Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Олекса́ндр Матві́йович Бо́йко (*15 вересня 1895, Київ — †18 квітня 1967, США) — український військовий; сотник Армії УНР. Учасник Першого зимового походу.
| Бойко Олександр Матвійович | ||||
|---|---|---|---|---|
 Сотник | ||||
| Загальна інформація | ||||
| Народження | 15 вересня 1895 Київ | |||
| Смерть | 18 квітня 1967 (71 рік) США | |||
| Національність | українець | |||
| Військова служба | ||||
| Роки служби | 1918–1924 | |||
| Приналежність |  УНР | |||
| Вид ЗС |  Армія УНР | |||
| Війни / битви | Перша світова війна Радянсько-українська війна | |||
| Нагороди та відзнаки | ||||
| ||||
Лицар орденів Залізного хреста, Хреста Симона Петлюри і Воєнного хреста.
Біографія
Народився в сім'ї Матвія Климовича Бойка й Одарки Кононівни (до шлюбу Криворучко). Закінчив Таращанську міську 2-класну школу (1909), Українську гімназію ім. Тараса Шевченка (Каліш, 1925) та хіміко-технологічний відділ інженерного факультету Української Господарської академії в Подєбрадах (1925 — 31 травня 1930). Навчався на агрономічному відділі Уманської середньої сільськогосподарської школи (1909—1913), але через нестатки не закінчив її.
У «Curriculum vitae» писав:
“В 1913 році по травень 1915 служив в Уманській повітовій земській управі на Київщині завідувачем районного складу покрівельних матеріалів. Одночасно завідував случним пунктом, зерноочистювальним пунктом і прокатною станцією. З травня 1915 року по січень 1917 року перебував у колишній російській армії, з якої після поранення був звільнений як інвалід. 1917 рік перебував дома для ісправлення здоровля”.
В Армії УНР від січня 1918 року до її розформування у 1924 році. Козак 1-го куреня Київських січових стрільців (січень 1918). Учасник Першого зимового походу. Лицар орденів Залізного хреста, Хреста Симона Петлюри і Воєнного хреста. 1920 року написав рапорт голові Військової місії УНР у Польщі Вікторові Зелінському, в якій обґрунтував ідею створення 1-го Українсько-польського автомобільного дивізіону особливого призначення імені двох державних господарів С. Петлюри та Ю. Пілсудського. Його прізвище є в списку випускників УГА, які працювали в культурно-просвітньому, економічному і громадсько-політичному житті на землях Карпатської України та Пряшівщини. В березні 1939 році перебував на Карпатській Україні.
У травні 1943 року мешкав у Києві на вул. Бульварно-Кудрявській, 22. 7 червня 1945 року втік з «большевицької зони Німеччини», де пробув 27 днів. Оповів Василеві Іванису, що:
“в Магдебургу англійці передавали всіх большевикам, включно зі старими емігрантами. Большевики ж усе грабують, офіційно забороняючи замикати помешкання. Жінок ґвалтують, і то не тільки німкень, а й своїх, що були вивезені на роботу німцями”.
Батько Олександра жив у селі Пединівці Звенигородського повіту. Жертвував кошти на національну справу, зокрема 1966 року склав пожертву на пам'ятник Олександрові Коваленку.
Похований на Українському православному цвинтарі в Бавнд-Бруці.
Література
- Бюлетень т-ва абсольвентів УГА-УТГІ. — Ню-Йорк. — 1966. — Ч. 35. — Грудень. — С. 4.
- Іванис В. Стежками життя: Спогади. Кн. V. — Новий Ульм, Німеччина: Українські вісті, 1962. — С. 305.
- Руккас А. «Разом з польським військом»: Армія Української Народної Республіки 1920 р. — Ніжин: ПП Лисенко М. М., 2013. — С. 418.
- ЦДАВО України. — Ф. 3795. — Оп. 1. — Спр. 729. — Арк. 77, 88—91.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bojko Oleksa ndr Matvi jovich Bo jko 15 veresnya 1895 Kiyiv 18 kvitnya 1967 SShA ukrayinskij vijskovij sotnik Armiyi UNR Uchasnik Pershogo zimovogo pohodu Bojko Oleksandr Matvijovich SotnikZagalna informaciyaNarodzhennya15 veresnya 1895 1895 09 15 KiyivSmert18 kvitnya 1967 1967 04 18 71 rik SShANacionalnistukrayinecVijskova sluzhbaRoki sluzhbi1918 1924Prinalezhnist UNRVid ZS Armiya UNRVijni bitviPersha svitova vijna Radyansko ukrayinska vijnaNagorodi ta vidznakiOrden Zaliznij hrest UNR Hrest Simona Petlyuri Voyennij hrest UNR U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim im yam Bojko Oleksandr Licar ordeniv Zaliznogo hresta Hresta Simona Petlyuri i Voyennogo hresta BiografiyaNarodivsya v sim yi Matviya Klimovicha Bojka j Odarki Kononivni do shlyubu Krivoruchko Zakinchiv Tarashansku misku 2 klasnu shkolu 1909 Ukrayinsku gimnaziyu im Tarasa Shevchenka Kalish 1925 ta himiko tehnologichnij viddil inzhenernogo fakultetu Ukrayinskoyi Gospodarskoyi akademiyi v Podyebradah 1925 31 travnya 1930 Navchavsya na agronomichnomu viddili Umanskoyi serednoyi silskogospodarskoyi shkoli 1909 1913 ale cherez nestatki ne zakinchiv yiyi U Curriculum vitae pisav V 1913 roci po traven 1915 sluzhiv v Umanskij povitovij zemskij upravi na Kiyivshini zaviduvachem rajonnogo skladu pokrivelnih materialiv Odnochasno zaviduvav sluchnim punktom zernoochistyuvalnim punktom i prokatnoyu stanciyeyu Z travnya 1915 roku po sichen 1917 roku perebuvav u kolishnij rosijskij armiyi z yakoyi pislya poranennya buv zvilnenij yak invalid 1917 rik perebuvav doma dlya ispravlennya zdorovlya V Armiyi UNR vid sichnya 1918 roku do yiyi rozformuvannya u 1924 roci Kozak 1 go kurenya Kiyivskih sichovih strilciv sichen 1918 Uchasnik Pershogo zimovogo pohodu Licar ordeniv Zaliznogo hresta Hresta Simona Petlyuri i Voyennogo hresta 1920 roku napisav raport golovi Vijskovoyi misiyi UNR u Polshi Viktorovi Zelinskomu v yakij obgruntuvav ideyu stvorennya 1 go Ukrayinsko polskogo avtomobilnogo divizionu osoblivogo priznachennya imeni dvoh derzhavnih gospodariv S Petlyuri ta Yu Pilsudskogo Jogo prizvishe ye v spisku vipusknikiv UGA yaki pracyuvali v kulturno prosvitnomu ekonomichnomu i gromadsko politichnomu zhitti na zemlyah Karpatskoyi Ukrayini ta Pryashivshini V berezni 1939 roci perebuvav na Karpatskij Ukrayini U travni 1943 roku meshkav u Kiyevi na vul Bulvarno Kudryavskij 22 7 chervnya 1945 roku vtik z bolshevickoyi zoni Nimechchini de probuv 27 dniv Opoviv Vasilevi Ivanisu sho v Magdeburgu anglijci peredavali vsih bolshevikam vklyuchno zi starimi emigrantami Bolsheviki zh use grabuyut oficijno zaboronyayuchi zamikati pomeshkannya Zhinok gvaltuyut i to ne tilki nimken a j svoyih sho buli vivezeni na robotu nimcyami Batko Oleksandra zhiv u seli Pedinivci Zvenigorodskogo povitu Zhertvuvav koshti na nacionalnu spravu zokrema 1966 roku sklav pozhertvu na pam yatnik Oleksandrovi Kovalenku Pohovanij na Ukrayinskomu pravoslavnomu cvintari v Bavnd Bruci LiteraturaByuleten t va absolventiv UGA UTGI Nyu Jork 1966 Ch 35 Gruden S 4 Ivanis V Stezhkami zhittya Spogadi Kn V Novij Ulm Nimechchina Ukrayinski visti 1962 S 305 Rukkas A Razom z polskim vijskom Armiya Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1920 r Nizhin PP Lisenko M M 2013 S 418 CDAVO Ukrayini F 3795 Op 1 Spr 729 Ark 77 88 91