Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Драгомиров Абрам Михайлович Драгомиров нар 1868 1868 1955 військовий г

Драгомиров Абрам Михайлович

Драгомиров Абрам Михайлович
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Драгомиров.

Абрам Михайлович Драгомиров (нар. 1868(1868) — 1955) — військовий, генерал від кавалерії.

Драгомиров Абрам Михайлович
рос. Абрам Михайлович Драгомиров
image
Народження21 квітня 1868(1868-04-21)
Чернігів, Російська імперія
Смерть9 грудня 1955(1955-12-09) (87 років)
Ганьї
ПохованняСент-Женев'єв-де-Буа
ОсвітаПажеський корпус
Званнягенерал від кавалерії
Війни / битвиПерша світова війна і Громадянська війна в Росії
Нагороди
image image image image image image image image
image Драгомиров Абрам Михайлович у Вікісховищі

Син М. Драгомирова — російського військового і державного діяча, у 1898—1903 роках генерал-губернатора Київського, Подільського і Волинського. У 1893 році закінчив Миколаївську військову академію Генерального штабу. Протягом 1910—1912 років командував 9-м гусарським полком.

Під час Першої світової війни командував збірним кінним та 9-м армійським корпусами, 5-ю армією. За Галицьку битву нагороджений орденами св. Георгія 4-го та 3-го ступеня. В квітні-травні 1917 року — головнокомандувач армій Північного фронту, за опір політиці демократизації армії Тимчасового уряду був звільнений у відставку.

Взимку 1918 року повернувся до Києва, звідки незабаром виїхав до білогвардійської Добровольчої армії. Від серпня 1918 року — помічник Головного командувача Добровольчої армії. З вересня 1918 року був головою Особливої наради при Головнокомандуючому. Згодом командував військами Київської області, головноначальник Київської області (з вересня 1919), генерал для доручень в уряді П. М. Врангеля (1920).

Емігрував, активний учасник «Русского общевоинского союза».

Помер у 1955 році під Парижем.

Джерела

  • Володимир Іванович Вернадський і Україна. Т. 1, кн. 2: Володимир Іванович Вернадський. Вибрані праці — K., 2011. — 584 с.
  • Тинченко Ярослав

Посилання

  • Ольга Друг і Дмитро Малаков Особняки Києва, М. ГРУШЕВСЬКОГО, 32 [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
  • Михайло Кальницький, Лариса Федорова Житловий будинок 1879, в якому проживав Драгомиров А. М. (іст.). Вул. Терещенківська, 21 [ 8 жовтня 2014 у Wayback Machine.].

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Dragomirov Abram Mihajlovich Dragomirov nar 1868 1868 1955 vijskovij general vid kavaleriyi Dragomirov Abram Mihajlovichros Abram Mihajlovich DragomirovNarodzhennya21 kvitnya 1868 1868 04 21 Chernigiv Rosijska imperiyaSmert9 grudnya 1955 1955 12 09 87 rokiv GanyiPohovannyaSent Zhenev yev de BuaOsvitaPazheskij korpusZvannyageneral vid kavaleriyiVijni bitviPersha svitova vijna i Gromadyanska vijna v RosiyiNagorodi Dragomirov Abram Mihajlovich u Vikishovishi Sin M Dragomirova rosijskogo vijskovogo i derzhavnogo diyacha u 1898 1903 rokah general gubernatora Kiyivskogo Podilskogo i Volinskogo U 1893 roci zakinchiv Mikolayivsku vijskovu akademiyu Generalnogo shtabu Protyagom 1910 1912 rokiv komanduvav 9 m gusarskim polkom Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni komanduvav zbirnim kinnim ta 9 m armijskim korpusami 5 yu armiyeyu Za Galicku bitvu nagorodzhenij ordenami sv Georgiya 4 go ta 3 go stupenya V kvitni travni 1917 roku golovnokomanduvach armij Pivnichnogo frontu za opir politici demokratizaciyi armiyi Timchasovogo uryadu buv zvilnenij u vidstavku Vzimku 1918 roku povernuvsya do Kiyeva zvidki nezabarom viyihav do bilogvardijskoyi Dobrovolchoyi armiyi Vid serpnya 1918 roku pomichnik Golovnogo komanduvacha Dobrovolchoyi armiyi Z veresnya 1918 roku buv golovoyu Osoblivoyi naradi pri Golovnokomanduyuchomu Zgodom komanduvav vijskami Kiyivskoyi oblasti golovnonachalnik Kiyivskoyi oblasti z veresnya 1919 general dlya doruchen v uryadi P M Vrangelya 1920 Emigruvav aktivnij uchasnik Russkogo obshevoinskogo soyuza Pomer u 1955 roci pid Parizhem DzherelaVolodimir Ivanovich Vernadskij i Ukrayina T 1 kn 2 Volodimir Ivanovich Vernadskij Vibrani praci K 2011 584 s Tinchenko YaroslavPosilannyaOlga Drug i Dmitro Malakov Osobnyaki Kiyeva M GRUShEVSKOGO 32 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Mihajlo Kalnickij Larisa Fedorova Zhitlovij budinok 1879 v yakomu prozhivav Dragomirov A M ist Vul Tereshenkivska 21 8 zhovtnya 2014 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