Барановицька операція (нім. Schlacht von Baranowitschi) (20 червня (3 липня) — 25 липня (12 липня) 1916) — наступальна операція військ Західного фронту російської імператорської армії проти Імперської армії Німеччини в районі Барановичі на Східному фронті за часів Першої світової війни.
Барановицька операція Schlacht von Baranowitschi | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Східний фронт Перша світова війна | |||||||
Солдати російської армії в окопах. 1916 | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Антанта: Російська імперія | Четверний Союз: Німецька імперія Австро-Угорщина | ||||||
Командувачі | |||||||
Еверт О. Є. Рогоза О. Ф. | Леопольд Баварський Ремус фон Войрш | ||||||
Військові формування | |||||||
Західний фронт 4-та армія | 9-та армія | ||||||
Військові сили | |||||||
331 батальйон піхоти, 128 сотень кінноти | 82 батальйони | ||||||
Втрати | |||||||
Військові втрати: ~80 000 чол. ~30 000 — загиблими, 47 000 пораненими та 2 000 — полоненими | Військові втрати: ~25 000 чол. ~8 000 — загиблими, 13 000 пораненими та 4 000 — полоненими |
Історія
Передумови
За часів Першої світової війни доля міста Барановичі стала унікальною: протягом першого року війни в місті перебувала Ставка Верховного Головнокомандувача; Головний штаб усіх збройних сил Російської імперії перебував у лісі та становив невелику ділянку залізничного , на якому стояли вагони з оперативним складом військового керівництва царської Росії. Сюди неодноразово приїжджав російський імператор, який пробув у Ставці в цілому близько двох місяців і який відвідував Барановичі близько 10 разів.
З 11 по 28 червня 1915 року під час свого останнього перебування в Барановичах Микола II провів екстрене засідання Ради Міністрів, на якому були вирішені найважливіші державні питання, пов'язані з військовим становищем у державі. 9 серпня 1915 року через наближення фронту та відступ російської армії, Ставка була переведена до Могилева.
24 вересня 1915 року до міста Барановичі увійшли перші австрійські патрулі та незабаром воно було зайнято німецькими військами. У місті окупаційна влада розташувала штаб-квартиру командування на цій ділянці німецького Східного фронту, а на зайнятих землях Російської імперії встановлювались закони так званої адміністрації Обер Ост.
До жовтня 1915 року лінія фронту зупинилась на сході від Барановичів і Пінська по лінії — Ошмяни — Новогрудок — Барановичі — Вигонощанське озеро, яка поділяла територію сучасного Барановицького району на дві частини. Велика частина (за винятком північного сходу) була окупована німецькими та австро-угорськими військами. З осені 1915 до літа 1916 року на ділянці фронту, який проходив по території краю, активних бойових дій не відбувалось.
Водночас, російським командуванням цей напрямок вважався одною з найважливіших ділянок німецького Східного фронту на найкоротшому напрямку Варшава-Москва, тому військове керівництво також оцінювало цю ділянку фронту як плацдарм для прориву на Вільно і далі на Варшаву.
Загальний задум
Згідно задуму оперативно-стратегічного планування, розробленого начальником штабу Верховного Головнокомандувача генералом М. В. Алексєєвим та викладеному їм на нараді вищого генералітету у Ставці 1 квітня, всі російські фронти повинні були завдати одночасні, комбіновані удари, які взаємодіють один з одним в оперативному плані у всій смузі оборони російських військ. Армії Західного фронту, яким віддавалось право головного удару, повинні були наступати на Вільно, тісно взаємодіючи з арміями Північного фронту, що наступали з району Двінська на одному напрямі назустріч арміям Західного фронту. Однак, план генерального наступу на літню кампанію 1916 року поступово змінювався й незабаром напрямок головного удару перейшов до Південно-Західного фронту генерала Брусилова О. О., а зусилля Західного фронту змістились на Барановичі.
Командувач Західним фронтом генерал від інфантерії Еверт О. Є. поклав завдання щодо прориву німецько-австрійського фронту у Барановичах на 4-у армію генерала від інфантерії Рогози О. Ф., яка займала оборону на 145-км фронті. До складу об'єднання входили 5 корпусів (, , , , Гренадерський корпус, 112-а піхотна, 11-а Сибірська і 7-а Туркестанська дивізії, Польська стрілецька бригада, Уральська і 2-а Туркестанська козачі дивізії). До початку операції прибули додаткові підкріплення, а саме , 3-й армійський і . Всього для прориву російськими військами було зосереджено 19 піхотних і 2 козачі дивізії, до складу яких входили 331 батальйон, 128 сотень, 1 324 кулемети, 742 легких і 258 важких гармат (340 000 чоловіків).
Німецько-австрійське угруповання на ділянці майбутнього наступу мало 9-ту німецьку армію (, , , 3-й ландверний корпуси, командувач баварський генерал-фельдмаршал Леопольд Баварський), що входила до складу армійської групи фон Войрша. Всього налічувалося 82 батальйони, 613 кулеметів, 248 легких гармат та понад 500 важких гармат. Німецькі позиції складалися з 2 або 3 укріплених смуг. Перша укріплена смуга з трьох ліній окопів добре застосовувалася до місцевості на західних берегах болотистих долин річок Сервач і Щара. Перша лінія окопів була посилена дротяними загородженнями (до 35 рядів). Друга і третя смуги оборони противника російською розвідкою виявлені не були.
Головний удар російських військ завдавався силами 9-го (Драгомиров А. М.) і 25-го () армійських корпусів на 8-ми кілометровій ділянці фільварок Дробиш — . Гренадерський (), 10-й () і 35-й () армійські, а також 3-й Сибірський () і 3-й Кавказький () армійські корпуси — наступали для забезпечення головного удару.
Війська 9-го армійського корпусу повинні були наступати на північ від станції Барановичі, а частини 10-го армійського корпусу — південніше. Для сприяння 9-му корпусу 46-а піхотна дивізія Ількевича Н. А., що входила до складу 25-го корпусу, завдавала удару ще далі на північ від смуги наступу частин генерала Драгомирова, а Гренадерський корпус наступав ще південніше ділянки, виділеної 10-му корпусу.
У підсумку, чотири напрямки прориву повинні були злитися в один загальний оперативний прорив, для подальшого розвитку якого резервний 35-й армійський корпус. Потім, послідовним введенням в прорив військ і 3-го Кавказького корпусів планувалося досягти повного розгрому ворожої оборони по всьому атакованому російською 4-ю армією фронту.
Хід операції
Зранку 19 червня артилерійськими ударами по укріплених смугах противника розпочався наступ російських військ. На світанку 20-го числа, після короткого вогневого нальоту, частини 9-го армійського корпусу одним ударом зайняли першу лінію оборони противника (Скробовська ділянка північніше за Барановичі).
На ряді ділянок російські війська вклинилися і в головну, другу лінію ворожих окопів. Частини також увірвалися на ділянки, що займали підрозділи . Саме тут, на ділянці, де оборонялись австрійські частини, було найслабше місце оборони австро-німецьких військ під Барановичами. Однак, 46-а дивізія не була своєчасно посилена підкріпленнями і, відбивши низку контратак противника, відійшла у вихідне положення. Проте німецьке командування вірно розцінило ситуацію, і за 21-22-е числа німці підтягнули на допомогу австрійцям німецькі 84-ту піхотну, 5-ту і 119-ту резервні та 18-ту ландверну дивізії.
Неузгодженість дій, обумовлена відсутністю старшого начальника безпосередньо на фронті атаки, привела до того, що 35-й корпус не зміг вчасно вийти на рубежі переходу в атаку, 25-й армійський корпус захопився розвитком власного удару, а Гренадерський корпус взагалі застряг на місці. По суті реальний удар завдавала лише одна-єдина 9-та піхотна дивізія, яку частково підтримала друга дивізія свого ж корпусу — 52-га піхотна. Третя дивізія 10-го армійського корпусу — 31-а піхотна дивізія ген. Л. В. Федяя — атакувала на наступний день, 20 червня. Росіяни атакували вісьмома хвилями, маючи два батальйони у кожному полку, що наступали в лінію. Незважаючи на артилерійську підготовку, вцілілі німецькі кулемети, захищені бетоном капонірів, зупинили росіян і відкинули їх.
Схожі наслідки мали удари російських корпусів і на інших ділянках наступу на Барановицькому напрямку.
У підсумку, операція, що довго готувалась, мала успіхом тільки оволодіння першої укріпленої лінії німецько-австрійських військ і захоплення понад 2 000 полонених і декількох гармат, ціною втрати близько 40 000 чоловіків.
Підсумки операції
Російські війська, витративши на підготовку декілька місяців, та володіючи потрійною перевагою в живій силі і деякою перевагою в артилерії, так і не змогли прорвати укріплений німецький позиційний фронт. Жодна з груп прориву не вийшла навіть до третьої смуги оборони противника. Більш того, нетривалою, але потужною контратакою, німці змогли частково відновити втрачене положення. За чергову бездарну операцію російське керівництво поклало на полі битви близько 80 000 осіб проти 13 000 втрат противника, з яких 4 000 — полонені. Жодне із завдань операції не було досягнуте. Жахливі втрати при повній відсутності результатів вкрай негативно вплинули на моральний дух російських військ, в яких посилились антивоєнні настрої.
Головними чинниками поразки були: погана артпідготовка (половина важкої і 2/3 легкої артилерії не були залучені до вогню), слабка концентрація артилерії на ділянці прориву. Розвідка укріпленої смуги, що будувалася протягом року, не витримувала ніякої критики — переважна частина укріплень першої смуги оборони не була виявлена, а другий і третій рубежі оборони взагалі залишилися невідомими російському командуванню до початку битви. Командний склад не був підготовлений до організації прориву укріплених смуг. Кількісна перевага використана не було: зі значної кількості військ, зібраних для проведення операції, основна маса не діяла, поки атакуючі частини потопали в крові, потім свіжими частинами змінювалися знекровлені частини і атаки на тих же рубежах повторювалися знову і знову.
Поразка під Барановичами поставила хрест на подальших діях російських фронтів на північ від Полісся. Після невдачі Барановицької операції армії Західного фронту більш не провели жодної масштабної операції, тому величезна маса військ, зосереджена на північ від Полісся, бездарно простоювала протягом року.
Див. також
Примітки
- Виноски
- Джерела
Література
- Зайончковский, Андрей Медардович. Первая мировая война. — СПб : Полигон, 2000. — 878 с. — . (рос.)
- История Первой мировой войны 1914—1918 гг / под редакцией И. И. Ростунова. — М. : Наука, 1970. — Т. в 2-х томах. — 25 500 прим. (рос.)
Джерела
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Battle of Baranavičy |
- (рос.)
- Барановичская операция [ 6 червня 2017 у Wayback Machine.](рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Baranovicka operaciya nim Schlacht von Baranowitschi 20 chervnya 3 lipnya 25 lipnya 12 lipnya 1916 nastupalna operaciya vijsk Zahidnogo frontu rosijskoyi imperatorskoyi armiyi proti Imperskoyi armiyi Nimechchini v rajoni Baranovichi na Shidnomu fronti za chasiv Pershoyi svitovoyi vijni Baranovicka operaciya Schlacht von Baranowitschi Shidnij front Persha svitova vijna Soldati rosijskoyi armiyi v okopah 1916 Soldati rosijskoyi armiyi v okopah 1916 Data 20 chervnya 3 lipnya 25 lipnya 12 lipnya 1916 Misce Baranovichi suchasna Bilorus Rezultat proval nastupalnoyi operaciyi rosijskoyi armiyi Storoni Antanta Rosijska imperiya Chetvernij Soyuz Nimecka imperiya Avstro Ugorshina Komanduvachi Evert O Ye Rogoza O F Leopold Bavarskij Remus fon Vojrsh Vijskovi formuvannya Zahidnij front 4 ta armiya 9 ta armiya Vijskovi sili 331 bataljon pihoti 128 soten kinnoti 82 bataljoni Vtrati Vijskovi vtrati 80 000 chol 30 000 zagiblimi 47 000 poranenimi ta 2 000 polonenimi Vijskovi vtrati 25 000 chol 8 000 zagiblimi 13 000 poranenimi ta 4 000 polonenimiIstoriyaPeredumovi Za chasiv Pershoyi svitovoyi vijni dolya mista Baranovichi stala unikalnoyu protyagom pershogo roku vijni v misti perebuvala Stavka Verhovnogo Golovnokomanduvacha Golovnij shtab usih zbrojnih sil Rosijskoyi imperiyi perebuvav u lisi ta stanoviv neveliku dilyanku zaliznichnogo na yakomu stoyali vagoni z operativnim skladom vijskovogo kerivnictva carskoyi Rosiyi Syudi neodnorazovo priyizhdzhav rosijskij imperator yakij probuv u Stavci v cilomu blizko dvoh misyaciv i yakij vidviduvav Baranovichi blizko 10 raziv Z 11 po 28 chervnya 1915 roku pid chas svogo ostannogo perebuvannya v Baranovichah Mikola II proviv ekstrene zasidannya Radi Ministriv na yakomu buli virisheni najvazhlivishi derzhavni pitannya pov yazani z vijskovim stanovishem u derzhavi 9 serpnya 1915 roku cherez nablizhennya frontu ta vidstup rosijskoyi armiyi Stavka bula perevedena do Mogileva 24 veresnya 1915 roku do mista Baranovichi uvijshli pershi avstrijski patruli ta nezabarom vono bulo zajnyato nimeckimi vijskami U misti okupacijna vlada roztashuvala shtab kvartiru komanduvannya na cij dilyanci nimeckogo Shidnogo frontu a na zajnyatih zemlyah Rosijskoyi imperiyi vstanovlyuvalis zakoni tak zvanoyi administraciyi Ober Ost Do zhovtnya 1915 roku liniya frontu zupinilas na shodi vid Baranovichiv i Pinska po liniyi Oshmyani Novogrudok Baranovichi Vigonoshanske ozero yaka podilyala teritoriyu suchasnogo Baranovickogo rajonu na dvi chastini Velika chastina za vinyatkom pivnichnogo shodu bula okupovana nimeckimi ta avstro ugorskimi vijskami Z oseni 1915 do lita 1916 roku na dilyanci frontu yakij prohodiv po teritoriyi krayu aktivnih bojovih dij ne vidbuvalos Vodnochas rosijskim komanduvannyam cej napryamok vvazhavsya odnoyu z najvazhlivishih dilyanok nimeckogo Shidnogo frontu na najkorotshomu napryamku Varshava Moskva tomu vijskove kerivnictvo takozh ocinyuvalo cyu dilyanku frontu yak placdarm dlya prorivu na Vilno i dali na Varshavu Zagalnij zadum Zgidno zadumu operativno strategichnogo planuvannya rozroblenogo nachalnikom shtabu Verhovnogo Golovnokomanduvacha generalom M V Aleksyeyevim ta vikladenomu yim na naradi vishogo generalitetu u Stavci 1 kvitnya vsi rosijski fronti povinni buli zavdati odnochasni kombinovani udari yaki vzayemodiyut odin z odnim v operativnomu plani u vsij smuzi oboroni rosijskih vijsk Armiyi Zahidnogo frontu yakim viddavalos pravo golovnogo udaru povinni buli nastupati na Vilno tisno vzayemodiyuchi z armiyami Pivnichnogo frontu sho nastupali z rajonu Dvinska na odnomu napryami nazustrich armiyam Zahidnogo frontu Odnak plan generalnogo nastupu na litnyu kampaniyu 1916 roku postupovo zminyuvavsya j nezabarom napryamok golovnogo udaru perejshov do Pivdenno Zahidnogo frontu generala Brusilova O O a zusillya Zahidnogo frontu zmistilis na Baranovichi Komanduvach Zahidnim frontom general vid infanteriyi Evert O Ye poklav zavdannya shodo prorivu nimecko avstrijskogo frontu u Baranovichah na 4 u armiyu generala vid infanteriyi Rogozi O F yaka zajmala oboronu na 145 km fronti Do skladu ob yednannya vhodili 5 korpusiv Grenaderskij korpus 112 a pihotna 11 a Sibirska i 7 a Turkestanska diviziyi Polska strilecka brigada Uralska i 2 a Turkestanska kozachi diviziyi Do pochatku operaciyi pribuli dodatkovi pidkriplennya a same 3 j armijskij i Vsogo dlya prorivu rosijskimi vijskami bulo zoseredzheno 19 pihotnih i 2 kozachi diviziyi do skladu yakih vhodili 331 bataljon 128 soten 1 324 kulemeti 742 legkih i 258 vazhkih garmat 340 000 cholovikiv Nimecko avstrijske ugrupovannya na dilyanci majbutnogo nastupu malo 9 tu nimecku armiyu 3 j landvernij korpusi komanduvach bavarskij general feldmarshal Leopold Bavarskij sho vhodila do skladu armijskoyi grupi fon Vojrsha Vsogo nalichuvalosya 82 bataljoni 613 kulemetiv 248 legkih garmat ta ponad 500 vazhkih garmat Nimecki poziciyi skladalisya z 2 abo 3 ukriplenih smug Persha ukriplena smuga z troh linij okopiv dobre zastosovuvalasya do miscevosti na zahidnih beregah bolotistih dolin richok Servach i Shara Persha liniya okopiv bula posilena drotyanimi zagorodzhennyami do 35 ryadiv Druga i tretya smugi oboroni protivnika rosijskoyu rozvidkoyu viyavleni ne buli Golovnij udar rosijskih vijsk zavdavavsya silami 9 go Dragomirov A M i 25 go armijskih korpusiv na 8 mi kilometrovij dilyanci filvarok Drobish Grenaderskij 10 j i 35 j armijski a takozh 3 j Sibirskij i 3 j Kavkazkij armijski korpusi nastupali dlya zabezpechennya golovnogo udaru Vijska 9 go armijskogo korpusu povinni buli nastupati na pivnich vid stanciyi Baranovichi a chastini 10 go armijskogo korpusu pivdennishe Dlya spriyannya 9 mu korpusu 46 a pihotna diviziya Ilkevicha N A sho vhodila do skladu 25 go korpusu zavdavala udaru she dali na pivnich vid smugi nastupu chastin generala Dragomirova a Grenaderskij korpus nastupav she pivdennishe dilyanki vidilenoyi 10 mu korpusu U pidsumku chotiri napryamki prorivu povinni buli zlitisya v odin zagalnij operativnij proriv dlya podalshogo rozvitku yakogo rezervnij 35 j armijskij korpus Potim poslidovnim vvedennyam v proriv vijsk i 3 go Kavkazkogo korpusiv planuvalosya dosyagti povnogo rozgromu vorozhoyi oboroni po vsomu atakovanomu rosijskoyu 4 yu armiyeyu frontu Ataka rosijskih vijsk pid Baranovichami Lito 1916 Hid operaciyi Zranku 19 chervnya artilerijskimi udarami po ukriplenih smugah protivnika rozpochavsya nastup rosijskih vijsk Na svitanku 20 go chisla pislya korotkogo vognevogo nalotu chastini 9 go armijskogo korpusu odnim udarom zajnyali pershu liniyu oboroni protivnika Skrobovska dilyanka pivnichnishe za Baranovichi Na ryadi dilyanok rosijski vijska vklinilisya i v golovnu drugu liniyu vorozhih okopiv Chastini takozh uvirvalisya na dilyanki sho zajmali pidrozdili Same tut na dilyanci de oboronyalis avstrijski chastini bulo najslabshe misce oboroni avstro nimeckih vijsk pid Baranovichami Odnak 46 a diviziya ne bula svoyechasno posilena pidkriplennyami i vidbivshi nizku kontratak protivnika vidijshla u vihidne polozhennya Prote nimecke komanduvannya virno rozcinilo situaciyu i za 21 22 e chisla nimci pidtyagnuli na dopomogu avstrijcyam nimecki 84 tu pihotnu 5 tu i 119 tu rezervni ta 18 tu landvernu diviziyi Neuzgodzhenist dij obumovlena vidsutnistyu starshogo nachalnika bezposeredno na fronti ataki privela do togo sho 35 j korpus ne zmig vchasno vijti na rubezhi perehodu v ataku 25 j