Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Битва під Коцьком | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Друга світова війна, Польська кампанія (1939) | |||||||
 Пам'ятник генералу Францішкові Клеебергу | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 Польща |  Нацистська Німеччина | ||||||
| Командувачі | |||||||
| |
| ||||||
| Формування | |||||||
| Окрема оперативна група «Полісся» | 14-й моторизований корпус | ||||||
| Сили | |||||||
| 18 тис. | 30 тис. | ||||||
Битва під Коцьком — остання битва Польської кампанії Вермахту, що велася з 2 по 6 жовтня 1939 року між частинами польської Окремої оперативної групи «Полісся» генерала Францішека Клееберга та німецьких частин 14-го моторизованого корпусу генерала Густава фон Вітерсгайма.
Перед боєм
Оперативна група «Полісся», яка була організоване в середині вересня з надлишку резервістів і добровольців, а також поліських частин, отримала завдання прикрити з півночі сили, зосереджені в східній частині Польщі. Другим завданням був захист Полісся. Після боїв з німецькою 2-ою піхотною дивізією під Кобринем, що точилися 16-18 вересня, група рушила в околиці Каменя-Каширського, звідки мала намір через Влодаву дістатися до обложеної Варшави. З огляду на капітуляцію столиці 28 вересня, командування групи вирішило захопити склади боєприпасів у Ставах біля Дембліна та вийти до Свентокшиських гір.
29 вересня група «Полісся» вирушила з району Влодави в напрямку Парчева та Міланова.
29 вересня німецька 13-та піхотна дивізія рушила на схід від Дембліна і 1 жовтня ввечері досягла району Пшиточно – Сточек – Харлеюв.
Битва
2 жовтня вранці в районі Гордзежі та Серокомлі зайняла оборону кавалерійська бригада «Пліс», що входила до складу кавалерійської дивізії «Заза». Німецька бронетанкова розвідка в бік села Познань була відкинута артилерією бригади. Близько 10:00 розпочався наступ 13-ої піхотної дивізії по дорозі Коцьк – Серокомля, який був відбитий контратакою дивізіону під командуванням майора Корпальського з 5-го полку уланів. У наступній атаці німці вдарили в лівий фланг біля Серокомлі. 2-й полк уланів Гроховського контратакує з району Юзефува і разом з 5-м і 10-м полками перемагає, захопивши понад 200 полонених. Дивізія «Бжоза» вела бої в районі Коцька і Тальчина і наприкінці дня зуміла зламати опір німців і перейти в район Адамова. 29-та моторизована дивізія наступала з півночі від Желехова через Радориж до залізничної станції Кшивда.
3 жовтня командир дивізії «Заза» генерал наказав Клеебергу провести наступальні дії силами «Заза» та 50 ІД. Згідно з цим планом, 178-й і 180-й піхотні полки мали наступати з Серокомлі і Тальчина під спільним командуванням підполковника Казімєжа Гожковського, у напрямку Харлеюва та Познані, а потім кавалерійська бригада Edward мала атакувати з напрямку села Юзефув у напрямку села Познань. Вранці план було введено в дію. Близько полудня почалася атака бригади «Едуард». 1-й полк кречовецьких уланів та 3-й мазовецький полк легкої кінноти спішно атакували через болотисту долину. Німецька артилерійська служба, розташована в селі Познань, була знищена, а потім почалась атака в напрямку центру села. Однак брак боєприпасів і крах атаки з фронту зупинили дії.
