Белґра́дська митропо́лія (сербохорв. Београдска митрополија, Beogradska mitropolija) — історична східно-православна де-факто автокефальна помісна церква з 1879 по 1920 рр. в Королівстві Сербія. З 1831 року була церковним округом у Князівстві Сербії.
Белґрадська митрополія | ||||
---|---|---|---|---|
Катедральний собор святого Архангела Михаїла | ||||
Дата заснування | 1831 | |||
Статус | де-факто автокефальний | |||
У складі | Східної православної церкви | |||
Самостійність проголошена | 1879 | |||
Дата ліквідації | 1920 | |||
Причина ліквідації | об'єднання Сербської православної церкви | |||
Перший предстоятель | Мелетій Архиєпископ Белградський і Митрополит Сербський | |||
Останній предстоятель | Димитрій Архиєпископ Белградський і Митрополит Сербський | |||
Центр | Белґрад | |||
Кафедральний собор | святого Архангела Михаїла | |||
Літургічна мова | сербохорватська (сербська) та церковнослов'янська | |||
Музична традиція | візантійська | |||
Церковний календар | юліанський | |||
Єпархій | 8 |
У період з 1831 до 1879 року була автономною церковною юрисдикцією під вищою владою Вселенського патріархату Константинополя. Вона здобула церковну незалежність (автокефалію) за канонами у 1879 р. У 1920 році разом з Карловацьким патріархатом і Чорногорською митрполією стала частиною єдиної Сербської православної церкви. Архиєпископська катедра розташовувалася в соборі Святого Архангела Михаїла в Белґраді, а глави митрополії носили титул Архиєпископ Белґрадський і Митрополит Сербський.
Історія
Після переговорів між Князівством Сербією та Вселенським патріархатом Константинополя, які були проведені протягом 1831 р., було прийнято канонічне рішення про створення Белґрадської митрополії як церковної території на всій території Князівства Сербії. Першим главою Белґрадської митрополії був призначений колишній архімандрит Мелентій Павлович, якому було надано титул: архиєпископ Белґрадський і митрополит Сербський. Під час богослужінь митрополит ще згадував Вселенського патріарха, а митрополита.
У 1879 р. Белґрадська митрополія стала абсолютно незалежною (автокефальною) церковною областю. На той час Нішська єпархія увійшла до складу Белґрадської митрополії.
Всупереч позиції Священного Архиєрейського Синоду та потребам Православної церкви в Королівстві Сербії, уряд Мілютіна Гарашаніна у 1886 р. керував і здійснював ліквідацію двох сербських православних єпархій — Шабацької та Неготинської. Основним змовником скасування був тодішній міністр освіти і церковних справ Мілан Куюнджич Абердар. Відразу після падіння урядів Гарашаніна та Куюнджича Священний Архиєрейський Синод просив відновити ці єпархії восени 1887 року, але це було зроблено лише у 1891 та 1898 роках.
Після визвольних воєн (1912—1913 рр.) були розпочаті переговори з Константинопольським патріархатом про анексію єпархій у звільнених районах, але першим переговорам завадила вибух Першої світової війни, які тривали лише після 1918 р. були успішно завершені в 1920 роціізі створенням єдиної Сербської православної церкви.
Організація
Белґрадська, Ужицька та Шабацька єпархії входили до складу Белґрадської митрополії, а згодом і Тимоцька, а після анексії (1878) і Нішська єпархія . У XX столітті, були такі єпархії: Белґрадська (Белґрад), Шабацька (Шабаць), Жицька (Чачак), Нишцька (Ниш) і Тимоцька (Заєчар). Єпископ Белґрада був архиєпископом і митрополитом Сербії.
Після Балканських воєн (1912—1913 рр.) єпархії у звільнених районах також потрапили під тимчасову адміністрацію Белґрадської митрополії: Расько-Призренську, Скопську, Велес-Дебарську та менші частини деяких інших єпархій Вселенського патріархату.
