Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ахейська війна — війна між Римською республікою та Ахейським союзом, що відбулась у 146 році до н. е.
| Ахейська війна | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Еллада напередодні війни | |||||||||
| |||||||||
| Сторони | |||||||||
 Римська республіка | Ахейський союз | ||||||||
| Командувачі | |||||||||
| Луцій Муммій Квінт Цецилій Метелл | Крітолай | ||||||||
Передумови війни
В середині II ст. до н. е. римляни досить міцно затвердились в Греції та стали відкрито диктували свою волю колишнім союзникам-еллінам. Відкрите втручання у внутрішні та зовнішні справи полісів, розорення населення в результаті «дарунків» Риму, безперервні війни та свавілля римської армії — усе це лише поглиблювало і так непросте становище в Греції. Соціальна та політична боротьба в грецьких полісах поступово набуває характеру боротьби проти римського панування. У Ахейському союзі, єдиній великій силі, яка збереглася на той момент в Греції, до влади приходять сили, ворожі до Риму — Діей, Крітолай і Дамокріт, що готували народ до війни.
«Спартанське питання» та ескалація конфлікту
Приводом до війни було «спартанське питання», що довгий час турбувало Ахейський союз. Протягом багатьох років відбувалися суперечки через кордони і ступінь автономії Спарти, яка входила в союз. Конфлікт набув такого резонансу, що Римська республіка особисто зайнялася цим питанням, внісши його у обговорення сенату і пообіцяла вислати комісію в Пелопоннес.
Крітолай, стратег Ахейського союзу, спираючись на підтримку ахейського народу і сприятливі політичні умови, вирішив скинути ненависну опіку Риму. Умови дійсно виявились сприятливими: римські легіони вели війну з Карфагеном, Псевдо-Філіпп доволі успішно керував повстанням в Македонії, а в Іспанії республіка придушувала чергове повстання.
Римські посли, відправлені в Пелопонес з дипломатичною місією, зазнали нападу з боку ахейців по дорозі в Коринф, що ледь не коштувало їм життя. Повернувшись в сенат і розповівши про те, що сталося, сенатори відразу спорядили нову комісію і, поставивши на чолі Секста Юлія Цезаря, відправили у Пелопонес з наступними повноваженнями: висловити осуд за скоїне, зупинити ескалацію конфлікту, не розривати дружніх відносин з республікою і піддати винних за скоєний напад відповідальності. Рим все ще сподівався на рішення конфлікту мирним шляхом, однак Крітолай був іншої думки: він та його соратники переконали ахейців, що римляни зведуть затяжні війни в Лівії та Іберії і бояться війни ще й з ахейцями, а тому і посилають послів з такими промовами. Крітолай ухвалив, що піде за римськими послами в місто Тегея, де і відбудуться переговори з лакедемонянами щодо «спартанського питання».
Крітолай прибув в Тегею, коли лакедемоняни і римські посли майже втратили надію побачити його. Під час переговорів він не погоджувався ні на які умови, мотивуючи це тим, що не має права вирішувати подібні питання без рішення народу, обіцяючи внести їх на обговорення в найближчі збори, що стануться через півроку. Переговори закінчилися безрезультатно і римляни, ображені поведінкою Крітолая, повернулись в Італію.
Після переговорів Крітолай всю зиму провів подорожуючи з міста до міста, всюди збираючи віче під приводом, що бажає повідомити ахейцям зміст переговорів в Тегеї, однак насправді ж для того, щоб виступити зі звинуваченнями проти римлян і вселити народу ворожнечу та злобу проти них. Поруч з цим він забороняв владі стягувати що-небудь з боржників. Таким чином Крітолай досяг того, що народ ставав на його бік і готувався до майбутньої війни.
Квінт Метелл Македонський, що на той момент керував провінцією Македонія, з метою запобігти війні, відправив до ахейців чотирьох послів, що прибули в Коринф в ті дні, коли ахейці були скликані на віче. Опинившись на зборах, посли говорили приблизно те саме, що раніше говорив Секст, докладаючи всю пильність до того, щоб ахейці не доходили до відкритої ворожнечі з римлянами, чи буде то під прикриттям чвари з лакедемонянами, або ж внаслідок неприязні до самих римлян. Однак народ не бажав вислуховувати промови послів до кінця, і вони з ганьбою були прогнані зі зборів.