У момент ухвалення рішення про акцію під Тальчином і Коцьком генерал Клееберг уже знав про капітуляцію Варшави і що з оперативної точки зору проведення цих дій уже не мало великого значення. Цитований у бібліографії Аполоніуш Завільський вважає, що генерал прийняв таке рішення, щоб через зіткнення з ворогом підготувати своїх вояків до довготривалої боротьби з окупантом. Генерал відмовився від подальших атак. 50-та піхотна дивізія отримала наказ рухатися вночі в район Адамів – Бужець – Колонія Каролін, 60-та піхотна дивізія «Кобринь» була відведена в район лісів на південь від Гордзежків, бригада «Пліс» укомплектована у районі Чарна – Воля-Гуловська та бригада «Едвард» – Тужиство – Ліпіни – Грабув-Шляхецький із завданням убезпечити групу з півдня, Підляська кавалерійська бригада, до якої приєднався кавалерійський ескадрон KOP «Niewirków» захищали з півночі та заходу в районі Радорижа, а 3-й полк у бік Риків. Комюніке німецького верховного командування ввечері 3 жовтня повідомляє, що:
 | ...13-та моторизована дивізія відбиває головними силами атаку польського об'єднання всіх видів зброї біля Коцька і на північний захід від нього. Бої ще не закінчені... |  |
4 жовтня німецькі війська просунулися до річки Буг. 13-та та 29-та моторизована дивізії отримали завдання знищити групу «Полісся» в районі Воля-Гуловська – Адамів – Кшивда. 13-та піхотна дивізія підійшла правим крилом до Адамова, а лівим атакувала БК «Пліс» в районі Воли-Гуловської. Внаслідок відходу двох піхотних батальйонів («Вільк» і «Олек») до Гуловського лісу, які входили до ДК «Заза», німецька атака дійшла до кладовища у Волі-Гуловській, яке німці перетворили на сильний пункт опори. До ночі кінноті не вдалося вибити ворога з цвинтаря, незважаючи на кілька атак. Піхотні батальйони не могли бути використані в бою через відсутність багнетів на гвинтівках. Атаку правого крила легко відбив 182-й піхотний полк підполковника Тарговського.
29-та піхотна дивізія пройшла до Желехова і підготувалася до наступу. У другій половині дня біля Волі-Окшейської кіннота 60-ї дивізії «Кобринь» відкинула бронетанковий наступ ворога і 3-й полк піхоти під командуванням підполковника Малисяка її остаточно знищив. Увечері генерал Клееберг наказав провести брифінг командирів великих підрозділів у місці своєї зупинки на залізничній станції Кшивда. Планом генерала в наступні дні було знову завдати удару по двом моторизованим дивізіям. На першому етапі він планував битися з фронту 13-ї піхотної дивізії в районі Адамова та Волі-Гуловської, а потім атакувати її ліве крило, зайти в тил і відкинути назустріч 50-ту піхотну дивізію «Бжоза». . Основне завдання по знищенню ворожої дивізії мала виконати 60-та піхотна дивізія «Кобринь», точніше її ар’єргард у складі 183-го піхотного полку та І/179 піхотного полку (під командуванням майора Бартули) БК «Едвард» під загальним командуванням підполковника Т. Шмігельського. Резерв мав вдарити в тил 13-ї піхотної дивізії через міста Недзвєдзь і Харлеюв. Після знищення 13-ї дивізії всіма силами СГО «Полісся» мало наступати на 29-ту піхотну дивізію, а можливо, на німецьке угруповання «Рики», що виникло під Риками.
5 жовтня у Варшаві перед Гітлером відбувся «парад перемоги». Тим часом близько 8:00 13-та піхотна дивізія пішла в атаку на ділянці від Адамова до Коножатки. Негайно, як і планувалося, 60-та піхотна дивізія викинула свій 184-й піхотний полк, підсиленим батареєю гаубиць, на цвинтар у Волі-Гуловській, а 182 полк під командуванням підполковника Тарговського, маючи також батарею гаубиць, підійшли до на Волю Ґуловську принесла успіх – було взято полонених та захоплено спорядження.
Після успіху у Волі-Гуловській почалась атака через село Нєдзвєдзь у напрямку лісу на південь від Будзіска. Водночас частина німецької13-ї піхотної дивізії відкидала дивізію піхоти «Бжоза» з Адамова на північний схід і флангувала дивізію «Пліс» зі сходу по дорозі Адамів — Гордзежка. Проте атака частини БК «Едвард» через Будзіско на Шарлеюв була цілком успішною. Кавалерійський ескадрон захопив село Познань. Полковник Адам Кеплер у телефонній розмові доповідав:
| | Харлеюв взятий. Тепер ми в тилу ворога. Неприятель складає зброю i спорядження та в поспіху відступає. | |
Доля бою вирішувалася в районі Волі-Гуловської. Після витіснення 50-ї піхотної дивізії «Бжоза» в лісову зону, в районі села Кшивда вийшла німецька атака 182 і 184 полків і польська контратака 183 полку біля села Гулув. У лісі поляки атакували багнетами, німці почали відступати. Генерал Пауль Отто, командир 13-ї піхотної дивізії, віддав наказ про відступ.
