Битва біля Арсійского лісу — легендарна битва, яку вважають першою за всю історію Римської республіки. Ця битва відбулася в 509 році до н. е. між Тарквінієм, його синами, етруськими містами Вейї і Тарквінії з одного боку, та з Римською республікою на чолі з Публієм Валерієм Публіколою та Луцієм Юнієм Брутом з іншого. Закінчилася перемогою Рима.
Битва біля Арсійського лісу | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||
Сторони | |||||||
Римська республіка | Тарквіній Гордий Вейї Тарквінії (місто) | ||||||
Командувачі | |||||||
Луцій Юній Брут † Публій Валерій Публікола | Тарквіній Гордий Аррунт Тарквіній † Тит Тарквіній Секст Тарквіній |
Передісторія
У 509 році до н.е відбулося повалення царського режиму в Стародавньому Риму через деспотичний характер правління останнього царя — Тарквінія Гордого та особливо після вчинку його сина, Секста Тарквінія, який зґвалтував благородну жінку Лукрецію. Після цього вчинку Луцій Юній Брут очолив повстання проти царя, і результатом було вигнання Тарквінія Гордого разом із сім'єю. Луцій Юній Брут та Коллатин стали першими консулами, тим самим заснувавши Римську республіку. Але після вигнання Тарквініїв боротьба не закінчилась. Тарквіній Гордий спочатку намагався повернутися до Риму за допомогою змови знатної молоді, серед яких були і сини Брута, однак змовників було викрито і страчено. Внаслідок цих подій Тарквіній звернувся за допомогою до етрусків для боротьби з Римом.
Хід битви та результати
Як вже згадувалося вище, Тарквіній та його сини вирушили за допомогою до етрусків. Після його промов та закликів, етруські міста Вейї і Тарквінії надали значну військову допомогу, а з інших міст приєдналися добровольці та найманці. Коли Тарквіній з військом рушили в похід, їм назустріч вирушила римська армія. Консули Брут та Публікола разом із військом переправились через Тибр і зустріли царську армію біля Арсійського лісу. За Діонісієм Галікарнаським, сили обох сторін були однакові. За Лівієм, Брут командував кавалерією, що йшла попереду, а Публікола командував піхотою. Згідно з Діонісєм Галікарнаським, по центру була розміщена піхота, а по флангах — кіннота. Публікола командував правим крилом, яке стояло напроти вейентів, а Брут — лівим — напроти тарквінійців, якими керували сини Тарквінія. . Спочатку відбулася сутичка між кіннотою двох сторін, але вона не принесла результату і обидві кавалерії повернулися до своїх таборів. Після того, Аррунт разом із Брутом першими зійшлись у двобої на конях. Вони нанесли один одному важкі рани, і в результаті обоє загинули. Далі в бій вступила решта військ. Бій тривав із перемінним успіхом, жодна із сторін не перемогла: правий фланг римлян, яким керував Валерій, розгромили вейентів і переслідували їх до табору, однак Тит і Секст Тарквінії завдали поразки лівому флангу римлян і гнали їх аж до укріпленого табору. Потім, згідно із Діонісієм, сини Тарквінія з військом намагалися взяти табір, однак тріарії, що були в таборі, зуміли дати відсіч..
Тож бій закінчився в нічию, обидві сторони зазнали важких втрат і повернулися до своїх таборів. Плутарх додає, що погана погода зупинила бій. Римляни через великі втрати впали духом, були думки покинути табір на наступний день. Потім у творах античних джерел стаются міфологічні події: раптом обидві армії почули вночі нелюдський голос, який промовив, що в етрусків на одного полеглого більше, тож перемога за римлянами.
За Лівієм, це був голос бога Сільвана, на думку Діонісія — Фавна. Після цією події, Лівій пише, що етруски втекли на світанку, Діонісій повідомляє, що Публікола, натхненний словами Фавна, напав і знищив табір етрусків. За Плутархом, частина етруського війська втікла і залишилося тільки 5 тисяч воїнів, які потрапили в полон. Плутарх також дає інформацію про втрати: етруски — 11 300 чоловік, у римлян — на 1 менше. Після битви Публікола справив тріумф, причому перший в'їхав до Риму на колісницю з чотирма кіньми. Брут був урочисто похований, траур за ним тривав рік. Однак після поразки Тарквіній не полишив наміру заволодіти Римом і звернувся до етруського царя Порсени за військвою допомогою.
Примітки
- Ковалев С. И. История Рима. — Л.: «Издательство Ленинградского университета», 1986
- Ливий. II. 6; Дионисий Галикарнасский. Римские древности. V. 14—15
- Плутарх. Попликола, 9
- Ливий. II. 7, 2; Дионисий Галикарнасский. Римские древности. V. 16
- Плутарх. Попликола, 10
Література та джерела
- Ковалев С. И. История Рима. — Л.: «Издательство Ленинградского университета», 1986
- Тит Лівій «Історія Риму від заснування міста, II.»
