Існує кілька осіб з таким іменем ця сторінка містить посилання на статті про кожну з них Якщо Ви потрапили сюди за внутр

Існує кілька осіб з таким іменем, ця сторінка містить посилання на статті про кожну з них.
Якщо Ви потрапили сюди за , будь ласка, поверніться та виправте його так, щоб воно вказувало безпосередньо на відповідну статтю.

Богуслав (пол. Bogusław, Bogosław, Bohusław, Bogsław; чеськ. Bohuslav; словац. Bohuslav; англ. Boguslav; нім. Boguslav, Bogislav; угор. Boguszlav) — чоловіче ім'я слов'янського походження, ім'я власне. Розповсюджене в Білорусі, Польщі, Чехії, Україні та в ін.. Є складовою двох слів і «Бог» у значенні — «той, хто славить Бога». Жіноча форма імені — Богуслава. Зменшувально-ласкава форма звернення до особи з таким іменем — Богу́сь, Богу́сик, Сла́ва, Славко́, Сла́вцьо, Сла́вик, Сла́вчик.

Відомі особи

Богуслав Радзивілл — шляхтич гербу «Труби», князь, державний і військовий діяч Речі Посполитої, великий хорунжий Великого князівства Литовського i конюший з 1646 р., представник магнатського роду Радзивіллів.
(нім. Boguslaw von Radziwill) — князь, польський аристократ і прусський генерал, 11-й ординат Олицький і 2-й ординат Пшигодзицький (у 1832–1873 рр.).
— шляхтич гербу «Остоя», державний діяч Великого князівства Литовського, староста Річицький (з 1639 року), стольник великий литовський (у 1643–1645 рр.), підскарбій надвірний литовський (з 1645 року).
— шляхтич герба «Деспот (герб)», державний діяч Великого князівства Литовського, син Кшиштофа Юрія Зеновича, староста Чечерський і Пропойський з 1614 року, каштелян полоцький з 1618 року.
Богуслав Газіштейн — значний чеський неолатинський поет та письменник, відомий представник чеського гуманізму.
— англійський музикознавець польського походження.
— польський легкоатлет.
Богуслав Лінда — польський актор та режисер.
Богуслав Мартіну — чеський композитор.
Богуслав Штястний — чехословацький хокеїст.

Правителі Померанії

Богуслав I (близько 1130–1187 рр.) — князь в Щецині з 1156 р., князь лютичів в м. Димін з 1180 р., герцог Померанії у 1181–1187 рр.
Богуслав II (коло1178 — 1220 рр.) герцог Щецину в 1187–1220 рр.
(1258–1309 рр.) — герцог-співправитель Щецину, Вольгасту у 1278–1295 рр., герцог Вольгасту у 1295–1309 рр.
^[en] Великий (близько 1316–1373 рр.) — герцог Вольгасту у 1326–1368 рр., герцог Слупську у 1368–1373 рр.
Богуслав VI — герцог-співправитель Вольгасту у 1368–1393 рр.
^[en] (коло 1355–1404 рр.) — герцог-співправитель Щецину у 1372–1404 рр.
^[en] (1363/1368—1418 рр.) — герцог Слупську у 1403–1418 рр.
^[en] (1407/1410—1446 рр.) — герцог Слупську у 1418–1446 рр.
Богуслав X Великий — з 1474 року герцог Щецинський і Слупський; з 1478 року герцог Волгастський (і також усього Помор'я).
^[en] (1544–1606 рр.) — герцог Барт-Померанії у 1569−1609 рр., герцог Щецину у 1603–1606 рр. регент Вольгасту у 1592–1606 рр.
Богуслав XIV (1580–1637 рр.) — останній герцог Померанії

Цю назву мають декілька географічних об'єктів, сторінка містить посилання на статті про кожен з них.
Якщо Ви потрапили сюди за , будь ласка, поверніться та виправте його так, щоб воно вказувало безпосередньо на потрібну статтю.

Адміністративні одиниці

Богуслав — місто районного значення, центр Богуславського району Київської області
Богуслав — село Павлоградського району Дніпропетровської області
Богуслав — село у гміні Дембно Мисліборського повіту

Богуслав — термін, який має кілька значень. Ця містить посилання на статті про кожне з них.
Якщо ви потрапили сюди за , будь ласка, поверніться та виправте його так, щоб воно вказувало безпосередньо на потрібну статтю.

Інше

— благодійна організація у місті Києві.
— банк.
Богуслав (станція) — вантажна залізнична станція у місті Богуславі, Київської області.

Див. також

Джерела

A.Cieślikowa (red.), Słownik etymologiczno-motywacyjny staropolskich nazw osobowych, t.1, Kraków 2000, (пол.)
J. Grzenia, Nasze imiona, Warszawa 2002, (пол.)
Por. średniowieczna frekwencja imion Więcesław, Więc(s)ław, Stanisław, Jarosław, Władzisław, Świętosław, Sędziwuj, Zbygniew, B. Raszewska-Żurek, Najstarsze ślady asymilacji osadników niemieckich do kultury polskiej zachowane w ich imionach, [w:] Z. Kaleta [red.], Nazwy własne a kultura. Polska i inne kraje słowiańskie, Warszawa 2003, (пол.)
Jan Miodek, Słownik ojczyzny polszczyzny, oprac. Monika Zaśko-Zielińska, Tomasz Piekot, wydawnictwo Europa, Wrocław 2002, s. 63. (пол.)

Примітки

«Женские польские имена» (Мифы и реальность) [ 10 грудня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
Л. Г. Скрипник, Н. П. Дзятківська. Словник-довідник «Власні імена людей», видання 3-тє, виправлене. Київ, 2005 (перевидання книги 1996 року)
. Архів оригіналу за 4 грудня 2013. Процитовано 6 грудня 2013.

Посилання

[1] «Женские польские имена» (Мифы и реальность) [ 10 грудня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)

[Довідник_з_українських_імен-2] Л. Г. Скрипник, Н. П. Дзятківська. Словник-довідник «Власні імена людей», видання 3-тє, виправлене. Київ, 2005 (перевидання книги 1996 року)

[3] . Архів оригіналу за 4 грудня 2013. Процитовано 6 грудня 2013.