Що стосується Крітолая, то він підбурював народ, запевняючи, що бажає бачити в римлянах друзів, але бачати в них панів ні за що не потерпить. Стратег також запевняв ахейців, що він знайшов союзників, що допоможуть у війні з Римом. Рух Крітолая мав національно-визвольний характер, тому і не дивно, що до Ахейському союзу приєдналися беотяни, локри, фокідяни та халкідяни.
Незважаючи на всі старання римських дипломатів вирішити питання мирним шляхом, у 148 році до н. е. Крітолай оголосив війну спартанцям. Також він вніс законопроєкт, згідно за яким особи, які обираються на посаду стратега, стають повновладними, завдяки чому Крітолай фактично отримав роль самодержця.
Сенат, озлоблений непокорою Ахейського союзу, вирішив покарати ахеян. У 147 р. До н. е. в Коринф, прибув римський посол Луцій Аврелій Орест, який мав доручення Сенату підтримати Спарту і послабити зневагу ахейців до Риму, але його місія призвела до зворотнього результату. Римський посол через глашатая оголосив декрет Сенату про виключення з союзу міст, неспоріднених по крові з ахейцам: Спарти, Аргоса Орхомена і навіть Коринфа. Виконання цього декрету перетворило б Ахейський союз на другорядну державу, що викликало сильну хвилю обурення. Почався погром: городяни почали бити тих небагатьох спартанців, що залишилися в Коринфі, а римське посольство ледь покинуло Коринф живими.
Союзники готувалися до війни.
Війна
Навесні 146 року до н. е. почалася війна, вести яку було доручено консулу Луцию Муммію. Однак ще до прибуття основних сил республіки, пропретор Квінт Метелл, що з насторогою спостерігав за розвитком подій в Пелопонесі, завдав превентивний удар по основним силам ахейців. Дуже швидко його легіони досягли Локріди, де були зосереджені головні сили Ахейського союзу на чолі з Крітолаєм, і в запеклому бою отримав перемогу. До того, як висадилися основні сили, спрямовані на придушення повстання, Метелл завдав ахейцам ряд поразок і встановив контроль над всією Середньою Грецією.
Після смерті ахейського стратега Крітолая, що загинув в одному з боїв, посада стратега випала на долю Діея, згідно з вимогою закону, щоб в разі смерті дійсного стратега влада його переходила до наближенного повководця. Він відправив військовий загін в Мегари, а сам, після прибуття в Аргос, звернувся до усіх міст з письмовим наказом: усім здатним до військової служби ахейцям поголовно озброюватися і збиратися в Коринфі; звільнити дванадцять тисяч молодих рабів, що здатні тримати в руках зброю і, забезпечивши озброєнням, також відправити до Коринфу. Крім цього він змусив ахейців, не тільки чоловіків, а й жінок, виступати з пожертвуванням грошей. Ці розпорядження викликали по містах смуту та зневіру; померлих вважали щасливцями, а тих, що йшли в похід оплакували, подібно тому, як оплакують померлих.
Коли Діей опинився в Коринфі, до нього прибув фессаліець Філон — посол, обраний Метеллом для мирних переговорів з ахейцями. Він висунув ряд вигідних для ахейців умов. Коли Філон був вислуханий, багато хто зі слухачів подали голос за прийняття мирного договору. Однак стратег і його соратники і слухати не хотіли Філона. Діей наказав карати усіх тих, хто відкрито вимагає підписати мир, назвавши їх ворогами союзу. У Коринфі знов влаштували погром.
Аби не допустити Метеллу закінчити цю війну, Луцій Муммій спішно прибув в римський табір під Мегарою з невеликим ескортом. Як старший за рангом він відправив Метелла назад в Македонію разом з його військом; незабаром підійшла консульська армія, в якій було 23 тисячі піхотинців, 3500 вершників, а також загін критських стрільців і пергамський допоміжний корпус. Цим силам ахейці — навіть мобілізувавши всіх вільних чоловіків Пелопоннесу, звільнивши безліч рабів і обклавши примусовою позикою всіх городян — змогли протиставити лише 14 тисяч гоплітів і 600 вершників.