- Плутарх «Порівняльні життєписи. Публікола»
- Діонісій Галікарнаський «Римські старожитності, V.»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bitva bilya Arsijskogo lisu legendarna bitva yaku vvazhayut pershoyu za vsyu istoriyu Rimskoyi respubliki Cya bitva vidbulasya v 509 roci do n e mizh Tarkviniyem jogo sinami etruskimi mistami Vejyi i Tarkviniyi z odnogo boku ta z Rimskoyu respublikoyu na choli z Publiyem Valeriyem Publikoloyu ta Luciyem Yuniyem Brutom z inshogo Zakinchilasya peremogoyu Rima Bitva bilya Arsijskogo lisu Data 509 do n e Misce Arsijskij lis Lacij Italiya Rezultat Peremoga rimlyan Storoni Rimska respublika Tarkvinij Gordij Vejyi Tarkviniyi misto Komanduvachi Lucij Yunij Brut Publij Valerij Publikola Tarkvinij Gordij Arrunt Tarkvinij Tit Tarkvinij Sekst Tarkvinij Zmist 1 Peredistoriya 2 Hid bitvi ta rezultati 3 Primitki 4 Literatura ta dzherelaPeredistoriyared Dokladnishe Povalennya Rimskoyi monarhiyi U 509 roci do n e vidbulosya povalennya carskogo rezhimu v Starodavnomu Rimu cherez despotichnij harakter pravlinnya ostannogo carya Tarkviniya Gordogo ta osoblivo pislya vchinku jogo sina Seksta Tarkviniya yakij zgvaltuvav blagorodnu zhinku Lukreciyu Pislya cogo vchinku Lucij Yunij Brut ocholiv povstannya proti carya i rezultatom bulo vignannya Tarkviniya Gordogo razom iz sim yeyu Lucij Yunij Brut ta Kollatin stali pershimi konsulami tim samim zasnuvavshi Rimsku respubliku Ale pislya vignannya Tarkviniyiv borotba ne zakinchilas Tarkvinij Gordij spochatku namagavsya povernutisya do Rimu za dopomogoyu zmovi znatnoyi molodi sered yakih buli i sini Bruta odnak zmovnikiv bulo vikrito i stracheno Vnaslidok cih podij Tarkvinij zvernuvsya za dopomogoyu do etruskiv dlya borotbi z Rimom 1 Hid bitvi ta rezultatired Yak vzhe zgaduvalosya vishe Tarkvinij ta jogo sini virushili za dopomogoyu do etruskiv Pislya jogo promov ta zaklikiv etruski mista Vejyi i Tarkviniyi nadali znachnu vijskovu dopomogu a z inshih mist priyednalisya dobrovolci ta najmanci Koli Tarkvinij z vijskom rushili v pohid yim nazustrich virushila rimska armiya Konsuli Brut ta Publikola razom iz vijskom perepravilis cherez Tibr i zustrili carsku armiyu bilya Arsijskogo lisu Za Dionisiyem Galikarnaskim sili oboh storin buli odnakovi Za Liviyem Brut komanduvav kavaleriyeyu sho jshla poperedu a Publikola komanduvav pihotoyu Zgidno z Dionisyem Galikarnaskim po centru bula rozmishena pihota a po flangah kinnota Publikola komanduvav pravim krilom yake stoyalo naproti vejentiv a Brut livim naproti tarkvinijciv yakimi keruvali sini Tarkviniya 2 Spochatku vidbulasya sutichka mizh kinnotoyu dvoh storin ale vona ne prinesla rezultatu i obidvi kavaleriyi povernulisya do svoyih taboriv Pislya togo Arrunt razom iz Brutom pershimi zijshlis u dvoboyi na konyah Voni nanesli odin odnomu vazhki rani i v rezultati oboye zaginuli Dali v bij vstupila reshta vijsk Bij trivav iz pereminnim uspihom zhodna iz storin ne peremogla pravij flang rimlyan yakim keruvav Valerij rozgromili vejentiv i peresliduvali yih do taboru odnak Tit i Sekst Tarkviniyi zavdali porazki livomu flangu rimlyan i gnali yih azh do ukriplenogo taboru Potim zgidno iz Dionisiyem sini Tarkviniya z vijskom namagalisya vzyati tabir odnak triariyi sho buli v tabori zumili dati vidsich 2 Tozh bij zakinchivsya v nichiyu obidvi storoni zaznali vazhkih vtrat i povernulisya do svoyih taboriv Plutarh dodaye sho pogana pogoda zupinila bij 3 Rimlyani cherez veliki vtrati vpali duhom buli dumki pokinuti tabir na nastupnij den Potim u tvorah antichnih dzherel stayutsya mifologichni podiyi raptom obidvi armiyi pochuli vnochi nelyudskij golos yakij promoviv sho v etruskiv na odnogo poleglogo bilshe tozh peremoga za rimlyanami 3 4 Za Liviyem ce buv golos boga Silvana na dumku Dionisiya Favna Pislya ciyeyu podiyi Livij pishe sho etruski vtekli na svitanku Dionisij povidomlyaye sho Publikola nathnennij slovami Favna napav i znishiv tabir etruskiv Za Plutarhom chastina etruskogo vijska vtikla i zalishilosya tilki 5 tisyach voyiniv yaki potrapili v polon Plutarh takozh daye informaciyu pro vtrati etruski 11 300 cholovik u rimlyan na 1 menshe 3 Pislya bitvi Publikola spraviv triumf prichomu pershij v yihav do Rimu na kolisnicyu z chotirma kinmi 5 Brut buv urochisto pohovanij traur za nim trivav rik Odnak pislya porazki Tarkvinij ne polishiv namiru zavoloditi Rimom i zvernuvsya do etruskogo carya Porseni za vijskvoyu dopomogoyu 4 Primitkired Kovalev S I Istoriya Rima L Izdatelstvo Leningradskogo universiteta 1986 a b Livij II 6 Dionisij Galikarnasskij Rimskie drevnosti V 14 15 a b v Plutarh Poplikola 9 a b Livij II 7 2 Dionisij Galikarnasskij Rimskie drevnosti V 16 Plutarh Poplikola 10Literatura ta dzherelared Kovalev S I Istoriya Rima L Izdatelstvo Leningradskogo universiteta 1986 Tit Livij Istoriya Rimu vid zasnuvannya mista II Plutarh Porivnyalni zhittyepisi Publikola Dionisij Galikarnaskij Rimski starozhitnosti V Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Bitva bilya Arsijskogo lisu amp oldid 42514582