Битва при Сеттепоцці — морська битва, що відбулась між травнем і липнем 1263 року біля острова Сеттепоцці (сучасний о. Спеце, Греція) між генуезько-візантійським флотом і невеликим венеційським флотом в ході війни Святого Сави. Венеційська перемога мала значні політичні наслідки, оскільки призвела до охолодження відносин Візантії з її генуезьким союзником і початку нормалізації відносин з Венецією. Після поразки біля Сеттепоцці, генуезці уникали прямих зіткнень з венеційським флотом, натомість зосередившись на нападах на венеційські торгові конвої. Це не завадило ще одній, ще більш повній поразці в битві біля Трапані в 1266 році.
Битва біля Сеттепоцці | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Війна Святого Сави (1256-1270) | |||||||
Відновлена Михаїлом VIII Візантійська імперія і навколишні країни в 1265 | |||||||
Координати: 37°15′ пн. ш. 23°06′ сх. д. / 37.250° пн. ш. 23.100° сх. д. | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Венеційська республіка | Генуезька республіка Візантійська імперія | ||||||
Командувачі | |||||||
Гіберто Дандоло | П'єтро Аввокато † Ланфранко Спінола і ще 2 адмірала | ||||||
Військові сили | |||||||
32 галери | 38 галери 10 легких галер saette (проте участь в битві брало лише 14 генуезьких галер) | ||||||
Втрати | |||||||
20 вбитих 400 поранених | 600 вбитих та поранених 400 взято в полон 4 галери захоплено |
Передумови
На початку 1261 року імператор Нікеї Михаїл VIII Палеолог уклав із генуезцями Німфейський договір. Цей дуже вигідний для генуезців союз здавався необхідним для Нікейської імперії, яка прагнула повернути собі Константинополь, столицю Латинської імперії. Останню підтримував військово-морський флот Венеції (головного супротивника Генуї), і на перший погляд здавалось, що без достатньо сильної військово-морської сили навряд чи було можливо відбити Константинополь, як показали невдалі спроби 1235 і 1260 років .
Однак у 1261 році через два тижні після підписання договору Константинополь був захоплений сухопутною візантійською армією на чолі з Олексієм Стратегопулом без жодної допомоги з боку Генуї. Наступного року дві морські держави перебували в очікуванні. Венеція не бажала протистояти чисельно переважаючій та розпорошеній генуезькій владі на її різних позиціях в Егейському морі, тоді як Генуї доводиться мати справу з внутрішніми потрясіннями, які призвели до скидання влади автократичного капітано-дель-пополо республіки Гульєльмо Бокканегри. Його замінив колегіальний орган, який складався з представників аристократії. Влітку 1262 року венеційці відправили в Егейське море флот з 37 галер, де він зіткнувся з флотом із 60 генуезьких кораблів у Салоніках, які відмовилися брати участь у бою. Однак коли флотилія з Негрепонте (острів, яким керували знатні родини Венеції) увійшла в Мармурове море, вона була розбита візантійсько-генуезькою ескадрою.
Битва
У той же час почалися військові дії в Мореї, куди Михаїл VIII направив експедиційний візантійсько-генуезький флот (наприкінці 1262 або на початку 1263 року) проти латинського Ахейського князівства. Незважаючи на початкові успіхи, візантійські спроби підкорити все князівство зазнали невдачі після поразок під Приницею та Макриплагами. У травні-червні 1263 року візантійсько-генуезький флот з 38 або 39 галер і 10 легких вітрильних кораблів (saettie) прямував до візантійської фортеці Монемвасії на південному сході Пелопоннесу, де він зіткнувся з флотом з 32 венеційських кораблів, що пливли до Негропонте.
Подробиці битви невідомі. Генуезькі Annales Ianuenses проголошують, що на момент атаки лише 14 генуезьких кораблів пішли в наступ, а решта флоту залишилася на місці, а згодом взагалі втекли, не вступаючи в бій. Однак венеційський хроніст Канале стверджує, що венеційські кораблі атакували першими, а генуезці влаштували на них засідку. Битва завершилася венеційською перемогою, генуезький флот, половина якого не змогла повною мірою вступити в бій, втратив багато людей, включаючи адмірала Пєтро Аввокато та двох його заступників, перш ніж припинити бій і відступити. Венеційський літописець Мартіно да Канале оцінює втрати генуезців у 1 тис. чоловік, а венеційців — у 420 . Поразка генуезько-візантійського флоту пояснюється двома причинами. По-перше, недоліком генуезців була відсутність єдиного командування флотом, по-друге, численні генуезькі адмірали не бажали ризикувати своїми власними кораблями протягом усієї битви. Це пояснюється тим, що генуезькі кораблі споряджались приватними особами, часто багатими знатними купцями, які керували містом. Відповідно, вартість кораблів була висока, а відповідальність за їх втрату покладалась на найнятих купцями адміралів .
Наслідки
Хоча більшість генуезького флоту пережила битву, поразка мала значні політичні наслідки. Михаїл VIII почав переосмислювати свій союз із Генуєю, який обходився йому дуже дорого, але через боязкість генуезьких адміралів давав дуже слабкі результати. Щоб показати своє роздратування через поразку, Михаїл VIII відмовився від послуг флотилії з 60 генуезьких кораблів, які перебували на його службі. Напруження відносин між Візантією та Генуєю досягло свого піку в 1264 році, коли генуезький подеста Константинополя був залучений у змову з метою передачі міста Манфреду Сицилійському, у відповідь на що імператор вигнав подесту з міста. Крім того, 18 червня 1265 року Михаїл підписав угоду з Венецією, яка, однак, не була ратифікована дожем. Зіткнувшись із загрозою, яку представляв Карл Анжуйський після 1266 року, Михаїл був змушений відновити відносини з Генуєю, хоча й надалі продовжував свою політику покращення відносин з Венецією, підписавши з нею п'ятирічний пакт про ненапад у червні 1268 року .
Після поразки біля Сеттепоцці, генуезці намагались уникати прямих зіткнень з венеційським флотом, натомість зосередившись на нападах на венеційські торгові конвої, як в битві біля Сасено в 1264 році. Проте ця тактика не допомогла Генуї уникнути ще більш повної поразки в битві біля Трапані в 1266 році.
Див. також
Примітки
- Geanakoplos, 1959, с. 79-91.
- Geanakoplos, 1959, с. 147-150.
- Geanakoplos, 1959, с. 151.
- Geanakoplos, 1959, с. 157-159.
- Lane, 1973
- Geanakoplos, 1959, с. 153.
- Geanakoplos, 1959, с. 151, 153-154.
- Geanakoplos, 1959, с. 154, 161-164.
- Geanakoplos, 1959, с. 168-171.
- Setton, 1976, с. 100.
Джерела
- Deno John Geanakoplos (1959). Emperor Michael Palaeologus and the West, 1258-1282. A Study in Byzantine-Latin Relations. Cambridge, Massachusetts: Harvard University Press. OCLC 1011763434.
- Kenneth Meyer Setton (1976). The Papacy and the Levant, 1204-1571: Volume 1. The Thirteenth and Fourteenth Centuries. Philadelphie, Independence Hall, Philadelphia: The American Philosophical Society, 1976, 512 p. ().
- Frédéric Chapin Lane (1973). Venice, A Maritime Republic, Baltimore, Johns Hopkins University Press, 1973 ().