armijskij korpus zahopivsya rozvitkom vlasnogo udaru a Grenaderskij korpus vzagali zastryag na misci Po suti realnij udar zavdavala lishe odna yedina 9 ta pihotna diviziya yaku chastkovo pidtrimala druga diviziya svogo zh korpusu 52 ga pihotna Tretya diviziya 10 go armijskogo korpusu 31 a pihotna diviziya gen L V Fedyaya atakuvala na nastupnij den 20 chervnya Rosiyani atakuvali vismoma hvilyami mayuchi dva bataljoni u kozhnomu polku sho nastupali v liniyu Nezvazhayuchi na artilerijsku pidgotovku vcilili nimecki kulemeti zahisheni betonom kaponiriv zupinili rosiyan i vidkinuli yih Rosijska na vognevij poziciyi Shozhi naslidki mali udari rosijskih korpusiv i na inshih dilyankah nastupu na Baranovickomu napryamku U pidsumku operaciya sho dovgo gotuvalas mala uspihom tilki ovolodinnya pershoyi ukriplenoyi liniyi nimecko avstrijskih vijsk i zahoplennya ponad 2 000 polonenih i dekilkoh garmat cinoyu vtrati blizko 40 000 cholovikiv Avstro ugorskij soldat vede vogon z transhejnoyi mortiri Pidsumki operaciyi Rosijski vijska vitrativshi na pidgotovku dekilka misyaciv ta volodiyuchi potrijnoyu perevagoyu v zhivij sili i deyakoyu perevagoyu v artileriyi tak i ne zmogli prorvati ukriplenij nimeckij pozicijnij front Zhodna z grup prorivu ne vijshla navit do tretoyi smugi oboroni protivnika Bilsh togo netrivaloyu ale potuzhnoyu kontratakoyu nimci zmogli chastkovo vidnoviti vtrachene polozhennya Za chergovu bezdarnu operaciyu rosijske kerivnictvo poklalo na poli bitvi blizko 80 000 osib proti 13 000 vtrat protivnika z yakih 4 000 poloneni Zhodne iz zavdan operaciyi ne bulo dosyagnute Zhahlivi vtrati pri povnij vidsutnosti rezultativ vkraj negativno vplinuli na moralnij duh rosijskih vijsk v yakih posililis antivoyenni nastroyi Golovnimi chinnikami porazki buli pogana artpidgotovka polovina vazhkoyi i 2 3 legkoyi artileriyi ne buli zalucheni do vognyu slabka koncentraciya artileriyi na dilyanci prorivu Rozvidka ukriplenoyi smugi sho buduvalasya protyagom roku ne vitrimuvala niyakoyi kritiki perevazhna chastina ukriplen pershoyi smugi oboroni ne bula viyavlena a drugij i tretij rubezhi oboroni vzagali zalishilisya nevidomimi rosijskomu komanduvannyu do pochatku bitvi Komandnij sklad ne buv pidgotovlenij do organizaciyi prorivu ukriplenih smug Kilkisna perevaga vikoristana ne bulo zi znachnoyi kilkosti vijsk zibranih dlya provedennya operaciyi osnovna masa ne diyala poki atakuyuchi chastini potopali v krovi potim svizhimi chastinami zminyuvalisya znekrovleni chastini i ataki na tih zhe rubezhah povtoryuvalisya znovu i znovu Porazka pid Baranovichami postavila hrest na podalshih diyah rosijskih frontiv na pivnich vid Polissya Pislya nevdachi Baranovickoyi operaciyi armiyi Zahidnogo frontu bilsh ne proveli zhodnoyi masshtabnoyi operaciyi tomu velichezna masa vijsk zoseredzhena na pivnich vid Polissya bezdarno prostoyuvala protyagom roku Div takozhBitva pid Bahmachem Baranovickij vijskovij okrug Boyi za goru MakivkaPrimitkiVinoski DzherelaLiteraturaZajonchkovskij Andrej Medardovich Pervaya mirovaya vojna SPb Poligon 2000 878 s ISBN 5 89173 082 0 ros Istoriya Pervoj mirovoj vojny 1914 1918 gg pod redakciej I I Rostunova M Nauka 1970 T v 2 h tomah 25 500 prim ros DzherelaPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Battle of Baranavicy ros Baranovichskaya operaciya 6 chervnya 2017 u Wayback Machine ros