Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Би́тва під Щелканово (31 березня (10 квітня) 1634 — 1 (11) квітня 1634) — епізод заключного етапу Смоленської війни. Запорізькі козаки гетьмана Тимофія Орендаренка, що воювали на боці Речі Посполитої та діяли на території Московії, у серії боїв завдали поразки великому московському загону воєводи Л. Бунакова, основу якого складали донські козаки.
| Битва під Щелканово | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Смоленська війна | |||||||
 «Фредро під Смоленськом у 1633 році». Картина Ю. Коссака | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 Військо Запорозьке |  Московське царство | ||||||
| Командувачі | |||||||
| Тимофій Орендаренко Тарас Федорович | Леонтій Бунаков | ||||||
| Військові сили | |||||||
| 4 000 кінноти, 3 000 піхоти, 8-10 гармат | 8 000 | ||||||
| Втрати | |||||||
| 200 вбитих (московські дані) | Понад 100 вбитих (московські дані) | ||||||
Передісторія
Військо Запорозьке у Смоленській битві
Московський цар Михаїл Федорович розпочав війну проти Речі Посполитої, скориставшись «безкоролів’ям» після смерті Сигізмунда ІІІ. У жовтні 1632 30-тисячне московське військо воєводи М. Шеїна обложило Смоленськ, одночасно московити перейшли у наступ на Сіверщину. Лише у лютому 1633, після коронації новообраного короля Владислава IV, Річ Посполита почала масштабну мобілізацію регулярної армії. У вересні 1633 король особисто очолив 15-тисячний корпус, що прийшов на підмогу обложеному гарнізону Смоленська. Ще 12 тис. привів під Смоленськ гетьман Війська Запорозького Тимофій Орендаренко. Українські козаки також брали активну участь у боях на прикордонні між Лівобережною Україною та Московією. На цьому театрі діяло до 20 тис. реєстровців і нереєстровців під керівництвом наказних гетьманів Якова Острянина та Дорофія Дорошенка.
У жовтні 1633 польсько-литовському війську та запорожцям вдалось оточити московитів під Смоленськом. Цар почав збирати нову армію на підмогу Шеїну: збірними пунктами стали Можайськ, Калуга та Ржева Володимерова. Тим часом, сили Речі Посполитої намагалися скувати ворога рейдами вглиб Московії. За свідченням бранденбурзького агента Вайнбера, «запорожці просили у короля призволу впасти у ворожий край — король згодивсь». Наприкінці листопада війська гетьмана Т. Орендаренка розбивають табір у 10 верстах від Дорогобужа, звідси ходять у походи на Вязьму, Ржеву, Білу, атакуючи невеликі загони московитів та уникаючи штурмів великих фортець.
Козацький табір у Щелканово
10 (20) березня 1634 козацький гетьман з основними силами вирушає до села Щелканово у Мещовському повіті, за 40 верст від Калуги, де розбиває новий табір — на великому пагорбі на північ від населеного пункту. У «острожці» біля Дорогобужа Орендаренко залишає десяту частину війська. Щелканово стає новою оперативною базою для запорозьких рейдів проти московитів. Так, наприкінці березня московські дворяни з полку князя Ф. Куракіна, що стояв у Калузі, скаржились царю на активність козаків:
под Козельск, и под Мещеск, и под Перемышль приходили многие же литовские люди, и к городам приступали, и посады обожгли, и ныне стоят в Мещевском уезде, в селе Щелкалове, а воюют по самую Колугу.
20 (30) березня 1634 відбулась сутичка між козаками та московитами біля села Чертень поблизу Мосальська. Вже 22 березня (1 квітня) 1634 запорожці намагалися взяти приступом Мосальськ – добре укріплену московську (захоплену у Речі Посполитої) фортецю. Спроби штурму тривали впродовж цілого дня, але здобути місто не вдалося, гетьман відвів своє військо до табору у Щелканово. Приблизно у цей час до Орендаренка прибуває підмога: загін козацького полковника Тараса Федоровича, що раніше діяв у районі Путивля. Про його прибуття на допиті розповів захоплений московитами у полон польський шляхтич Павловський («пришел с Украйны из-за Путивля черкасский гетман Тарас и сошлись с Арендаренком вместе»).
Тим часом, московське командування готує похід з метою розгрому козацької бази. Проти запорожців висувається великий загін донських козаків на чолі з царським воєводою Леонтієм Бунаковим. 28 березня (7 квітня) 1634 він розбив табір на околиці Козельська – за 60 верст від Щелканово.
