Ба́рстери (від англ. burst — спалах) — галактичні джерела рентгенівського випромінювання, у яких на квазістаціонарне фонове випромінювання накладаються спалахи, що періодично повторюються.
Світність барстерів між спалахами є несталою, коливається в межах 2,5× 102—2,5× 103 світності Сонця. Світність під час спалаху — близько 2,5× 104 світності Сонця. Тривалість спалаху — кілька десятків секунд, періодичність — від кількох годин до кількох діб.
Барстери виявлять концентрацію до центра Галактики, значна їх частина належить до кулястих скупчень.
Механізм спалахів
Барстерами є нейтронні зорі з порівняно слабким (як для нейтронних зір) магнітним полем, які входять до складу подвійних систем. Світність барстерів між спалахами зумовлена акрецією речовини на поверхню нейтронної зорі. Джерелом речовини є карлик із масою не більше 0,5 M☉, який заповнив свою порожнину Роша. Розрізняють спалахи двох типів:
- Спалахи першого типу зумовлені нестаціонарним характером акреції;
- Спалахи другого типу є термоядерними вибухами багатої на Гідроген речовини, що накопичується на поверхні нейтронної зорі. Для того, щоб реалізовувався такий сценарій, магнітне поле нейтронної зорі має бути не дуже сильним, тоді речовина випадатиме більш-менш рівномірно та накопичуватиметься на поверхні (у виродженому стані). Накопичення речовини на поверхні врешті-решт призводить до початку термоядерних реакцій, які, внаслідок виродженого стану, відбуваються спалахоподібно.
Див. також
Примітки
- Якщо магнітне поле нейтронної зорі досить потужне, то речовина випадатиме лише на ділянках поблизу магнітних полюсів. Там утворюється розігріта яскрава пляма, в якій відбувається ядерне горіння. Внаслідок обертання нейтронної зорі виникає ефект маяка — такі зорі спостерігаються з Землі як рентгенівські пульсари.
Джерела
- Барстери // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 50—51. — .
- Панченко И.Е., Сурдин В.Г. . Астронет. Архів оригіналу за 28 серпня 2018. Процитовано 28 серпня 2018.(рос.)
Література
- Lewin, Walter H. G.; van Paradijs, Jan; Taam, R. E (1993). X-Ray Bursts. Space Science Reviews. 62 (3-4): 223—389. Bibcode:1993SSRv...62..223L. doi:10.1007/BF00196124.
Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ba rsteri vid angl burst spalah galaktichni dzherela rentgenivskogo viprominyuvannya u yakih na kvazistacionarne fonove viprominyuvannya nakladayutsya spalahi sho periodichno povtoryuyutsya Svitnist barsteriv mizh spalahami ye nestaloyu kolivayetsya v mezhah 2 5 102 2 5 103 svitnosti Soncya Svitnist pid chas spalahu blizko 2 5 104 svitnosti Soncya Trivalist spalahu kilka desyatkiv sekund periodichnist vid kilkoh godin do kilkoh dib Barsteri viyavlyat koncentraciyu do centra Galaktiki znachna yih chastina nalezhit do kulyastih skupchen Mehanizm spalahivBarsterami ye nejtronni zori z porivnyano slabkim yak dlya nejtronnih zir magnitnim polem yaki vhodyat do skladu podvijnih sistem Svitnist barsteriv mizh spalahami zumovlena akreciyeyu rechovini na poverhnyu nejtronnoyi zori Dzherelom rechovini ye karlik iz masoyu ne bilshe 0 5 M yakij zapovniv svoyu porozhninu Rosha Rozriznyayut spalahi dvoh tipiv Spalahi pershogo tipu zumovleni nestacionarnim harakterom akreciyi Spalahi drugogo tipu ye termoyadernimi vibuhami bagatoyi na Gidrogen rechovini sho nakopichuyetsya na poverhni nejtronnoyi zori Dlya togo shob realizovuvavsya takij scenarij magnitne pole nejtronnoyi zori maye buti ne duzhe silnim todi rechovina vipadatime bilsh mensh rivnomirno ta nakopichuvatimetsya na poverhni u virodzhenomu stani Nakopichennya rechovini na poverhni vreshti resht prizvodit do pochatku termoyadernih reakcij yaki vnaslidok virodzhenogo stanu vidbuvayutsya spalahopodibno Div takozhRentgenivski podvijniPrimitkiYaksho magnitne pole nejtronnoyi zori dosit potuzhne to rechovina vipadatime lishe na dilyankah poblizu magnitnih polyusiv Tam utvoryuyetsya rozigrita yaskrava plyama v yakij vidbuvayetsya yaderne gorinnya Vnaslidok obertannya nejtronnoyi zori vinikaye efekt mayaka taki zori sposterigayutsya z Zemli yak rentgenivski pulsari DzherelaBarsteri Astronomichnij enciklopedichnij slovnik za zag red I A Klimishina ta A O Korsun Lviv Golov astronom observatoriya NAN Ukrayini Lviv nac un t im Ivana Franka 2003 S 50 51 ISBN 966 613 263 X Panchenko I E Surdin V G Astronet Arhiv originalu za 28 serpnya 2018 Procitovano 28 serpnya 2018 ros LiteraturaLewin Walter H G van Paradijs Jan Taam R E 1993 X Ray Bursts Space Science Reviews 62 3 4 223 389 Bibcode 1993SSRv 62 223L doi 10 1007 BF00196124 Ce nezavershena stattya z astronomiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi