Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Би тва кента врів італ Battaglia dei centauri також Бій Геркуле са з кента врами мармуровий рельєф зі сценою кетавромахі

Битва кентаврів (Мікеланджело)

Битва кентаврів (Мікеланджело)

«Би́тва кента́врів» (італ. Battaglia dei centauri; також — «Бій Геркуле́са з кента́врами») — мармуровий рельєф зі сценою кетавромахії, створений італійським скульптором і художником Мікеланджело Буонарроті близько 1492 року. Цей барельєф належить до перших його відомих незалежних творів (як і «Мадонна біля сходів»), і у ньому він знайшов себе як скульптора. Вазарі описує його як роботу, зроблену «так чудово, що той, хто дивиться на неї тепер, не може повірити, що це робота юнака, а не поважного майстра, досконалого в науці і практиці мистецтва».

«Битва кентаврів»
італ. Battaglia dei centauri
image
Творець:Мікеланджело Буонарроті
Час створення:1492
Висота:84,5 см
Ширина:90,5 см
Матеріал:мармур
Жанр:d
Зберігається:Флоренція, Італія
Музей:Каза Буонарроті
image «Битва кентаврів» у Вікісховищі
image
Сандро Боттічеллі. «Паллада і кентавр» (бл. 1482)

На думку Еріка Шильяно, у цьому барельєфі юний скульптор «втілив заповіді греків та римлян». Також це є перший відомий твір, який можна вважати «non-finito».

Сюжет та його трактування

За Вазарі, барельєф зображає бій Геркулеса з кентаврами[а]. Вазарі також пише, що цей сюжет з «Метаморфоз» Овідія підказав Анджело Поліціано. Існує трактування, що це — бій кентаврів із лапітами. Остання відбувалася на весіллі, тож стає зрозуміла присутність двох жіночих фігур, яких вирізняють дослідники (зверху ліворуч та у центрі понизу, яку молодий вояк тягне за волосся, а інший вояк притримує).

Шильяно проводить паралель із ідеєю полотна Сандро Боттічеллі «Паллада і кентавр» — перемога цивілізації (лапітів) над варварами (кентаврами), хоча і значно м'якша ніж у трактуванні Мікеланджело. З іншого боку, у рельєфі переважають оголені чоловічі фігури молодих вояків (за винятком єдиного літнього вояка із каменем зліва), що цілком відповідало духові неоплатонічного прочитання поняття любові академіків, і сюжет стає не так битвою за майбутнє цивілізації, як оргією[б].

Важливо також відзначити, що в самій назві твору можливий прихований зміст. Назва племені «лапіти» (грец. Λαπίθες) звучить схоже на «ляпіс» (лат. Lapis), що означає «камінь», а також на «ляпіде» (італ. lapide), що означає «надгробна плита». Також вояки озброєні каменями, а не мечами чи списами. Отже, можна стверджувати, що і перемога каменя над плоттю, а не тільки над варварством, теж може бути серед трактувань цієї роботи.

Опис твору

Мікеланджело вирізьбив цей барельєф на шматку каррарського мармуру, який пожертвував Лоренцо Пишний для школи в садах Сан Марко (Медіцейських садах).

Молодий скульптор подав батальну сцену. У натовпі молодих вояків відразу помічають фігуру молодика з каменем в руці, який він намагається жбурнути. За його спиною бородатий вояк теж з камінюкою в руці, одна з небагатьох літніх постатей в рельєфі. Бій настільки запеклий, що живі не помічають ні поранених, ні померлих. Понизу рельєфу подана фігура могутнього кентавра вже убитого, якого несамовито топчуть. Повалено на землю ще одного кентавра праворуч понизу, але він ще намагається продовжити боротьбу з вояком, що вже осідлав його спину. В кутку ліворуч — фігура помираючого молодика, що отримав поранення голови і вже не може брати участі в двобоях. Він — початок цілої низки юнацьких фігур, які розроблятиме скульптор і в фігурах на стелі Сикстинської каплиці, і в фігурах до гробниці папи римського Юлія ІІ. Рельєф «Битва кентаврів» став свідоцтвом палкої, тривожної свідомості сімнадцятирічного юнака, який ще не мав військового досвіду через молодість, але зумів показати і запеклість бою, і жахливі сторони кожної військової сутички, пов'язаної з винищенням людей.

