Болеслав Балзукевич (пол. Bolesław Bałzukiewicz, лит. Boleslovas Balzukevičius, *12 лютого 1879, Вільно — †13 лютого 1935, Вільна) — польський скульптор. Автор медальйонів, реалістичних скульптурних груп («Емігранти», «Сироти», «Війна», 1905-1908), погруддя Адама Міцкевича, Йоахіма Лелевеля. Створив низку надгробних пам'ятників для некрополів Вільнюса.
Болеслав Балзукевич | |
---|---|
пол. Bolesław Bałzukiewicz лит. Boleslovas Balzukevičius | |
Народився | 12 лютого 1879 Вільно |
Помер | 13 лютого 1935 (56 років) Вільна |
Поховання | цвинтар Расу |
Громадянство | Польща |
Діяльність | скульптор, професор |
Alma mater | Краківська Академія мистецтв (1897—1902) |
Знання мов | польська |
Заклад | Вільнюський університет |
Батько | d |
Брати, сестри | Люція Балзукевич і Юзеф Балзукевич |
|
Професор віленського Університету Штефана Баторія, очільник кафедри скульптури університету (1919-1935).
Біографія
Народився в сім'ї віленського різьбяра Вінцента Балзукевича, брат художника Юзефа Балзукевича і художниці Люції Балзукевич.
Початкову художню освіту здобув у віленській Художній школі І. П. Трутнєва (1897-1902). У 1897-1902 навчався у краківській Академії мистецтв, в 1902-1903 продовжив навчання в Парижі. Жив у Вільні з 1903 або з 1904 до 1907 або 1908. У Парижі разом з Антонієм Вівульським відливав пам'ятник Грюнвальдській битві, брав участь у виставках. З 1919 знову жив у Вільні. Був професором кафедри скульптури Університету Штефана Баторія.
Похований на цвинтарі Расу у Вільні.
Творчість
Одна з найважливіших робіт Балзукевича — алегорична постать Електрики на кутовий вежі будівлі віленської теплоелектростанції (вільнюська ТЕЦ) на березі Вілії (нині Музей енергетики, вул. Рінктінес 2, лит. Rinktinės g. 2). Скульптура «Електра» (висота 4 м) була встановлена в 1902. Вона зображала фігуру жінки з лавровим вінком на голові, що тримає в правій руці електричну лампу; піднесена вгору ліва рука сповіщає про нову світлу еру. У її ніг — фігура людини, що затуляє лівою рукою очі від сліпучого світла.
У 1957 або в 1958 статуя була знята; за твердженням історика архітектури Вільнюса Владаса Дрьоми, в 1970 вона була знищена. У 1994 статуя була відновлена скульптором Пятрасом Мазурасом за старими фотографіями і в 1995 встановлена на колишньому місці (бронза, висота 4 м).
Святий Яцек
У 1901 (за іншими відомостями, в 1908 при реконструкції каплиці Святого Яцека (святий Гіацинт) біля колишньої міської застави (нині на перехресті вулиць Басанавічяуса лит. Jono Basanavičiaus та Муйтінес лит. Muitinės, звідки починаються проспект Саванорю лит. Savanorių prospektas, і вулиця С. Конарскьо лит. S. Konarskio) на ажурній вежі, колишня занепала дерев'яна статуя святого була замінена новою, створеною Балзукевичем. Статуя вагою 130 кг, висотою 2 м (за одними відомостями, з бронзи, за іншими — з міді зображує святого, одягненого в чернечий хабіт (гарніш), з монстранцією в правій руці і з статуєю Пресвятої Діви Марії з немовлям Ісусом в лівій, які він, по переказами, чудесним чином врятував під час навали татар, забравши зі своєї церкви і пройшовши по водній поверхні річки. Така ж скульптура Святого Яцека (з іншого матеріалу) встановлена в ніші бічного фасаду костелу Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії в Жверінасі в Вільнюсі.
Інші роботи
Балзукевич також відомий як автор пам'ятника композитору Станіславу Монюшко в сквері біля костелу Святої Катерини (1922; погруддя Монюшко встановлене на постаменті, що залишився від пам'ятника Олександру Пушкіну.
У 1929 до 350-річчя Віленського університету в нішах будівлі аули були встановлені алегоричні фігури Істини і Краси роботи Болеслава Балзукевича. Після Другої світової війни вони були знищені.
