Ба́шта Стефа́на Бато́рія — найпотужніша з усіх башт у Кам'янці-Подільському. Інші назви — Королівська, Кушнірська, Семиповерхова. Пам'ятка містобудування та архітектури України національного значення. Фахівцями башту визнано одним із видатних творів оборонного зодчества 16 століття .
Башта Стефана Баторія | |
---|---|
48°40′31″ пн. ш. 26°34′21″ сх. д. / 48.67527800002777383° пн. ш. 26.57250000002778023° сх. д.Координати: 48°40′31″ пн. ш. 26°34′21″ сх. д. / 48.67527800002777383° пн. ш. 26.57250000002778023° сх. д. | |
Тип | фортечна вежа |
Країна | Україна |
Розташування | Кам'янець-Подільський |
Башта Стефана Баторія (Кам'янець-Подільський) (Україна) | |
Башта Стефана Баторія у Вікісховищі |
Історія башти
Башта Стефана Баторія охороняла північну частину півострова, утвореного петлею Смотрича, на якому розташоване нинішнє Старе місто Кам'янця-Подільського. Башта виконувала роль надбрамної і одночасно могла обстрілювати весь простір північної частини міста з прилеглим каньйоном Смотрича.
Башта Стефана Баторія з'явилася на місці давньої міської брами 13 століття. Її збудовано у 1564—1565 роках під керівництвом начальника кам'янецької фортифікації . Первісно башта була п'ятиярусною, мала еліптичну форму.
1585 року з боку міста до башти прибудували прямокутний об'єм. Після цього вона набула підковоподібний зовнішній абрис, а дах споруди отримав оригінальну форму з двома високими конічними завершеннями. Тоді ж із заходу впритул до башти було прибудовано прямокутний у плані прибрамний корпус із проїздом, який мав стрілчасте склепіння. Ці роботи здійснив начальник кам'янецької фортифікації за участю — придворного будівничого польського короля Стефана Баторія. Башта дістала назву на честь цього короля. А ще її називали Королівською .
Після ремонту башти в 17 столітті ремісничим цехом кушнірів її також стали називати Кушнірською. На початку 18 століття браму в башті стали називати Вітряною: тут, за легендою, 1711 року під час відвідин Кам'янця-Подільського російським царем Петром I з його голови вітром зірвало капелюх .
У 1780-х роках комендант Кам'янець-Подільської фортеці Ян де Вітте надбудував башту ще на два яруси. Він також переробив її дах на низький двосхилий, а зі сходу прибудував до башти симетричний прямокутний корпус. Після цього з'явилася ще одна назва башти — Семиповерхова. Цей ремонт, який фінансував польський король Станіслав Август, було увічнено встановленою з боку міста над Вітряною брамою пам'ятною плитою з написом латинською мовою: «Року Божого 1585 Королем Польським Стефаном Баторієм збудована, Станіславом Августом, Королем Польським, відновлена та збільшена року Божого 1785».
1928 року Постановою Ради народних комісарів УСРР башту внесено до переліку пам'яток, що перебувають під охороною держави .
Постановою Ради Міністрів Української РСР від 23 березня 1956 року Кушнірську башту внесено до реєстру пам'яток республіканського значення .
Особливості архітектури
Башта в плані має форму підкови. Вхід розташований з боку південного фасаду. В архітектурі башти збереглися елементи декору, виконані з білого каменю: вінчаючий карниз, віконні та дверні обрамлення. Цікавий інтер'єр створюють внутрішні стіни з арочними проходами ..
Башта в образотворчому мистецтві
Башту Стефана Баторія малювало багато художників. Серед них Юрій Химич, в якого є твір «Кушнірська башта (XVI—XVIII ст.)» (1965, гуаш).
Галерея
- Башта Стефана Баторія
- Кушнірська башта (Башта Кушнірська і Вітряна брама)
Див. також
Примітки
- Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. — Т. 4. — К.: Будівельник, 1986. — С. 142.
- Кам'янець-Подільський: Історико-архітектурний нарис. — К.: Будівельник, 1968. — С. 74
- Кам'янець-Подільський: Путівник. — Львів: Каменяр, 1970. — С. 23.
- Кам'янець-Подільський: Туристичний путівник. — Львів, 2003. — С. 192—193.
- Гуменюк С., Мещишин А. Хмельницька область. — Львів:Каменяр, 1968.
- Кам'янець-Подільський: Туристичний путівник. — Львів, 2003. — С. 193.
Література
- Prusiewicz Aleksander. Kamieniec Podolski: Szkic historyczny. — Kijów — Warszawa, 1915. — S. 55.
- Козлова Ніна. Кушнірська башта: З історії рідного краю // Прапор Жовтня. — 1966. — 5 березня. — С. 4.
- Кам'янець-Подільський: Історико-архітектурний нарис. — К.: Будівельник, 1968. — С. 73—74, 75.
- Кушнирская башня, 1565, 1785 гг. (ул. Косиора, Старопочтовый спуск) // Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. — Т. 4. — К.: Будівельник, 1986. — С. 142.
- Кам'янець-Подільський: Туристичний путівник. — Львів: Центр Європи, 2003. — С. 115—117, 192—193.
- Kamieniec Podolski: Przewodnik turystyczny. — Lwów, 2005. — S. 134—135.
Посилання
- Брама Стефана Баторія
- Кушнірська башта та Вітряна брама на сайті НПП «Подільські Товтри» [ 2 квітня 2008 у Wayback Machine.]
- Кам'янець-Подільський Екскурсії [ 28 вересня 2013 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ba shta Stefa na Bato riya najpotuzhnisha z usih basht u Kam yanci Podilskomu Inshi nazvi Korolivska Kushnirska Semipoverhova Pam yatka mistobuduvannya ta arhitekturi Ukrayini nacionalnogo znachennya Fahivcyami bashtu viznano odnim iz vidatnih tvoriv oboronnogo zodchestva 16 stolittya Bashta Stefana Batoriya48 40 31 pn sh 26 34 21 sh d 48 67527800002777383 pn sh 26 57250000002778023 sh d 48 67527800002777383 26 57250000002778023 Koordinati 48 40 31 pn sh 26 34 21 sh d 48 67527800002777383 pn sh 26 57250000002778023 sh d 48 67527800002777383 26 57250000002778023Tipfortechna vezhaKrayina Ukrayina ISO3166 1 alpha 3 UKR ISO3166 1 cifrovij 804 RoztashuvannyaKam yanec PodilskijBashta Stefana Batoriya Kam yanec Podilskij Ukrayina Bashta Stefana Batoriya u VikishovishiIstoriya bashtiBashta Stefana Batoriya ohoronyala pivnichnu chastinu pivostrova utvorenogo petleyu Smotricha na yakomu roztashovane ninishnye Stare misto Kam yancya Podilskogo Bashta vikonuvala rol nadbramnoyi i odnochasno mogla obstrilyuvati ves prostir pivnichnoyi chastini mista z prileglim kanjonom Smotricha Bashta Stefana Batoriya z yavilasya na misci davnoyi miskoyi brami 13 stolittya Yiyi zbudovano u 1564 1565 rokah pid kerivnictvom nachalnika kam yaneckoyi fortifikaciyi Pervisno bashta bula p yatiyarusnoyu mala eliptichnu formu 1585 roku z boku mista do bashti pribuduvali pryamokutnij ob yem Pislya cogo vona nabula pidkovopodibnij zovnishnij abris a dah sporudi otrimav originalnu formu z dvoma visokimi konichnimi zavershennyami Todi zh iz zahodu vpritul do bashti bulo pribudovano pryamokutnij u plani pribramnij korpus iz proyizdom yakij mav strilchaste sklepinnya Ci roboti zdijsniv nachalnik kam yaneckoyi fortifikaciyi za uchastyu pridvornogo budivnichogo polskogo korolya Stefana Batoriya Bashta distala nazvu na chest cogo korolya A she yiyi nazivali Korolivskoyu Pislya remontu bashti v 17 stolitti remisnichim cehom kushniriv yiyi takozh stali nazivati Kushnirskoyu Na pochatku 18 stolittya bramu v bashti stali nazivati Vitryanoyu tut za legendoyu 1711 roku pid chas vidvidin Kam yancya Podilskogo rosijskim carem Petrom I z jogo golovi vitrom zirvalo kapelyuh U 1780 h rokah komendant Kam yanec Podilskoyi forteci Yan de Vitte nadbuduvav bashtu she na dva yarusi Vin takozh pererobiv yiyi dah na nizkij dvoshilij a zi shodu pribuduvav do bashti simetrichnij pryamokutnij korpus Pislya cogo z yavilasya she odna nazva bashti Semipoverhova Cej remont yakij finansuvav polskij korol Stanislav Avgust bulo uvichneno vstanovlenoyu z boku mista nad Vitryanoyu bramoyu pam yatnoyu plitoyu z napisom latinskoyu movoyu Roku Bozhogo 1585 Korolem Polskim Stefanom Batoriyem zbudovana Stanislavom Avgustom Korolem Polskim vidnovlena ta zbilshena roku Bozhogo 1785 1928 roku Postanovoyu Radi narodnih komisariv USRR bashtu vneseno do pereliku pam yatok sho perebuvayut pid ohoronoyu derzhavi Postanovoyu Radi Ministriv Ukrayinskoyi RSR vid 23 bereznya 1956 roku Kushnirsku bashtu vneseno do reyestru pam yatok respublikanskogo znachennya Osoblivosti arhitekturiBashta Stefana Batoriya Fragment francuzkogo planu 1691 roku Bashta v plani maye formu pidkovi Vhid roztashovanij z boku pivdennogo fasadu V arhitekturi bashti zbereglisya elementi dekoru vikonani z bilogo kamenyu vinchayuchij karniz vikonni ta dverni obramlennya Cikavij inter yer stvoryuyut vnutrishni stini z arochnimi prohodami Bashta v obrazotvorchomu mistectviBashtu Stefana Batoriya malyuvalo bagato hudozhnikiv Sered nih Yurij Himich v yakogo ye tvir Kushnirska bashta XVI XVIII st 1965 guash GalereyaBashta Stefana Batoriya Kushnirska bashta Bashta Kushnirska i Vitryana brama Div takozhKam yanec Podilska fortecya Hrestovozdvizhenska cerkva Virmenskij bastion Sobor svyatih Apostoliv Petra i Pavla Ruska bramaPrimitkiPamyatniki gradostroitelstva i arhitektury Ukrainskoj SSR T 4 K Budivelnik 1986 S 142 Kam yanec Podilskij Istoriko arhitekturnij naris K Budivelnik 1968 S 74 Kam yanec Podilskij Putivnik Lviv Kamenyar 1970 S 23 Kam yanec Podilskij Turistichnij putivnik Lviv 2003 S 192 193 Gumenyuk S Meshishin A Hmelnicka oblast Lviv Kamenyar 1968 Kam yanec Podilskij Turistichnij putivnik Lviv 2003 S 193 LiteraturaPrusiewicz Aleksander Kamieniec Podolski Szkic historyczny Kijow Warszawa 1915 S 55 Kozlova Nina Kushnirska bashta Z istoriyi ridnogo krayu Prapor Zhovtnya 1966 5 bereznya S 4 Kam yanec Podilskij Istoriko arhitekturnij naris K Budivelnik 1968 S 73 74 75 Kushnirskaya bashnya 1565 1785 gg ul Kosiora Staropochtovyj spusk Pamyatniki gradostroitelstva i arhitektury Ukrainskoj SSR T 4 K Budivelnik 1986 S 142 Kam yanec Podilskij Turistichnij putivnik Lviv Centr Yevropi 2003 S 115 117 192 193 Kamieniec Podolski Przewodnik turystyczny Lwow 2005 S 134 135 PosilannyaBrama Stefana Batoriya Kushnirska bashta ta Vitryana brama na sajti NPP Podilski Tovtri 2 kvitnya 2008 u Wayback Machine Kam yanec Podilskij Ekskursiyi 28 veresnya 2013 u Wayback Machine