5 жовтня німецька 13-та моторизована дивізія була практично розгромлена. Проте водночас майор Став'ярський доповів про закінчення амуніції в оперативної групи: у польських солдатів залишалось всього 20 патронів; закінчились набої до рушниць та перев’язувальні матеріали.
У селі Гордзезька, в селянській хаті, зібралися деякі старші командири: генерал Ф. Клееберг, генерал Млот-Фіялковський, полковник А. Еплер. Командирів підрозділів, які ще воюють, не було. Генерал Кліберг вирішив здатися. З 19:30 мало діяти перемир'я, якого німці не дотримувалися. Вночі поляки знищили усю свою зброю, аби вона не дісталась ворогу. Прощаючись з полковником Еплером, Францішек Клееберг сказав:
| | Нас нема в чому звинувачувати. Ми до кінця берегли солдатську честь. Колись, коли Вітчизна зажадає від нас пояснення, ми зможемо відповісти на будь-яке запитання... | |
Генерал Подгорський з ДК «Заза» спочатку відмовився капітулювати і хотів прориватися на південь, але наступного ранку передумав. Рішення продовжувати боротьбу викликало велику тривогу серед німців.
6 жовтня до 1 години ночі тривала перестрілка між польськими та німецькими військами, близько 2 години ночі польські представники передали узгоджений текст акту капітуляції. Через короткий термін повноважень акт капітуляції мав підписати особисто генерал Клееберг в командирській ставці 13-ї моторизованої дивізії генерала Пауля Отто.
Після битви
Вранці 6 жовтня генерал Ф. Клееберг провів останній парад. Перед тим, як відправитися на збірні пункти, бійці знищили та закопали озброєння та військову техніку. О 10:00 в селі Чарна почалася здача зброї. Перед складанням зброї було прочитано прощальний наказ Францішека Клееберга з минулого дня.
У другій половині дня колони роззброєного польського війська вирушили до переправ, які треба було перетнути о 16:00 Проте частина бійців, одягнених у цивільне, не пішла в полон, а ті вояки, які відмовилися скласти зброю, були схоплені німцями в лісах. З пересильного табору в Радомі втекли з полону і деякі вояки окремої оперативної групи «Полісся».
Пам'ять про битву
На могилі Невідомого солдата у Варшаві пам’ять про битву польських вояків увіковічено на табличці «Коцьк 2 – 5 X 1939».
У Волі-Ґуловській до 50-ї річниці битви в 1989 році діє Музей бойового подвигу солдатів Клееберга. Серед експонатів – бойове озброєння, засоби зв’язку, які використовувалися під час бою, солдатська та офіцерська форма, фотографії та особисті пам’ятні речі воїнів, а також копії знамен.
На будівлі залізничного вокзалу в Кшивді встановлено табличку на згадку про перебування штабу.
Військовий цвинтар загиблих у бою воїнів і пам’ятник знаходяться в Коцьку, де також був похований Францішек Клееберг. Загиблих у боях біля Волі-Гуловської також поховали на цвинтарі в Тужистві. На парафіяльному кладовищі в Серокомлі спочивають 42 воїни, які полягли в боях під Серокомлею.
4 жовтня 2009 р. у Волі Гуловській відбулося офіційне святкування 70-ї річниці останнього бою оборонної війни 1939 р. за участю гуртків історичної реконструкції. Також 2011 року відбулася реконструкція бою 1–2 жовтня в Серокомлі.
Коментарі
- W 1939 nazwa pisana była Hordzieszka. Zob. Mapa topograficzna pas 42, słup 34, Dęblin, w skali 1 : 100 000, Wojskowy Instytut Geograficzny, Warszawa 1937; Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej z oznaczeniem terytorjalnie im właściwych władz i urzędów oraz urządzeń komunikacyjnych, Przermyśl – Warszawa [1933], s. 533.
Примітки
- Bitwa pod Kockiem
- Zawilski, 2009.
- Epler, Adam Józef (1942). Ostatni żołnierze polskiej kampanii roku 1939. Tel Aviv: Sekcja Oświaty i Kultury WPSW. с. 82–88.
- Zygmunt Matuszak. Dramat gen. Kleeberga. Chwała Oręża Polskiego. Rzeczpospolita. Bitwa pod Kockiem, Nr 27 (48) (27 stycznia 2007): 13.
- . Powiat Łukowski. Архів оригіналу за 4 серпня 2012. Процитовано 17 січня 2023.
- Cmentarz żołnierzy WP poległych w bitwie pod Kockiem X.1939 r. Rada Ochrony Pamięci Walk i Męczeństwa. Архів оригіналу за 13 липня 2012. Процитовано 17 січня 2023.
- Serokomla. Cmentarz parafialny. 25 серпня 2011.
- 70. Rocznica bitwy pod Kockiem. wp.pl.
- . Radio Lublin. 30 вересня 2011. Архів оригіналу за 15 грудня 2017. Процитовано 17 січня 2023.
Література
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bitva pid KockomDruga svitova vijna Polska kampaniya 1939 Pam yatnik generalu Francishkovi KleeberguData2 6 zhovtnya 1939 rokuMisceKock PolshaRezultatperemoga Nimechchini ostatochne znishennya polskoyi derzhavnosti u Drugij svitovij vijnjStoroniPolshaNacistska NimechchinaKomanduvachiFrancishek KleebergGustav Anton fon Vitersgajm Paul OttoFormuvannyaOkrema operativna grupa Polissya 14 j motorizovanij korpusSili18 tis 30 tis Bitva pid Kockom ostannya bitva Polskoyi kampaniyi Vermahtu sho velasya z 2 po 6 zhovtnya 1939 roku mizh chastinami polskoyi Okremoyi operativnoyi grupi Polissya generala Francisheka Kleeberga ta nimeckih chastin 14 go motorizovanogo korpusu generala Gustava fon Vitersgajma Pered boyemOperativna grupa Polissya yaka bula organizovane v seredini veresnya z nadlishku rezervistiv i dobrovolciv a takozh poliskih chastin otrimala zavdannya prikriti z pivnochi sili zoseredzheni v shidnij chastini Polshi Drugim zavdannyam buv zahist Polissya Pislya boyiv z nimeckoyu 2 oyu pihotnoyu diviziyeyu pid Kobrinem sho tochilisya 16 18 veresnya grupa rushila v okolici Kamenya Kashirskogo zvidki mala namir cherez Vlodavu distatisya do oblozhenoyi Varshavi Z oglyadu na kapitulyaciyu stolici 28 veresnya komanduvannya grupi virishilo zahopiti skladi boyepripasiv u Stavah bilya Demblina ta vijti do Sventokshiskih gir 29 veresnya grupa Polissya virushila z rajonu Vlodavi v napryamku Parcheva ta Milanova 29 veresnya nimecka 13 ta pihotna diviziya rushila na shid vid Demblina i 1 zhovtnya vvecheri dosyagla rajonu Pshitochno Stochek Harleyuv BitvaPolska kavaleriya pid chas bitvi pid Kockom 2 zhovtnya vranci v rajoni Gordzezhi ta Serokomli zajnyala oboronu kavalerijska brigada Plis sho vhodila do skladu kavalerijskoyi diviziyi Zaza Nimecka bronetankova rozvidka v bik sela Poznan bula vidkinuta artileriyeyu brigadi Blizko 10 00 rozpochavsya nastup 13 oyi pihotnoyi diviziyi po dorozi Kock Serokomlya yakij buv vidbitij kontratakoyu divizionu pid komanduvannyam majora Korpalskogo z 5 go polku ulaniv U nastupnij ataci nimci vdarili v livij flang bilya Serokomli 2 j polk ulaniv Grohovskogo kontratakuye z rajonu Yuzefuva i razom z 5 m i 10 m polkami peremagaye zahopivshi ponad 200 polonenih Diviziya Bzhoza vela boyi v rajoni Kocka i Talchina i naprikinci dnya zumila zlamati opir nimciv i perejti v rajon Adamova 29 ta motorizovana diviziya nastupala z pivnochi vid Zhelehova cherez Radorizh do zaliznichnoyi stanciyi Kshivda 3 zhovtnya komandir diviziyi Zaza general nakazav Kleebergu provesti nastupalni diyi silami Zaza ta 50 ID Zgidno z cim planom 178 j i 180 j pihotni polki mali nastupati z Serokomli i Talchina pid spilnim komanduvannyam pidpolkovnika Kazimyezha Gozhkovskogo u napryamku Harleyuva ta