Анато́лій Марти́нович Бондаро́вич (15 липня 1892, Рогізне — 19 січня 1975, Київ) — український радянський художник; член художнього об'єднання «ІзоГарт» у 1922—1923 роках; Асоціації художників Червоної України з 1928 року, Спілки радянських художників Узбекистану у 1933—1945 роках та Спілки радянських художників України з 1945 року. Онук художника-кріпака О. Полив'яного.
Бондарович Анатолій Мартинович | ||||
---|---|---|---|---|
Народження | 15 липня 1892 Рогізне, Сумський повіт, Харківська губернія, Російська імперія | |||
Смерть | 19 січня 1975 (82 роки) | |||
Київ, Українська РСР, СРСР | ||||
Країна | Російська імперія УНР СРСР | |||
Жанр | пейзаж | |||
Навчання | Харківське державне художнє училище | |||
Діяльність | художник | |||
Вчитель | Федоров Митрофан Семенович, Пестриков Михайло Родіонович і Беркос Михайло Андрійович | |||
Член | Спілка радянських художників України | |||
| ||||
Життєпис
Народився 3 [15] липня 1892 року в селі Рогізному Сумського повіту Харківської губернії Російської імперії (нині селище Сумського району Сумської області України). 1910 року закінчив комерційне училище у Харкові. Протягом 1911—1914 років навчався в Харківському художньому училищі, був учнем Михайла Беркоса, Михайла Пестрикова, Митрофана Федорова, . Одночасно, у 1912—1913 роках, вчився у художній студії Е. Штейнбернга і М. Загогнова у Харкові. Під час першої світової війни та громадянської війни був військовим топографом.
У 1918—1919 роках навчався в художньому цеху «Союз мистецтв», а у 1920 році у студії Головполітосвіти Наркомату освіти УСРР у Харкові. Творчу діяльність розпочав у Першому радянському театрі (малював плакати) та Будинку актора у Харкові. У 1920-х роках працював у майстерні художньої агітації Головполітосвіти Наркомату освіти УСРР (оформлював радянські свята та республіканські з'їзди), ілюстрував книжкові видавництва «Молодий більшовик», «Книгоспілка», «Рух», Державне видавництво України, Державне видавниче об'єднання України та інші, а також журнали «Червоний перець», «Всесвіт», «Жовтеня» (був художнім редактором), «Мир», «Червоні квіти», «Тук-тук» (був художнім редактором), «Нова громада», «Декада», «Весела бригада», «Піонерія», «Знання та праця», «Октябрьские всходы»; малював для Всеукраїнського фотокіноуправління, «Книгоспілки» і Державного видавничого об'єднання України кіноплакати і політичні плакати. У 1927—1929 роках — керівник-консультант художньої частини журналу «УЖ».
У 1931—1932 роках мешкав у Москві, працював художником журналу . З 1933 по 1945 рік жив у Ташкенті. Працював завідувачем художнього сектора газети , художником сатиричного журналу «Муштум», очолював художній відділ газети «Узбекистанська правда», у 1934—1935 роках викладав у , був заступником директора з навчальної роботи.
З 1945 року жив у Києві. Протягом 1948—1947 років викладав у Київському училищі прикладного мистецтва. Жив у Києві в будинку на провулку Івана Мар'яненка, № 14, квартира № 19. Помер У Києві 19 січня 1975 року.
Творчість
Працював у галухі станкового живопису (писав пейзажі) та книжкової графіки. Серед робіт:
- «Ім'я їй женщина» (1920-ті);
- «Фатальні листи» (1922);
- «Нібелунги» (1925);
- «Люди й маски» (1926);
- «Микола Джеря» (1926);
- «Ради скарбів» (1926);
- «Шляхи життя» (1926);
- «Робіг Гуд» (1927);
- «Одноосібники, незаможники, середняки. За прикладом колгоспів здавайте лишки хліба державі, своєчасно виконуйте вимогу контрактації» (1930);
- «Селянко. Пролетарська держава закликає тебе до активної участі в хлібозаготівці» (1930);
- «Старий Ташкент» (1936);
- «Новий Ташкент» (1936);
- «В Бухарі на Регістані» (1937);
- «Ранок в новому Ташкенті» (1940);
- «Вечір на Дніпрі» (1946);
- «Задніпровські далі» (1947);
- «Рибне місце» (1949);
- «Ірпінський краєвид» (1952);
- «Осінній мотив» (1952);
- «Весняний пейзаж» (1952);
- «Осінь на дачі» (1954);
- «Біля пам'ятника Ватутіну» (1956);
- «Пам'ятник Щорсу» (1961);
- «Осінь на лісовому озері» (1963).
Оформлював книги для київських та харківських видавництв:
- «Селянка України», «Весела історія», «Молодий більшовик» Олександра Копиленка (1925—1930);
- «Про малярика-школярика» Олеся Донченка (1928);
- «Подорож до землі невідомої» В. Різниченка (1932);
- «Фома» Сергія Михалкова (1938);
- «Три зірки» Ю. Арбата (1940);
- «Тарас Бульба» Миколт Гоголя (1940);
- «Вибране» Юрія Смолича (1949);
- «Київські оповідання» Юрія Яновського (1949);
- «День починається» Юрія Смолича (1950);
- «Аргонавти Всесвіту» та «Нащадки скіфів» Володимира Владка (1952).
Брав участь у виставках з 1926 року, всеукраїнських — з 1927 року, зокрема:
- 1926—1927 — виставка кіноплакату в Харкові «Художник сьогодні»;
- 1929 — виставка української художньої графіки в Харкові;
- 1938 — виставка «Живопис, графіка, театр, народні майстри» в Ташкенті;
- 1936, 1940 та 1943 — художні виставки Узбецької РСР;
- 1951 та 1953 — республіканські художні виставки УРСР;
- 1951 — виставка образотворчого мистецтва УРСР до декади українського мистецтва та літератури в Москві;
- 1955 — обласна художня виставка в Києві, присвяченій 300-річчю «возз'єднання» України з Росією.
Роботи художника зберігаються в багатьох зібраннях, зокрема в Національному художньому музеї України, Державному музеї мистецтв Узбекистану.
В архіві відділу образотворчого мистецтва Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Максима Рильського зберігаються особисті документи художника (посвідчення, довідки), оригінали його творів (плакати), а також проілюстровані ним журнали і книги.
Примітки
- Бондарович Анатолий Мартынович / Инсестиции в искусство. [ 6 квітня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
Література
- Бондарович Анатолій Мартинович // Українські радянські художники : довідник / відпов. ред. І. І. Верба. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 50—51.;
- Бондарович, Анатолий Мартынович // «Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь». — Том 2. — Москва: Искусство, 1972. С. 28 (рос.);
- Бондарович Анатолій Мартинович // Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 32.;
- Т. А. Галькевич. Бондарович Анатолій Мартинович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2004. — Т. 3 : Біо — Бя. — 695 с. — .;
- Бондарович Анатолій Мартинович // Художники України: енциклопедичний довідник / автор-упорядник М. Г. Лабінський. — Київ, 2006;
- Андрейканіч А. І. «Антологія українського плаката першої третини ХХ століття». — Косів: Видавничий дім «Довбуш», 2012. — 120 с.; іл. С. 19. [ 8 жовтня 2020 у Wayback Machine.] ;
- Андрейканіч А. І. Бондарович Анатолій Мартинович [ 9 жовтня 2020 у Wayback Machine.] // «Українські майстри кіноплаката першої третини ХХ століття». — Косів: Видавничий дім «Довбуш», 2014. — 96 с.; іл. С. 21. .
