Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кіт барханний (Felis margarita) — невеликий ссавець родини котових (Felidae), поширений в Сахарі й пустелях Середньої Азії та Північної Африки. У 2002 Міжнародний союз охорони природи надав барханному коту статус близького до загрозливого через полювання на цей вид, проте у 2016 році він був прибраний.
| Кіт барханний | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Хижі (Carnivora) |
| Підряд: | Котовиді (Feliformia) |
| Родина: | Котові (Felidae) |
| Підродина: | Малі кішки (Felinae) |
| Рід: | Кіт (Felis) |
| Вид: | Кіт барханний (F. margarita) |
| Біноміальна назва | |
| Felis margarita | |
| Підвиди | |
| Loche, 1858 | |
 | |
| Синоніми | |
| Список
| |
Вперше барханного кота було описано в 1858 році Віктором Локом, що подорожував Сахарою, хоча існують більш ранні данні від генерала Жана Огюста Маргерита в 1831 році.
Барханні коти живуть у піщаних та кам'янистих пустелях, які знаходяться далеко від водних ресурсів. Маючи великі та міцні ноги, вони добре пристосовані до важких умов пустелі та різких перепадів температури.
Етимологія
Вид названий на честь генерала Жана Огюста Маргерита (фр. Jean Auguste Margueritte) — француза, чия сім'я переїхала в Алжир 1831 року.
Еволюція
Генетичні дослідження показали, що філогенетична лінія роду Felis відокремилася від лінії спільного предка 3,4 млн років тому, види F. margarita і комплекс видів F. silvestris розділилися близько 2,5 млн років тому.
Філогенетичне древо роду Felis
| Felis |
| ||||||||||||||||||||||||||||||
Зовнішній вигляд
Кіт барханний відрізняється дрібними розмірами тіла: довжина його тіла 65–90 см, причому 40 % припадає на хвіст, висота в загривку — 24–30 см; маса дорослих самців — 2,1–3,4 кг, самиці дрібніші. Голова велика і широка, плеската, з бакенбардами. Вуха дуже великі й широкі, без китиць. Райдужна оболонка очей жовта, зіниця щілиновиді. Лапи у барханної кішки короткі, сильні. Ступні покриває жорстка шерсть, яка захищає підошви лап від опіків гарячим піском.
Хутро у барханної кішки густе і м'яке, оберігає тіло від низьких нічних температур. Забарвлення протекційне, варіює від піщаного до світло-сірого. На спині й хвості є темніші сіро-коричневі смуги, які, проте, часто зливаються із загальним тоном хутра. Малюнок на голові і ногах темніший і яскравіше виражений. Кінчик хвоста чорнуватий або чорний. Груди і підборіддя дещо світліші. У Середній Азії взимку у барханної кішки з'являється густіша зимова шубка тьмяно-піщаного кольору з сірим нальотом.
Розповсюдження
Ареал барханної кішки має вид смуги, що починається в Сахарі (Алжир, Марокко, Чад, Нігер) і йде через Аравійський півострів в Центральну Азію (Туркменістан, Узбекистан, Казахстан) і Пакистан.
Стиль життя
Барханна кішка мешкає виключно в спекотних, посушливих районах. Її місця проживання вельми різноманітні, від піщаних пустель, практично позбавлених рослинності, до кам'янистих долин, зарослих чагарником. Зрідка вона зустрічається в глинистій пустелі й на кам'янистих прибережних пасмах.
Барханні кішки ведуть суворо нічний спосіб життя. Тільки пакистанський підвид взимку і ранньою весною активний головним чином у сутінках. Від денної спеки вони рятуються в притулках — в старих норах лисиць, корсаків, їжатців, а також в розширених нірках ховрашків і піщанок. Іноді вони самостійно риють неглибокі нори або ямки, де ховаються у разі небезпеки. Домашні ділянки самців і самиць займають в середньому 16 км² і часто перетинаються; у пошуках їжі вони деколи проходять близько 8–10 км.
