Юрій Михайлович Батуренко рос Ю рий Миха йлович Бату ренко нар 21 жовтня 1966 Душанбе радянський таджицький і російський

Юрій Михайлович Батуренко (рос. Ю́рий Миха́йлович Бату́ренко; нар. 21 жовтня 1966, Душанбе) — радянський, таджицький і російський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По закінченні кар'єри футболіста — російський футбольний тренер.

Юрій Батуренко

Особисті дані

Повне ім'я

Юрій Михайлович Батуренко

Народження

29 грудня 1964 (59 років)

Душанбе, СРСР

Зріст

183 см

Громадянство

СРСР

Таджикистан

Росія

Позиція

півзахисник

Інформація про клуб

Поточний клуб

завершив виступи

Професіональні клуби*

Роки	Клуб	І (г)
1981	«Пахтакор» (Курган-Тюбе)	?	(?)
1983-1985	«Памір»	64	(2)
1986	ЦСКА	10	(0)
1987-1992	/ «Памір»	148	(8)
1992-1995	«Локомотив»	52	(3)
1994-1995	→ «Локомотив-д»	20	(0)
1996–1997	«Тюмень»	49	(5)
1998	«Сокіл»	4	(1)

Національна збірна

Роки	Збірна	І (г)
1992-1996	Таджикистан	3	(0)

Тренерська діяльність**

Роки	Команда	Посада
2000—2004	«Локомотив» (тренер)
2004	«Балтика» (тренер)
2005	«Локомотив» (тренер)
2010	«Локомотив» (мол. команда, тренер)
2011-2013	«Локомотив-2» (тренер)
2013-2014	«Габала» (тренер)
2014—2015	«Мордовія» (Саранськ) (тренер)
2015–2016	«Анжі» (тренер)
2016	«Знамя Труда» (тренер)
2016-2020	«Локомотив» (тренер)
2021	«Ротор» (ст. тренер)
2021	«Ростов» (тренер)
2023—	«Істіклол» (Душанбе) (тренер)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Клубна кар'єра

Юрій Батуренко народився в Душанбе, та розпочав виступи на футбольних полях у 1981 році в команді другої ліги «Пахтакор» з Курган-Тюбе. з 1983 року він грав у команді першої ліги «Памір» з Душанбе. У 1985 році після перемоги «Паміра» над московським ЦСКА, Батуренка разом із трьома іншими гравцями душанбинського клубу — Воловоденком, Мананниковим та Рахімовим — спеціальним наказом міністра оборони СРСР Соколова відправлено із військової частини в Душанбе, де вони проходили службу, у частину прикордонних військ в Туркменію, а пізніше Воловоденко і Рахімов зуміли перевестись у спортроту № 74 у Ташкенті. У 1986 році Батуренка перевели для проходження подальшої військової служби до московського ЦСКА. У 1987 році після закінчення військової служби Батуренко повернувся до «Паміра», з яким наступного року виграв турнір першої ліги та отримав путівку до вищої ліги. У складі душанбинської команди грав у вищій лізі до 1991 року, став одним із двох гравців, разом з Андрієм Мананниковим, які провели найбільшу кількість матчів за клуб у вищій лізі — по 80.

Після розпаду СРСР Мухамадієв у складі «Паміру» розпочав виступи в чемпіонаті Таджикистану, проте зіграв у ньому лише кілька матчів, та після півфінального матчу Кубка СНД із московським ЦСКА, програного «Паміром» із рахунком 0-2 20 квітня 1992 року за запрошенням колишнього тренера «Паміра» Юрія Сьоміна залишився у Москві, та став гравцем клубу «Локомотив». У складі «залізничників» грав до 1995 року, двічі ставав призером першості Росії. У 1996 році Батуренко став гравцем російського клубу першої ліги «Тюмень», з яким вийшов до вищої ліги, грав у складі тюменського клубу у вищій лізі протягом 1997 року. У 1998 році грав у складі команди російської першої ліги «Сокіл» з Саратова, після закінчення сезону завершив виступи на футбольних полях.

Виступи за збірну

17 червня 1992 року Юрій Батуренко дебютував у складі збірної Таджикистану, у якому таджицька збірна зіграла внічию 2-2 зі збірною Узбекистану. Надалі Батуренко у 1996 році зіграв ще два матчі у складі збірної, обидва з узбецькою збірною, після чого до складу збірної не залучався.

