Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сергій Сергійович Бакинський (рос. Сергей Сергеевич Бакинский, справжнє ім'я Людвиг Маркович Бернгейм, нім. Ludwig Bernheim, нар. 1886, Рига, Ліфляндська губернія, Російська імперія — † 1939, Москва, РРФСР, СРСР) — радянський партійний діяч, перший Народний секретар з міжнаціональних справ УСРР.
| Сергій Сергійович Бакинський | |
|---|---|
 | |
| 1-й Народний секретар з міжнаціональних справ УСРР | |
| 14 грудня 1917 — 1 березня 1918 | |
| Попередник | посада заснована |
| Наступник | Володимир Затонський |
| Народився | 1886 Рига, Ліфляндська губернія, Російська імперія |
| Помер | 1939 Москва, РРФСР, СРСР |
| Відомий як | дипломат, політик, військовослужбовець |
| Громадянство |  Російська імперія→ СРСР |
| Національність | балтійський німець |
| Alma mater | Казанський державний університет |
| Політична партія | РСДРП(б) |
Жертва сталінського терору.
Життєпис
Народився у Ризі, у родині комерсанта середньої руки.
У 1904 закінчивши третю Казанську гімназію, вступив до Казанського університету, звідки, у зв'язку із студентським страйком, був виключений за розпорядженням міністерства внутрішніх справ у 1907.
У 1904 вступив до РСДРП(б), партійні клички — «Купець», «Аркадій», «Сергій». У 1906—1907 член, потім секретар Казанського партійного губернського комітету.
У липні 1907 засуджений на 2 роки з правом виїхати на той же термін за кордон, закордоном працював в редакції газети «Пролетар».
У 1908 нелегально повернувся до Росії і працював в Петербурзі, Баку, Казані тощо.
На початку 1910 р. легалізувався в Казані, але скоро через поліцейське переслідування змушений був знову виїхати. Надалі (за винятком нетривалого перебування в Баку навесні 1911 р.) жив у Петербурзі; у 1912—1914 р.р. був студентом Петербурзького університету.
З перших днів видання газети «Правди» став працювати в її редакції (1912—1914) в Петербурзі. У цей період був 3 рази арештований; після останнього арешту при розгромі «Трудової Правди» 8 липня 1914 р., був висланий до Казані.
У Казані в 1915 р. закінчив університет по юридичному факультету. Того ж року виїхав до Москви, вступив до інженерного-будівельної дружини Земгору і був у 1915—1916 р.р. на західному і кавказькому фронтах Першої світової війни.
В кінці 1916 р. направлений до Харбіна; після Лютневої революції взяв участь у створенні газети Харбінської ради робочих і солдатських депутатів «Голос Праці» і в керівництві більшовицькою газетою, що виходила на станції Маньчжурія під назвами «Маньчжурія», пізніше — «Робочий Прапор».
У липні 1917 р. виїхав з Харбіну; після повернення до Петербурга направлений РСДРП(б) в агітаційний об'їзд до Нижнього Новгорода, Казані та інших міст.
У вересні 1917 р. оселився в Києві, де взяв участь в підготовці Жовтневого перевороту. 28 жовтня був арештований юнкерами і козаками, разом з членами вибраного напередодні Ревкому.
У листопаді 1917 р., під час телефонної розмови Сталіна з М. В. Поршем, висловився про те, що Москва не має довіряти Центральній раді, оскільки остання не хоче передавати владу на місцях радам робітничих та селянських депутатів, заперечував легітимність органів, обраних в Україні (у тому числі Центральної ради).
У грудні 1917 р. на першому Всеукраїнському з'їзді Рад у Харкові, де проголошено Радянську Українську Народну Республіку, обраний до ВУЦВК і увійшов до складу уряду (Народний секретаріат) народним секретарем по національних справах, потім виконував обов'язки народного секретаря шляхів сполучення, а у березні 1918 р. призначений начальником військових сполучень українського фронту.
Після визволення України від леніністів німецькими силами призначений начальником сполучень східного фронту і працював у розпорядженні головкома Вацетіса і членом верховної комісії телеграфного зв'язку («Веркомтель») до початку 1919 р., коли призначений у Реввоєнраду каспійсько-кавказького фронту по Главпостачпродарму.
З травня 1919 р. по червень 1920 р. керував транспортним управлінням Наркомпроду на правах члена колегії. Потім працював в оргбюро по скликанню з'їзду народів Сходу в Баку, був головою дорпрофсожа Азербайджанської залізниці, з весни 1921 р. до 1924 р. працював на залізничному транспорті (Урал, Кавказ, Україна).
У 1925 р. був торгпредом у Латвії, з 1926 р. до літа 1927 р. — членом Главконцесському, потім старшим директором в управлінні закордонних операцій Наркомторга СРСР. З літа 1929 р. працював директором в Держбанку, інспектором відділення Держбанку.
Репресований у 1939 році.
Примітки
- https://c21ch.newcastle.edu.au/stalin/t17/t17_037.htm
- . Архів оригіналу за 26 червня 2009. Процитовано 23 лютого 2010.