Poznani a potim kavalerijska brigada Edward mala atakuvati z napryamku sela Yuzefuv u napryamku sela Poznan Vranci plan bulo vvedeno v diyu Blizko poludnya pochalasya ataka brigadi Eduard 1 j polk krechoveckih ulaniv ta 3 j mazoveckij polk legkoyi kinnoti spishno atakuvali cherez bolotistu dolinu Nimecka artilerijska sluzhba roztashovana v seli Poznan bula znishena a potim pochalas ataka v napryamku centru sela Odnak brak boyepripasiv i krah ataki z frontu zupinili diyi U moment uhvalennya rishennya pro akciyu pid Talchinom i Kockom general Kleeberg uzhe znav pro kapitulyaciyu Varshavi i sho z operativnoyi tochki zoru provedennya cih dij uzhe ne malo velikogo znachennya Citovanij u bibliografiyi Apoloniush Zavilskij vvazhaye sho general prijnyav take rishennya shob cherez zitknennya z vorogom pidgotuvati svoyih voyakiv do dovgotrivaloyi borotbi z okupantom General vidmovivsya vid podalshih atak 50 ta pihotna diviziya otrimala nakaz ruhatisya vnochi v rajon Adamiv Buzhec Koloniya Karolin 60 ta pihotna diviziya Kobrin bula vidvedena v rajon lisiv na pivden vid Gordzezhkiv brigada Plis ukomplektovana u rajoni Charna Volya Gulovska ta brigada Edvard Tuzhistvo Lipini Grabuv Shlyaheckij iz zavdannyam ubezpechiti grupu z pivdnya Pidlyaska kavalerijska brigada do yakoyi priyednavsya kavalerijskij eskadron KOP Niewirkow zahishali z pivnochi ta zahodu v rajoni Radorizha a 3 j polk u bik Rikiv Komyunike nimeckogo verhovnogo komanduvannya vvecheri 3 zhovtnya povidomlyaye sho 13 ta motorizovana diviziya vidbivaye golovnimi silami ataku polskogo ob yednannya vsih vidiv zbroyi bilya Kocka i na pivnichnij zahid vid nogo Boyi she ne zakincheni 4 zhovtnya nimecki vijska prosunulisya do richki Bug 13 ta ta 29 ta motorizovana diviziyi otrimali zavdannya znishiti grupu Polissya v rajoni Volya Gulovska Adamiv Kshivda 13 ta pihotna diviziya pidijshla pravim krilom do Adamova a livim atakuvala BK Plis v rajoni Voli Gulovskoyi Vnaslidok vidhodu dvoh pihotnih bataljoniv Vilk i Olek do Gulovskogo lisu yaki vhodili do DK Zaza nimecka ataka dijshla do kladovisha u Voli Gulovskij yake nimci peretvorili na silnij punkt opori Do nochi kinnoti ne vdalosya vibiti voroga z cvintarya nezvazhayuchi na kilka atak Pihotni bataljoni ne mogli buti vikoristani v boyu cherez vidsutnist bagnetiv na gvintivkah Ataku pravogo krila legko vidbiv 182 j pihotnij polk pidpolkovnika Targovskogo 29 ta pihotna diviziya projshla do Zhelehova i pidgotuvalasya do nastupu U drugij polovini dnya bilya Voli Okshejskoyi kinnota 60 yi diviziyi Kobrin vidkinula bronetankovij nastup voroga i 3 j polk pihoti pid komanduvannyam pidpolkovnika Malisyaka yiyi ostatochno znishiv Uvecheri general Kleeberg nakazav provesti brifing komandiriv velikih pidrozdiliv u misci svoyeyi zupinki na zaliznichnij stanciyi Kshivda Planom generala v nastupni dni bulo znovu zavdati udaru po dvom motorizovanim diviziyam Na pershomu etapi vin planuvav bitisya z frontu 13 yi pihotnoyi diviziyi v rajoni Adamova ta Voli Gulovskoyi a potim atakuvati yiyi live krilo zajti v til i vidkinuti nazustrich 50 tu pihotnu diviziyu Bzhoza Osnovne zavdannya po znishennyu vorozhoyi diviziyi mala vikonati 60 ta pihotna diviziya Kobrin tochnishe yiyi ar yergard u skladi 183 go pihotnogo