Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Битва при Мерс-ель-Кебірі — битва між армією Іспанської імперії та заянідським султанатом Тлемсен, яка відбулась неподалік від міста Мерс-ель-Кебіру на території сучасного Алжиру, що було захоплене іспанцями за два роки до цієї битви.
| Битва при Мерс-ель-Кебірі | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Мерс-ель-Кебір | |||||||||
| |||||||||
| Сторони | |||||||||
 ЗаянідиМісцеві берберські племена |  Іспанська імперія | ||||||||
| Командувачі | |||||||||
| Абу Абдуллах V Ахмед бін Ганем | Педро Наварро | ||||||||
| Військові сили | |||||||||
| 11 000 кіннотників | 3 000 солдат 100 кіннотників | ||||||||
| Втрати | |||||||||
| Незначні | 2,000 вбитих 400 полонених | ||||||||
Передумови
Місто Мерс-ель-Кебір було захоплено іспанськими військами в 1505 році, які намагались таким чином обмежити напади берберських корсарів та перенести реконкісту на африканське узбережжя. Утримання міста дорого коштувало іспанській короні, оскільки в очікуванні відповіді місцевого алжирського королівства Тлемсен, в Мерс-ель-Кебірі доводилось утримувати значний гарнізон. Щоб компенсувати витрати, іспанський керівник міста Педро Наварро здійснював численні рейди в околицях міста, захоплюючи в полон населення і припаси. Місто Мерс-ель-Кебір отримувало досить великі суми грошей від таких набігів і тому іспанці продовжували збільшувати їх масштаб, залучаючи до рейдів дедалі більше військ. Султан заянідської держави Абу Абдуллах V намагався припинити такі вторгнення на свою територію, і після зустрічі з кількома своїми командирами, зокрема з вождем племені Бені Рачед Ахмедом бін Ганем, та шейхом Тлемсену Абу Абдуллою Мухаммадом Ібн аль-Шейх аль-Хадж, він вирішив об'єднати армію відданих йому берберських племен з усієї країни, включаючи племена Бені Рачед на чолі з Ахмедом бін Ганем. Тим часом Педро Наварро, не підозрюючи про це, почав організацію одного із своїх найбільших рейдів, в якому було залучено понад 3000 військових.
Битва
У 1507 р. Педро Наварро здійснював черговий набіг, пограбувавши три поселення поблизу Мерс-ель-Кебіру, і розгромив опір під проводом вождя місцевого племені. Він захопив понад 1500 алжирців, яких планував продати як рабів, і понад 4000 голів великої рогатої худоби. Представники берберських племен, що підверглись нападу, повідомили про це місцевого полководця Заянідів, який, у свою чергу, повідомив центральну армію в Тлемсені сам особисто влаштував засідку на іспанських грабіжників, але, зазнавши втрат відступив з місця бою. Основні сили з Тлемсену прибули вчасно і, з'ясувавши місце знаходження іспанського загону, вирішили організовувати проти них засідку. В самому іспанському таборі не очікували нападу і святкували чергову бездоганну перемогу.
Алжирці, отримавши підкріплення з півдня на чолі з Бін Ганемом та від місцевих племен, зібрали армію з понад 11 000 кіннотників. Хоча більшість із них були звичайними кочівниками і навіть основні сили Заянідів суттєво поступались рівнем свого озброєння європейцям, які вже мали на озброєнні мушкети, проте засідка стала повною несподіванкою для іспанців, які не очікували нападу такої великої армії. В результаті бою лише близько тисячі іспанських солдатів змогли врятуватися, решта були вбиті чи потрапили в полон. Ті, хто врятувався, не змогли перелаштуватись і організувати оборону, натомість, намагались врятуватись втечею у форт Мерс-ель-Кебір (Мазалквівір). Дізнавшись про поразку, Фердинанд II, побоюючись втрати Мерс-ель-Кебіра, направив до нього кілька флотилій галер з додатковими військами та припасами. Проте алжирці не намагались атакувати місто, а натомість відступали назад у Тлемсен.
Наслідки
Після поразки, підконтрольні Іспанії території були обмежені Мерс-ель-Кебіром до 1509 року, коли іспанці досягнули наступного великого успіху, здійснивши напад і захоплення сусіднього Орану. У кінцевому підсумку війна була виграна Іспанією в 1512 році, коли емірат Заянідів став васалом Арагонської корони.
Див. також
Примітки
- Garcés, María Antonia (2005). (англ.). Vanderbilt University Press. ISBN . Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 3 липня 2021.
- Tony Jaques (2007). Dictionary of Battles and Sieges: F-O. Greenwood Publishing Group. с. 656–. ISBN .
- Laurent Charles Féraud (1869). Histoire Des Villes de la Province de Constantine. [Dr.:] Arnolet. с. 146–.
- Muḥammad al-Mahdī b. al-Ṭāhir al-Anṣārī. doi:10.1163/2405-4453_alao_com_ala_40004_6_20. Процитовано 16 жовтня 2020.
- Fernández Duro, 1895, с. 75.
- Fernández Duro, 1895, с. 76.
- Sánchez Doncel, 1991, с. 536.