Віктор Лазарєв зазначав, що у загальній композиції Мікеланджело наслідує пізньоантичні саркофаги, але уже можна бачити «чуже для античності живописне розуміння групи». Тут він використав прийом високого рельєфу, а також різні рівні обробки матеріалу. Шляхом поєднання контрасних фактур — шліфованого та нешліфованого каменю — скульптору вдається передати відчуття ваги та об'єму фігур, вдихнути у них життя.

Фриц Ерпель пише, що «натуралістичність жорстокості того, що відбувається, молодий скульптор свідомо оминув увагою».

image image image image image
Літній чоловік
із каменем
Юнак із каменем
(Вождь лапітів?)
Вмираючий воїн
Кентавр
(Вождь кентаврів?)
Кентавр, осідланий вояком

Реставрація

1992 року реставрацію твору було довірено Аньєзе Парронкі (італ. Agnese Parronchi), яка також відповідала за реставрацію барельєфа «Мадонна біля сходів» та статуй Мікеланджело у капелі Медичі (1989).

У мистецтві

Цей ранній твір Мікеланджело згадується у біографічному романі К. Шульца «Камінь і біль»:

image (…)Тіла борються, граючи безліччю м'язів, тіла в найґраничнішому випинанні форм, істоти гарячі, розпалені, довгі лінії сплетінь зв'язаних у вузли рук і ніг. І голизна. Гладенька голизна чоловічих тіл — якби він був прикрив бодай одну форму, чоловіче тіло втратило б свою волю і свою скруху. (…)Славна голизна болю, знищення і битви — усе вкарбовано у ці борозни лобів, ший та животів. Кривизни, дуги, форми, контраст глибини і натуги. Битва. Мармур image

Примітки

а. ^ П'ятий подвиг — полювання на ерімантського вепра
б. ^ У діалозі Платона «Федр» згадується, що пристрасть — це поганий кінь. Марсиліо Фічино, у своєму коментарі на «Бенкет» Платона, називає любов «божественним божевіллям». Платоніки Флорентійської академії не вважали гріхом любити, а отже не бачили нічого дивного у почуттях до дівчини, чи до юнака