polku ta I 179 pihotnogo polku pid komanduvannyam majora Bartuli BK Edvard pid zagalnim komanduvannyam pidpolkovnika T Shmigelskogo Rezerv mav vdariti v til 13 yi pihotnoyi diviziyi cherez mista Nedzvyedz i Harleyuv Pislya znishennya 13 yi diviziyi vsima silami SGO Polissya malo nastupati na 29 tu pihotnu diviziyu a mozhlivo na nimecke ugrupovannya Riki sho viniklo pid Rikami 5 zhovtnya u Varshavi pered Gitlerom vidbuvsya parad peremogi Tim chasom blizko 8 00 13 ta pihotna diviziya pishla v ataku na dilyanci vid Adamova do Konozhatki Negajno yak i planuvalosya 60 ta pihotna diviziya vikinula svij 184 j pihotnij polk pidsilenim batareyeyu gaubic na cvintar u Voli Gulovskij a 182 polk pid komanduvannyam pidpolkovnika Targovskogo mayuchi takozh batareyu gaubic pidijshli do na Volyu Gulovsku prinesla uspih bulo vzyato polonenih ta zahopleno sporyadzhennya Pislya uspihu u Voli Gulovskij pochalas ataka cherez selo Nyedzvyedz u napryamku lisu na pivden vid Budziska Vodnochas chastina nimeckoyi13 yi pihotnoyi diviziyi vidkidala diviziyu pihoti Bzhoza z Adamova na pivnichnij shid i flanguvala diviziyu Plis zi shodu po dorozi Adamiv Gordzezhka Prote ataka chastini BK Edvard cherez Budzisko na Sharleyuv bula cilkom uspishnoyu Kavalerijskij eskadron zahopiv selo Poznan Polkovnik Adam Kepler u telefonnij rozmovi dopovidav Harleyuv vzyatij Teper mi v tilu voroga Nepriyatel skladaye zbroyu i sporyadzhennya ta v pospihu vidstupaye Dolya boyu virishuvalasya v rajoni Voli Gulovskoyi Pislya vitisnennya 50 yi pihotnoyi diviziyi Bzhoza v lisovu zonu v rajoni sela Kshivda vijshla nimecka ataka 182 i 184 polkiv i polska kontrataka 183 polku bilya sela Guluv U lisi polyaki atakuvali bagnetami nimci pochali vidstupati General Paul Otto komandir 13 yi pihotnoyi diviziyi viddav nakaz pro vidstup 5 zhovtnya nimecka 13 ta motorizovana diviziya bula praktichno rozgromlena Prote vodnochas major Stav yarskij dopoviv pro zakinchennya amuniciyi v operativnoyi grupi u polskih soldativ zalishalos vsogo 20 patroniv zakinchilis naboyi do rushnic ta perev yazuvalni materiali U seli Gordzezka v selyanskij hati zibralisya deyaki starshi komandiri general F Kleeberg general Mlot Fiyalkovskij polkovnik A Epler Komandiriv pidrozdiliv yaki she voyuyut ne bulo General Kliberg virishiv zdatisya Z 19 30 malo diyati peremir ya yakogo nimci ne dotrimuvalisya Vnochi polyaki znishili usyu svoyu zbroyu abi vona ne distalas vorogu Proshayuchis z polkovnikom Eplerom Francishek Kleeberg skazav Nas nema v chomu zvinuvachuvati Mi do kincya beregli soldatsku chest Kolis koli Vitchizna zazhadaye vid nas poyasnennya mi zmozhemo vidpovisti na bud yake zapitannya General Podgorskij z DK Zaza spochatku vidmovivsya kapitulyuvati i hotiv prorivatisya na pivden ale nastupnogo ranku peredumav Rishennya prodovzhuvati borotbu viklikalo veliku trivogu sered nimciv 6 zhovtnya do 1 godini nochi trivala perestrilka mizh polskimi ta nimeckimi vijskami blizko 2 godini nochi polski predstavniki peredali uzgodzhenij tekst aktu kapitulyaciyi Cherez korotkij termin povnovazhen akt kapitulyaciyi mav pidpisati osobisto general Kleeberg v komandirskij stavci 13 yi motorizovanoyi diviziyi generala Paulya Otto Pislya bitviOstannij nakaz gen Francisheka Kleeberga