Тренерська кар'єра

Після завершення виступів на футбольних полях Юрій Батуренко майже відразу розпочав тренерську кар'єру, увійшовши в 2000 році до тренерського штабу московського «Локомотива». У 2004 році Батуренко став тренером калінінградської «Балтики». У 2005 році знову працював тренером московського «Локомотива», пізніше працював з дитячими командами клубу. У 2007 році Батуренко працював адміністратором команди «СОЮЗ-Газпром» з Іжевська. У 2008—2009 роках Юрій Батуренко працював тренером у академії футбольного клубу «Динамо» з Москви. Після цього Батуренко повернувся до роботи в структурі московського «Локомотива», де був одним із тренерів головної команди, а пізніше працював із молодіжною командою клубу. У 2013—2014 роках колишній футболіст працював одним із тренерів азербайджанського клубу «Габала», а в 2014—2015 роках входив до тренерського штабу російського клубу «Мордовія» з Саранська. У 2015—2016 роках Юрій Батуренко входив до тренерського штабу махачкалинського «Анжі». У 2016 році Батуренко працював у тренерському штабі підмосковного клубу «Знамя Труда». З 2016 року Юрій Батуренко знову працював у тренерському штабі «Локомотива», пішов з команди після відставки Юрія Сьоміна у червні 2020 року.

У березні 2021 року Юрій Батуренко очолив тренерський штаб волгоградського «Ротора», проте у зв'язку з відсутністю в Батуренко відповідної тренерської ліцензії клуб офіційно очолив Хасанбі Біджиєв Після погіршення результатів команди 26 травня 2021 року Батуренко зі всім тренерським штабом покинув волгоградську команду. 4 серпня 2021 року Юрій Батуренко увійшов до тренерського штабу Юрія Сьоміна в клубі «Ростов», де працював до кінця року. На початку 2023 року Батуренко увійшов до тренерського штабу таджицького клубу «Істіклол».

Досягнення

Переможець першої ліги СРСР — 1988

Примітки

Рашид Рахимов. «Грильяж в шоколаде» (начало) [ 9 листопада 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
Павел Алёшин: «Юрий Сёмин. Народный тренер России». Глава 7 [ 9 листопада 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
Протокол матчу [ 17 листопада 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
Таджикистан — Узбекистан — 2 : 2 17.06.1992 [ 20 лютого 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
Юрий Батуренко: «Нас подвели домашние проколы» [ 9 грудня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
. Архів оригіналу за 27 березня 2014. Процитовано 11 вересня 2010. (рос.)
Батуренко об уходе из «Локо»: «Я и сам не хотел оставаться. Я с Семиным пришел, с ним и ушел» [ 3 липня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
«Ротор» объявил о назначении Батуренко на пост главного тренера - 20 марта 2021 - Sport24. sport24.ru (рос.). оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 20 березня 2021. (рос.)
Главным тренером «Ротора» официально станет Хасанби Биджиев. оригіналу за 27 квітня 2022. Процитовано 22 квітня 2022. (рос.)
Волгоградский «Ротор» уволил очередного главного тренера. оригіналу за 29 травня 2021. Процитовано 22 квітня 2022. (рос.)
Многолетний помощник Семина Батуренко вошёл в тренерский штаб «Ростова». оригіналу за 22 квітня 2022. Процитовано 22 квітня 2022. (рос.)

Посилання

Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
Батуренко Юрій Михайлович на сайті National-Football-Teams.com (англ.)

[1] Рашид Рахимов. «Грильяж в шоколаде» (начало) [ 9 листопада 2019 у Wayback Machine.] (рос.)

[2] Павел Алёшин: «Юрий Сёмин. Народный тренер России». Глава 7 [ 9 листопада 2019 у Wayback Machine.] (рос.)

[3] Протокол матчу [ 17 листопада 2017 у Wayback Machine.] (рос.)

[4] Таджикистан — Узбекистан — 2 : 2 17.06.1992 [ 20 лютого 2020 у Wayback Machine.] (рос.)

[5] Юрий Батуренко: «Нас подвели домашние проколы» [ 9 грудня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)

[6] . Архів оригіналу за 27 березня 2014. Процитовано 11 вересня 2010. (рос.)

[7] Батуренко об уходе из «Локо»: «Я и сам не хотел оставаться. Я с Семиным пришел, с ним и ушел» [ 3 липня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)

[8] «Ротор» объявил о назначении Батуренко на пост главного тренера - 20 марта 2021 - Sport24. sport24.ru (рос.). оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 20 березня 2021. (рос.)

[9] Главным тренером «Ротора» официально станет Хасанби Биджиев. оригіналу за 27 квітня 2022. Процитовано 22 квітня 2022. (рос.)

[10] Волгоградский «Ротор» уволил очередного главного тренера. оригіналу за 29 травня 2021. Процитовано 22 квітня 2022. (рос.)

[11] Многолетний помощник Семина Батуренко вошёл в тренерский штаб «Ростова». оригіналу за 22 квітня 2022. Процитовано 22 квітня 2022. (рос.)