Ахейці, здобувши перемогу в дрібній сутичці вирішилися вступити в велику битву при Левкопетрі і були розгромлені. Їх кіннота на самому початку бою втікла; гопліти же деякий час відбивали атаки ворога, але добірний римський загін у тисячу чоловік вдарив ним у фланг. Після цього ахейська армія розбіглася, і римляни більш не зустрічали жодного опору. Стратег ахейців Діей втік до рідного міста Мегалополь і там, попередньо вбивши свою дружину, наклав на себе руки.
Коринф після битви при Левкопетрі відкрив перед римлянами свої ворота. Луцій Муммій три дні не наважувався увійти в місто, боячись імовірної пастки; нарешті, він ввів в Коринф війська, спалив і зруйнував місто. Багатьох полонених римляни перебили, а всіх жінок і дітей продали в рабство. При цьому загинуло багато витворів мистецтва. Полібій, який був присутній при розграбуванні Коринфа, розповідає, що бачив, як легіонери грали в кості на картинах художника Арістіда — «Діоніс» і «Мука Геракла», що лежали на окровавленній землі. Щоправда, перша з цих картин вціліла, і пізніше, як і багато інших витворів мистецтва, опинилася в Римі.
Сам Полібій намагався зберегти хоч якісь витвори мистецтва. Коли якийсь римський воїн надумав осквернити роботи Філопемена, Полібій став на захист витвору мистецтва та вмовляв Муммія зберегти їх. І він його послухав: Луцій Муммій постановив зберегти усі роботи Філопемена.
Жорстока розправа над Коринфом як оплотом повстання здебільшого була репресивним заходом: таким чином римляни хотіли відбити бажання до подальших повстань і показати що відбувається з тими, хто відмовляється слухати римлян. Також популярна думка, що Коринф, подібно Карфагену, був знищений як один з головних торгових конкурентів Риму.
Землі Коринфа були посипані сіллю та прокляті. Римський указ постановив заборону селитися будь-якій людині поруч з руїнами міста
Післявоєнний період
Подальшу долю Греції Луцій Муммій визначив спільно з надісланої сенатом комісією з 10 чоловік. По іменах відомі п'ятеро легатів: Луцій Ліциній Мурена, Авл Постумий Альбін, Гай Семпроний Тудітан, Авл Теренцій Варрон і Луцій Аврелій Орест. На території Греції були розпущені всі союзи: Ахейський, Локрідский, Евбейський, Фокейський, Беотійський; демократичні конституції у всіх містах були скасовані; міські громади ставали ізольованими, зокрема, місцевим жителям було заборонено мати власність одночасно в декількох містах; ті громади, які воювали з Римом, зобов'язані були виплатити контрибуції. У військовому відношенні вся Греція тепер підпорядковувалася римському наміснику Македонії і, фактично, ставала частиною цієї провінції. Ахайя як особлива адміністративно-територіальна одиниця була організована лише за часів Октавіана Августа.
При цьому всьому сам Луцій Муммій намагався відновити Пелопонес. Він домігся того, щоб кошти з контрибуцій йшли на користь грецьких міст, які постраждали у війні, а майно страчених ворогів Риму залишалося їх дітям або батькам, при наявності таких.
Крім Коринфа постраждали і Фіви з Халкідою, стіни яких були розкопані, а їх населення обеззброєне.
Решта греків, які не приєдналися до повстання (Афіни, Спарта тощо) зберегли з Римом колишні «союзницькі» відносини. Однак про фактичну незалежність можна говорити ще менше, ніж до подій 146 р. до н. е.
Таким чином Римська республіка остаточно затвердила своє панівне становище в еллінському світі.
Примітки
- Мировая история. XXXVII. 8. ISBN .
{{}}:|first=з пропущеним|last=(); Перевірте значення|isbn=: недійсний символ () - Мировая история. XXXVII. 9. ISBN .
{{}}:|first=з пропущеним|last=(); Перевірте значення|isbn=: недійсний символ () - Мировая история. XXXVII. 10. ISBN .
{{}}:|first=з пропущеним|last=(); Перевірте значення|isbn=: недійсний символ () - Мировая истори,. XXXVII. 11. ISBN .
{{}}: Перевірте значення|isbn=: недійсний символ () - Мировая история. XXXIX. 8. ISBN .
{{}}: Перевірте значення|isbn=: недійсний символ () - Мировая история. XXXIX. 10,11. ISBN .
{{}}: Перевірте значення|isbn=: недійсний символ () - Мировая история. XXXIX. 13. ISBN .
{{}}:|first=з пропущеним|last=(); Перевірте значення|isbn=: недійсний символ () - Мировая история. XXXIX. 13;14. ISBN .
{{}}:|first=з пропущеним|last=(); Перевірте значення|isbn=: недійсний символ ()
Література
- Е. М. Жуков. Всемирная история в десяти томах. Т. 2 — 1956 — с. 317—320
- С. И. Ковалёв. История Рима 1986 — с. 279—283
- Полибий. Всеобщая история. в сорока книгах Том 3. Книги XXVI-XL — Мищенко Ф. 1995 — XXXVII, XXXIX
- Гай Патеркул. Римская история. — XII, XIII
- Страбон. География
- Аппиан Александрийский. Римская история
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ahejska vijna vijna mizh Rimskoyu respublikoyu ta Ahejskim soyuzom sho vidbulas u 146 roci do n e Ahejska vijnaEllada naperedodni vijni Ellada naperedodni vijniData 146 r do n e Misce Greciya PeloponesPrivid Pidtrimka Rimom Sparti Borotba za nezalezhnist vid Rimskoyi respubliki Rezultat Utverdzhennya vladi Rimu v GreciyiStoroniRimska respublika Ahejskij soyuzKomanduvachiLucij Mummij Kvint Cecilij Metell KritolajPeredumovi vijniV seredini II st do n e rimlyani dosit micno zatverdilis v Greciyi ta stali vidkrito diktuvali svoyu volyu kolishnim soyuznikam ellinam Vidkrite vtruchannya u vnutrishni ta zovnishni spravi polisiv rozorennya naselennya v rezultati darunkiv Rimu bezperervni vijni ta svavillya rimskoyi armiyi use ce lishe pogliblyuvalo i tak neproste stanovishe v Greciyi Socialna ta politichna borotba v greckih polisah postupovo nabuvaye harakteru borotbi proti rimskogo panuvannya U Ahejskomu soyuzi yedinij velikij sili yaka zbereglasya na toj moment v Greciyi do vladi prihodyat sili vorozhi do Rimu Diej Kritolaj i Damokrit sho gotuvali narod do vijni Spartanske pitannya ta eskalaciya konfliktuPrivodom do vijni bulo spartanske pitannya sho dovgij chas turbuvalo Ahejskij soyuz Protyagom bagatoh rokiv vidbuvalisya superechki cherez kordoni i stupin avtonomiyi Sparti yaka vhodila v soyuz Konflikt nabuv takogo rezonansu sho Rimska respublika osobisto zajnyalasya cim pitannyam vnisshi jogo u obgovorennya senatu i poobicyala vislati komisiyu v Peloponnes Kritolaj strateg Ahejskogo soyuzu spirayuchis na pidtrimku ahejskogo narodu i spriyatlivi politichni umovi virishiv skinuti nenavisnu opiku Rimu Umovi dijsno viyavilis spriyatlivimi rimski legioni veli vijnu z Karfagenom Psevdo Filipp dovoli uspishno keruvav povstannyam v Makedoniyi a v Ispaniyi respublika pridushuvala chergove povstannya Rimski posli vidpravleni v Pelopones z diplomatichnoyu misiyeyu zaznali napadu z boku ahejciv po dorozi v Korinf sho led ne koshtuvalo yim zhittya Povernuvshis v senat i rozpovivshi pro te sho stalosya senatori vidrazu sporyadili novu komisiyu i postavivshi na choli Seksta Yuliya Cezarya vidpravili u Pelopones z nastupnimi povnovazhennyami visloviti osud za skoyine zupiniti eskalaciyu konfliktu ne rozrivati druzhnih vidnosin z respublikoyu i piddati vinnih za skoyenij napad vidpovidalnosti Rim vse she spodivavsya na rishennya konfliktu mirnim shlyahom odnak Kritolaj buv inshoyi dumki vin ta jogo soratniki perekonali ahejciv sho rimlyani zvedut zatyazhni vijni v Liviyi ta Iberiyi i boyatsya vijni she j z ahejcyami a tomu i posilayut posliv z takimi promovami Kritolaj uhvaliv sho pide za rimskimi poslami v misto Tegeya de i vidbudutsya peregovori z lakedemonyanami shodo spartanskogo pitannya Kritolaj pribuv v Tegeyu koli lakedemonyani i rimski posli majzhe vtratili nadiyu pobachiti jogo Pid chas peregovoriv vin ne pogodzhuvavsya ni na yaki umovi motivuyuchi ce tim sho ne maye prava virishuvati podibni pitannya bez rishennya narodu obicyayuchi vnesti yih na obgovorennya v najblizhchi zbori sho stanutsya cherez pivroku Peregovori zakinchilisya bezrezultatno i rimlyani obrazheni povedinkoyu Kritolaya povernulis v Italiyu Pislya peregovoriv Kritolaj vsyu zimu proviv podorozhuyuchi z mista do mista vsyudi zbirayuchi viche pid privodom sho bazhaye povidomiti ahejcyam zmist peregovoriv v Tegeyi odnak naspravdi zh dlya togo shob vistupiti zi zvinuvachennyami proti rimlyan i vseliti narodu vorozhnechu ta zlobu proti nih Poruch z cim vin zaboronyav vladi styaguvati sho nebud z borzhnikiv Takim chinom Kritolaj dosyag togo sho narod stavav na jogo bik i gotuvavsya do majbutnoyi vijni Kvint Metell Makedonskij sho na toj moment keruvav provinciyeyu Makedoniya z metoyu zapobigti vijni vidpraviv do ahejciv chotiroh posliv sho pribuli v Korinf v ti dni koli ahejci buli sklikani na viche Opinivshis na zborah posli govorili priblizno te same sho ranishe govoriv Sekst dokladayuchi vsyu pilnist do togo shob ahejci ne dohodili do vidkritoyi vorozhnechi z rimlyanami chi bude to pid prikrittyam chvari z lakedemonyanami abo zh vnaslidok nepriyazni do samih rimlyan Odnak narod ne bazhav visluhovuvati promovi posliv do kincya i voni z ganboyu buli prognani zi zboriv Sho stosuyetsya Kritolaya to vin pidburyuvav narod zapevnyayuchi sho bazhaye bachiti v rimlyanah druziv ale bachati v nih paniv ni za sho ne poterpit Strateg takozh zapevnyav ahejciv sho vin znajshov soyuznikiv sho dopomozhut u vijni z Rimom Ruh Kritolaya mav nacionalno vizvolnij harakter tomu i ne divno sho do Ahejskomu soyuzu priyednalisya beotyani lokri fokidyani ta halkidyani Nezvazhayuchi na vsi starannya rimskih diplomativ virishiti pitannya mirnim shlyahom u 148 roci do n e Kritolaj ogolosiv vijnu spartancyam Takozh vin vnis zakonoproyekt zgidno za yakim osobi yaki obirayutsya na posadu stratega stayut povnovladnimi zavdyaki chomu Kritolaj faktichno otrimav rol samoderzhcya Senat ozloblenij nepokoroyu Ahejskogo soyuzu virishiv pokarati aheyan U 147 r Do n e v Korinf pribuv rimskij posol Lucij Avrelij Orest yakij mav doruchennya Senatu pidtrimati Spartu i poslabiti znevagu ahejciv do Rimu ale jogo misiya prizvela do zvorotnogo rezultatu Rimskij posol cherez glashataya ogolosiv dekret Senatu pro viklyuchennya z soyuzu mist nesporidnenih po krovi z ahejcam Sparti Argosa Orhomena i navit Korinfa Vikonannya cogo dekretu peretvorilo b Ahejskij soyuz na drugoryadnu derzhavu sho viklikalo silnu hvilyu oburennya Pochavsya pogrom gorodyani pochali biti tih nebagatoh spartanciv sho zalishilisya v Korinfi a rimske posolstvo led pokinulo Korinf zhivimi Soyuzniki gotuvalisya do vijni VijnaTeritoriya Ahejskogo soyuzu ta bojovi diyi pid chas vijni 146 r do n e Navesni 146 roku do n e pochalasya vijna vesti yaku bulo dorucheno konsulu Luciyu Mummiyu Odnak she do pributtya osnovnih sil respubliki propretor Kvint Metell sho z nastorogoyu sposterigav za rozvitkom podij v Peloponesi zavdav preventivnij udar po osnovnim silam ahejciv Duzhe shvidko jogo legioni dosyagli Lokridi de buli zoseredzheni golovni sili Ahejskogo soyuzu na choli z Kritolayem i v zapeklomu boyu otrimav peremogu Do togo yak visadilisya osnovni sili spryamovani na pridushennya povstannya Metell zavdav ahejcam ryad porazok i vstanoviv kontrol nad vsiyeyu Serednoyu Greciyeyu Pislya smerti ahejskogo stratega Kritolaya sho zaginuv v odnomu z boyiv posada stratega vipala na dolyu Dieya zgidno z vimogoyu zakonu shob v razi smerti dijsnogo stratega vlada jogo perehodila do nablizhennogo povkovodcya Vin vidpraviv vijskovij zagin v Megari a sam pislya pributtya v Argos zvernuvsya do usih mist z pismovim nakazom usim zdatnim do vijskovoyi sluzhbi ahejcyam pogolovno ozbroyuvatisya i zbiratisya v Korinfi zvilniti dvanadcyat tisyach molodih rabiv sho zdatni trimati v rukah zbroyu i zabezpechivshi ozbroyennyam takozh vidpraviti do Korinfu Krim cogo vin zmusiv ahejciv ne tilki cholovikiv a j zhinok vistupati z pozhertvuvannyam groshej Ci rozporyadzhennya viklikali po mistah smutu ta zneviru pomerlih vvazhali shaslivcyami a tih sho jshli v pohid oplakuvali podibno tomu yak oplakuyut pomerlih Koli Diej opinivsya v Korinfi do nogo pribuv fessaliec Filon posol obranij Metellom dlya mirnih peregovoriv z ahejcyami Vin visunuv ryad vigidnih dlya ahejciv umov Koli Filon buv visluhanij bagato hto zi sluhachiv podali golos za prijnyattya mirnogo dogovoru Odnak strateg i jogo soratniki i sluhati ne hotili Filona Diej nakazav karati usih tih hto vidkrito vimagaye pidpisati mir nazvavshi yih vorogami soyuzu U Korinfi znov vlashtuvali pogrom Abi ne dopustiti Metellu zakinchiti cyu vijnu Lucij Mummij spishno pribuv v rimskij tabir pid Megaroyu z nevelikim eskortom Yak starshij za rangom vin vidpraviv Metella nazad v Makedoniyu razom z jogo vijskom nezabarom pidijshla konsulska armiya v yakij bulo 23 tisyachi pihotinciv 3500 vershnikiv a takozh zagin kritskih strilciv i pergamskij dopomizhnij korpus Cim silam ahejci navit mobilizuvavshi vsih vilnih cholovikiv Peloponnesu zvilnivshi bezlich rabiv i obklavshi primusovoyu pozikoyu vsih gorodyan zmogli protistaviti lishe 14 tisyach goplitiv i 600 vershnikiv Ahejci zdobuvshi peremogu v dribnij sutichci virishilisya vstupiti v veliku bitvu pri Levkopetri i buli rozgromleni Yih kinnota na samomu pochatku boyu vtikla gopliti zhe deyakij chas vidbivali ataki voroga ale dobirnij rimskij zagin u tisyachu cholovik vdariv nim u flang Pislya cogo ahejska armiya rozbiglasya i rimlyani bilsh ne zustrichali zhodnogo oporu Strateg ahejciv Diej vtik do ridnogo mista Megalopol i tam poperedno vbivshi svoyu druzhinu naklav na sebe ruki Znishennya Korinfu Korinf pislya bitvi pri Levkopetri vidkriv pered rimlyanami svoyi vorota Lucij Mummij tri dni ne navazhuvavsya uvijti v misto boyachis imovirnoyi pastki nareshti vin vviv v Korinf vijska spaliv i zrujnuvav misto Bagatoh polonenih rimlyani perebili a vsih zhinok i ditej prodali v rabstvo Pri comu zaginulo bagato vitvoriv mistectva Polibij yakij buv prisutnij pri rozgrabuvanni Korinfa rozpovidaye sho bachiv yak legioneri grali v kosti na kartinah hudozhnika Aristida Dionis i Muka Gerakla sho lezhali na okrovavlennij zemli Shopravda persha z cih kartin vcilila i piznishe yak i bagato inshih vitvoriv mistectva opinilasya v Rimi Sam Polibij namagavsya zberegti hoch yakis vitvori mistectva Koli yakijs rimskij voyin nadumav oskverniti roboti Filopemena Polibij stav na zahist vitvoru mistectva ta vmovlyav Mummiya zberegti yih I vin jogo posluhav Lucij Mummij postanoviv zberegti usi roboti Filopemena Zhorstoka rozprava nad Korinfom yak oplotom povstannya zdebilshogo bula represivnim zahodom takim chinom rimlyani hotili vidbiti bazhannya do podalshih povstan i pokazati sho vidbuvayetsya z timi hto vidmovlyayetsya sluhati rimlyan Takozh populyarna dumka sho Korinf podibno Karfagenu buv znishenij yak odin z golovnih torgovih konkurentiv Rimu Zemli Korinfa buli posipani sillyu ta proklyati Rimskij ukaz postanoviv zaboronu selitisya bud yakij lyudini poruch z ruyinami mistaPislyavoyennij periodDiv takozh Rimska Greciya Podalshu dolyu Greciyi Lucij Mummij viznachiv spilno z nadislanoyi senatom komisiyeyu z 10 cholovik Po imenah vidomi p yatero legativ Lucij Licinij Murena Avl Postumij Albin Gaj Sempronij Tuditan Avl Terencij Varron i Lucij Avrelij Orest Na teritoriyi Greciyi buli rozpusheni vsi soyuzi Ahejskij Lokridskij Evbejskij Fokejskij Beotijskij demokratichni konstituciyi u vsih mistah buli skasovani miski gromadi stavali izolovanimi zokrema miscevim zhitelyam bulo zaboroneno mati vlasnist odnochasno v dekilkoh mistah ti gromadi yaki voyuvali z Rimom zobov yazani buli viplatiti kontribuciyi U vijskovomu vidnoshenni vsya Greciya teper pidporyadkovuvalasya rimskomu namisniku Makedoniyi i faktichno stavala chastinoyu ciyeyi provinciyi Ahajya yak osobliva administrativno teritorialna odinicya bula organizovana lishe za chasiv Oktaviana Avgusta Pri comu vsomu sam Lucij Mummij namagavsya vidnoviti Pelopones Vin domigsya togo shob koshti z kontribucij jshli na korist greckih mist yaki postrazhdali u vijni a majno strachenih vorogiv Rimu zalishalosya yih dityam abo batkam pri nayavnosti takih Krim Korinfa postrazhdali i Fivi z Halkidoyu stini yakih buli rozkopani a yih naselennya obezzbroyene Reshta grekiv yaki ne priyednalisya do povstannya Afini Sparta tosho zberegli z Rimom kolishni soyuznicki vidnosini Odnak pro faktichnu nezalezhnist mozhna govoriti she menshe nizh do podij 146 r do n e Takim chinom Rimska respublika ostatochno zatverdila svoye panivne stanovishe v ellinskomu sviti PrimitkiMirovaya istoriya XXXVII 8 ISBN 5 02 028321 5 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a first z propushenim last dovidka Perevirte znachennya isbn nedijsnij simvol dovidka Mirovaya istoriya XXXVII 9 ISBN 5 02 028321 5 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a first z propushenim last dovidka Perevirte znachennya isbn nedijsnij simvol dovidka Mirovaya istoriya XXXVII 10 ISBN 5 02 028321 5 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a first z propushenim last dovidka Perevirte znachennya isbn nedijsnij simvol dovidka Mirovaya istori XXXVII 11 ISBN 5 02 028321 5 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Perevirte znachennya isbn nedijsnij simvol dovidka Mirovaya istoriya XXXIX 8 ISBN 5 02 028321 5 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Perevirte znachennya isbn nedijsnij simvol dovidka Mirovaya istoriya XXXIX 10 11 ISBN 5 02 028321 5 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Perevirte znachennya isbn nedijsnij simvol dovidka Mirovaya istoriya XXXIX 13 ISBN 5 02 028321 5 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a first z propushenim last dovidka Perevirte znachennya isbn nedijsnij simvol dovidka Mirovaya istoriya XXXIX 13 14 ISBN 5 02 028321 5 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a first z propushenim last dovidka Perevirte znachennya isbn nedijsnij simvol dovidka LiteraturaE M Zhukov Vsemirnaya istoriya v desyati tomah T 2 1956 s 317 320 S I Kovalyov Istoriya Rima 1986 s 279 283 Polibij Vseobshaya istoriya v soroka knigah Tom 3 Knigi XXVI XL Mishenko F 1995 XXXVII XXXIX Gaj Paterkul Rimskaya istoriya XII XIII Strabon Geografiya Appian Aleksandrijskij Rimskaya istoriya