograf vidavec vikladach universitetuGaluzbibliotekoznavstvo knigoznavstvo i bibliografiyaZakladHarkivska derzhavna naukova biblioteka imeni V G Korolenka i HINOPartiyaMenshoviki 1919 Avtograf Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Borovich U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Finkelshtejn ZhittyepisZhittya v Odesi ta v revolyucijnomu periodi Ios Lejzerov Finkelshtejn narodivsya v sim yi sluzhbovcya ofisnogo portu Vin zdobuv pochatkovu osvitu v Odeskij privatnij yevrejskij shkoli a takozh zakinchiv p yat klasiv Odeskoyi komercijnoyi shkoli doktora Pochinayuchi z 1907 roku pracyuvav pracivnikom ofisu zhurnalistom korektorom u redakcijnih ofisah gazet ta zhurnaliv Odesi Yuzhnoe obozrenie Odesskie novosti Sovremennoe slovo Odesskij listok Paralelno pracyuvav bibliotekarem u Tovaristvi poshirennya osviti sered yevreyiv v Rosiyi Pivdennomu tovaristvi pracivnikiv kontorskoyi praci takozh buv golovoyu pravlinnya Odeskomu tovaristvi turboti pro ditej Tovaristvi dopomogi bidnim Odeskomu tovaristvi literatoriv Vlitku 1912 roku organizuvav dityachij klub de pracyuvav kerivnikom pedagogom Yak chlen RSDRP m zajmavsya nelegalnoyu propagandistskoyu diyalnistyu U 1914 1915 rokah prozhivav u Mogiliv Podilskomu de perebuvav pid naglyadom policiyi cherez svoyu revolyucijnu diyalnist Tut vin zajmavsya pitannyami osviti molodi organizuvav dityachij budinok U 1916 roci Borovich pereyihav do Harkova de prodovzhiv zajmatisya zhurnalistikoyu U svoyih publikaciyah visvitlyuvav robotu Pedagogichnogo z yizdu ta bibliotechne zhittya U 1917 vin stav chlenom Harkivskoyi gromadskoyi biblioteki de chitav lekciyi ta brav uchast u zasidannyah pravlinnya biblioteki Pid chas revolyucijnih podij 1917 roku obijmav posadu zastupnika golovi Harkivskoyi radi robochih deputativ U grudni 1917 roku na bazi menshovickogo vidavnictva Socialist zasnuvav Harkivsku kulturno osvitnyu organizaciyu Trud yaka dopomagala v samoosviti nadavala konsultaciyi z pitan kulturno osvitnoyi ta bibliotechnoyi roboti Organizaciya mala predstavnictva v Moskvi Petrogradi Kiyevi Odesi Katerinoslavi ta Bahmuti Borovich zalishavsya yiyi kerivnikom do zakrittya organizaciyi u 1929 roci Pid chas masovih gonin na menshovikiv buv zaareshtovanij 11 bereznya 1921 roku 26 kvitnya togo zh roku bulo zvilneno rishennyam specialnoyi komisiyi Diyalnist u Biblioteci im Korolenka U 1920 rik stav spivrobitnikom Harkivskoyi gromadskoyi biblioteki a v zhovtni cogo zh roku zasnuvav i ocholiv konsultacijnij viddil biblioteki de stvoriv predmetnij katalog i rozrobiv dokumentaciyu z jogo organizaciyi profesiogrami predmetizatora Cej katalog stav pershim predmetnim katalogom v SRSR Boris Borovich yak jogo todi nazivali dvichi na misyac provodiv vechori zhivoyi bibliografiyi na yakih buli prisutni 300 400 sluhachiv Vin stvoriv u biblioteci organizovane listuvannya cherez poshtovu skrinku dlya stvorennya komfortnih umov dlya chitachiv biblioteki Zavdyaki Borovichu pro robotu konsultacijnogo viddilu znala vsya bibliotechna spilnota krayini vin stav kulturno informacijnim