Синод єпископів був вищим церковним органом у Королівстві Сербія. Його предстоятелем був митрополит, а всі його члени — єпархіальними єпископами. Він збирався регулярно раз на рік навесні або восени. На сесії, як правило, був присутній секретар з церковних справ Міністерства освіти, а згодом — начальник Міністерства релігій. Окрім релігійних, духовно-дисциплінарних, літургійних та релігійних справ, сфера діяльности Архиєрейського собору включала вибори єпископів, організацію єпархій, парафій та монастирів, а також розпорядження церковними коштами та вплив на прийняття державних законів та правила Церкви та духовенства. Крім того, як церковно-судова влада, Собор судив та обговорював усі взаємні суперечки між єпископами та митрополитами, а також їх вину та подружні суперечки між королем та членами Королівського дому.
Духовний суд (консисторія) існував у кожній єпархії як постійний судовий та адміністративний орган. Його головою був один протоієрей, а його членами були щонайменше два постійних і кілька почесних суддів, священники та ченці. Вони були призначені королем на пропозицію єпископа та міністра релігій. Великий духовний суд був апеляційним органом влади проти рішень духовних судів. Його місцезнаходження було в Белґраді, а його головою був єпископ, який обирався Архиєрейським Собором на рік. Членами, як правило, були по одному окружному протоієрею або архимандриту з кожної єпархії, а секретарем — секретарем з церковних справ Міністерства освіти. Їх призначив король.
Примітки
- Слијепчевић, 1966, с. 421-422.
- . Архів оригіналу за 5 серпня 2021. Процитовано 5 серпня 2021.
- Пузовић, 1995, с. 143-158.
- Радослав М. Грујић, Православна српска црква (Савремена српска црква, Српска црква у Србији), Београд, 1921.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Belgra dska mitropo liya serbohorv Beogradska mitropoliјa Beogradska mitropolija istorichna shidno pravoslavna de fakto avtokefalna pomisna cerkva z 1879 po 1920 rr v Korolivstvi Serbiya Z 1831 roku bula cerkovnim okrugom u Knyazivstvi Serbiyi Belgradska mitropoliya serbohorv Beogradska mitropoliјa Beogradska mitropolija Katedralnij sobor svyatogo Arhangela MihayilaData zasnuvannya 1831Status de fakto avtokefalnijU skladi Shidnoyi pravoslavnoyi cerkviSamostijnist progoloshena 1879Data likvidaciyi 1920Prichina likvidaciyi ob yednannya Serbskoyi pravoslavnoyi cerkviPershij predstoyatel Meletij Arhiyepiskop Belgradskij i Mitropolit SerbskijOstannij predstoyatel Dimitrij Arhiyepiskop Belgradskij i Mitropolit SerbskijCentr BelgradKafedralnij sobor svyatogo Arhangela MihayilaLiturgichna mova serbohorvatska serbska ta cerkovnoslov yanskaMuzichna tradiciya vizantijskaCerkovnij kalendar yulianskijYeparhij 8 U period z 1831 do 1879 roku bula avtonomnoyu cerkovnoyu yurisdikciyeyu pid vishoyu vladoyu Vselenskogo patriarhatu Konstantinopolya Vona zdobula cerkovnu nezalezhnist avtokefaliyu za kanonami u 1879 r U 1920 roci razom z Karlovackim patriarhatom i Chornogorskoyu mitrpoliyeyu stala chastinoyu yedinoyi Serbskoyi pravoslavnoyi cerkvi Arhiyepiskopska katedra roztashovuvalasya v sobori Svyatogo Arhangela Mihayila v Belgradi a glavi mitropoliyi nosili titul Arhiyepiskop Belgradskij i Mitropolit Serbskij IstoriyaPislya peregovoriv mizh Knyazivstvom Serbiyeyu ta Vselenskim patriarhatom Konstantinopolya yaki buli provedeni protyagom 1831 r bulo prijnyato kanonichne rishennya pro stvorennya Belgradskoyi mitropoliyi yak cerkovnoyi teritoriyi na vsij teritoriyi Knyazivstva Serbiyi Pershim glavoyu Belgradskoyi mitropoliyi buv priznachenij kolishnij arhimandrit