Скульптор створив пам'ятник відомому банкіру і меценату Юзефу Монтвіллу в сквері біля францисканського костелу Вознесіння Пресвятої Діви Марії на вулиці Трокскій (нині Траку лит. Trakų g.; архітектор Ян Бровскій). Скульптура створена в 1911, пам'ятник поставлений в 1935, за іншими відомостями в 1931, до двадцятиріччя смерті Монтвілла. Пам'ятник являє собою бронзову фігуру Монтвілла (висотою 1,7 м), що сидить в кріслі на гранітному постаменті заввишки 2,2 м.
Автор медальйонів, реалістичних скульптурних груп («Емігранти», «Сироти», «Війна», 1905-1908), погруддя Адама Міцкевича, Йоахіма Лелевеля, меморіальних таблиць Антонію Вівульському та іншим. Створив надгробні пам'ятники на могилі брата Юзефа Балзукевича на цвинтарі Расу.
У 1933 на могилі поета, публіциста і журналіста Чеслава Янковського на цвинтарі Расу був встановлений пам'ятник за проектом Балзукевича і Фердинанда Рущіца у вигляді обеліска з урною нагорі, барельєфним портретом Янковського і написом латинською мовою «Qui nunquam queivit quiescit» («Покоїться той, хто ніколи не мав спокою»).
Джерела
- Vilniaus Dailės draugija 1908—1915. Parodos katalogas. Vilnius: Lietuvos dailės muziejus, 1999. . P. 39—40.(лит.)
- Michał Brensztejn, w: Polski Słownik Biograficzny. T. 1. Kraków: Polska Akademia Umiejętności — Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1935, s. 254. Reprint: Zakład Narodowy im. Ossolińskich, Kraków 1989,
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Balzukevich Boleslav Balzukevich pol Boleslaw Balzukiewicz lit Boleslovas Balzukevicius 12 lyutogo 1879 Vilno 13 lyutogo 1935 Vilna polskij skulptor Avtor medaljoniv realistichnih skulpturnih grup Emigranti Siroti Vijna 1905 1908 pogruddya Adama Mickevicha Joahima Lelevelya Stvoriv nizku nadgrobnih pam yatnikiv dlya nekropoliv Vilnyusa Boleslav Balzukevichpol Boleslaw Balzukiewicz lit Boleslovas BalzukeviciusNarodivsya12 lyutogo 1879 1879 02 12 VilnoPomer13 lyutogo 1935 1935 02 13 56 rokiv VilnaPohovannyacvintar RasuGromadyanstvo PolshaDiyalnistskulptor profesorAlma materKrakivska Akademiya mistectv 1897 1902 Znannya movpolskaZakladVilnyuskij universitetBatkodBrati sestriLyuciya Balzukevich i Yuzef Balzukevich Mediafajli u Vikishovishi Profesor vilenskogo Universitetu Shtefana Batoriya ochilnik kafedri skulpturi universitetu 1919 1935 BiografiyaNarodivsya v sim yi vilenskogo rizbyara Vincenta Balzukevicha brat hudozhnika Yuzefa Balzukevicha i hudozhnici Lyuciyi Balzukevich Pochatkovu hudozhnyu osvitu zdobuv u vilenskij Hudozhnij shkoli I P Trutnyeva 1897 1902 U 1897 1902 navchavsya u krakivskij Akademiyi mistectv v 1902 1903 prodovzhiv navchannya v Parizhi Zhiv u Vilni z 1903 abo z 1904 do 1907 abo 1908 U Parizhi razom z Antoniyem Vivulskim vidlivav pam yatnik Gryunvaldskij bitvi brav uchast u vistavkah Z 1919 znovu zhiv u Vilni Buv profesorom kafedri skulpturi Universitetu Shtefana Batoriya Pohovanij na cvintari Rasu u Vilni ElektraTvorchistOdna z najvazhlivishih robit Balzukevicha alegorichna postat Elektriki na kutovij vezhi budivli vilenskoyi teploelektrostanciyi vilnyuska TEC na berezi Viliyi nini Muzej energetiki vul Rinktines 2 lit Rinktines g 2 Skulptura Elektra visota 4 m bula vstanovlena v 1902 Vona zobrazhala figuru zhinki z lavrovim vinkom na golovi sho trimaye v pravij ruci elektrichnu lampu pidnesena vgoru liva ruka spovishaye pro novu svitlu eru U yiyi nig figura lyudini sho zatulyaye livoyu rukoyu ochi vid slipuchogo svitla U 1957 abo v 1958 statuya bula znyata za tverdzhennyam istorika arhitekturi Vilnyusa Vladasa Dromi v 1970 vona bula znishena U 1994 statuya bula vidnovlena skulptorom Pyatrasom Mazurasom za starimi fotografiyami i v 1995 vstanovlena na kolishnomu misci bronza visota 4 m Svyatij Yacek U 1901 za inshimi vidomostyami v 1908 pri rekonstrukciyi kaplici Svyatogo Yaceka svyatij Giacint bilya kolishnoyi miskoyi zastavi nini na perehresti vulic Basanavichyausa lit Jono Basanaviciaus ta Mujtines lit Muitines zvidki pochinayutsya prospekt Savanoryu lit Savanoriu prospektas i vulicya S Konarsko lit S Konarskio na azhurnij vezhi kolishnya zanepala derev yana statuya svyatogo bula zaminena novoyu stvorenoyu Balzukevichem Statuya vagoyu 130 kg visotoyu 2 m za odnimi vidomostyami z bronzi za inshimi z midi zobrazhuye svyatogo odyagnenogo v chernechij habit garnish z monstranciyeyu v pravij ruci i z statuyeyu Presvyatoyi Divi Mariyi z nemovlyam Isusom v livij yaki vin po perekazami chudesnim chinom vryatuvav pid chas navali tatar zabravshi zi svoyeyi cerkvi i projshovshi po vodnij poverhni richki Taka zh skulptura Svyatogo Yaceka z inshogo materialu vstanovlena v nishi bichnogo fasadu kostelu Neporochnogo Zachattya Presvyatoyi Divi Mariyi v Zhverinasi v Vilnyusi Pam yatnik Stanislavu MonyushkuInshi robotiBalzukevich takozh vidomij yak avtor pam yatnika kompozitoru Stanislavu Monyushko v skveri bilya kostelu Svyatoyi Katerini 1922 pogruddya Monyushko vstanovlene na postamenti sho zalishivsya vid pam yatnika Oleksandru Pushkinu Pam yatnik Yuzefu Montvillu U 1929 do 350 richchya Vilenskogo universitetu v nishah budivli auli buli vstanovleni alegorichni figuri Istini i Krasi roboti Boleslava Balzukevicha Pislya Drugoyi svitovoyi vijni voni buli znisheni Skulptor stvoriv pam yatnik vidomomu bankiru i mecenatu Yuzefu Montvillu v skveri bilya franciskanskogo kostelu Voznesinnya Presvyatoyi Divi Mariyi na vulici Trokskij nini Traku lit Traku g arhitektor Yan Brovskij Skulptura stvorena v 1911 pam yatnik postavlenij v 1935 za inshimi vidomostyami v 1931 do dvadcyatirichchya smerti Montvilla Pam yatnik yavlyaye soboyu bronzovu figuru Montvilla visotoyu 1 7 m sho sidit v krisli na granitnomu postamenti zavvishki 2 2 m Pam yatnik na mogili Joahima Lelevelya Avtor medaljoniv realistichnih skulpturnih grup Emigranti Siroti Vijna 1905 1908 pogruddya Adama Mickevicha Joahima Lelevelya memorialnih tablic Antoniyu Vivulskomu ta inshim Stvoriv nadgrobni pam yatniki na mogili brata Yuzefa Balzukevicha na cvintari Rasu U 1933 na mogili poeta publicista i zhurnalista Cheslava Yankovskogo na cvintari Rasu buv vstanovlenij pam yatnik za proektom Balzukevicha i Ferdinanda Rushica u viglyadi obeliska z urnoyu nagori barelyefnim portretom Yankovskogo i napisom latinskoyu movoyu Qui nunquam queivit quiescit Pokoyitsya toj hto nikoli ne mav spokoyu DzherelaVilniaus Dailes draugija 1908 1915 Parodos katalogas Vilnius Lietuvos dailes muziejus 1999 ISBN 9986 669 12 X P 39 40 lit Michal Brensztejn w Polski Slownik Biograficzny T 1 Krakow Polska Akademia Umiejetnosci Sklad Glowny w Ksiegarniach Gebethnera i Wolffa 1935 s 254 Reprint Zaklad Narodowy im Ossolinskich Krakow 1989 ISBN 8304034840