Блукаючі вогні або мандрівні вогні, бли́мавки — блідо-синє світіння, утворюване згорянням метану, що виділяється внаслідок гниття. Зустрічаються за теплої вогкої погоди вночі на болотах, кладовищах тощо.
Маленькі вогники рухаються за вітром і повітряними потоками навколо людини, що рухається; це може справляти враження начебто вогники намагаються втекти від спостерігача, чи переслідують його.
У повір'ях
У віруваннях багатьох народів блукаючі вогні описуються як дух, який з'являється у вигляді світла і збиває мандрівників зі шляху, заводить їх у трясовину й болота. В Британії такий дух знаний під назвою «мандрівний віхоть» (англ. will-o'-the-wisp), «Біллі з віхотем» (англ. Billy of the wisp), «Джек з ліхтарем» (англ. Jack-o'-lantern) тощо. В Німеччині його називають «божевільне світло» (нім. irrlicht). Латинською це явище називали «дурне світло» (лат. ignis fatuus).
Японці вірять, що людська душа (зокрема після смерті) може постати в подобі сяйливої літаючої кульки чи хмари — . На річці Меконг в Індокитаї регулярно спостерігаються вогні, відомі в фольклорі як «вогненні кулі наґ» і пов'язуються зі змієподібним наґою, що нібито живе в річці.
В українських віруваннях блукаючі вогні асоціювалися з русалками та потерчатами. Також заклятим скарбам приписувалася здатність світитися різними кольорами вночі. Проте добути їх нібито можна було, тільки пожертвувавши щось взамін. Світіння приписувалася і цвіту папороті.
Наукові пояснення
Явище блукаючих вогнів може спричинятися окисленням фосфіну (PH3), дифосфіну P2H4) і метану (CH4). Оскільки суміші фосфіну та дифосфіну спонтанно спалахують при контакті з киснем у повітрі, лише невеликої їх кількості достатньо, щоб запалити набагато поширеніший метан.
У 1776 році італійський фізик і фізіолог Алессандро Вольта вперше припустив, що природні електричні явища (наприклад, блискавка), які взаємодіють з болотним метаном, можуть бути причиною блукаючих вогнів. Цей погляд підтримав британський ерудит Джозефом Прістлі в його серії робіт «Досліди та спостереження над різними видами повітря» (1772—1790); і французький фізик П'єр Бертолон де Сен-Лазар у «Електриці від метеорів» (1787). Ранні критики гіпотези болотяного газу часто відкидали її як пояснення блукаючих вогнів, стверджуючи про малоймовірність самозаймання, відсутність тепла в деяких спостережуваних вогнях, непередбачувані рухи. Кульова блискавка в той же час класифікувалася як різновид блукаючого вогню. Однак у звітах, опублікованих в 1832 році майором Луїсом Блессоном після серії експериментів у різних місцевостях, було встановлено, що рухи вогнів легко пояснюються переміщенням повітряних потоків. Блессон також спостерігав відмінності в кольорі та теплі полум'я на різних болотах. Так, вогонь у Малапане, Верхня Сілезія (нині Озімек, Польща) не міг спалити шматки паперу чи дерев'яну стружку. Подібним чином блукаючий вогонь у іншому лісі в Польщі замість того, щоб спалювати, покривав шматки паперу та дерев'яної стружки маслянистою в'язкою рідиною. Блессон також випадково створив букаючі вогні в болотах Порта-Вестфаліка, Німеччина, під час запуску феєрверків.
Спроба відтворити блукаючі вогні в лабораторних умовах здійснювалася в 1980 році британським геологом Аланом А. Міллсом з Лестерського університету. Хоча йому вдалося створити прохолодну сяйливу хмару, змішавши неочищений фосфін і природний газ, колір світла був зеленим і створював велику кількість їдкого диму. Це суперечило більшості свідчень очевидців про блукаючі вогні. Як альтернативне пояснення Міллс запропонував у 1999 та 2000 роках, що на болотах спостерігається холодне полум'я, котре супроводжує окислення широкого спектру сполук, включаючи вуглеводні (зокрема метан), спирти, альдегіди, оливи, кислоти і навіть віск.
Пов'язана гіпотеза стосується природної хемілюмінесценції фосфіну. У 2008 році італійські хіміки Луїджі Гарлашеллі та Паоло Боскетті спробували відтворити досліди Міллса. Вони успішно створили слабке холодне світло, змішавши фосфін з повітрям і азотом. Хоча сяйво все ще було зеленуватого кольору, Гарлашеллі та Боскетті помітили, що в умовах слабкого освітлення людське око погано розрізняє кольори. Крім того, регулюючи концентрацію газів і умови довкілля (температуру, вологість тощо), можна було усунути дим і запах або принаймні зробити їх менш помітними. Гарлашеллі та Боскетті погодилися з Міллсом, що холодне полум'я також може бути правдоподібним поясненням інших випадків блукаючих вогнів.
Крім того явище блукаючих вогнів може пояснюватися біолюмінесценцію різноманітних лісових мікроорганізмів і комах. Світіння випромінюють певні види грибів, наприклад, опеньки, та жуки світляки. Світло, що відбивається від більших істот, які мешкають у лісі, може пояснити явище, коли вогник переміщується та реагує на інше світло. Так, біле оперення сипух може відбивати достатньо світла від Місяця, щоб виглядати як самостійний вогник.
Див. також
Примітки
- БЛУКАЮЧИЙ // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- МАНДРІВНИЙ // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- БЛИМАВКА // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Блимавка // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- will-o'-the-wisp | Facts, Information, and Mythology. pantheon.org. Процитовано 3 листопада 2022.
- Goodman, Roger; Refsing, Kirsten (11 вересня 2002). Ideology and Practice in Modern Japan (англ.). Routledge. ISBN .
- Limited, Bangkok Post Public Company. A Spiritual land. Bangkok Post (англ.). Процитовано 3 листопада 2022.
- Таланчук, Олена (1998). Українознавство: усна народна творчість (укр.). Либідь. ISBN .
- Гнатюк, Володимир (2000). Нарис української міфології. Львів: Інститут народознавства НАН України. с. 237—239.
- Roels, Joris; Verstraete, Willy (2001-09). Biological formation of volatile phosphorus compounds. Bioresource Technology (англ.). Т. 79, № 3. с. 243—250. doi:10.1016/S0960-8524(01)00032-3. Процитовано 1 листопада 2022.
- Ciardi, Marco (2000). Falling Stars, Instruments and Myths: Volta and the Birth of Modern Meteorology (PDF). У Fabio Bevilacqua; Lucio Fregonese (ред.). Nuova Voltiana: Studies on Volta and His Times. Editore Ulrico Hoepli. с. 43.
- Tomlinson, Charles (1893). A. Cowper Ranyard (ред.). On Certain Low-Lying Meteors (PDF). . 16 (New Series, Vol. III): 46–48.
- Blesson, Louis (1832–1833). Observations on the Ignis Fatuus, or Will-with-the-Wisp, Falling Stars, and Thunder Storms. The Edinburgh New Philosophical Journal. 14: 90—94.
- A. A. Mills (2000). Will-o'-the-wisp revisited. Weather. 55 (7): 20—26. Bibcode:2000Wthr...55..239M. doi:10.1002/j.1477-8696.2000.tb04067.x. S2CID 121340285.
- Zalasiewicz, Jan (2007). Richard Twitchett (ред.). (PDF). The Paleontology Newsletter (64): 20—26. Архів оригіналу (PDF) за 27 липня 2011.
- Pearlman, Howard; Chapek, Richard M. (1999). Cool Flames and Autoignition: Thermal-Ingnition Theory of Combustion Experimentally Validated in Microgravity. NASA. с. 142. ISBN ., Web version at NASA [ 2010-05-01 у Wayback Machine.]