soldatam operativnoyi grupi Polissya original Vranci 6 zhovtnya general F Kleeberg proviv ostannij parad Pered tim yak vidpravitisya na zbirni punkti bijci znishili ta zakopali ozbroyennya ta vijskovu tehniku O 10 00 v seli Charna pochalasya zdacha zbroyi Pered skladannyam zbroyi bulo prochitano proshalnij nakaz Francisheka Kleeberga z minulogo dnya U drugij polovini dnya koloni rozzbroyenogo polskogo vijska virushili do pereprav yaki treba bulo peretnuti o 16 00 Prote chastina bijciv odyagnenih u civilne ne pishla v polon a ti voyaki yaki vidmovilisya sklasti zbroyu buli shopleni nimcyami v lisah Z peresilnogo taboru v Radomi vtekli z polonu i deyaki voyaki okremoyi operativnoyi grupi Polissya Pam yat pro bitvuVijskove kladovishe z mogiloyu Francishka Kleeberga ta voyakiv grupi Polissya v KockuCvintar u TuzhistviTablichka na budivli vokzalu v Kshivdi de perebuvav shtab grupi Polissya Na mogili Nevidomogo soldata u Varshavi pam yat pro bitvu polskih voyakiv uvikovicheno na tablichci Kock 2 5 X 1939 U Voli Gulovskij do 50 yi richnici bitvi v 1989 roci diye Muzej bojovogo podvigu soldativ Kleeberga Sered eksponativ bojove ozbroyennya zasobi zv yazku yaki vikoristovuvalisya pid chas boyu soldatska ta oficerska forma fotografiyi ta osobisti pam yatni rechi voyiniv a takozh kopiyi znamen Na budivli zaliznichnogo vokzalu v Kshivdi vstanovleno tablichku na zgadku pro perebuvannya shtabu Vijskovij cvintar zagiblih u boyu voyiniv i pam yatnik znahodyatsya v Kocku de takozh buv pohovanij Francishek Kleeberg Zagiblih u boyah bilya Voli Gulovskoyi takozh pohovali na cvintari v Tuzhistvi Na parafiyalnomu kladovishi v Serokomli spochivayut 42 voyini yaki polyagli v boyah pid Serokomleyu 4 zhovtnya 2009 r u Voli Gulovskij vidbulosya oficijne svyatkuvannya 70 yi richnici ostannogo boyu oboronnoyi vijni 1939 r za uchastyu gurtkiv istorichnoyi rekonstrukciyi Takozh 2011 roku vidbulasya rekonstrukciya boyu 1 2 zhovtnya v Serokomli KomentariW 1939 nazwa pisana byla Hordzieszka Zob Mapa topograficzna pas 42 slup 34 Deblin w skali 1 100 000 Wojskowy Instytut Geograficzny Warszawa 1937 Skorowidz miejscowosci Rzeczypospolitej Polskiej z oznaczeniem terytorjalnie im wlasciwych wladz i urzedow oraz urzadzen komunikacyjnych Przermysl Warszawa 1933 s 533 PrimitkiBitwa pod Kockiem Zawilski 2009 Epler Adam Jozef 1942 Ostatni zolnierze polskiej kampanii roku 1939 Tel Aviv Sekcja Oswiaty i Kultury WPSW s 82 88 Zygmunt Matuszak Dramat gen Kleeberga Chwala Oreza Polskiego Rzeczpospolita Bitwa pod Kockiem Nr 27 48 27 stycznia 2007 13 Powiat Lukowski Arhiv originalu za 4 serpnya 2012 Procitovano 17 sichnya 2023 Cmentarz zolnierzy WP poleglych w bitwie pod Kockiem X 1939 r Rada Ochrony Pamieci Walk i Meczenstwa Arhiv originalu za 13 lipnya 2012 Procitovano 17 sichnya 2023 Serokomla Cmentarz parafialny 25 serpnya 2011 70 Rocznica bitwy pod Kockiem wp pl Radio Lublin 30 veresnya 2011 Arhiv originalu za 15 grudnya 2017 Procitovano 17 sichnya 2023 LiteraturaKomorowski red Krzysztof 2009 Boje Polskie 1939 1945 Przewodnik encyklopedyczny Warszawa Bellona s 164 ISBN 978 83 7399 353 2 Zawilski Apoloniusz 2009 Bitwy polskiego wrzesnia Krakow Znak s 759 765 ISBN 978 83 240 1214 5 Mala Encyklopedia Wojskowa 1967 Wydanie I