Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ціп'як бичачий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Taenia saginata Goeze, 1782 | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Ціп'як бичачий (Taenia saginata, Taeniarhynchus saginatus, ще — ціп'як неозброєний, застаріле — гладкий глист, воло́ва глиста) — паразитичний черв з класу цестод, який заражає велику рогату худобу та людину. Цей гельмінт спричиняє у людини захворювання — теніаринхоз, уражаючи при цьому травну систему. Паразит поширений повсюдно, особливо широко − у країнах Африки, Близького Сходу, Середньої Азії, Південно-Східній Азії, Південної Америки. Трапляється нечасто в окремих регіонах Південної і Східної Європи, відповідно і в Україні.
Етимологія
Назва Taeniarhynchus saginatus (Taenia saginata) утворена комбінацією слів — лат. Taenia - стрічка, rhynchus - морда, saginatis - провислий.
Класифікація
Збудника інвазії, що зумовлена бичачим ціп'яком, Taenia saginata або Taeniarhynchus saginatus відносять до роду Taenia, родини Ціп'яки, класу Cestoidea, типу Plathelminthes. Також відносять бичачого ціп'яка до (біогельмінтів).
Будова
Будова тіла
Він є великим стрічковим гельмінтом довжиною до 6-10 метрів. Це один з 3-х гельмінтів людини в Україні, який може бути помічений самою інвазованою людиною. Він має на голівці лише чотири присоски, саме тому його називають неозброєним (на відміну від ціп'яка свинячого, якого називають озброєним). Сколекс (голівка) гельмінта настільки досконало сформований, що дозволяє гельмінту міцно втримуватися у кишках і ефективно протидіяти хвилям перистальтики, які прагнуть викинути його назовні. Стробіла (тіло) складається з великої кількості (1000 і більше) тісно пов'язаних між собою сегментів — проглотид (або члеників).
Статева система
Кожна проглотида має в собі самостійну систему статевих органів, які формуються у певній послідовності. Спочатку з'являються зародки чоловічої, а потім жіночої статевої системи, через що проглотиди стають гермафродитними. Запліднення відбувається або перехресно (між сусідніми проглотидами) або частіше в одній й тій же проглотиді, де є обидва статеві апарати. В міру подальшого зростання чоловічі залози дегенерують, а жіночі сягають цілковитого розвитку і формують зрілі яйця, які скупчуються у спеціальному органі — матці. У найбільш дистальних (дальніх) від сколексу проглотидах, які містять матку, що переповнена яйцями, зникають і жіночі залози.
Особливості життєдіяльності кінцевих проглотид
Такі проглотиди здатні відділятися від стробіли і активно виходити в зовнішнє середовище з кишечника. Зрілі проглотиди за забарвленістю та формою нагадують домашню локшину, розмірами довжиною до 2 см, шириною до 0,5 см, містять всередині понад 140 тисяч яєць. Яйця кругло-овальної форми, всередині знаходиться зародок (онкосфера). Яйця бичачого ціп'яка морфологічно неможливо відрізнити при світловій мікроскопії від яєць інших теніїд, тому для діагностиці гельмінтоза потрібно дослідження виключно окремих проглотид або обривків стробіли.
Нервова система
Бичачий ціп'як, як й інші цестоди, не має порожнин тіла, а внутрішні органи розташовані в пухкій клітинній паренхімі, нервову систему складають головний сколексний вузол та поздовжні нервові стовбури.
Живлення гельмінта
Травна система у бичачого ціп'яка відсутня, поживні речовини всмоктуються усією поверхнею тіла за допомогою мікроворсинок, що покривають всю стробілу ззовні. В його тканинах присутні особливі протеолітичні ферменти, які сприяють перетравленню тієї їжі, яка поступає в кишечник людини. Таким чином, сформований бичачий ціп'як здатний вкрасти у людини багато поживних речовин, які можуть призвести навіть до утворення аліментарної дистрофії. Екскреція решток їжі з тіла бичачого ціп'яка відбувається за допомогою складної системи збиральних трубок. Здоровий сформований бичачий ціп'як виділяє антикіназу, яка нейтралізує ферменти підшлункової залози людини, через що гельмінт успішно протистоїть перетравленню людської травної системи, але будь-яке пошкодження гельмінта (в тому числі, параліч рухливості його проглотид) призводить до втрати такої стійкості, та такий паразит буде перетравлений.
Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті Цестоди.
Цикл розвитку
Людина є кінцевим хазяїном гельмінта. Проміжним хазяїном є велика рогата худоба. Зараження людей бичачим ціп'яком відбувається під час використання в їжу недостатньо термічно обробленого м'яса, в'яленої або солоної зараженої яловичини (особливо телятини). Розвиток бичачого ціп'яка відбувається зі зміною хазяїв. При паразитуванні дорослих особин гельмінта в кишечнику людини проглотиди, що відокремилися від стробіли ціп'яка, активно виповзають, тому що мають автономну скорочувальну м'язову тканину, з кишечника у зовнішнє середовище, здатні там рухатися на великі відстані, при висиханні звільнюють яйця та контамінують ними рослини. Така рушійна активність проглотид необхідна гельмінту, тому що подальший розвиток проходить в організмі травоїдних тварин. Виділення проглотид з кишечника людини відбувається вже через 2,5-4 місяці від моменту її зараження. У яйцях за цей період відбувається дозрівання онкосфери. Разом з травою проглотиди або вже їх яйця заковтує худоба. Ті потрапляють в травний тракт великої рогатої худоби, де внаслідок дії грубої травної поверхні трикамерного шлунку та його соку вони, врешті решт, розкриваються, а з них виходять онкосфери, які за допомогою гаків проникають в капіляри стінки дванадцятипалої кишки і потоком крові розносить їх по організму. Основна маса онкосфер осідає в міжм'язовій сполучній тканини, де перетворюється у фіну (цистицерк — личинку, що містить лише 1 сколекс). Фіни зберігають інвазійність в тканинах великої рогатої худоби протягом 6-9 місяців.
При попаданні фін всередині яловичини у травній системі людини цистицерк звільняється від оболонок, прикріплюється за допомогою присосок до слизової оболонки проксимального відділу тонкого кишечнику, і починається формування стробіли з проглотидами. Бичачі ціп'яки, як й інші цестоди, є гермафродитами, що запліднюються або перехресно (між сусідніми проглотидами) або в одній й тій же проглотиді, де є обидва статеві апарати. Бичачий ціп'як може паразитувати в організмі людини декілька десятків років.
Клінічні прояви ураження людини бичачим ціп'яком
Ведучою клінічною ознакою цього гельмінтоза є активне виповзання через анус з кишечника назовні проглотид, що помічають хворі переважно вранці, коли ці проглотиди активно рухаються по постільній білизні. Іноді це відбувається і вдень, наприклад при виконанні роботи, при якій використовують м'язи живота, при виконанні танцю тощо.
Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті Теніаринхоз.
Лікування і профілактика
Боротьбу з теніаринхозом і поширенням самого гельмінта проводять шляхом виявлення й лікування хворих людей, а також за допомогою проведення загальних санітарно-побутових заходів. Велике значення має виявлення й вибракування заражених цистицерками особин великої рогатої худоби, що вбивають на бойні. Ці ж заходи сприяють запобіганню зараженню тварин личинковими формами паразита. З метою викорінення цієї хвороби необхідно виявляти і лікувати хворих людей з обов'язковим додатковим знезаражуванням фекалій, не використовувати м'ясо, яке не пройшло ветеринарно-санітарного контролю, піддавати термічній обробці м'ясо, яким планують харчуватися, проводити санітарно-просвітницьку роботу серед населення.
Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті Теніаринхоз.
Див. також
Примітки
- М. Ф. Кніпович Словник медичної термінології. 20 000 слів. Київ, Держмедвидав УРСР, 1948 р., 442 с. Друге фенотипичне видання. Детройт, 1985 р.
- МЕДИЧНИЙ Латинсько-український словник Д-р. мед. М. Галин Вид."Спілки Українських Лікарів в Чехословаччині" під ред. проф. д-ра мед. Б. І Матюшенка і д-ра В. Наливайка Прага. 1926 р. — 302 с.
- Не плутати з стробілами.
Джерела
- Інфекційні хвороби (підручник) (за ред. О. А. Голубовської). — Київ: ВСВ «Медицина». — 2012. — С. 778 — 12с. кольор. вкл. (О. А. Голубовська, М. А. Андрейчин, А. В. Шкурба та ін.)
- Возіанова Ж. І. Інфекційні і паразитарні хвороби: В 3 т. — К.:"Здоров'я",2008. — Т.1.; 2-е вид., перероб. і доп. — 884 с.
- Паразитарные болезни человека (Шабловская Е. А., Падченко И. К., Мельник М. Н. и др.). — К.:Здоров'я, 1984. — 160 с.
- Зюков А. М. (за участі Падалки Б. Я.) Гострі інфекційні хвороби та гельмінтози людини. К. Держмедвидав УРСР, 1947р — 392 с.;
Посилання
- Bioweb [ 25 квітня 2010 у Wayback Machine.]
- BioLib [ 2 жовтня 2012 у Wayback Machine.]
- Parasites in Humans [ 7 січня 2013 у Wayback Machine.]
- Stanford [ 23 жовтня 2012 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cip yak bichachijBiologichna klasifikaciyaDomen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Ploski chervi Platyhelminthes Klas Cestodi Cestoda Ryad Cyclophyllidea Rodina Taeniidae Rid Vid Cip yak bichachijBinomialna nazvaTaenia saginata Goeze 1782SinonimiTaeniarhynchus saginatusPosilannyaVikishovishe Taeniarhynchus saginatusVikividi Taenia saginataEOL 23322099NCBI 6206 Cip yak bichachij Taenia saginata Taeniarhynchus saginatus she cip yak neozbroyenij zastarile gladkij glist volo va glista parazitichnij cherv z klasu cestod yakij zarazhaye veliku rogatu hudobu ta lyudinu Cej gelmint sprichinyaye u lyudini zahvoryuvannya teniarinhoz urazhayuchi pri comu travnu sistemu Parazit poshirenij povsyudno osoblivo shiroko u krayinah Afriki Blizkogo Shodu Serednoyi Aziyi Pivdenno Shidnij Aziyi Pivdennoyi Ameriki Traplyayetsya nechasto v okremih regionah Pivdennoyi i Shidnoyi Yevropi vidpovidno i v Ukrayini EtimologiyaNazva Taeniarhynchus saginatus Taenia saginata utvorena kombinaciyeyu sliv lat Taenia strichka rhynchus morda saginatis provislij KlasifikaciyaZbudnika invaziyi sho zumovlena bichachim cip yakom Taenia saginata abo Taeniarhynchus saginatus vidnosyat do rodu Taenia rodini Cip yaki klasu Cestoidea tipu Plathelminthes Takozh vidnosyat bichachogo cip yaka do biogelmintiv BudovaProglotida cip yaka bichachogo Budova tila Vin ye velikim strichkovim gelmintom dovzhinoyu do 6 10 metriv Ce odin z 3 h gelmintiv lyudini v Ukrayini yakij mozhe buti pomichenij samoyu invazovanoyu lyudinoyu Vin maye na golivci lishe chotiri prisoski same tomu jogo nazivayut neozbroyenim na vidminu vid cip yaka svinyachogo yakogo nazivayut ozbroyenim Skoleks golivka gelminta nastilki doskonalo sformovanij sho dozvolyaye gelmintu micno vtrimuvatisya u kishkah i efektivno protidiyati hvilyam peristaltiki yaki pragnut vikinuti jogo nazovni Strobila tilo skladayetsya z velikoyi kilkosti 1000 i bilshe tisno pov yazanih mizh soboyu segmentiv proglotid abo chlenikiv Stateva sistema Kozhna proglotida maye v sobi samostijnu sistemu statevih organiv yaki formuyutsya u pevnij poslidovnosti Spochatku z yavlyayutsya zarodki cholovichoyi a potim zhinochoyi statevoyi sistemi cherez sho proglotidi stayut germafroditnimi Zaplidnennya vidbuvayetsya abo perehresno mizh susidnimi proglotidami abo chastishe v odnij j tij zhe proglotidi de ye obidva statevi aparati V miru podalshogo zrostannya cholovichi zalozi degeneruyut a zhinochi syagayut cilkovitogo rozvitku i formuyut zrili yajcya yaki skupchuyutsya u specialnomu organi matci U najbilsh distalnih dalnih vid skoleksu proglotidah yaki mistyat matku sho perepovnena yajcyami znikayut i zhinochi zalozi Osoblivosti zhittyediyalnosti kincevih proglotid Taki proglotidi zdatni viddilyatisya vid strobili i aktivno vihoditi v zovnishnye seredovishe z kishechnika Zrili proglotidi za zabarvlenistyu ta formoyu nagaduyut domashnyu lokshinu rozmirami dovzhinoyu do 2 sm shirinoyu do 0 5 sm mistyat vseredini ponad 140 tisyach yayec Yajcya kruglo ovalnoyi formi vseredini znahoditsya zarodok onkosfera Yajcya bichachogo cip yaka morfologichno nemozhlivo vidrizniti pri svitlovij mikroskopiyi vid yayec inshih teniyid tomu dlya diagnostici gelmintoza potribno doslidzhennya viklyuchno okremih proglotid abo obrivkiv strobili Nervova sistema Bichachij cip yak yak j inshi cestodi ne maye porozhnin tila a vnutrishni organi roztashovani v puhkij klitinnij parenhimi nervovu sistemu skladayut golovnij skoleksnij vuzol ta pozdovzhni nervovi stovburi Zhivlennya gelminta Travna sistema u bichachogo cip yaka vidsutnya pozhivni rechovini vsmoktuyutsya usiyeyu poverhneyu tila za dopomogoyu mikrovorsinok sho pokrivayut vsyu strobilu zzovni V jogo tkaninah prisutni osoblivi proteolitichni fermenti yaki spriyayut peretravlennyu tiyeyi yizhi yaka postupaye v kishechnik lyudini Takim chinom sformovanij bichachij cip yak zdatnij vkrasti u lyudini bagato pozhivnih rechovin yaki mozhut prizvesti navit do utvorennya alimentarnoyi distrofiyi Ekskreciya reshtok yizhi z tila bichachogo cip yaka vidbuvayetsya za dopomogoyu skladnoyi sistemi zbiralnih trubok Zdorovij sformovanij bichachij cip yak vidilyaye antikinazu yaka nejtralizuye fermenti pidshlunkovoyi zalozi lyudini cherez sho gelmint uspishno protistoyit peretravlennyu lyudskoyi travnoyi sistemi ale bud yake poshkodzhennya gelminta v tomu chisli paralich ruhlivosti jogo proglotid prizvodit do vtrati takoyi stijkosti ta takij parazit bude peretravlenij Detalnishi vidomosti z ciyeyi temi vi mozhete znajti v statti Cestodi Cikl rozvitkuZhittyevij cikl Taenia saginata Lyudina ye kincevim hazyayinom gelminta Promizhnim hazyayinom ye velika rogata hudoba Zarazhennya lyudej bichachim cip yakom vidbuvayetsya pid chas vikoristannya v yizhu nedostatno termichno obroblenogo m yasa v yalenoyi abo solonoyi zarazhenoyi yalovichini osoblivo telyatini Rozvitok bichachogo cip yaka vidbuvayetsya zi zminoyu hazyayiv Pri parazituvanni doroslih osobin gelminta v kishechniku lyudini proglotidi sho vidokremilisya vid strobili cip yaka aktivno vipovzayut tomu sho mayut avtonomnu skorochuvalnu m yazovu tkaninu z kishechnika u zovnishnye seredovishe zdatni tam ruhatisya na veliki vidstani pri visihanni zvilnyuyut yajcya ta kontaminuyut nimi roslini Taka rushijna aktivnist proglotid neobhidna gelmintu tomu sho podalshij rozvitok prohodit v organizmi travoyidnih tvarin Vidilennya proglotid z kishechnika lyudini vidbuvayetsya vzhe cherez 2 5 4 misyaci vid momentu yiyi zarazhennya U yajcyah za cej period vidbuvayetsya dozrivannya onkosferi Razom z travoyu proglotidi abo vzhe yih yajcya zakovtuye hudoba Ti potraplyayut v travnij trakt velikoyi rogatoyi hudobi de vnaslidok diyi gruboyi travnoyi poverhni trikamernogo shlunku ta jogo soku voni vreshti resht rozkrivayutsya a z nih vihodyat onkosferi yaki za dopomogoyu gakiv pronikayut v kapilyari stinki dvanadcyatipaloyi kishki i potokom krovi roznosit yih po organizmu Osnovna masa onkosfer osidaye v mizhm yazovij spoluchnij tkanini de peretvoryuyetsya u finu cisticerk lichinku sho mistit lishe 1 skoleks Fini zberigayut invazijnist v tkaninah velikoyi rogatoyi hudobi protyagom 6 9 misyaciv Pri popadanni fin vseredini yalovichini u travnij sistemi lyudini cisticerk zvilnyayetsya vid obolonok prikriplyuyetsya za dopomogoyu prisosok do slizovoyi obolonki proksimalnogo viddilu tonkogo kishechniku i pochinayetsya formuvannya strobili z proglotidami Bichachi cip yaki yak j inshi cestodi ye germafroditami sho zaplidnyuyutsya abo perehresno mizh susidnimi proglotidami abo v odnij j tij zhe proglotidi de ye obidva statevi aparati Bichachij cip yak mozhe parazituvati v organizmi lyudini dekilka desyatkiv rokiv Klinichni proyavi urazhennya lyudini bichachim cip yakomVeduchoyu klinichnoyu oznakoyu cogo gelmintoza ye aktivne vipovzannya cherez anus z kishechnika nazovni proglotid sho pomichayut hvori perevazhno vranci koli ci proglotidi aktivno ruhayutsya po postilnij bilizni Inodi ce vidbuvayetsya i vden napriklad pri vikonanni roboti pri yakij vikoristovuyut m yazi zhivota pri vikonanni tancyu tosho Detalnishi vidomosti z ciyeyi temi vi mozhete znajti v statti Teniarinhoz Likuvannya i profilaktikaBorotbu z teniarinhozom i poshirennyam samogo gelminta provodyat shlyahom viyavlennya j likuvannya hvorih lyudej a takozh za dopomogoyu provedennya zagalnih sanitarno pobutovih zahodiv Velike znachennya maye viyavlennya j vibrakuvannya zarazhenih cisticerkami osobin velikoyi rogatoyi hudobi sho vbivayut na bojni Ci zh zahodi spriyayut zapobigannyu zarazhennyu tvarin lichinkovimi formami parazita Z metoyu vikorinennya ciyeyi hvorobi neobhidno viyavlyati i likuvati hvorih lyudej z obov yazkovim dodatkovim znezarazhuvannyam fekalij ne vikoristovuvati m yaso yake ne projshlo veterinarno sanitarnogo kontrolyu piddavati termichnij obrobci m yaso yakim planuyut harchuvatisya provoditi sanitarno prosvitnicku robotu sered naselennya Detalnishi vidomosti z ciyeyi temi vi mozhete znajti v statti Teniarinhoz Div takozhTeniarinhozPrimitkiM F Knipovich Slovnik medichnoyi terminologiyi 20 000 sliv Kiyiv Derzhmedvidav URSR 1948 r 442 s Druge fenotipichne vidannya Detrojt 1985 r MEDIChNIJ Latinsko ukrayinskij slovnik D r med M Galin Vid Spilki Ukrayinskih Likariv v Chehoslovachchini pid red prof d ra med B I Matyushenka i d ra V Nalivajka Praga 1926 r 302 s Ne plutati z strobilami DzherelaInfekcijni hvorobi pidruchnik za red O A Golubovskoyi Kiyiv VSV Medicina 2012 S 778 12s kolor vkl O A Golubovska M A Andrejchin A V Shkurba ta in ISBN 978 617 505 214 3 Vozianova Zh I Infekcijni i parazitarni hvorobi V 3 t K Zdorov ya 2008 T 1 2 e vid pererob i dop 884 s ISBN 978 966 463 012 9 Parazitarnye bolezni cheloveka Shablovskaya E A Padchenko I K Melnik M N i dr K Zdorov ya 1984 160 s Zyukov A M za uchasti Padalki B Ya Gostri infekcijni hvorobi ta gelmintozi lyudini K Derzhmedvidav URSR 1947r 392 s PosilannyaBioweb 25 kvitnya 2010 u Wayback Machine BioLib 2 zhovtnya 2012 u Wayback Machine Parasites in Humans 7 sichnya 2013 u Wayback Machine Stanford 23 zhovtnya 2012 u Wayback Machine