Джерела
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bitva pri Mers el Kebiri bitva mizh armiyeyu Ispanskoyi imperiyi ta zayanidskim sultanatom Tlemsen yaka vidbulas nepodalik vid mista Mers el Kebiru na teritoriyi suchasnogo Alzhiru sho bulo zahoplene ispancyami za dva roki do ciyeyi bitvi Bitva pri Mers el Kebiri Mers el Kebir Mers el Kebir Data 1507 Misce Okolici mista Mers el Kebir suchasnij Alzhir Rezultat Porazka ispanciv Teritorialni zmini Volodinnya ispanciv buli obmezheni mistom Mers el Kebir Storoni Zayanidi Miscevi berberski plemena Ispanska imperiya Komanduvachi Abu Abdullah V Ahmed bin Ganem Pedro Navarro Vijskovi sili 11 000 kinnotnikiv 3 000 soldat 100 kinnotnikiv Vtrati Neznachni 2 000 vbitih 400 polonenihPeredumoviMisto Mers el Kebir bulo zahopleno ispanskimi vijskami v 1505 roci yaki namagalis takim chinom obmezhiti napadi berberskih korsariv ta perenesti rekonkistu na afrikanske uzberezhzhya Utrimannya mista dorogo koshtuvalo ispanskij koroni oskilki v ochikuvanni vidpovidi miscevogo alzhirskogo korolivstva Tlemsen v Mers el Kebiri dovodilos utrimuvati znachnij garnizon Shob kompensuvati vitrati ispanskij kerivnik mista Pedro Navarro zdijsnyuvav chislenni rejdi v okolicyah mista zahoplyuyuchi v polon naselennya i pripasi Misto Mers el Kebir otrimuvalo dosit veliki sumi groshej vid takih nabigiv i tomu ispanci prodovzhuvali zbilshuvati yih masshtab zaluchayuchi do rejdiv dedali bilshe vijsk Sultan zayanidskoyi derzhavi Abu Abdullah V namagavsya pripiniti taki vtorgnennya na svoyu teritoriyu i pislya zustrichi z kilkoma svoyimi komandirami zokrema z vozhdem plemeni Beni Rached Ahmedom bin Ganem ta shejhom Tlemsenu Abu Abdulloyu Muhammadom Ibn al Shejh al Hadzh vin virishiv ob yednati armiyu viddanih jomu berberskih plemen z usiyeyi krayini vklyuchayuchi plemena Beni Rached na choli z Ahmedom bin Ganem Tim chasom Pedro Navarro ne pidozryuyuchi pro ce pochav organizaciyu odnogo iz svoyih najbilshih rejdiv v yakomu bulo zalucheno ponad 3000 vijskovih BitvaU 1507 r Pedro Navarro zdijsnyuvav chergovij nabig pograbuvavshi tri poselennya poblizu Mers el Kebiru i rozgromiv opir pid provodom vozhdya miscevogo plemeni Vin zahopiv ponad 1500 alzhirciv yakih planuvav prodati yak rabiv i ponad 4000 goliv velikoyi rogatoyi hudobi Predstavniki berberskih plemen sho pidverglis napadu povidomili pro ce miscevogo polkovodcya Zayanidiv yakij u svoyu chergu povidomiv centralnu armiyu v Tlemseni sam osobisto vlashtuvav zasidku na ispanskih grabizhnikiv ale zaznavshi vtrat vidstupiv z miscya boyu Osnovni sili z Tlemsenu pribuli vchasno i z yasuvavshi misce znahodzhennya ispanskogo zagonu virishili organizovuvati proti nih zasidku V samomu ispanskomu tabori ne ochikuvali napadu i svyatkuvali chergovu bezdogannu peremogu Alzhirci otrimavshi pidkriplennya z pivdnya na choli z Bin Ganemom ta vid miscevih plemen zibrali armiyu z ponad 11 000 kinnotnikiv Hocha bilshist iz nih buli zvichajnimi kochivnikami i navit osnovni sili Zayanidiv suttyevo postupalis rivnem svogo ozbroyennya yevropejcyam yaki vzhe mali na ozbroyenni mushketi prote zasidka stala povnoyu nespodivankoyu dlya ispanciv yaki ne ochikuvali napadu takoyi velikoyi armiyi V rezultati boyu lishe blizko tisyachi ispanskih soldativ zmogli vryatuvatisya reshta buli vbiti chi potrapili v polon Ti hto vryatuvavsya ne zmogli perelashtuvatis i organizuvati oboronu natomist namagalis vryatuvatis vtecheyu u fort Mers el Kebir Mazalkvivir Diznavshis pro porazku Ferdinand II poboyuyuchis vtrati Mers el Kebira napraviv do nogo kilka flotilij galer z dodatkovimi vijskami ta pripasami Prote alzhirci ne namagalis atakuvati misto a natomist vidstupali nazad u Tlemsen NaslidkiPislya porazki pidkontrolni Ispaniyi teritoriyi buli obmezheni Mers el Kebirom do 1509 roku koli ispanci dosyagnuli nastupnogo velikogo uspihu zdijsnivshi napad i zahoplennya susidnogo Oranu U kincevomu pidsumku vijna bula vigrana Ispaniyeyu v 1512 roci koli emirat Zayanidiv stav vasalom Aragonskoyi koroni Div takozhZayanidi Zahoplennya Mers el Kebira 1505 PrimitkiGarces Maria Antonia 2005 angl Vanderbilt University Press ISBN 978 0 8265 1470 7 Arhiv originalu za 9 lipnya 2021 Procitovano 3 lipnya 2021 Tony Jaques 2007 Dictionary of Battles and Sieges F O Greenwood Publishing Group s 656 ISBN 978 0 313 33538 9 Laurent Charles Feraud 1869 Histoire Des Villes de la Province de Constantine Dr Arnolet s 146 Muḥammad al Mahdi b al Ṭahir al Anṣari doi 10 1163 2405 4453 alao com ala 40004 6 20 Procitovano 16 zhovtnya 2020 Fernandez Duro 1895 s 75 Fernandez Duro 1895 s 76 Sanchez Doncel 1991 s 536 Dzherela