Джерела
- Деятели революционного движения в России: Биобиблиографический словарь[недоступне посилання з лютого 2019]
 | Це незавершена стаття про політичного діяча. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sergij Sergijovich Bakinskij ros Sergej Sergeevich Bakinskij spravzhnye im ya Lyudvig Markovich Berngejm nim Ludwig Bernheim nar 1886 Riga Liflyandska guberniya Rosijska imperiya 1939 Moskva RRFSR SRSR radyanskij partijnij diyach pershij Narodnij sekretar z mizhnacionalnih sprav USRR Sergij Sergijovich BakinskijSergij Sergijovich Bakinskij1 j Narodnij sekretar z mizhnacionalnih sprav USRR14 grudnya 1917 1 bereznya 1918Poperednikposada zasnovanaNastupnikVolodimir ZatonskijNarodivsya1886 1886 Riga Liflyandska guberniya Rosijska imperiyaPomer1939 1939 Moskva RRFSR SRSRVidomij yakdiplomat politik vijskovosluzhbovecGromadyanstvoRosijska imperiya SRSRNacionalnistbaltijskij nimecAlma materKazanskij derzhavnij universitetPolitichna partiyaRSDRP b Zhertva stalinskogo teroru ZhittyepisNarodivsya u Rizi u rodini komersanta serednoyi ruki U 1904 zakinchivshi tretyu Kazansku gimnaziyu vstupiv do Kazanskogo universitetu zvidki u zv yazku iz studentskim strajkom buv viklyuchenij za rozporyadzhennyam ministerstva vnutrishnih sprav u 1907 U 1904 vstupiv do RSDRP b partijni klichki Kupec Arkadij Sergij U 1906 1907 chlen potim sekretar Kazanskogo partijnogo gubernskogo komitetu U lipni 1907 zasudzhenij na 2 roki z pravom viyihati na toj zhe termin za kordon zakordonom pracyuvav v redakciyi gazeti Proletar U 1908 nelegalno povernuvsya do Rosiyi i pracyuvav v Peterburzi Baku Kazani tosho Na pochatku 1910 r legalizuvavsya v Kazani ale skoro cherez policejske peresliduvannya zmushenij buv znovu viyihati Nadali za vinyatkom netrivalogo perebuvannya v Baku navesni 1911 r zhiv u Peterburzi u 1912 1914 r r buv studentom Peterburzkogo universitetu Z pershih dniv vidannya gazeti Pravdi stav pracyuvati v yiyi redakciyi 1912 1914 v Peterburzi U cej period buv 3 razi areshtovanij pislya ostannogo areshtu pri rozgromi Trudovoyi Pravdi 8 lipnya 1914 r buv vislanij do Kazani U Kazani v 1915 r zakinchiv universitet po yuridichnomu fakultetu Togo zh roku viyihav do Moskvi vstupiv do inzhenernogo budivelnoyi druzhini Zemgoru i buv u 1915 1916 r r na zahidnomu i kavkazkomu frontah Pershoyi svitovoyi vijni V kinci 1916 r napravlenij do Harbina pislya Lyutnevoyi revolyuciyi vzyav uchast u stvorenni gazeti Harbinskoyi radi robochih i soldatskih deputativ Golos Praci i v kerivnictvi bilshovickoyu gazetoyu sho vihodila na stanciyi Manchzhuriya pid nazvami Manchzhuriya piznishe Robochij Prapor U lipni 1917 r viyihav z Harbinu pislya povernennya do Peterburga napravlenij RSDRP b v agitacijnij ob yizd do Nizhnogo Novgoroda Kazani ta inshih mist U veresni 1917 r oselivsya v Kiyevi de vzyav uchast v pidgotovci Zhovtnevogo perevorotu 28 zhovtnya buv areshtovanij yunkerami i kozakami razom z chlenami vibranogo naperedodni Revkomu U listopadi 1917 r pid chas telefonnoyi rozmovi Stalina z M V Porshem vislovivsya pro te sho Moskva ne maye doviryati Centralnij radi oskilki ostannya ne hoche peredavati vladu na miscyah radam robitnichih ta selyanskih deputativ zaperechuvav legitimnist organiv obranih v Ukrayini u tomu chisli Centralnoyi radi U grudni 1917 r na pershomu Vseukrayinskomu z yizdi Rad u Harkovi de progolosheno Radyansku Ukrayinsku Narodnu Respubliku obranij do VUCVK i uvijshov do skladu uryadu Narodnij sekretariat narodnim sekretarem po nacionalnih spravah potim vikonuvav obov yazki narodnogo sekretarya shlyahiv spoluchennya a u berezni 1918 r priznachenij nachalnikom vijskovih spoluchen ukrayinskogo frontu Pislya vizvolennya Ukrayini vid leninistiv nimeckimi silami priznachenij nachalnikom spoluchen shidnogo frontu i pracyuvav u rozporyadzhenni golovkoma Vacetisa i chlenom verhovnoyi komisiyi telegrafnogo zv yazku Verkomtel do pochatku 1919 r koli priznachenij u Revvoyenradu kaspijsko kavkazkogo frontu po Glavpostachprodarmu Z travnya 1919 r po cherven 1920 r keruvav transportnim upravlinnyam Narkomprodu na pravah chlena kolegiyi Potim pracyuvav v orgbyuro po sklikannyu z yizdu narodiv Shodu v Baku buv golovoyu dorprofsozha Azerbajdzhanskoyi zaliznici z vesni 1921 r do 1924 r pracyuvav na zaliznichnomu transporti Ural Kavkaz Ukrayina U 1925 r buv torgpredom u Latviyi z 1926 r do lita 1927 r chlenom Glavkoncesskomu potim starshim direktorom v upravlinni zakordonnih operacij Narkomtorga SRSR Z lita 1929 r pracyuvav direktorom v Derzhbanku inspektorom viddilennya Derzhbanku Represovanij u 1939 roci Primitkihttps c21ch newcastle edu au stalin t17 t17 037 htm Arhiv originalu za 26 chervnya 2009 Procitovano 23 lyutogo 2010 DzherelaDeyateli revolyucionnogo dvizheniya v Rossii Biobibliograficheskij slovar nedostupne posilannya z lyutogo 2019 Ce nezavershena stattya pro politichnogo diyacha Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi