Володимир Володимирович Богуславський нар 11 листопада 1954 Київ український художник Член Національної спілки художникі

Володимир Володимирович Богуславський (нар. 11 листопада 1954, Київ) — український художник. Член Національної спілки художників України від 1998 року. Мешкає та працює у Львові.

Володимир Володимирович Богуславський
~~\|Премії=~~
Народження	11 листопада 1954(1954-11-11) (69 років) Київ
Країна	СРСР→ Україна
Роки творчості	від 1987
Член	Національна спілка художників України

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Богуславський.

З життєпису

У 1972 році закінчив Республіканську художню середню школу імені Тараса Шевченка у Києві.

У 1977 році в Києві брав участь у виставці андеграундного об'єднання «Рух», де про себе заявили митці: М. Трегуб, В. Баклицький, М. Залевський, О. Костецький, О. Голуб, В. Богуславський, Михайло Жуков та інші.

1978 року закінчив факультет проєктування інтер'єрів Львівського державного інституту прикладного і декоративного мистецтва. Навчався у Данила Довбошинського та Володимира Риботицького.

У 1987—1991 роках брав участь у седнівських молодіжних пленерах на запрошення Тіберія Сільваші та у виставках молодіжного мистецтва «Совіарт».

Учасник численних міжнародних виставок, масштабних презентацій вітчизняного мистецтва в України та світі. Твори митця перебувають у музейних зібраннях Сумського художнього музею імені Никанора Онацького, Львівській національній галереї мистецтв імені Бориса Возницького, у Національного музею імені Андрея Шептицького у Львові, Національного художнього музею України у Києві та закордонних приватних колекціях.

Під час XII Флорентійської Бієнале, яка відбувалася з 18 по 27 жовтня 2019 року в Італії роботи художників Володимира Богуславського та Сергія Гая відзначили Спеціальною міжнародною премією імені Лоренцо Медічі. Володимир Богуславський увійшов до п'ятірки найкращих живописців заходу, а Сергій Гай отримав Спеціальну президентську відзнаку.

Твори

1995 — «Кипарис»;
2004 — «Вікна»;
2005 — «Бронзовий глечик», «Зима»;
2007 — «Дземброня», «Дощ», «Квіти»;
2008 — «Зелена пляшка», «Ворони»;
2009 — «Квіти»;
2010 — «Вітер», «Квіти»;
2012 — «Зелений стіл», «Зимовий пейзаж»;
2014 — «Місячне сяйво»;
2015 — «Вечір», «Поза часом», «Краєвид»;
2016 — «Бузок», «Кінець», «Ластівка», «Натюрморт»;
2017 — «Човни».

Персональні виставки

1997 — галерея «Галарт» (Львів);
2002 — галерея «36» (Київ), «Урсуліненхоф» (Лінц, Австрія);
2003 — галерея «Гердан» (Львів);
2004 — галерея «Маєр» (Розенхайм, Німеччина)
2005 — галерея «Зоетмулдер» (Нордвейк, Нідерланди); Львівський палац мистецтв (Львів); муніципальна галерея (Фулда, Німеччина);
2006 — «Фундація Штукі Абданк» (Варшава, Польща);
2010 — Національний художній музей України (Київ);
2011 — Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького (Львів);
2014 — Національна спілка художників України (Івано-Франківськ).

Колективні виставки

1989 — галерея «Совіарт» (Мюнхен, Німеччина);
1990 — галерея «Совіарт» (Оденсе, Данія);
1991 — «Мистецтво України 1960—1980 років» (галерея «Совіарт», Оденсе, Данія); Бієнале українського мистецтва (галерея «Відродження» (Львів);
1992 — «Львівське малярство 1960—1980 років» (Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького, Львів);
1995 — галерея «Магазінет» (Скалскьор, Данія);
1996 — «Українське мистецтво» (Коеколаре, Бельгія); «5 років Свободи» (галерея «Гердан», Львів); «Старі імена — нові зустрічі» (Мюнхен, Німеччина); міжнародний фестиваль «Контрасти» (галерея «Гердан», Львів);
1997 — «Мистецтво нової України» (Представництво Баварії в Бонні, Німеччина);
1998 — «60 років Спілки художників України» (Київ);
1999 — «Живопис В. Богуславського, скульптура О. Капустяка» (Літературно-меморіальний музей-квартира П. Г. Тичини, Київ);
2000 — 4-а міжнародна Бієнале живопису «Срібний квадрат»: Перемишль (Польща), Кошиці (Словаччина), Львів (Україна);
2001 — «Трієнале живопису» (Центральний будинок художника, (Київ);
2003 — «ArtExpo» (Нью-Йорк, США);
2004 — Міжнародний пленер живопису (Ланьцут, Польща);
2005 — Міжнародний осінній салон «Високий Замок—2005» (Львівський палац мистецтв, Львів);
2006 — палац Прер'є (Гебвіллер, Франція);
2007 — Арт-фестиваль (Український дім, Київ); Галерея Мішеля Клерка (Шардонне, Франція);
2008 — «Мистецька мапа України» (Музей сучасного образотворчого мистецтва України, Київ);
2009 — «Натюрморт» (Галерея «Примус», Львів);
2010 — «П'ять художників» (Галерея «Гері Боумена», Львів);
2012 — «Великий перевіз» (Галерея «Лавра», Київ);
2013 — «Art Studio Voluiky» (Львівський палац мистецтв, Львів); арт-ярмарок «IVFineArtUkraine» (Мистецький арсенал, Київ); Міжнародний пленер (острів Брач, Хорватія);
2014 — «Синє» (Львівська національна галерея мистецтв імені Бориса Возницького, Львів); Міжнародний пленер (Жовква);
2015 — «Весняний салон», Міжнародний осінній салон «Високий Замок—2015» (Львівський палац мистецтв, Львів);
2016 — арт-салон «Мистецтво в інтер'єрі» (Центр сучасного мистецтва М17, Київ); «Весняний салон», Міжнародний осінній салон «Високий Замок—2016» (Львівський палац мистецтв, Львів); Музей сучасного мистецтва (Луцьк);
2017 — «Львівська школа живопису» (Арт-Салон «Велес» в межах проєкту «Genesis», Ужгород); «Весняний салон», Міжнародний осінній салон «Високий Замок—2017» (Львівський палац мистецтв, Львів);
2019 — участь у «XII Флорентійській Бієнале» (Галерея «ST•H Gallery», Флоренція, Італія).

Джерела

Володимир Богуславський. art.lviv-online.com. оригіналу за 12 квітня 2021. Процитовано 27 березня 2021.
Премія ім. Лоренцо Медічі: українські художники отримали нагороди у Флоренції. ukrinform.ua. Укрінформ. 28 жовтня 2019. оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 27 березня 2021.
Богуславський Володимир. slavsko-maxim.com. оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 27 березня 2021.
Володимир Богуславський. sth-gallery.com. STH gallery. оригіналу за 25 жовтня 2020. Процитовано 27 березня 2021.

Примітки

Голуб Олена В «Русі». До ювілею андеграундної виставки, яка стала історією // День. — 2007. — 5 грудня.

Посилання

Богуславский Володимир Володимирович. nuart.com.ua. оригіналу за 7 травня 2022. Процитовано 27 березня 2021.
Володимир Богуславський. «Свобода». museum.net.ua. Музей українського живопису. оригіналу за 13 червня 2021. Процитовано 27 березня 2021.

Це незавершена стаття про українського художника.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Голуб Олена В «Русі». До ювілею андеграундної виставки, яка стала історією // День. — 2007. — 5 грудня.