Белуджі (балучі) — іраномовна народність з традиційною кочовою культурою та розвиненим племінним поділом, панують феодальні відносини. Говорять белуджійською мовою північно-західної підгрупи іранської групи мов. Загальна чисельність наближається до 9 млн осіб. За віросповіданням — мусульмани-суніти ханафітського мазхаба. Європеоїди. Основне заняття — землеробство й напівкочове скотарство.
Белуджі Baloch, بلوچ | |
---|---|
Белуджі в національному одязі, фото 1910 | |
Ареал | Пакистан (800 тисяч осіб) Іран та Афганістан (700 тисяч осіб) |
Релігія | мусульмани-суніти |
Історія
Вперше белуджі згадуються в трактаті Худуд аль-Алам. У Кандагарі белуджи з'явилися з кінця XVII — початку XVIII ст., а вже до середини XVIII століття відбулась їх поява та розселення в інших районах Південного Афганістану. В подальшому окремі групи белуджських племен просунулися на північ, аж до віддаленого Бадахшана.
Після Квітневої революції 1978 року і приходу до влади НДПА в Афганістані стали видаватися газети, вестися радіомовлення та викладання в школах мовами національних меншин, в тому числі і на белуджській. В країні на белуджській мові виходила газета «Собхі» («Ранок»).
Розселення
Населяють малородючу південно-східну частину Іранського плато від узбережжя Аравійського моря вглиб материка, поділену між Пакистаном (провінція Белуджистан), Іраном (остан Систан і Белуджистан) і півднем Афганістаном. Белуджі мешкають також в Омані. Белуджі компактно проживають на південному заході Афганістану (700 тисяч чол.), в основному в провінціях Німруз і Гільменд, Пакистані (6-8 млн чол.), Ірані, кілька тисяч живе також в Туркменістані.
Співвідношення белуджського населення в різних країнах:
Країна | Чисельність белуджів | % від загальної кількості населення країни | % від загальної кількості белуджів |
---|---|---|---|
Пакистан | 6,2 млн | 4 % | 70 % |
Іран | 1,48 млн. | 2 % | 17 % |
Афганістан | 567 тис. | 2 % | 6,4 % |
Оман | 425 тис. | 15 % | 4,8 % |
ОАЕ | 100 тис. | 1,4 % | 1,1 % |
Туркменістан | 28 тис. | 0,5 % | 0,3 % |
Мова
Белуджійська мова належить до іранських мов (північно-західна група). Традиційно поділяється на 2 основних групи діалектів — західну та східну. Дрібніша класифікація Елфенбейна виділяє вимови рахшанійську (афганський, келатський, чагай-харанський, панджгурський, прикордонний, мервський чи туркменський, діалекти), сараванську, лотунійську, кечійську, прибережну та Східних гір.
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Примітки
- Едіт Гафферберг. Белуджі Туркменської РСР. Нариси господарства, матеріальної культури і побуту.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Белуджі |
- Белуджі [ 17 травня 2009 у Wayback Machine.] на Iran.ir
- Белуджі на сайті The World Factbook (англ.)
- Белуджі, каталог посилань Open Directory Project
- Вікісховище : Атлас іран.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Beludzhi baluchi iranomovna narodnist z tradicijnoyu kochovoyu kulturoyu ta rozvinenim pleminnim podilom panuyut feodalni vidnosini Govoryat beludzhijskoyu movoyu pivnichno zahidnoyi pidgrupi iranskoyi grupi mov Zagalna chiselnist nablizhayetsya do 9 mln osib Za virospovidannyam musulmani suniti hanafitskogo mazhaba Yevropeoyidi Osnovne zanyattya zemlerobstvo j napivkochove skotarstvo Beludzhi Baloch بلوچBeludzhi v nacionalnomu odyazi foto 1910ArealPakistan 800 tisyach osib Iran ta Afganistan 700 tisyach osib Religiyamusulmani sunitiIstoriyaVpershe beludzhi zgaduyutsya v traktati Hudud al Alam U Kandagari beludzhi z yavilisya z kincya XVII pochatku XVIII st a vzhe do seredini XVIII stolittya vidbulas yih poyava ta rozselennya v inshih rajonah Pivdennogo Afganistanu V podalshomu okremi grupi beludzhskih plemen prosunulisya na pivnich azh do viddalenogo Badahshana Pislya Kvitnevoyi revolyuciyi 1978 roku i prihodu do vladi NDPA v Afganistani stali vidavatisya gazeti vestisya radiomovlennya ta vikladannya v shkolah movami nacionalnih menshin v tomu chisli i na beludzhskij V krayini na beludzhskij movi vihodila gazeta Sobhi Ranok RozselennyaDokladnishe Beludzhistan Etnichna mapa stanom na 1980 rik Beludzhi Pushtuni Pendzhabci Sikhi Naselyayut malorodyuchu pivdenno shidnu chastinu Iranskogo plato vid uzberezhzhya Aravijskogo morya vglib materika podilenu mizh Pakistanom provinciya Beludzhistan Iranom ostan Sistan i Beludzhistan i pivdnem Afganistanom Beludzhi meshkayut takozh v Omani Beludzhi kompaktno prozhivayut na pivdennomu zahodi Afganistanu 700 tisyach chol v osnovnomu v provinciyah Nimruz i Gilmend Pakistani 6 8 mln chol Irani kilka tisyach zhive takozh v Turkmenistani Spivvidnoshennya beludzhskogo naselennya v riznih krayinah Krayina Chiselnist beludzhiv vid zagalnoyi kilkosti naselennya krayini vid zagalnoyi kilkosti beludzhiv Pakistan 6 2 mln 4 70 Iran 1 48 mln 2 17 Afganistan 567 tis 2 6 4 Oman 425 tis 15 4 8 OAE 100 tis 1 4 1 1 Turkmenistan 28 tis 0 5 0 3 MovaDokladnishe Beludzhijska mova Beludzhijska mova nalezhit do iranskih mov pivnichno zahidna grupa Tradicijno podilyayetsya na 2 osnovnih grupi dialektiv zahidnu ta shidnu Dribnisha klasifikaciya Elfenbejna vidilyaye vimovi rahshanijsku afganskij kelatskij chagaj haranskij pandzhgurskij prikordonnij mervskij chi turkmenskij dialekti saravansku lotunijsku kechijsku priberezhnu ta Shidnih gir LiteraturaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 PrimitkiEdit Gafferberg Beludzhi Turkmenskoyi RSR Narisi gospodarstva materialnoyi kulturi i pobutu PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Beludzhi Beludzhi 17 travnya 2009 u Wayback Machine na Iran ir Beludzhi na sajti The World Factbook angl Beludzhi katalog posilan Open Directory Project Vikishovishe Atlas iran