Melentij Pavlovich yakomu bulo nadano titul arhiyepiskop Belgradskij i mitropolit Serbskij Pid chas bogosluzhin mitropolit she zgaduvav Vselenskogo patriarha a mitropolita U 1879 r Belgradska mitropoliya stala absolyutno nezalezhnoyu avtokefalnoyu cerkovnoyu oblastyu Na toj chas Nishska yeparhiya uvijshla do skladu Belgradskoyi mitropoliyi Vsuperech poziciyi Svyashennogo Arhiyerejskogo Sinodu ta potrebam Pravoslavnoyi cerkvi v Korolivstvi Serbiyi uryad Milyutina Garashanina u 1886 r keruvav i zdijsnyuvav likvidaciyu dvoh serbskih pravoslavnih yeparhij Shabackoyi ta Negotinskoyi Osnovnim zmovnikom skasuvannya buv todishnij ministr osviti i cerkovnih sprav Milan Kuyundzhich Aberdar Vidrazu pislya padinnya uryadiv Garashanina ta Kuyundzhicha Svyashennij Arhiyerejskij Sinod prosiv vidnoviti ci yeparhiyi voseni 1887 roku ale ce bulo zrobleno lishe u 1891 ta 1898 rokah Pislya vizvolnih voyen 1912 1913 rr buli rozpochati peregovori z Konstantinopolskim patriarhatom pro aneksiyu yeparhij u zvilnenih rajonah ale pershim peregovoram zavadila vibuh Pershoyi svitovoyi vijni yaki trivali lishe pislya 1918 r buli uspishno zaversheni v 1920 rociizi stvorennyam yedinoyi Serbskoyi pravoslavnoyi cerkvi OrganizaciyaDmitrij Pavlovich ostannij mitropolit Belgrada Belgradska Uzhicka ta Shabacka yeparhiyi vhodili do skladu Belgradskoyi mitropoliyi a zgodom i Timocka a pislya aneksiyi 1878 i Nishska yeparhiya U XX stolitti buli taki yeparhiyi Belgradska Belgrad Shabacka Shabac Zhicka Chachak Nishcka Nish i Timocka Zayechar Yepiskop Belgrada buv arhiyepiskopom i mitropolitom Serbiyi Pislya Balkanskih voyen 1912 1913 rr yeparhiyi u zvilnenih rajonah takozh potrapili pid timchasovu administraciyu Belgradskoyi mitropoliyi Rasko Prizrensku Skopsku Veles Debarsku ta menshi chastini deyakih inshih yeparhij Vselenskogo patriarhatu Sinod yepiskopiv buv vishim cerkovnim organom u Korolivstvi Serbiya Jogo predstoyatelem buv mitropolit a vsi jogo chleni yeparhialnimi yepiskopami Vin zbiravsya regulyarno raz na rik navesni abo voseni Na sesiyi yak pravilo buv prisutnij sekretar z cerkovnih sprav Ministerstva osviti a zgodom nachalnik Ministerstva religij Okrim religijnih duhovno disciplinarnih liturgijnih ta religijnih sprav sfera diyalnosti Arhiyerejskogo soboru vklyuchala vibori yepiskopiv organizaciyu yeparhij parafij ta monastiriv a takozh rozporyadzhennya cerkovnimi koshtami ta vpliv na prijnyattya derzhavnih zakoniv ta pravila Cerkvi ta duhovenstva Krim togo yak cerkovno sudova vlada Sobor sudiv ta obgovoryuvav usi vzayemni superechki mizh yepiskopami ta mitropolitami a takozh yih vinu ta podruzhni superechki mizh korolem ta chlenami Korolivskogo domu Duhovnij sud konsistoriya isnuvav u kozhnij yeparhiyi yak postijnij sudovij ta administrativnij organ Jogo golovoyu buv odin protoiyerej a jogo chlenami buli shonajmenshe dva postijnih i kilka pochesnih suddiv svyashenniki ta chenci Voni buli priznacheni korolem na propoziciyu yepiskopa ta ministra religij Velikij duhovnij sud buv apelyacijnim organom vladi proti rishen duhovnih sudiv Jogo misceznahodzhennya bulo v Belgradi a jogo golovoyu buv yepiskop yakij obiravsya Arhiyerejskim Soborom na rik Chlenami yak pravilo buli po odnomu okruzhnomu protoiyereyu abo arhimandritu z kozhnoyi yeparhiyi a sekretarem sekretarem z cerkovnih sprav Ministerstva osviti Yih priznachiv korol PrimitkiSliјepcheviћ 1966 s 421 422 Arhiv originalu za 5 serpnya 2021 Procitovano 5 serpnya 2021 Puzoviћ 1995 s 143 158 Radoslav M Gruјiћ Pravoslavna srpska crkva Savremena srpska crkva Srpska crkva u Srbiјi Beograd 1921