ta naukovo metodichnim oseredkom zhittya mista Viyavleno bilshe 70 publikacij pro diyalnist togochasnogo viddilu Na Pershomu Vseukrayinskomu bibliotechnomu z yizdi yakij vidbuvsya u 1926 roci Borovich prochitav kilka dopovidej ta vzyav aktivnu uchast v obgovorenni tem U kvitni nastupnogo roku na pershomu plenumi Katalografichnoyi komisiyi Vseukrayinska akademiya nauk VUAN Borovicha bulo obrano yiyi dijsnim chlenom Uchasnik Vsesoyuznoyi naradi knizhkovih palat Harkiv 1927 zasidan Ukrayinskogo bibliologichnogo tovaristva pri Vseukrayinskij akademiyi nauk Kiyiv 1929 z yizdu knizhkovih pracivnikiv Moskva 1929 U 1925 1930 rokah takozh pracyuvav u zhurnali Ukrayinskogo naukovogo institutu knigoznavstva Bibliologichni visti Spivpracyuvav iz zhurnalom Shlyah do komunizmu Takozh zajmavsya vikladackoyu diyalnistyu U 1918 1932 rokah pracyuvav lektorom kursiv z bibliotechnoyi ta klubnoyi spravi U 1930 roci vikladav na bibliotechnomu pidviddili fakultetu profesijnoyi osviti Harkivskogo institutu narodnoyi osviti Borovich kritikuvavsya za burzhuazni poglyadi ta antipartijnu poziciyu Odnim z golovnih jogo protivnikiv buv literaturnij kritik Kost Dovgan U svoyij statti v zhurnali Kritika vin zvinuvachuvav Borovicha u vrazhayuchij slipoti do suchasnih kulturno politichnih procesiv Na pochatku 1932 roku Borovicha bulo zvilneno z biblioteki razom iz shistma kolegami prichomu nihto z nih ne buv zgadanij u richnomu zviti biblioteki Predmetnij katalog buv zakritij dlya chitachiv a piznishe jogo reorganizuvali Podalshe zhittya ta aresht Piznishe pracyuvav bibliotekarem u Harkivskomu instituti ohoroni zdorov ya studentiv ta naukovciv V ostanni roki zhittya pomitno nervuvav Yak zaznachaye doslidnicya Inna Dmitrichenko ostannya vidoma stattya Borovicha napisana v neharakternomu dlya nogo rozdratovanomu toni sho vkazuye na jogo dushevnij diskomfort Borisa Borovicha zaareshtuvali 14 chervnya 1937 roku U jogo kvartiri bulo provedeno obshuk u rezultati yakogo bulo vilucheno knigi kontrrevolyucijnogo zmistu ta portreti vorogiv narodu Ridkisni vidannya D Merezhkovskogo P Milyukova ta bulo nakazano zberigati druzhini Borovicha do rozporyadzhennya oblasnogo upravlinnya NKVS Borovicha zvinuvatili v uchasti u menshovicko trockistskij organizaciyi mista Harkova Vin vidkidav zvinuvachennya ta vidmovlyavsya viznati svoyu provinu Zaznavav tisku z boku slidstva shonajmenshe desyat dniv proviv u karceri Buv perevedenij do Kiyeva de na pochatku kvitnya ziznavsya sho vin odin iz lideriv menshovickogo pidpillya Zgidno z materialami slidstva Borovich aktivno spivpracyuvav z vchenim Semenom Semkovskim na rivni CK menshovickoyi organizaciyi Obvinuvachenij brav uchast u vidanni robit Semkovskogo i kilka jogo knig iz darchimi napisami bulo znajdeno u jogo domashnij biblioteci Na zakritomu sudovomu zasidanni sho trivalo 15 hvilin Borovicha bulo zasudzheno do vishoyi miri pokarannya Togo zh dnya 23 veresnya 1938 roku vin buv rozstrilyanij Reabilitovanij Generalnoyu prokuraturoyu Ukrayini 12 serpnya 1993 roku Pam yatPortret Borovicha vivishenij u Viddili informacijno bibliografichnoyi roboti Biblioteki im Korolenka Dovgij chas im ya Borisa Borovicha zamovchuvalosya vin buv neznajomij bagatom pokolinnyam bibliotechnih pracivnikiv jogo roboti ne buli predstavleni v katalogah Doslidzhennya jogo naukovoyi spadshini rozpochalisya pislya togo yak jogo knigi bulo perevedeno zi specialnogo shovisha Harkivskoyu derzhavnoyu naukovoyu bibliotekoyu im V G Korolenka do osnovnogo fondu Do 1996 roku bulo pereglyanuto de visu ponad 2 5 tisyachi dzherel i znajdeno ponad 80 robit za avtorstvom Borovicha Takozh bulo znajdeno bagato vidgukiv na nih ta materiali pro zhittya vchenogo Na osnovi zibranih materialiv do 120 richchya vid dnya narodzhennya vchenogo bulo vidano bibliografichnij pokazhchik Boris Osipovich Borovich 1883 1938 Materiali do biografiyi PsevdonimiZa danimi Slovnika psevdonimiv ru Ios Finkelshtejn protyagom svogo zhittya vikoristovuvav rizni psevdonimi B ich Borovich Borovich B Borovich B O Lazarev Zgidno z dumkoyu doslidnici Inni Dmitrichenko najbilsh populyarnij psevdonim yakij stav jogo drugim prizvishem Borovich utvorenij vid imeni Boris Osipovich RodinaStanom na 1937 rik Boris Borovichbuv odruzhenij z Mariyeyu Yakivnoyu Cetlin nar bl 1882 meshkav razom z yiyi sinami Yakovom ta Oleksandrom Moyisejovichami Cetlinami ta yiyi matir yu Saroyu Davidivnoyu Lifshic Svoyij druzhini vin prisvyativ pracyu Kak chitat knigu 1924 Vidomo sho Boris Borovich mav yedinu dochku Lyudmilu yakij prisvyativ knigu Ot bolotnyh nizin k snegovym vershinam Brak semya lyubov 1918 Naukovij dorobokTvorchist Borisa Borovicha blizko 90 najmenuvan knig ta publikacij Praci visvitlyuyut pitannya politichnogo zhittya osviti pedagogiki psihologiyi ta knigorozpovsyudzhennya Avtor vivchav pitannya organizaciyi roboti bibliotek fondoznavstva katalogizaciyi dovidkovo bibliografichnogo obslugovuvannya chitachiv Rozglyadav biblioteki yak kulturni ta osvitni centri nezalezhni vid ideologichnogo vplivu vidstoyuvav princip bezpartijnosti bibliotechnih zakladiv Vnis znachnij vnesok u rozvitok vitchiznyanogo chitachoznavstva ta bibliopsihologiyi Boris Borovich buv avtorom ideyi stvorennya yunackih bibliotek a jogo praci z klubnoyi spravi vvazhalisya aktualnimi i na 1990 rik Doslidnik Viktor Syedih nazivaye najcikavishim v naukovij spadshini Borovicha spiski predmetnih rubrik do predmetnogo kataloga yaki vin harakterizuye yak zrazok zagalnolyudskogo pidhodu do slovnika PR ta do formulyuvannya jogo dilen Vodnochas Viktor Syedih kritikuvav taki rekomendaciyi Borisa Borovicha vklyuchennya v predmetnij katalog galuzevih kompleksiv predmetnih rubrik zavchasno zroblenij predmetnij spisok dlya stvorennya predmetnogo katalogu Spisok najvazhlivishih robit zgidno Enciklopediyi suchasnoyi Ukrayini Organizaciya i vedenie nebolshih bibliotek Opyt prakt rukovodstva H 1918 ros Puti sblizheniya knigi s chitatelem Opyt metodologii kultur raboty v biblioteke H 1922 ros Predmetnyj katalog H 1925 ros O sistematicheskom i predmetnom katalogah Trudy 1 j konferencii nauchnyh bibliotek RSFSR Moskva 1926 ros Klassifikaciya knig v nauchnyh bibliotekah i predmetnyj katalog Bibliot zb K 1926 Ch 1 ros Rubriki predmetnogo kataloga H 1928 ros Pismennik kritik chitach Zhurn bibliotekoznavstva ta bibliografiyi K 1930 4 Yak pisati masovu virobnichu knigu K 1935PrimitkiGarbar 2017 s 59 Dmitrichenko 2014 s 91 Dmitrichenko 2014 s 91 92 Cherevko 2004 s 328 Dmitrichenko 2014 s 94 95 Dmitrichenko 2014 s 94 Dmitrichenko 2011 s 134 Dmitrichenko 2014 s 92 93 Dmitrichenko 2014 s 93 Dmitrichenko 2014 s 95 96 Dmitrichenko 2014 s 97 Dmitrichenko 2014 s 97 98 Cherevko 2003 Masanov 1960 s 491 Cherevko Kulshicka 2005 s 83 87 Syedih 2011 s 22 Syedih 1990 s 68 Dzherela ta literaturaBorovich Boris Osipovich Istoriya ukrayinskoyi bibliotechnoyi spravi v imenah kinec HIH st 1941 r materiali do biobibliografichnogo slovnika avt uklad L V Garbar Kiyiv NAN Ukrayini Nac b ka Ukrayini im V I Vernadskogo In t rukopisu 2017 S 59 60 616 s ISBN 978 966 02 8536 1 Dmitrichenko Inna Represovani lyudi B O Borovich Biblioteka v istorichnomu prostori troh epoh Do 125 richchya Harkivskoyi derzhavnoyi naukovoyi biblioteki imeni V G Korolenka kerivnik proektu V V Miroshnikova Harkiv RA IRIS 2011 S 132 137 240 s ISBN 978 966 02 95223 4 4 Dmitrichenko Inna Podvizhnik bibliotechnoyi spravi Reabilitovani istoriyeyu Harkivska oblast Kniga 2 Redakcijno vidavnicha grupa Harkivskogo tomu seriyi Reabilitovani istoriyeyu Kiyiv Harkiv Original 2014 S 91 98 672 s ISBN 978 966 649 111 7 ru Finkelshtejn Boris Osipovich Slovar psevdonimov russkih pisatelej uchyonyh i obshestvennyh deyatelej v 4 t ros Vsesoyuz kn palata podgot k pechati Yu I Masanov red B P Kozmin Moskva Vsesoyuznaya knizhnaya palata 1960 T 4 Novye dopolneniya k alfavitnomu ukazatelyu psevdonimov Alfavitnyj ukazatel avtorov S 491 558 s Syedih V V B O Borovich yak vidatnij teoretik i praktik bibliografichnoyi spravi na Ukrayini Ukrayinska kultura Istoriya i suchasnist Harkiv 1990 S 67 68 82 s Syedih V V Harkivska derzhavna naukova biblioteka im V G Korolenka vnesok u bibliotechnu spravu Ukrayini HH st Vid XIX do XXI stolittya transformaciya bibliotek u konteksti rozvitku suspilstva Do 125 richchya Harkivskoyi derzhavnoyi naukovoyi biblioteki imeni V G Korolenka materiali Mizhnar nauk prakt konf Harkiv 12 14 zhovt 2011 r uklad O P Kunich redkol V D Rakityanska ta in Harkiv RA IRIS 2011 S 18 31 367 s ISBN 978 966 649 111 7 Cherevko A O Borovich Boris Osipovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh Koord byuro Encikl Suchas Ukrayini NAN Ukrayini K Poligrafkniga 2004 T 3 Bio Bya S 328 ISBN 966 02 2682 9 Cherevko A O Boris Osipovich Borovich Finkelshtejn Dajdzhest E 2003 12 53 gruden Vidatnij ukrayinskij bibliotekoznavec B O Borovich 1883 1938 Uklad A O Cherevko T L Kulshicka Harkiv HDNB 2005 90 s Dovgan K Zhertva pedagogichnoyi samozhertovnosti abo B O Borovich v svitli problemi chitacha Kritika 1930 11 35 Syedih V V B O Borovich nevidomij ukrayinskij bibliotekoznavec Istoriya bibliotechnoyi spravi v Ukrayini H 1994 Boris Osipovich Borovich Mat do biografiyi Do 120 littya z dnya narodzh H 2003Div takozhStalinski represiyi