- І. Ходак. Бондарович Анатолій Мартинович // «Словник художників України. Біобібліографічний довідник». Книга 1 : А-В / [головний редактор Г. Скрипник]; НАН України, ІМФЕ імені М. Т. Рильського. Київ: видавництво ІМФЕ, 2019. С. 145—146. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim prizvishem div Bondarovich Anato lij Marti novich Bondaro vich 15 lipnya 1892 Rogizne 19 sichnya 1975 Kiyiv ukrayinskij radyanskij hudozhnik chlen hudozhnogo ob yednannya IzoGart u 1922 1923 rokah Asociaciyi hudozhnikiv Chervonoyi Ukrayini z 1928 roku Spilki radyanskih hudozhnikiv Uzbekistanu u 1933 1945 rokah ta Spilki radyanskih hudozhnikiv Ukrayini z 1945 roku Onuk hudozhnika kripaka O Poliv yanogo Bondarovich Anatolij MartinovichNarodzhennya15 lipnya 1892 1892 07 15 Rogizne Sumskij povit Harkivska guberniya Rosijska imperiyaSmert19 sichnya 1975 1975 01 19 82 roki Kiyiv Ukrayinska RSR SRSRKrayina Rosijska imperiya UNR SRSRZhanrpejzazhNavchannyaHarkivske derzhavne hudozhnye uchilisheDiyalnisthudozhnikVchitelFedorov Mitrofan Semenovich Pestrikov Mihajlo Rodionovich i Berkos Mihajlo AndrijovichChlenSpilka radyanskih hudozhnikiv UkrayiniZhittyepisNarodivsya 3 15 lipnya 1892 18920715 roku v seli Rogiznomu Sumskogo povitu Harkivskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi nini selishe Sumskogo rajonu Sumskoyi oblasti Ukrayini 1910 roku zakinchiv komercijne uchilishe u Harkovi Protyagom 1911 1914 rokiv navchavsya v Harkivskomu hudozhnomu uchilishi buv uchnem Mihajla Berkosa Mihajla Pestrikova Mitrofana Fedorova Odnochasno u 1912 1913 rokah vchivsya u hudozhnij studiyi E Shtejnbernga i M Zagognova u Harkovi Pid chas pershoyi svitovoyi vijni ta gromadyanskoyi vijni buv vijskovim topografom U 1918 1919 rokah navchavsya v hudozhnomu cehu Soyuz mistectv a u 1920 roci u studiyi Golovpolitosviti Narkomatu osviti USRR u Harkovi Tvorchu diyalnist rozpochav u Pershomu radyanskomu teatri malyuvav plakati ta Budinku aktora u Harkovi U 1920 h rokah pracyuvav u majsterni hudozhnoyi agitaciyi Golovpolitosviti Narkomatu osviti USRR oformlyuvav radyanski svyata ta respublikanski z yizdi ilyustruvav knizhkovi vidavnictva Molodij bilshovik Knigospilka Ruh Derzhavne vidavnictvo Ukrayini Derzhavne vidavniche ob yednannya Ukrayini ta inshi a takozh zhurnali Chervonij perec Vsesvit Zhovtenya buv hudozhnim redaktorom Mir Chervoni kviti Tuk tuk buv hudozhnim redaktorom Nova gromada Dekada Vesela brigada Pioneriya Znannya ta pracya Oktyabrskie vshody malyuvav dlya Vseukrayinskogo fotokinoupravlinnya Knigospilki i Derzhavnogo vidavnichogo ob yednannya Ukrayini kinoplakati i politichni plakati U 1927 1929 rokah kerivnik konsultant hudozhnoyi chastini zhurnalu UZh U 1931 1932 rokah meshkav u Moskvi pracyuvav hudozhnikom zhurnalu Z 1933 po 1945 rik zhiv u Tashkenti Pracyuvav zaviduvachem hudozhnogo sektora gazeti hudozhnikom satirichnogo zhurnalu Mushtum ocholyuvav hudozhnij viddil gazeti Uzbekistanska pravda u 1934 1935 rokah vikladav u buv zastupnikom direktora z navchalnoyi roboti Z 1945 roku zhiv u Kiyevi Protyagom 1948 1947 rokiv vikladav u Kiyivskomu uchilishi prikladnogo mistectva Zhiv u Kiyevi v budinku na provulku Ivana Mar yanenka 14 kvartira 19 Pomer U Kiyevi 19 sichnya 1975 roku TvorchistPracyuvav u galuhi stankovogo zhivopisu pisav pejzazhi ta knizhkovoyi grafiki Sered robit kinoplakati Im ya yij zhenshina 1920 ti Fatalni listi 1922 Nibelungi 1925 Lyudi j maski 1926 Mikola Dzherya 1926 Radi skarbiv 1926 Shlyahi zhittya 1926 Robig Gud 1927 plakati Odnoosibniki nezamozhniki serednyaki Za prikladom kolgospiv zdavajte lishki hliba derzhavi svoyechasno vikonujte vimogu kontraktaciyi 1930 Selyanko Proletarska derzhava zaklikaye tebe do aktivnoyi uchasti v hlibozagotivci 1930 zhivopis Starij Tashkent 1936 Novij Tashkent 1936 V Buhari na Registani 1937 Ranok v novomu Tashkenti 1940 Vechir na Dnipri 1946 Zadniprovski dali 1947 Ribne misce 1949 Irpinskij krayevid 1952 Osinnij motiv 1952 Vesnyanij pejzazh 1952 Osin na dachi 1954 Bilya pam yatnika Vatutinu 1956 Pam yatnik Shorsu 1961 Osin na lisovomu ozeri 1963 Oformlyuvav knigi dlya kiyivskih ta harkivskih vidavnictv obkladinka knigi Podorozh do zemli nevidomoyi Selyanka Ukrayini Vesela istoriya Molodij bilshovik Oleksandra Kopilenka 1925 1930 Pro malyarika shkolyarika Olesya Donchenka 1928 Podorozh do zemli nevidomoyi V Riznichenka 1932 Foma Sergiya Mihalkova 1938 Tri zirki Yu Arbata 1940 Taras Bulba Mikolt Gogolya 1940 Vibrane Yuriya Smolicha 1949 Kiyivski opovidannya Yuriya Yanovskogo 1949 Den pochinayetsya Yuriya Smolicha 1950 Argonavti Vsesvitu ta Nashadki skifiv Volodimira Vladka 1952 Brav uchast u vistavkah z 1926 roku vseukrayinskih z 1927 roku zokrema 1926 1927 vistavka kinoplakatu v Harkovi Hudozhnik sogodni 1929 vistavka ukrayinskoyi hudozhnoyi grafiki v Harkovi 1938 vistavka Zhivopis grafika teatr narodni majstri v Tashkenti 1936 1940 ta 1943 hudozhni vistavki Uzbeckoyi RSR 1951 ta 1953 respublikanski hudozhni vistavki URSR 1951 vistavka obrazotvorchogo mistectva URSR do dekadi ukrayinskogo mistectva ta literaturi v Moskvi 1955 oblasna hudozhnya vistavka v Kiyevi prisvyachenij 300 richchyu vozz yednannya Ukrayini z Rosiyeyu Roboti hudozhnika zberigayutsya v bagatoh zibrannyah zokrema v Nacionalnomu hudozhnomu muzeyi Ukrayini Derzhavnomu muzeyi mistectv Uzbekistanu V arhivi viddilu obrazotvorchogo mistectva Institutu mistectvoznavstva folkloristiki ta etnologiyi imeni Maksima Rilskogo zberigayutsya osobisti dokumenti hudozhnika posvidchennya dovidki originali jogo tvoriv plakati a takozh proilyustrovani nim zhurnali i knigi PrimitkiBondarovich Anatolij Martynovich Insesticii v iskusstvo 6 kvitnya 2014 u Wayback Machine ros LiteraturaBondarovich Anatolij Martinovich Ukrayinski radyanski hudozhniki dovidnik vidpov red I I Verba Kiyiv Mistectvo 1972 S 50 51 Bondarovich Anatolij Martynovich Hudozhniki narodov SSSR Biobibliograficheskij slovar Tom 2 Moskva Iskusstvo 1972 S 28 ros Bondarovich Anatolij Martinovich Slovnik hudozhnikiv Ukrayini za red M P Bazhana vidp red ta in K Golovna redakciya Ukrayinskoyi radyanskoyi enciklopediyi 1973 S 32 T A Galkevich Bondarovich Anatolij Martinovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2004 T 3 Bio Bya 695 s ISBN 966 02 2682 9 Bondarovich Anatolij Martinovich Hudozhniki Ukrayini enciklopedichnij dovidnik avtor uporyadnik M G Labinskij Kiyiv 2006 Andrejkanich A I Antologiya ukrayinskogo plakata pershoyi tretini HH stolittya Kosiv Vidavnichij dim Dovbush 2012 120 s il S 19 8 zhovtnya 2020 u Wayback Machine ISBN 966 5467 23 4 Andrejkanich A I Bondarovich Anatolij Martinovich 9 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Ukrayinski majstri kinoplakata pershoyi tretini HH stolittya Kosiv Vidavnichij dim Dovbush 2014 96 s il S 21 ISBN 966 5467 23 4 I Hodak Bondarovich Anatolij Martinovich Slovnik hudozhnikiv Ukrayini Biobibliografichnij dovidnik Kniga 1 A V golovnij redaktor G Skripnik NAN Ukrayini IMFE imeni M T Rilskogo Kiyiv vidavnictvo IMFE 2019 S 145 146 ISBN 978 966 02 8960 4