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bitva pri Settepocci morska bitva sho vidbulas mizh travnem i lipnem 1263 roku bilya ostrova Settepocci suchasnij o Spece Greciya mizh genuezko vizantijskim flotom i nevelikim venecijskim flotom v hodi vijni Svyatogo Savi Venecijska peremoga mala znachni politichni naslidki oskilki prizvela do oholodzhennya vidnosin Vizantiyi z yiyi genuezkim soyuznikom i pochatku normalizaciyi vidnosin z Veneciyeyu Pislya porazki bilya Settepocci genuezci unikali pryamih zitknen z venecijskim flotom natomist zoseredivshis na napadah na venecijski torgovi konvoyi Ce ne zavadilo she odnij she bilsh povnij porazci v bitvi bilya Trapani v 1266 roci Bitva bilya Settepocci Vijna Svyatogo Savi 1256 1270 Vidnovlena Mihayilom VIII Vizantijska imperiya i navkolishni krayini v 1265 Vidnovlena Mihayilom VIII Vizantijska imperiya i navkolishni krayini v 1265 Koordinati 37 15 pn sh 23 06 sh d 37 250 pn sh 23 100 sh d 37 250 23 100 Data traven lipen 1263 Misce ostriv Setepocci Greciya Rezultat Peremoga venecijciv Storoni Venecijska respublika Genuezka respublika Vizantijska imperiya Komanduvachi Giberto Dandolo P yetro Avvokato Lanfranko Spinola i she 2 admirala Vijskovi sili 32 galeri 38 galeri 10 legkih galer saette prote uchast v bitvi bralo lishe 14 genuezkih galer Vtrati 20 vbitih 400 poranenih 600 vbitih ta poranenih 400 vzyato v polon 4 galeri zahoplenoPeredumoviNa pochatku 1261 roku imperator Nikeyi Mihayil VIII Paleolog uklav iz genuezcyami Nimfejskij dogovir Cej duzhe vigidnij dlya genuezciv soyuz zdavavsya neobhidnim dlya Nikejskoyi imperiyi yaka pragnula povernuti sobi Konstantinopol stolicyu Latinskoyi imperiyi Ostannyu pidtrimuvav vijskovo morskij flot Veneciyi golovnogo suprotivnika Genuyi i na pershij poglyad zdavalos sho bez dostatno silnoyi vijskovo morskoyi sili navryad chi bulo mozhlivo vidbiti Konstantinopol yak pokazali nevdali sprobi 1235 i 1260 rokiv Odnak u 1261 roci cherez dva tizhni pislya pidpisannya dogovoru Konstantinopol buv zahoplenij suhoputnoyu vizantijskoyu armiyeyu na choli z Oleksiyem Strategopulom bez zhodnoyi dopomogi z boku Genuyi Nastupnogo roku dvi morski derzhavi perebuvali v ochikuvanni Veneciya ne bazhala protistoyati chiselno perevazhayuchij ta rozporoshenij genuezkij vladi na yiyi riznih poziciyah v Egejskomu mori todi yak Genuyi dovoditsya mati spravu z vnutrishnimi potryasinnyami yaki prizveli do skidannya vladi avtokratichnogo kapitano del popolo respubliki Gulyelmo Bokkanegri Jogo zaminiv kolegialnij organ yakij skladavsya z predstavnikiv aristokratiyi Vlitku 1262 roku venecijci vidpravili v Egejske more flot z 37 galer de vin zitknuvsya z flotom iz 60 genuezkih korabliv u Salonikah yaki vidmovilisya brati uchast u boyu Odnak koli flotiliya z Negreponte ostriv yakim keruvali znatni rodini Veneciyi uvijshla v Marmurove more vona bula rozbita vizantijsko genuezkoyu eskadroyu BitvaU toj zhe chas pochalisya vijskovi diyi v Moreyi kudi Mihayil VIII napraviv ekspedicijnij vizantijsko genuezkij flot naprikinci 1262 abo na pochatku 1263 roku proti latinskogo Ahejskogo knyazivstva Nezvazhayuchi na pochatkovi uspihi vizantijski sprobi pidkoriti vse knyazivstvo zaznali nevdachi pislya porazok pid Priniceyu ta Makriplagami U travni chervni 1263 roku vizantijsko genuezkij flot z 38 abo 39 galer i 10 legkih vitrilnih korabliv saettie pryamuvav do vizantijskoyi forteci Monemvasiyi na pivdennomu shodi Peloponnesu de vin zitknuvsya z flotom z 32 venecijskih korabliv sho plivli do Negroponte Podrobici bitvi nevidomi Genuezki Annales Ianuenses progoloshuyut sho na moment ataki lishe 14 genuezkih korabliv pishli v nastup a reshta flotu zalishilasya na misci a zgodom vzagali vtekli ne vstupayuchi v bij Odnak venecijskij hronist Kanale stverdzhuye sho venecijski korabli atakuvali pershimi a genuezci vlashtuvali na nih zasidku Bitva zavershilasya venecijskoyu peremogoyu genuezkij flot polovina yakogo ne zmogla povnoyu miroyu vstupiti v bij vtrativ bagato lyudej vklyuchayuchi admirala Pyetro Avvokato ta dvoh jogo zastupnikiv persh nizh pripiniti bij i vidstupiti Venecijskij litopisec Martino da Kanale ocinyuye vtrati genuezciv u 1 tis cholovik a venecijciv u 420 Porazka genuezko vizantijskogo flotu poyasnyuyetsya dvoma prichinami Po pershe nedolikom genuezciv bula vidsutnist yedinogo komanduvannya flotom po druge chislenni genuezki admirali ne bazhali rizikuvati svoyimi vlasnimi korablyami protyagom usiyeyi bitvi Ce poyasnyuyetsya tim sho genuezki korabli sporyadzhalis privatnimi osobami chasto bagatimi znatnimi kupcyami yaki keruvali mistom Vidpovidno vartist korabliv bula visoka a vidpovidalnist za yih vtratu pokladalas na najnyatih kupcyami admiraliv NaslidkiHocha bilshist genuezkogo flotu perezhila bitvu porazka mala znachni politichni naslidki Mihayil VIII pochav pereosmislyuvati svij soyuz iz Genuyeyu yakij obhodivsya jomu duzhe dorogo ale cherez boyazkist genuezkih admiraliv davav duzhe slabki rezultati Shob pokazati svoye rozdratuvannya cherez porazku Mihayil VIII vidmovivsya vid poslug flotiliyi z 60 genuezkih korabliv yaki perebuvali na jogo sluzhbi Napruzhennya vidnosin mizh Vizantiyeyu ta Genuyeyu dosyaglo svogo piku v 1264 roci koli genuezkij podesta Konstantinopolya buv zaluchenij u zmovu z metoyu peredachi mista Manfredu Sicilijskomu u vidpovid na sho imperator vignav podestu z mista Krim togo 18 chervnya 1265 roku Mihayil pidpisav ugodu z Veneciyeyu yaka odnak ne bula ratifikovana dozhem Zitknuvshis iz zagrozoyu yaku predstavlyav Karl Anzhujskij pislya 1266 roku Mihayil buv zmushenij vidnoviti vidnosini z Genuyeyu hocha j nadali prodovzhuvav svoyu politiku pokrashennya vidnosin z Veneciyeyu pidpisavshi z neyu p yatirichnij pakt pro nenapad u chervni 1268 roku Pislya porazki bilya Settepocci genuezci namagalis unikati pryamih zitknen z venecijskim flotom natomist zoseredivshis na napadah na venecijski torgovi konvoyi yak v bitvi bilya Saseno v 1264 roci Prote cya taktika ne dopomogla Genuyi uniknuti she bilsh povnoyi porazki v bitvi bilya Trapani v 1266 roci Div takozhMorski respublikiPrimitkiGeanakoplos 1959 s 79 91 Geanakoplos 1959 s 147 150 Geanakoplos 1959 s 151 Geanakoplos 1959 s 157 159 Lane 1973 Geanakoplos 1959 s 153 Geanakoplos 1959 s 151 153 154 Geanakoplos 1959 s 154 161 164 Geanakoplos 1959 s 168 171 Setton 1976 s 100 DzherelaDeno John Geanakoplos 1959 Emperor Michael Palaeologus and the West 1258 1282 A Study in Byzantine Latin Relations Cambridge Massachusetts Harvard University Press OCLC 1011763434 Kenneth Meyer Setton 1976 The Papacy and the Levant 1204 1571 Volume 1 The Thirteenth and Fourteenth Centuries Philadelphie Independence Hall Philadelphia The American Philosophical Society 1976 512 p ISBN 0 87169 114 0 Frederic Chapin Lane 1973 Venice A Maritime Republic Baltimore Johns Hopkins University Press 1973 ISBN 0 8018 1445 6