Барханні кішки м'ясоїдні; у їх раціон входить практично вся дичина, яку вони можуть відшукати. Його основу складають піщанки, тушканчики, інші дрібні гризуни, ящірки, павуки і комахи. Іноді зайці-толаї й птахи, гнізда яких розорюються. Барханна кішка також відома своїм полюванням на отруйних змій. Взимку вона іноді наближається до селищ, але на домашніх кішок і птахів не нападає. Значну частину вологи барханні кішки отримують з їжі і можуть довгий час обходитися без води.
Природні вороги барханних кішок — змії, великі хижі птахи і шакали.
Розмноження
У неволі барханні кішки розмножуються більше одного разу на рік. У природі їхнє розмноження сезонне з прив'язкою до місця проживання. Так, у Сахарі сезон розмноження продовжується з січня по квітень, в Туркменістані він починається в квітні, а в Пакистані триває з вересня по жовтень. Вагітність триває 59–63 дні, в посліді звичайно 4–5 кошенят, хоча їх може бути до 8. У двотижневому віці їх очі розплющуються, а в п'ятитижневому вони покидають лігво і починають брати участь в полюванні. У віці 6–8 місяців молоді кішки вже відносно незалежні, хоча статева зрілість у них наступає тільки в 9–14 місяців.
У неволі барханні кішки доживають до 13 років.
Підвиди
Відомі такі підвиди, що відрізняються забарвленням:
- Felis margarita margarita — в Сахарі
- Felis margarita harrisoni — на Аравійському півострові
- Felis margarita thinobia — в районі Каспійського моря (Іран, Туркменістан)
- Felis margarita scheffeli — невелика популяція в Пакистані.
Статус популяції й охорона
Барханна кішка занесена в Додаток II до Конвенції CITES (підвид Felis m. scheffeli). Проте загальна чисельність її популяції невідома внаслідок особливостей місця її існування та прихованого способу життя. Приблизно популяція виду оцінюється в 50 000 дорослих осіб (станом на 1996 р.). Барханні кішки не є об'єктом полювання, проте їх відловлюють на продаж. Вони також страждають від руйнування свого природного місця існування. Ще однією загрозою для них становить введення диких і домашніх собак та кішок, які створюють конкуренцію барханним кішкам, полюють на них і передають захворювання. Барханний кіт мешкає у низці природоохоронних районів в усьому діапазоні свого поширення. Полювання на вид заборонено в таких країнах: Алжир, Іран, Ізраїль, Казахстан, Мавританія, Нігер, Пакистан, Туніс, Об'єднані Арабські Емірати.
Галерея
Посилання
- Маркевич О.П. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. Номенклатура. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 190.
- Решетило О.С. Зоогеографія. — Львів : Львівський нац. ун-т ім. І. Франка, 2013. — С. 138. — .
- Sliwa, A., Ghadirian, T., Appel, A., Banfield, L., Sher Shah, M. & Wacher, T. 2016. Felis margarita. The IUCN [ 21 серпня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Bo Beolens, Michael Watkins, Michael Grayson. The eponym dictionary of mammals. — JHU Press, 2009. — С. 260. — . (англ.)
