Богуслав Радошевський герб Окша пол Bogusław Radoszewski близько 1577 Семковиці Річ Посполита 1638 Янов Річ Посполита по

Богуслав Радошевський герб Окша (пол. Bogusław Radoszewski; близько 1577, Семковиці, Річ Посполита — 1638, Янов, Річ Посполита) — польський релігійний діяч, київський і луцький католицький єпископ.

київський єпископ

1619 — 1633
Монарх	Сигізмунд III Ваза
луцький єпископ
1633 — 1638
Монарх	Владислав IV Ваза

Народився	1577 Семковиці, Паєнчанський повіт, Лодзинське воєводство, Республіка Польща
Помер	1638^[1] або 1638 Янів Підляський, Республіка Польща
Відомий як	католицький священник, католицький священник, католицький єпископ
Країна	Річ Посполита
Alma mater	Падуанський університет
Професія	священник
Релігія	католицтво

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем .

Життєпис

Син Єжи та Марії Могильницьких, брат Марека Радошевського (пом. 1641), посла та велюньського каштеляна.

Закінчивши єзуїтський колегіум у Каліші, навчався у Франкфурті-на-Одері та в Падуанському університеті.

Висвячений на священника у Кракові (1607).

При королівському дворі Радошевський став секретарем Сигізмунда III Вази, був каноніком у Каліші. Отримавши свою релігійну професію, став настоятелем бенедиктинського абатства Лиса Гора.

Наприкінці 1618 року король Сигізмунд III Ваза призначив його київським латинським єпископом. 17 червня 1619 року папа Павло V ^[en] його київським єпископом-ординарієм з можливістю обіймати дві посади, а також зі звільненням від зазвичай обов'язкової наявності в номінанта докторського ступеня. За його сприяння завершили спорудження .

Купивши землю в пані Ковалькової-Вежбник, а також отримавши привілей на місцеположення (від 16 січня 1624) від короля Сигізмунда III Вази, заклав місто Вежбник.

Як посол від Київського воєводства проголосував за обрання королем Польщі Владислава IV Вази в 1632 році.

6 червня 1633 року став луцьким латинським єпископом.

Похований у криптах Санктуарію Святого Хреста.

Див. також

Примітки

NUKAT — 2002.
d:Track:Q11789729
Herbarz polski, t. VIII, Lipsk 1841, s. 23.
Janas E. Radoszewski (Radoszowski, Boksa-Radoszewski) Marek h. Oksza // Polski Słownik Biograficzny. — 1986. — T. XXIX. — S. 751. (пол.)
. Архів оригіналу за 17 липня 2020. Процитовано 15 липня 2020.
Materiały do słownika historyczno-geograficznego dóbr i dochodów dziesięcinnych benedyktyńskiego opactwa św. Krzyża na Łysej Górze do 1819 r. Wrocław 2000: Pracownia Badań nad Dziejami Zakonów i Kongregacji Kościelnych (LARHCOR) w Instytucie Historycznym Uniwersytetu Wrocławskiego. ISBN .
Suffragia Woiewodztw y Ziem Koronnych, y W. X. Litewskiego, Zgodnie ná Naiásnieyssego Władisława Zygmunta … roku 1632 … Woiewodztwo Krákowskie., s. B2. (пол.)

Бібліографія

Sylwetki biskupów łuckich. Biały Dunajec: Ostróg : Wołanie z Wołynia. 2001. с. 91—94. ISBN .

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q856638_citetype_Q36524_citetype_Q340169"_data-entity-id="Q11789729">NUKAT<span_class="wef_low_priority_links">_—_2002.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q11789729]]</div>-1] NUKAT — 2002.
d:Track:Q11789729

[2] Herbarz polski, t. VIII, Lipsk 1841, s. 23.

[3] Janas E. Radoszewski (Radoszowski, Boksa-Radoszewski) Marek h. Oksza // Polski Słownik Biograficzny. — 1986. — T. XXIX. — S. 751. (пол.)

[4] . Архів оригіналу за 17 липня 2020. Процитовано 15 липня 2020.

[5] Materiały do słownika historyczno-geograficznego dóbr i dochodów dziesięcinnych benedyktyńskiego opactwa św. Krzyża na Łysej Górze do 1819 r. Wrocław 2000: Pracownia Badań nad Dziejami Zakonów i Kongregacji Kościelnych (LARHCOR) w Instytucie Historycznym Uniwersytetu Wrocławskiego. ISBN .

[6] Suffragia Woiewodztw y Ziem Koronnych, y W. X. Litewskiego, Zgodnie ná Naiásnieyssego Władisława Zygmunta … roku 1632 … Woiewodztwo Krákowskie., s. B2. (пол.)

[1]