Бойківщи́на — село в Україні, у Золотоніському районі Черкаської області. Входить до складу Драбівської селищної громади.
село Бойківщина | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Черкаська область |
Район | Золотоніський район |
Громада | Драбівська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA71040070030047070 |
Облікова картка | gska2.rada.gov.ua |
Основні дані | |
Засноване | 17 століття |
Населення | 1580 (на 2013 рік) |
Площа | 4,32 км² |
Поштовий індекс | 19853 |
Телефонний код | +380 4738 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°54′39″ пн. ш. 32°15′04″ сх. д. / 49.91083° пн. ш. 32.25111° сх. д.Координати: 49°54′39″ пн. ш. 32°15′04″ сх. д. / 49.91083° пн. ш. 32.25111° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 112 — 116 м |
Водойми | річка Кропивна |
Відстань до обласного центру | 53,8 (фізична) км |
Відстань до районного центру | 12 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | смт. Драбів |
Карта | |
Бойківщина | |
Бойківщина | |
Мапа | |
Розташоване в долині річки Кропивна за 12 км від селища Драбів. Село простяглося вздовж залізниці Москва — Одеса між станціями Драбове-Барятинське й Мехедівка.
Історія
Засновано село у 17 столітті. За легендою в далекому минулому тут оселився козак Іван Бойко і заснував хутір, який згодом назвали Бойків Хутір. Після його смерті землі купив козак на ім'я Вітер, який назвав село Вітровка. З часом село змінювалось, тут жили майстри, що виготовляли взуття, звідси назва Чобітки. Згодом відновили стару назву видозмінивши — Бойківщина.
Селище є на мапі 1826—1840 року.
Була приписана до Успенської церкви у Деркачівці та Вознесінської в Благовіщінському, як Бойкова Слобода 1796, 1815—1859 та у 1882—1905 роках мала Петропавлівську церкву.
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СРСР 1932—1933 та 1946–1947 роках.
У радянсько-німецькій війні на боці СРСР брало участь 252 жителі села, з них 119 нагороджено бойовими орденами і медалями. На честь 104 односельців, яні загинули в боях проти нацизму, височить монумент Слави.
Станом на 1972 рік в селі проживало 1 239 осіб, на території села містилася центральна садиба колгоспу імені 40-річчя Жовтня, що обробляв 2,3 тисяч га землі, у тому числі — 2,2 тисяч га орної. Колгосп був репродуктором молодняка свиней для спеціалізованих господарств району.
В селі працювали восьмирічна школа, де навчалося 200 учнів, будинок культури на 350 місць з стаціонарною кіноустановкою, 2 бібліотеки з книжижковим фондом 11 тисяч примірників, фельдшерсько-акушерський пункт, дитячі ясла, продмаг, сільмаг, відділення зв'язку.
Сучасність
У селі працюють загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів (двоповерхова, газифікована в березні 2007 року), дошкільна установа «Оленка» (побудована 1989 року), бібліотека, Будинок культури, 2 приватних магазини, фельдшерсько-акушерський пункт, відділення зв'язку.
На території сільської ради орендують землі СТОВ «Хлібодар», СТОВ «Колос», ФГ «Ленора», ФГ «Арій», працюють ФГ «Оксана», ФГ «ІВО», група компаній «Кернел», працюють 35 одноосібників.
Населення
Населення — 1580 чоловік (на 2013 рік).
Мовний склад
Рідна мова населення за даними перепису 2001 року:
Мова | Чисельність, осіб | Доля |
---|---|---|
Українська | 696 | 97,48 % |
Російська | 10 | 1,40 % |
Інше | 8 | 1,12 % |
Разом | 714 | 100,00 % |
Відомі люди
Уродженцем села є Назаренко Василь Романович — головний металург науково-технічного центру «Булат НВР»; кандидат технічних наук.
Див. також
Джерела
Примітки
- . Архів оригіналу за 11 червня 2010. Процитовано 12 червня 2008.
- . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 29 вересня 2007.
- maps.vlasenko.net [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- . www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 27 жовтня 2021. Процитовано 27 жовтня 2021.
- (українська) . Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Архів оригіналу за 27 жовтня 2021. Процитовано 27 жовтня 2021.
- (PDF) (українська) . Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства. Архів оригіналу (PDF) за 18 жовтня 2021. Процитовано 27 жовтня 2021.
- (українська) . Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Архів оригіналу за 27 жовтня 2021. Процитовано 27 жовтня 2021.
- (PDF) (українська) . Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства. Архів оригіналу (PDF) за 10 квітня 2021. Процитовано 27 жовтня 2021.
- (PDF) (українська) . Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства. Архів оригіналу (PDF) за 18 жовтня 2021. Процитовано 27 жовтня 2021.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 15 квітня 2021. Процитовано 26 грудня 2019.
Література
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bojkivshi na selo v Ukrayini u Zolotoniskomu rajoni Cherkaskoyi oblasti Vhodit do skladu Drabivskoyi selishnoyi gromadi selo Bojkivshina Krayina Ukrayina Oblast Cherkaska oblast Rajon Zolotoniskij rajon Gromada Drabivska selishna gromada Kod KATOTTG UA71040070030047070 Oblikova kartka gska2 rada gov ua Osnovni dani Zasnovane 17 stolittya Naselennya 1580 na 2013 rik Plosha 4 32 km Poshtovij indeks 19853 Telefonnij kod 380 4738 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 54 39 pn sh 32 15 04 sh d 49 91083 pn sh 32 25111 sh d 49 91083 32 25111 Koordinati 49 54 39 pn sh 32 15 04 sh d 49 91083 pn sh 32 25111 sh d 49 91083 32 25111 Serednya visota nad rivnem morya 112 116 m Vodojmi richka Kropivna Vidstan do oblasnogo centru 53 8 fizichna km Vidstan do rajonnogo centru 12 km Misceva vlada Adresa radi smt Drabiv Karta Bojkivshina Bojkivshina MapaU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Bojkivshina znachennya Roztashovane v dolini richki Kropivna za 12 km vid selisha Drabiv Selo prostyaglosya vzdovzh zaliznici Moskva Odesa mizh stanciyami Drabove Baryatinske j Mehedivka IstoriyaZasnovano selo u 17 stolitti Za legendoyu v dalekomu minulomu tut oselivsya kozak Ivan Bojko i zasnuvav hutir yakij zgodom nazvali Bojkiv Hutir Pislya jogo smerti zemli kupiv kozak na im ya Viter yakij nazvav selo Vitrovka Z chasom selo zminyuvalos tut zhili majstri sho vigotovlyali vzuttya zvidsi nazva Chobitki Zgodom vidnovili staru nazvu vidozminivshi Bojkivshina Selishe ye na mapi 1826 1840 roku Bula pripisana do Uspenskoyi cerkvi u Derkachivci ta Voznesinskoyi v Blagovishinskomu yak Bojkova Sloboda 1796 1815 1859 ta u 1882 1905 rokah mala Petropavlivsku cerkvu Selo postrazhdalo vnaslidok genocidu ukrayinskogo narodu provedenogo okupacijnim uryadom SRSR 1932 1933 ta 1946 1947 rokah U radyansko nimeckij vijni na boci SRSR bralo uchast 252 zhiteli sela z nih 119 nagorodzheno bojovimi ordenami i medalyami Na chest 104 odnoselciv yani zaginuli v boyah proti nacizmu visochit monument Slavi Stanom na 1972 rik v seli prozhivalo 1 239 osib na teritoriyi sela mistilasya centralna sadiba kolgospu imeni 40 richchya Zhovtnya sho obroblyav 2 3 tisyach ga zemli u tomu chisli 2 2 tisyach ga ornoyi Kolgosp buv reproduktorom molodnyaka svinej dlya specializovanih gospodarstv rajonu V seli pracyuvali vosmirichna shkola de navchalosya 200 uchniv budinok kulturi na 350 misc z stacionarnoyu kinoustanovkoyu 2 biblioteki z knizhizhkovim fondom 11 tisyach primirnikiv feldshersko akusherskij punkt dityachi yasla prodmag silmag viddilennya zv yazku Suchasnist U seli pracyuyut zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv dvopoverhova gazifikovana v berezni 2007 roku doshkilna ustanova Olenka pobudovana 1989 roku biblioteka Budinok kulturi 2 privatnih magazini feldshersko akusherskij punkt viddilennya zv yazku Na teritoriyi silskoyi radi orenduyut zemli STOV Hlibodar STOV Kolos FG Lenora FG Arij pracyuyut FG Oksana FG IVO grupa kompanij Kernel pracyuyut 35 odnoosibnikiv NaselennyaNaselennya 1580 cholovik na 2013 rik Movnij sklad Ridna mova naselennya za danimi perepisu 2001 roku Mova Chiselnist osib Dolya Ukrayinska 696 97 48 Rosijska 10 1 40 Inshe 8 1 12 Razom 714 100 00 Vidomi lyudiUrodzhencem sela ye Nazarenko Vasil Romanovich golovnij metalurg naukovo tehnichnogo centru Bulat NVR kandidat tehnichnih nauk Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Cherkaska oblast DzherelaBojkivshina selo u sestrinskih Vikiproyektah Portal Cherkashina Temi u Vikidzherelah Proyekt Naseleni punkti Ukrayini Primitki Arhiv originalu za 11 chervnya 2010 Procitovano 12 chervnya 2008 Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 29 veresnya 2007 maps vlasenko net 5 bereznya 2016 u Wayback Machine ros www etomesto ru Arhiv originalu za 27 zhovtnya 2021 Procitovano 27 zhovtnya 2021 ukrayinska Centralnij derzhavnij istorichnij arhiv Ukrayini m Kiyiv CDIAK Ukrayini Arhiv originalu za 27 zhovtnya 2021 Procitovano 27 zhovtnya 2021 PDF ukrayinska Ukrayinskij naukovo doslidnickij institut arhivnoyi spravi ta dokumentoznavstva Arhiv originalu PDF za 18 zhovtnya 2021 Procitovano 27 zhovtnya 2021 ukrayinska Centralnij derzhavnij istorichnij arhiv Ukrayini m Kiyiv CDIAK Ukrayini Arhiv originalu za 27 zhovtnya 2021 Procitovano 27 zhovtnya 2021 PDF ukrayinska Ukrayinskij naukovo doslidnickij institut arhivnoyi spravi ta dokumentoznavstva Arhiv originalu PDF za 10 kvitnya 2021 Procitovano 27 zhovtnya 2021 PDF ukrayinska Ukrayinskij naukovo doslidnickij institut arhivnoyi spravi ta dokumentoznavstva Arhiv originalu PDF za 18 zhovtnya 2021 Procitovano 27 zhovtnya 2021 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih PDF Arhiv originalu PDF za 15 kvitnya 2021 Procitovano 26 grudnya 2019 LiteraturaIstoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR K Golovna redakciya URE AN URSR 15 000 prim Posilannya