Посилання

Джерела

  • Вазарі Д. Життєписи найславетніших живописців, скульпторів та архітекторів = італ. Le Vite de’piu eccelenti Pittori, Scultori e Architetti. — К. : Мистецтво, 1970. — С. 296 —429, 497 —507.
  • Эрпель Фриц. Микельанджело / Пер. с нем. Сергея Данильченко. — Берлин : Хеншель, 1990. — 72 с. — . (рос.)
  • Микеланджело. Поэзия. Письма. Суждения современников / сост. В. Н. Гращенков. — М. : Искусство, 1983. — 451 с. (рос.)
  • Шульц К. Камінь і біль: роман / З чес. пер. Д. Андрухів. — К. : Юніверс, 2006. — 688 с. — .
  • Eric Scigliano. Michelangelo's Mountain: The Quest For Perfection In The Marble Quarries Of Carrara. — Simon and Schuster, 2005. — 352 с. (англ.)
  • William Wallace. The Treasures of Michelangelo. — Andre Deutsch, 2010. — . (англ.)
image Це незавершена стаття з мистецтва.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Bi tva kenta vriv ital Battaglia dei centauri takozh Bij Gerkule sa z kenta vrami marmurovij relyef zi scenoyu ketavromahiyi stvorenij italijskim skulptorom i hudozhnikom Mikelandzhelo Buonarroti blizko 1492 roku Cej barelyef nalezhit do pershih jogo vidomih nezalezhnih tvoriv yak i Madonna bilya shodiv i u nomu vin znajshov sebe yak skulptora Vazari opisuye jogo yak robotu zroblenu tak chudovo sho toj hto divitsya na neyi teper ne mozhe poviriti sho ce robota yunaka a ne povazhnogo majstra doskonalogo v nauci i praktici mistectva Bitva kentavriv ital Battaglia dei centauriTvorec Mikelandzhelo BuonarrotiChas stvorennya 1492Visota 84 5 smShirina 90 5 smMaterial marmurZhanr dZberigayetsya Florenciya ItaliyaMuzej Kaza Buonarroti Bitva kentavriv u VikishovishiSandro Bottichelli Pallada i kentavr bl 1482 Na dumku Erika Shilyano u comu barelyefi yunij skulptor vtiliv zapovidi grekiv ta rimlyan Takozh ce ye pershij vidomij tvir yakij mozhna vvazhati non finito Syuzhet ta jogo traktuvannyaZa Vazari barelyef zobrazhaye bij Gerkulesa z kentavrami a Vazari takozh pishe sho cej syuzhet z Metamorfoz Ovidiya pidkazav Andzhelo Policiano Isnuye traktuvannya sho ce bij kentavriv iz lapitami Ostannya vidbuvalasya na vesilli tozh staye zrozumila prisutnist dvoh zhinochih figur yakih viriznyayut doslidniki zverhu livoruch ta u centri ponizu yaku molodij voyak tyagne za volossya a inshij voyak pritrimuye Shilyano provodit paralel iz ideyeyu polotna Sandro Bottichelli Pallada i kentavr peremoga civilizaciyi lapitiv nad varvarami kentavrami hocha i znachno m yaksha nizh u traktuvanni Mikelandzhelo Z inshogo boku u relyefi perevazhayut ogoleni cholovichi figuri molodih voyakiv za vinyatkom yedinogo litnogo voyaka iz kamenem zliva sho cilkom vidpovidalo duhovi neoplatonichnogo prochitannya ponyattya lyubovi akademikiv i syuzhet staye ne tak bitvoyu za majbutnye civilizaciyi yak orgiyeyu b Vazhlivo takozh vidznachiti sho v samij nazvi tvoru mozhlivij prihovanij zmist Nazva plemeni lapiti grec Lapi8es zvuchit shozhe na lyapis lat Lapis sho oznachaye kamin a takozh na lyapide ital lapide sho oznachaye nadgrobna plita Takozh voyaki ozbroyeni kamenyami a ne mechami chi spisami Otzhe mozhna stverdzhuvati sho i peremoga kamenya nad plottyu a ne tilki nad varvarstvom tezh mozhe buti sered traktuvan ciyeyi roboti Opis tvoruMikelandzhelo virizbiv cej barelyef na shmatku karrarskogo marmuru yakij pozhertvuvav Lorenco Pishnij dlya shkoli v sadah San Marko Medicejskih sadah Molodij skulptor podav batalnu scenu U natovpi molodih voyakiv vidrazu pomichayut figuru molodika z kamenem v ruci yakij vin namagayetsya zhburnuti Za jogo spinoyu borodatij voyak tezh z kaminyukoyu v ruci odna z nebagatoh litnih postatej v relyefi Bij nastilki