Сили сторін
Московити, спираючись на власні розвідувальні дані, оцінювали чисельність запорозького корпусу у 7 – 8 тис. вояків. Цифру 8 тис. назвав на допиті полонений шляхтич Павловський, більш точні свідчення надали під тортурами запорожці, захоплені у полон московськими роз’їздами: «осталось их с 7000, и в них многие больны, а конных ныне с черкасским гетманом с Тимошкою с 4000, а достальные пеши, а наряду с ними 10 пушек [...] больших и малых полковых». Полонені також розповіли, що Владислав IV заборонив гетьману «приступати» до московських міст, бо «хочет-де король с государем мириться» (вже 20 (30) квітня 1634 між Річчю Посполитою та Московією розпочнуться мирні переговори).
Німецький розвідник – найманець, що служив у полку Леслі на боці Московії – повідомляв, що у корпусі гетьмана Орендаренка у березні 1634 було 6 полків, у кожному з яких по 4 сотні, а у сотні – по 300 козаків (таким чином, загальна чисельність загону – 7,2 тис. вояків). Козацька артилерія, за його даними, налічувала 4 великі гармати і 4 «огнені» (імовірно, гаківниці). Кожну велику гармату тягнуло 8 коней. Запорожці вели рейдову війну та покладалися на маневреність, тож міркували про те, щоб покинути важкі гармати, – інформував німецький найманець. Чи зробили це – невідомо.
Чисельність московського загону Леонтія Бунакова сам воєвода у звіті для царя оцінював у 8 тис. вояків. При цьому його гінець уточнював, що це приблизна цифра («де ныне с Левонтьем Бунаковым с 8000 человек, а подлинно не ведает, потому что списков у Левонтья им нет»). Московський командувач мав труднощі з управлінням військом, основу якого складали донські козаки, свої рішення він був змушений узгоджувати з авторитетними отаманами.
Донські та яїцькі козаки брали участь в облозі Смоленська та Стародуба в складі московської армії, здійснювали рейди на територію Великого князівства Литовського. У вересні 1633, з підходом до Смоленська регулярних військ Владислава IV і козаків Т. Орендаренка, становище московитів в облоговому таборі погіршилося. Частина донців, до яких доєдналися і солдати інших московських підрозділів, самовільно залишила табір М. Шеїна та відійшла до Рославля. Тут на чолі з отаманами І. Тесляєвим і А. Чертопрудом козаки вели бойові дії проти литовських загонів, паралельно піддаючи грабункам місцеве населення. У грудні цар Михаїл Федорович пробачив донцям «воровство» та повернув їх на службу, приславши їм свого воєводу І. Наумова, якого згодом замінив Л. Бунаков.
Перебіг битви
30 березня (9 квітня) 1634 Бунаков з основними силами свого загону виступив у бік Щелканово, залишивши у Козельську «кіш», себто військовий табір. На наступний день донці атакували запорожців, які не очікували ворожого нападу, тому частина війська розміщувалась за межами укріпленого табору – у навколишніх селах. Московити розбили невеликі козацькі залоги, захопивши багато полонених («в трех деревнях литовских людей побили с двести человек и языки поимали»). Решта запорожців відступила до табору.
Проте у Щелканово перебувала лише частина війська Т. Орендаренка. 3-тисячний кінний загін на чолі з Тарасом Федоровичем гетьман відправив під Козельськ, дізнавшись про перебування там московитів. 1 (11) квітня 1634 на світанку козаки підступили до ворожого табору у Козельську. Зав’язався бій, в результаті якого запорожці захопили полонених, від яких дізналися про виправу основних московських сил до Щелканово («под Козельском с государевыми людьми был бой, и на бою литовские люди поимали языков и сведали, что Левонтий Бунаков с казаки пошли в Щелкалово»). Федорович негайно рушив на підмогу Орендаренку. Козаки здійснили форсований кінний марш, здолавши понад 60 км до кінця того ж дня (швидкість руху кавалерійського підрозділу зазвичай не перевищує 7 – 8 км за годину) та несподівано з’явившись у тилу московитів. Загін Бунакова, що тим часом штурмував запорозький табір, опинився між двох вогнів і був розсіяний. Запорожці звільнили всіх своїх полонених («на том бою донских казаков убили человек со сто и больше, и полон свой литовский черкасы отбили»), від повного розгрому донців врятувало настання темряви.
Рештки загону Бунакова відступили до Козельська та більше не брали участі у бойових діях проти українців.