- Luigi Garlaschelli & Paolo Boschetti. On the track of the will-o'-the-wisp (PDF). Dipartimento di Chimica Organica, Università di Pavia.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Silcock, Fred. A Review of accounts of luminosity in Barn Owls Tyto alba (Page 1 of 5). The Owl Pages (англ.). Процитовано 1 листопада 2022.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Blukayuchi vogni abo mandrivni vogni bli mavki blido sinye svitinnya utvoryuvane zgoryannyam metanu sho vidilyayetsya vnaslidok gnittya Zustrichayutsya za teployi vogkoyi pogodi vnochi na bolotah kladovishah tosho Blukayuchij vogon nad vodoyu postanovka Malenki vogniki ruhayutsya za vitrom i povitryanimi potokami navkolo lyudini sho ruhayetsya ce mozhe spravlyati vrazhennya nachebto vogniki namagayutsya vtekti vid sposterigacha chi peresliduyut jogo U povir yahU viruvannyah bagatoh narodiv blukayuchi vogni opisuyutsya yak duh yakij z yavlyayetsya u viglyadi svitla i zbivaye mandrivnikiv zi shlyahu zavodit yih u tryasovinu j bolota V Britaniyi takij duh znanij pid nazvoyu mandrivnij vihot angl will o the wisp Billi z vihotem angl Billy of the wisp Dzhek z lihtarem angl Jack o lantern tosho V Nimechchini jogo nazivayut bozhevilne svitlo nim irrlicht Latinskoyu ce yavishe nazivali durne svitlo lat ignis fatuus Yaponci viryat sho lyudska dusha zokrema pislya smerti mozhe postati v podobi syajlivoyi litayuchoyi kulki chi hmari Na richci Mekong v Indokitayi regulyarno sposterigayutsya vogni vidomi v folklori yak vognenni kuli nag i pov yazuyutsya zi zmiyepodibnim nagoyu sho nibito zhive v richci V ukrayinskih viruvannyah blukayuchi vogni asociyuvalisya z rusalkami ta poterchatami Takozh zaklyatim skarbam pripisuvalasya zdatnist svititisya riznimi kolorami vnochi Prote dobuti yih nibito mozhna bulo tilki pozhertvuvavshi shos vzamin Svitinnya pripisuvalasya i cvitu paporoti Naukovi poyasnennyaBiolyuminiscenciya svitlyaka Yavishe blukayuchih vogniv mozhe sprichinyatisya okislennyam fosfinu PH3 difosfinu P2H4 i metanu CH4 Oskilki sumishi fosfinu ta difosfinu spontanno spalahuyut pri kontakti z kisnem u povitri lishe nevelikoyi yih kilkosti dostatno shob zapaliti nabagato poshirenishij metan U 1776 roci italijskij fizik i fiziolog Alessandro Volta vpershe pripustiv sho prirodni elektrichni yavisha napriklad bliskavka yaki vzayemodiyut z bolotnim metanom mozhut buti prichinoyu blukayuchih vogniv Cej poglyad pidtrimav britanskij erudit Dzhozefom Pristli v jogo seriyi robit Doslidi ta sposterezhennya nad riznimi vidami povitrya 1772 1790 i francuzkij fizik P yer Bertolon de Sen Lazar u Elektrici vid meteoriv 1787 Ranni kritiki gipotezi bolotyanogo gazu chasto vidkidali yiyi yak poyasnennya blukayuchih vogniv stverdzhuyuchi pro malojmovirnist samozajmannya vidsutnist tepla v deyakih sposterezhuvanih vognyah neperedbachuvani ruhi Kulova bliskavka v toj zhe chas klasifikuvalasya yak riznovid blukayuchogo vognyu Odnak u zvitah opublikovanih v 1832 roci majorom Luyisom Blessonom pislya seriyi eksperimentiv u riznih miscevostyah bulo vstanovleno sho ruhi vogniv legko poyasnyuyutsya peremishennyam povitryanih potokiv Blesson takozh sposterigav vidminnosti v kolori ta tepli polum ya na riznih bolotah Tak vogon u Malapane Verhnya Sileziya nini Ozimek Polsha ne mig spaliti shmatki paperu chi derev yanu struzhku Podibnim chinom blukayuchij vogon u inshomu lisi v Polshi zamist togo shob spalyuvati pokrivav shmatki paperu ta derev yanoyi struzhki maslyanistoyu v yazkoyu ridinoyu Blesson takozh vipadkovo stvoriv bukayuchi vogni v bolotah Porta Vestfalika Nimechchina pid chas zapusku feyerverkiv Sproba vidtvoriti blukayuchi vogni v laboratornih umovah zdijsnyuvalasya v 1980 roci britanskim geologom Alanom A Millsom z Lesterskogo universitetu Hocha jomu vdalosya stvoriti proholodnu syajlivu hmaru zmishavshi neochishenij fosfin i prirodnij gaz kolir svitla buv zelenim i stvoryuvav veliku kilkist yidkogo dimu Ce superechilo bilshosti svidchen ochevidciv pro blukayuchi vogni Yak alternativne poyasnennya Mills zaproponuvav u 1999 ta 2000 rokah sho na bolotah sposterigayetsya holodne polum ya kotre suprovodzhuye okislennya shirokogo spektru spoluk vklyuchayuchi vuglevodni zokrema metan spirti aldegidi olivi kisloti i navit visk Pov yazana gipoteza stosuyetsya prirodnoyi hemilyuminescenciyi fosfinu U 2008 roci italijski himiki Luyidzhi Garlashelli ta Paolo Bosketti sprobuvali vidtvoriti doslidi Millsa Voni uspishno stvorili slabke holodne svitlo zmishavshi fosfin z povitryam i azotom Hocha syajvo vse she bulo zelenuvatogo koloru Garlashelli ta Bosketti pomitili sho v umovah slabkogo osvitlennya lyudske oko pogano rozriznyaye kolori Krim togo regulyuyuchi koncentraciyu gaziv i umovi dovkillya temperaturu vologist tosho mozhna bulo usunuti dim i zapah abo prinajmni zrobiti yih mensh pomitnimi Garlashelli ta Bosketti pogodilisya z Millsom sho holodne polum ya takozh mozhe buti pravdopodibnim poyasnennyam inshih vipadkiv blukayuchih vogniv Krim togo yavishe blukayuchih vogniv mozhe poyasnyuvatisya biolyuminescenciyu riznomanitnih lisovih mikroorganizmiv i komah Svitinnya viprominyuyut pevni vidi gribiv napriklad openki ta zhuki svitlyaki Svitlo sho vidbivayetsya vid bilshih istot yaki meshkayut u lisi mozhe poyasniti yavishe koli vognik peremishuyetsya ta reaguye na inshe svitlo Tak bile operennya sipuh mozhe vidbivati dostatno svitla vid Misyacya shob viglyadati yak samostijnij vognik Div takozhKulova bliskavka BludichkiPrimitkiBLUKAYuChIJ Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 MANDRIVNIJ Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 BLIMAVKA Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Blimavka Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 will o the wisp Facts Information and Mythology pantheon org Procitovano 3 listopada 2022 Goodman Roger Refsing Kirsten 11 veresnya 2002 Ideology and Practice in Modern Japan angl Routledge ISBN 978 1 134 92711 1 Limited Bangkok Post Public Company A Spiritual land Bangkok Post angl Procitovano 3 listopada 2022 Talanchuk Olena 1998 Ukrayinoznavstvo usna narodna tvorchist ukr Libid ISBN 978 966 06 0018 8 Gnatyuk Volodimir 2000 Naris ukrayinskoyi mifologiyi Lviv Institut narodoznavstva NAN Ukrayini s 237 239 Roels Joris Verstraete Willy 2001 09 Biological formation of volatile phosphorus compounds Bioresource Technology angl T 79 3 s 243 250 doi 10 1016 S0960 8524 01 00032 3 Procitovano 1 listopada 2022 Ciardi Marco 2000 Falling Stars Instruments and Myths Volta and the Birth of Modern Meteorology PDF U Fabio Bevilacqua Lucio Fregonese red Nuova Voltiana Studies on Volta and His Times Editore Ulrico Hoepli s 43 Tomlinson Charles 1893 A Cowper Ranyard red On Certain Low Lying Meteors PDF 16 New Series Vol III 46 48 Blesson Louis 1832 1833 Observations on the Ignis Fatuus or Will with the Wisp Falling Stars and Thunder Storms The Edinburgh New Philosophical Journal 14 90 94 A A Mills 2000 Will o the wisp revisited Weather 55 7 20 26 Bibcode 2000Wthr 55 239M doi 10 1002 j 1477 8696 2000 tb04067 x S2CID 121340285 Zalasiewicz Jan 2007 Richard Twitchett red PDF The Paleontology Newsletter 64 20 26 Arhiv originalu PDF za 27 lipnya 2011 Pearlman Howard Chapek Richard M 1999 Cool Flames and Autoignition Thermal Ingnition Theory of Combustion Experimentally Validated in Microgravity NASA s 142 ISBN 978 1 4289 1823 8 Web version at NASA 2010 05 01 u Wayback Machine Luigi Garlaschelli amp Paolo Boschetti On the track of the will o the wisp PDF Dipartimento di Chimica Organica Universita di Pavia a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Silcock Fred A Review of accounts of luminosity in Barn Owls Tyto alba Page 1 of 5 The Owl Pages angl Procitovano 1 listopada 2022