- Stephen J. O'Brien and Warren E. Johnson The Evolution of Cats — Scientific American. 08/2007; 297(1):68–75 PDF [ 2 грудня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
- Felis margarita | ARKive [ 21 жовтня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kit barhannij Felis margarita nevelikij ssavec rodini kotovih Felidae poshirenij v Sahari j pustelyah Serednoyi Aziyi ta Pivnichnoyi Afriki U 2002 Mizhnarodnij soyuz ohoroni prirodi nadav barhannomu kotu status blizkogo do zagrozlivogo cherez polyuvannya na cej vid prote u 2016 roci vin buv pribranij Kit barhannij Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Hizhi Carnivora Pidryad Kotovidi Feliformia Rodina Kotovi Felidae Pidrodina Mali kishki Felinae Rid Kit Felis Vid Kit barhannij F margarita Binomialna nazva Felis margarita Loche 1858 Pidvidi Loche 1858 F m thinobia Ognev 1927 Sinonimi Spisok Felis marginata Gray 1867F margaritae Trouessart 1897F marguerittei Trouessart 1905Otocolobus margarita Heptner and Dementiev 1937 Vpershe barhannogo kota bulo opisano v 1858 roci Viktorom Lokom sho podorozhuvav Saharoyu hocha isnuyut bilsh ranni danni vid generala Zhana Ogyusta Margerita v 1831 roci Barhanni koti zhivut u pishanih ta kam yanistih pustelyah yaki znahodyatsya daleko vid vodnih resursiv Mayuchi veliki ta micni nogi voni dobre pristosovani do vazhkih umov pusteli ta rizkih perepadiv temperaturi EtimologiyaVid nazvanij na chest generala Zhana Ogyusta Margerita fr Jean Auguste Margueritte francuza chiya sim ya pereyihala v Alzhir 1831 roku EvolyuciyaGenetichni doslidzhennya pokazali sho filogenetichna liniya rodu Felis vidokremilasya vid liniyi spilnogo predka 3 4 mln rokiv tomu vidi F margarita i kompleks vidiv F silvestris rozdililisya blizko 2 5 mln rokiv tomu Filogenetichne drevo rodu Felis Felis Felis chaus Kit ocheretyanij Felis nigripes Kit chornonogij Felis margarita Kit barhannij Felis lybica Kit stepovij Felis bieti Kit kitajskij Felis silvestris Kit lisovij Zovnishnij viglyadKit barhannij vidriznyayetsya dribnimi rozmirami tila dovzhina jogo tila 65 90 sm prichomu 40 pripadaye na hvist visota v zagrivku 24 30 sm masa doroslih samciv 2 1 3 4 kg samici dribnishi Golova velika i shiroka pleskata z bakenbardami Vuha duzhe veliki j shiroki bez kitic Rajduzhna obolonka ochej zhovta zinicya shilinovidi Lapi u barhannoyi kishki korotki silni Stupni pokrivaye zhorstka sherst yaka zahishaye pidoshvi lap vid opikiv garyachim piskom Hutro u barhannoyi kishki guste i m yake oberigaye tilo vid nizkih nichnih temperatur Zabarvlennya protekcijne variyuye vid pishanogo do svitlo sirogo Na spini j hvosti ye temnishi siro korichnevi smugi yaki prote chasto zlivayutsya iz zagalnim tonom hutra Malyunok na golovi i nogah temnishij i yaskravishe virazhenij Kinchik hvosta chornuvatij abo chornij Grudi i pidboriddya desho svitlishi U Serednij Aziyi vzimku u barhannoyi kishki z yavlyayetsya gustisha zimova shubka tmyano pishanogo koloru z sirim nalotom RozpovsyudzhennyaAreal barhannoyi kishki maye vid smugi sho pochinayetsya v Sahari Alzhir Marokko Chad Niger i jde cherez Aravijskij pivostriv v Centralnu Aziyu Turkmenistan Uzbekistan Kazahstan i Pakistan Stil zhittyaBarhanna kishka meshkaye viklyuchno v spekotnih posushlivih rajonah Yiyi miscya prozhivannya velmi riznomanitni vid pishanih pustel praktichno pozbavlenih roslinnosti do kam yanistih dolin zaroslih chagarnikom Zridka vona zustrichayetsya v glinistij pusteli j na kam yanistih priberezhnih pasmah Barhanni kishki vedut suvoro nichnij sposib zhittya Tilki pakistanskij pidvid vzimku i rannoyu vesnoyu aktivnij golovnim chinom u sutinkah Vid dennoyi speki voni ryatuyutsya v pritulkah v starih norah lisic korsakiv yizhatciv a takozh v rozshirenih nirkah hovrashkiv i pishanok Inodi voni samostijno riyut negliboki nori abo yamki de hovayutsya u razi nebezpeki Domashni dilyanki samciv i samic zajmayut v serednomu 16 km i chasto peretinayutsya u poshukah yizhi voni dekoli prohodyat blizko 8 10 km Barhanni kishki m yasoyidni u yih racion vhodit praktichno vsya dichina yaku voni mozhut vidshukati Jogo osnovu skladayut pishanki tushkanchiki inshi dribni grizuni yashirki pavuki i komahi Inodi zajci tolayi j ptahi gnizda yakih rozoryuyutsya Barhanna kishka takozh vidoma svoyim polyuvannyam na otrujnih zmij Vzimku vona inodi nablizhayetsya do selish ale na domashnih kishok i ptahiv ne napadaye Znachnu chastinu vologi barhanni kishki otrimuyut z yizhi i mozhut dovgij chas obhoditisya bez vodi Prirodni vorogi barhannih kishok zmiyi veliki hizhi ptahi i shakali RozmnozhennyaU nevoli barhanni kishki rozmnozhuyutsya bilshe odnogo razu na rik U prirodi yihnye rozmnozhennya sezonne z priv yazkoyu do miscya prozhivannya Tak u Sahari sezon rozmnozhennya prodovzhuyetsya z sichnya po kviten v Turkmenistani vin pochinayetsya v kvitni a v Pakistani trivaye z veresnya po zhovten Vagitnist trivaye 59 63 dni v poslidi zvichajno 4 5 koshenyat hocha yih mozhe buti do 8 U dvotizhnevomu vici yih ochi rozplyushuyutsya a v p yatitizhnevomu voni pokidayut ligvo i pochinayut brati uchast v polyuvanni U vici 6 8 misyaciv molodi kishki vzhe vidnosno nezalezhni hocha stateva zrilist u nih nastupaye tilki v 9 14 misyaciv U nevoli barhanni kishki dozhivayut do 13 rokiv PidvidiVidomi taki pidvidi sho vidriznyayutsya zabarvlennyam Felis margarita margarita v Sahari Felis margarita harrisoni na Aravijskomu pivostrovi Felis margarita thinobia v rajoni Kaspijskogo morya Iran Turkmenistan Felis margarita scheffeli nevelika populyaciya v Pakistani Status populyaciyi j ohoronaBarhanna kishka zanesena v Dodatok II do Konvenciyi CITES pidvid Felis m scheffeli Prote zagalna chiselnist yiyi populyaciyi nevidoma vnaslidok osoblivostej miscya yiyi isnuvannya ta prihovanogo sposobu zhittya Priblizno populyaciya vidu ocinyuyetsya v 50 000 doroslih osib stanom na 1996 r Barhanni kishki ne ye ob yektom polyuvannya prote yih vidlovlyuyut na prodazh Voni takozh strazhdayut vid rujnuvannya svogo prirodnogo miscya isnuvannya She odniyeyu zagrozoyu dlya nih stanovit vvedennya dikih i domashnih sobak ta kishok yaki stvoryuyut konkurenciyu barhannim kishkam polyuyut na nih i peredayut zahvoryuvannya Barhannij kit meshkaye u nizci prirodoohoronnih rajoniv v usomu diapazoni svogo poshirennya Polyuvannya na vid zaboroneno v takih krayinah Alzhir Iran Izrayil Kazahstan Mavritaniya Niger Pakistan Tunis Ob yednani Arabski Emirati GalereyaPosilannyaMarkevich O P Rosijsko ukrayinsko latinskij zoologichnij slovnik Nomenklatura Kiyiv Nauk dumka 1983 S 190 Reshetilo O S Zoogeografiya Lviv Lvivskij nac un t im I Franka 2013 S 138 ISBN 978 966 613 977 4 Sliwa A Ghadirian T Appel A Banfield L Sher Shah M amp Wacher T 2016 Felis margarita The IUCN 21 serpnya 2017 u Wayback Machine angl Bo Beolens Michael Watkins Michael Grayson The eponym dictionary of mammals JHU Press 2009 S 260 ISBN 0801893046 angl Stephen J O Brien and Warren E Johnson The Evolution of Cats Scientific American 08 2007 297 1 68 75 PDF 2 grudnya 2013 u Wayback Machine angl Felis margarita ARKive 21 zhovtnya 2012 u Wayback Machine angl LiteraturaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985