Подальші операції козаків на території Московії
3 (13) квітня 1634 московській розвідці стало відомо, що гетьман Тимофій Орендаренко, взявши з собою десяту частину війська, вирушив до табору Владислава IV біля Білої. Королю козацький ватажок передав знатних полонених, захоплений у бою під Щелканово, а також у попередніх рейдах на московські міста.
Тим часом, московити не полишили спроб ліквідувати козацьку базу на правому березі Угри. Князі Д. Пожарський і Д. Черкаський, що стояли у Можайську з 10-тисячним військом, відправили у похід проти козаків загін сотенного голови Т. Бєшеного. 3 (13) квітня 1634 відбувся бій біля Юхновського монастиря (за 20 верст від Щелканово), у якому московські вояки захопили в полон і стратили 30 запорожців. Того ж дня основні козацькі сили атакували загін Бєшеного на переправі через Угру біля села Нікола-Ленивець. Царські війська відступили, зазнавши великих втрат.
Попри заборону короля, козаки продовжували атакувати московські міста, передусім – Калугу. 16 (26) квітня 1634 московити схопили 5-х козацьких розвідників, які проникли у місто із завданням вночі влаштувати велику пожежу. 2 тис. їхніх побратимів чекали неподалік, щоб, скориставшись пожежею, захопити фортецю. Проте план провалився через затримання диверсантів.
15 (25) травня 1634 калузький воєвода Ф. Волконський відправив у рейд проти запорожців загін сотенного голови Савєнкова. Поблизу Тихонової Пустині за 12 верст від Калуги він був розгромлений. 4 тис. козаків гнали московитів до самого міста та знову спробували захопити фортецю. Штурм тривав до вечора, але завершився для українців невдачею. 16 (26) травня 1634 вони відступили від міста.
Козацький табір у Щелканово проіснував ще майже місяць. Після підписання Поляновського миру 4 (14) червня 1634 козаки гетьмана Т. Орендаренка повернулися в Україну. Як і під час попередньої московсько-польської війни 1609 – 1618, ефективні рейдові дії запорожців в глибині території Московії відіграли вагому роль у схиленні ворога до якнайшвидшого укладення миру на умовах, вигідних Речі Посполитій.
Примітки
- Целевич О. Участь козаків в Смоленській війнї 1633-4 рр. // Записки НТШ. — 1899. — Т. XXVIII
- «И ныне стоят в Мещевском уезде, в селе Щелкалове, а воюют по самую Колугу...». Лагерь запорожцев в Щелканово в марте-мае 1634 г. – малоизвестная страница Смоленской войны 1632-1634 гг.
- Движение вольных казаков-балашовцев в 1633–1634 гг. // Военные конфликты, кампании и боевые действия русских войск 860–1914 гг.
- Ковалець Т. Тарас Федорович: спроба реконструкції історичного образу, або Козацька доля – наче голлівудський сценарій // Військово-науковий вісник Національної академії сухопутних військ імені Петра Сагайдачного. – 2016. – Вип. 25. – С. 33–46
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bi tva pid Shelkanovo 31 bereznya 10 kvitnya 1634 1 11 kvitnya 1634 epizod zaklyuchnogo etapu Smolenskoyi vijni Zaporizki kozaki getmana Timofiya Orendarenka sho voyuvali na boci Rechi Pospolitoyi ta diyali na teritoriyi Moskoviyi u seriyi boyiv zavdali porazki velikomu moskovskomu zagonu voyevodi L Bunakova osnovu yakogo skladali donski kozaki Bitva pid ShelkanovoSmolenska vijna Fredro pid Smolenskom u 1633 roci Kartina Yu Kossaka Fredro pid Smolenskom u 1633 roci Kartina Yu KossakaData 31 bereznya 10 kvitnya 1634 1 11 kvitnya 1634Misce Okolici sela Shelkanovo Shelkalovo Meshovskij povit Moskovske carstvo nini Kaluzka oblast RF Rezultat Peremoga zaporizkih kozakivStoroniVijsko Zaporozke Moskovske carstvoKomanduvachi Timofij Orendarenko Taras Fedorovich Leontij BunakovVijskovi sili4 000 kinnoti 3 000 pihoti 8 10 garmat 8 000Vtrati200 vbitih moskovski dani Ponad 100 vbitih moskovski dani PeredistoriyaVijsko Zaporozke u Smolenskij bitvi Dokladnishe Zaporozki kozaki u Smolenskij vijni 1632 1634 Moskovskij car Mihayil Fedorovich rozpochav vijnu proti Rechi Pospolitoyi skoristavshis bezkoroliv yam pislya smerti Sigizmunda III U zhovtni 1632 30 tisyachne moskovske vijsko voyevodi M Sheyina oblozhilo Smolensk odnochasno moskoviti perejshli u nastup na Sivershinu Lishe u lyutomu 1633 pislya koronaciyi novoobranogo korolya Vladislava IV Rich Pospolita pochala masshtabnu mobilizaciyu regulyarnoyi armiyi U veresni 1633 korol osobisto ocholiv 15 tisyachnij korpus sho prijshov na pidmogu oblozhenomu garnizonu Smolenska She 12 tis priviv pid Smolensk getman Vijska Zaporozkogo Timofij Orendarenko Ukrayinski kozaki takozh brali aktivnu uchast u boyah na prikordonni mizh Livoberezhnoyu Ukrayinoyu ta Moskoviyeyu Na comu teatri diyalo do 20 tis reyestrovciv i nereyestrovciv pid kerivnictvom nakaznih getmaniv Yakova Ostryanina ta Dorofiya Doroshenka U zhovtni 1633 polsko litovskomu vijsku ta zaporozhcyam vdalos otochiti moskovitiv pid Smolenskom Car pochav zbirati novu armiyu na pidmogu Sheyinu zbirnimi punktami stali Mozhajsk Kaluga ta Rzheva Volodimerova Tim chasom sili Rechi Pospolitoyi namagalisya skuvati voroga rejdami vglib Moskoviyi Za svidchennyam brandenburzkogo agenta Vajnbera zaporozhci prosili u korolya prizvolu vpasti u vorozhij kraj korol zgodivs Naprikinci listopada vijska getmana T Orendarenka rozbivayut tabir u 10 verstah vid Dorogobuzha zvidsi hodyat u pohodi na Vyazmu Rzhevu Bilu atakuyuchi neveliki zagoni moskovitiv ta unikayuchi shturmiv velikih fortec Kozackij tabir u Shelkanovo 10 20 bereznya 1634 kozackij getman z osnovnimi silami virushaye do sela Shelkanovo u Meshovskomu poviti za 40 verst vid Kalugi de rozbivaye novij tabir na velikomu pagorbi na pivnich vid naselenogo punktu U ostrozhci bilya Dorogobuzha Orendarenko zalishaye desyatu chastinu vijska Shelkanovo staye novoyu operativnoyu bazoyu dlya zaporozkih rejdiv proti moskovitiv Tak naprikinci bereznya moskovski dvoryani z polku knyazya F Kurakina sho stoyav u Kaluzi skarzhilis caryu na aktivnist kozakiv pod Kozelsk i pod Meshesk i pod Peremyshl prihodili mnogie zhe litovskie lyudi i k gorodam pristupali i posady obozhgli i nyne stoyat v Meshevskom uezde v sele Shelkalove a voyuyut po samuyu Kolugu 20 30 bereznya 1634 vidbulas sutichka mizh kozakami ta moskovitami bilya sela Cherten poblizu Mosalska Vzhe 22 bereznya 1 kvitnya 1634 zaporozhci namagalisya vzyati pristupom Mosalsk dobre ukriplenu moskovsku zahoplenu u Rechi Pospolitoyi fortecyu Sprobi shturmu trivali vprodovzh cilogo dnya ale zdobuti misto ne vdalosya getman vidviv svoye vijsko do taboru u Shelkanovo Priblizno u cej chas do Orendarenka pribuvaye pidmoga zagin kozackogo polkovnika Tarasa Fedorovicha sho ranishe diyav u rajoni Putivlya Pro jogo pributtya na dopiti rozpoviv zahoplenij moskovitami u polon polskij shlyahtich Pavlovskij prishel s Ukrajny iz za Putivlya cherkasskij getman Taras i soshlis s Arendarenkom vmeste Tim chasom moskovske komanduvannya gotuye pohid z metoyu rozgromu kozackoyi bazi Proti zaporozhciv visuvayetsya velikij zagin donskih kozakiv na choli z carskim voyevodoyu Leontiyem Bunakovim 28 bereznya 7 kvitnya 1634 vin rozbiv tabir na okolici Kozelska za 60 verst vid Shelkanovo Sili storinGakivnicya XVI st Moskoviti spirayuchis na vlasni rozviduvalni dani ocinyuvali chiselnist zaporozkogo korpusu u 7 8 tis voyakiv Cifru 8 tis nazvav na dopiti polonenij shlyahtich Pavlovskij bilsh tochni svidchennya nadali pid torturami zaporozhci zahopleni u polon moskovskimi roz yizdami ostalos ih s 7000 i v nih mnogie bolny a konnyh nyne s cherkasskim getmanom s Timoshkoyu s 4000 a dostalnye peshi a naryadu s nimi 10 pushek bolshih i malyh polkovyh Poloneni takozh rozpovili sho Vladislav IV zaboroniv getmanu pristupati do moskovskih mist bo hochet de korol s gosudarem miritsya vzhe 20 30 kvitnya 1634 mizh Richchyu Pospolitoyu ta Moskoviyeyu rozpochnutsya mirni peregovori Nimeckij rozvidnik najmanec sho sluzhiv u polku Lesli na boci Moskoviyi povidomlyav sho u korpusi getmana Orendarenka u berezni 1634 bulo 6 polkiv u kozhnomu z yakih po 4 sotni a u sotni po 300 kozakiv takim chinom zagalna chiselnist zagonu 7 2 tis voyakiv Kozacka artileriya za jogo danimi nalichuvala 4 veliki garmati i 4 ogneni imovirno gakivnici Kozhnu veliku garmatu tyagnulo 8 konej Zaporozhci veli rejdovu vijnu ta pokladalisya na manevrenist tozh mirkuvali pro te shob pokinuti vazhki garmati informuvav nimeckij najmanec Chi zrobili ce nevidomo Pechatka Vijska Donskogo XVII st Chiselnist moskovskogo zagonu Leontiya Bunakova sam voyevoda u zviti dlya carya ocinyuvav u 8 tis voyakiv Pri comu jogo ginec utochnyuvav sho ce priblizna cifra de nyne s Levontem Bunakovym s 8000 chelovek a podlinno ne vedaet potomu chto spiskov u Levontya im net Moskovskij komanduvach mav trudnoshi z upravlinnyam vijskom osnovu yakogo skladali donski kozaki svoyi rishennya vin buv zmushenij uzgodzhuvati z avtoritetnimi otamanami Donski ta yayicki kozaki brali uchast v oblozi Smolenska ta Staroduba v skladi moskovskoyi armiyi zdijsnyuvali rejdi na teritoriyu Velikogo knyazivstva Litovskogo U veresni 1633 z pidhodom do Smolenska regulyarnih vijsk Vladislava IV i kozakiv T Orendarenka stanovishe moskovitiv v oblogovomu tabori pogirshilosya Chastina donciv do yakih doyednalisya i soldati inshih moskovskih pidrozdiliv samovilno zalishila tabir M Sheyina ta vidijshla do Roslavlya Tut na choli z otamanami I Teslyayevim i A Chertoprudom kozaki veli bojovi diyi proti litovskih zagoniv paralelno piddayuchi grabunkam misceve naselennya U grudni car Mihayil Fedorovich probachiv doncyam vorovstvo ta povernuv yih na sluzhbu prislavshi yim svogo voyevodu I Naumova yakogo zgodom zaminiv L Bunakov Perebig bitvi30 bereznya 9 kvitnya 1634 Bunakov z osnovnimi silami svogo zagonu vistupiv u bik Shelkanovo zalishivshi u Kozelsku kish sebto vijskovij tabir Na nastupnij den donci atakuvali zaporozhciv yaki ne ochikuvali vorozhogo napadu tomu chastina vijska rozmishuvalas za mezhami ukriplenogo taboru u navkolishnih selah Moskoviti rozbili neveliki kozacki zalogi zahopivshi bagato polonenih v treh derevnyah litovskih lyudej pobili s dvesti chelovek i yazyki poimali Reshta zaporozhciv vidstupila do taboru Tabir zaporozkih kozakiv Prote u Shelkanovo perebuvala lishe chastina vijska T Orendarenka 3 tisyachnij kinnij zagin na choli z Tarasom Fedorovichem getman vidpraviv pid Kozelsk diznavshis pro perebuvannya tam moskovitiv 1 11 kvitnya 1634 na svitanku kozaki pidstupili do vorozhogo taboru u Kozelsku Zav yazavsya bij v rezultati yakogo zaporozhci zahopili polonenih vid yakih diznalisya pro vipravu osnovnih moskovskih sil do Shelkanovo pod Kozelskom s gosudarevymi lyudmi byl boj i na