zapeklij sho zhivi ne pomichayut ni poranenih ni pomerlih Ponizu relyefu podana figura mogutnogo kentavra vzhe ubitogo yakogo nesamovito topchut Povaleno na zemlyu she odnogo kentavra pravoruch ponizu ale vin she namagayetsya prodovzhiti borotbu z voyakom sho vzhe osidlav jogo spinu V kutku livoruch figura pomirayuchogo molodika sho otrimav poranennya golovi i vzhe ne mozhe brati uchasti v dvoboyah Vin pochatok ciloyi nizki yunackih figur yaki rozroblyatime skulptor i v figurah na steli Sikstinskoyi kaplici i v figurah do grobnici papi rimskogo Yuliya II Relyef Bitva kentavriv stav svidoctvom palkoyi trivozhnoyi svidomosti simnadcyatirichnogo yunaka yakij she ne mav vijskovogo dosvidu cherez molodist ale zumiv pokazati i zapeklist boyu i zhahlivi storoni kozhnoyi vijskovoyi sutichki pov yazanoyi z vinishennyam lyudej Viktor Lazaryev zaznachav sho u zagalnij kompoziciyi Mikelandzhelo nasliduye piznoantichni sarkofagi ale uzhe mozhna bachiti chuzhe dlya antichnosti zhivopisne rozuminnya grupi Tut vin vikoristav prijom visokogo relyefu a takozh rizni rivni obrobki materialu Shlyahom poyednannya kontrasnih faktur shlifovanogo ta neshlifovanogo kamenyu skulptoru vdayetsya peredati vidchuttya vagi ta ob yemu figur vdihnuti u nih zhittya Fric Erpel pishe sho naturalistichnist zhorstokosti togo sho vidbuvayetsya molodij skulptor svidomo ominuv uvagoyu Litnij cholovik iz kamenem Yunak iz kamenem Vozhd lapitiv Vmirayuchij voyin Kentavr Vozhd kentavriv Kentavr osidlanij voyakomRestavraciya1992 roku restavraciyu tvoru bulo dovireno Anyeze Parronki ital Agnese Parronchi yaka takozh vidpovidala za restavraciyu barelyefa Madonna bilya shodiv ta statuj Mikelandzhelo u kapeli Medichi 1989 U mistectviCej rannij tvir Mikelandzhelo zgaduyetsya u biografichnomu romani K Shulca Kamin i bil Tila boryutsya grayuchi bezlichchyu m yaziv tila v najgranichnishomu vipinanni form istoti garyachi rozpaleni dovgi liniyi spletin zv yazanih u vuzli ruk i nig I golizna Gladenka golizna cholovichih til yakbi vin buv prikriv bodaj odnu formu choloviche tilo vtratilo b svoyu volyu i svoyu skruhu Slavna golizna bolyu znishennya i bitvi use vkarbovano u ci borozni lobiv shij ta zhivotiv Krivizni dugi formi kontrast glibini i natugi Bitva MarmurPrimitkia P yatij podvig polyuvannya na erimantskogo vepra b U dialozi Platona Fedr zgaduyetsya sho pristrast ce poganij kin Marsilio Fichino u svoyemu komentari na Benket Platona nazivaye lyubov bozhestvennim bozhevillyam Platoniki Florentijskoyi akademiyi ne vvazhali grihom lyubiti a otzhe ne bachili nichogo divnogo u pochuttyah do divchini chi do yunakaPosilannyaVazari 1970 s 304 Wallace 2010 s 8 Scigliano 2005 s 114 Scigliano 2005 s 42 Scigliano 2005 s 45 Scigliano 2005 s 43 Scigliano 2005 s 44 Scigliano 2005 s 54 Mikelandzhelo Poeziya Pisma 1983 s 6 Erpel 1990 s 18 Shulc 2006 s 207 DzherelaVazari D Zhittyepisi najslavetnishih zhivopisciv skulptoriv ta arhitektoriv ital Le Vite de piu eccelenti Pittori Scultori e Architetti K Mistectvo 1970 S 296 429 497 507 Erpel Fric Mikelandzhelo Per s nem Sergeya Danilchenko Berlin Henshel 1990 72 s ISBN 3 362 00044 4 ros Mikelandzhelo Poeziya Pisma Suzhdeniya sovremennikov sost V N Grashenkov M Iskusstvo 1983 451 s ros Shulc K Kamin i bil roman Z ches per D Andruhiv K Yunivers 2006 688 s ISBN 966 8118 23 5 Eric Scigliano Michelangelo s Mountain The Quest For Perfection In The Marble Quarries Of Carrara Simon and Schuster 2005 352 s angl William Wallace The Treasures of Michelangelo Andre Deutsch 2010 ISBN 978 0 233 00253 8 angl Ce nezavershena stattya z mistectva Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