boyu litovskie lyudi poimali yazykov i svedali chto Levontij Bunakov s kazaki poshli v Shelkalovo Fedorovich negajno rushiv na pidmogu Orendarenku Kozaki zdijsnili forsovanij kinnij marsh zdolavshi ponad 60 km do kincya togo zh dnya shvidkist ruhu kavalerijskogo pidrozdilu zazvichaj ne perevishuye 7 8 km za godinu ta nespodivano z yavivshis u tilu moskovitiv Zagin Bunakova sho tim chasom shturmuvav zaporozkij tabir opinivsya mizh dvoh vogniv i buv rozsiyanij Zaporozhci zvilnili vsih svoyih polonenih na tom boyu donskih kazakov ubili chelovek so sto i bolshe i polon svoj litovskij cherkasy otbili vid povnogo rozgromu donciv vryatuvalo nastannya temryavi Reshtki zagonu Bunakova vidstupili do Kozelska ta bilshe ne brali uchasti u bojovih diyah proti ukrayinciv Podalshi operaciyi kozakiv na teritoriyi Moskoviyi3 13 kvitnya 1634 moskovskij rozvidci stalo vidomo sho getman Timofij Orendarenko vzyavshi z soboyu desyatu chastinu vijska virushiv do taboru Vladislava IV bilya Biloyi Korolyu kozackij vatazhok peredav znatnih polonenih zahoplenij u boyu pid Shelkanovo a takozh u poperednih rejdah na moskovski mista Tim chasom moskoviti ne polishili sprob likviduvati kozacku bazu na pravomu berezi Ugri Knyazi D Pozharskij i D Cherkaskij sho stoyali u Mozhajsku z 10 tisyachnim vijskom vidpravili u pohid proti kozakiv zagin sotennogo golovi T Byeshenogo 3 13 kvitnya 1634 vidbuvsya bij bilya Yuhnovskogo monastirya za 20 verst vid Shelkanovo u yakomu moskovski voyaki zahopili v polon i stratili 30 zaporozhciv Togo zh dnya osnovni kozacki sili atakuvali zagin Byeshenogo na perepravi cherez Ugru bilya sela Nikola Lenivec Carski vijska vidstupili zaznavshi velikih vtrat Kaluga Plan mista XVIII st Popri zaboronu korolya kozaki prodovzhuvali atakuvati moskovski mista peredusim Kalugu 16 26 kvitnya 1634 moskoviti shopili 5 h kozackih rozvidnikiv yaki pronikli u misto iz zavdannyam vnochi vlashtuvati veliku pozhezhu 2 tis yihnih pobratimiv chekali nepodalik shob skoristavshis pozhezheyu zahopiti fortecyu Prote plan provalivsya cherez zatrimannya diversantiv 15 25 travnya 1634 kaluzkij voyevoda F Volkonskij vidpraviv u rejd proti zaporozhciv zagin sotennogo golovi Savyenkova Poblizu Tihonovoyi Pustini za 12 verst vid Kalugi vin buv rozgromlenij 4 tis kozakiv gnali moskovitiv do samogo mista ta znovu sprobuvali zahopiti fortecyu Shturm trivav do vechora ale zavershivsya dlya ukrayinciv nevdacheyu 16 26 travnya 1634 voni vidstupili vid mista Kozackij tabir u Shelkanovo proisnuvav she majzhe misyac Pislya pidpisannya Polyanovskogo miru 4 14 chervnya 1634 kozaki getmana T Orendarenka povernulisya v Ukrayinu Yak i pid chas poperednoyi moskovsko polskoyi vijni 1609 1618 efektivni rejdovi diyi zaporozhciv v glibini teritoriyi Moskoviyi vidigrali vagomu rol u shilenni voroga do yaknajshvidshogo ukladennya miru na umovah vigidnih Rechi Pospolitij PrimitkiCelevich O Uchast kozakiv v Smolenskij vijnyi 1633 4 rr Zapiski NTSh 1899 T XXVIII I nyne stoyat v Meshevskom uezde v sele Shelkalove a voyuyut po samuyu Kolugu Lager zaporozhcev v Shelkanovo v marte mae 1634 g maloizvestnaya stranica Smolenskoj vojny 1632 1634 gg Dvizhenie volnyh kazakov balashovcev v 1633 1634 gg Voennye konflikty kampanii i boevye dejstviya russkih vojsk 860 1914 gg Kovalec T Taras Fedorovich sproba rekonstrukciyi istorichnogo obrazu abo Kozacka dolya nache gollivudskij scenarij Vijskovo naukovij visnik Nacionalnoyi akademiyi suhoputnih vijsk imeni Petra Sagajdachnogo 2016 Vip 25 S 33 46