Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (червень 2020) |
Бази́ліка свято́го Климе́нта в Латера́но (лат. Basilica Sancti Clementis in Laterano, італ. Basilica di San Clemente al Laterano) — католицька церква у Римі, Італія. Розташована на вулиці Сан Джованні ін Латерано, приблизно на рівній відстані від Колізею і Латеранської базиліки. Названа на честь святого папи Климента, першого проповідника християнства на українських теренах. Входить до складу унікального археологічного комплексу, що поділяється на верхній рівень (сучасна базиліка, зведена в XII столітті), середній рівень (ранньохристиянська базиліка, побудована в IV столітті) й нижній рівень (дві будівлі, що виникли в I столітті нової ери). Сучасна базиліка містить виконану ранньохристиянськими символами мозаїку XII століття, фрески XV і XVIII століть. У ранньохристиянській базиліці збереглися унікальні фрески IX століття, що містять, зокрема, перший з відомих написи простонародною італійською мовою. У базиліці спочивають мощі святих Климента, Ігнатія і Кирила.
Базиліка святого Климента | |
---|---|
41°53′22″ пн. ш. 12°29′51″ сх. д. / 41.88944444447177773° пн. ш. 12.49750000002777917° сх. д.Координати: 41°53′22″ пн. ш. 12°29′51″ сх. д. / 41.88944444447177773° пн. ш. 12.49750000002777917° сх. д. | |
Країна | Італія[1][2] |
Розташування | Рим[2] |
Тип | мала базиліка |
Стиль | романський |
Архітектор | Карло Фонтана |
Дата заснування | 1084 |
Базиліка святого Климента Базиліка святого Климента (Італія) | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Античні споруди
Перші розкопки під церквою проводили пріор базиліки Джозеф Маллулі й археолог де Россі в 1857 році й виявили спочатку базиліку IV століття. Нижче рівнем були виявлені приміщення I століття, однак ця ділянка довгий час залишалася недоступною для дослідників унаслідок проникнення підземних вод через стіни. Лише в 1912 році був налагоджений стік води — побудований 700 метровий канал, який з'єднав Сан-Клементе з Великою клоакою. При цьому було виявлено 4-й шар — руїни будинків, зруйнованих під час Неронової пожежі Риму 64 року. Руїни були засипані землею і послужили фундаментом для споруд, що складають нижній рівень комплексу двох будівель, розділених вузьким проходом. Над цегельним будинком, розташованим ближче до Колізею (можливо, громадська будівля кінця I століття) у другій половині II століття був побудований приватний багатоповерховий будинок з внутрішнім подвір'ям. Цей дворик в другій половині ІІІ століття був перебудований в культову споруду для поклоніння Мітрі: двері, що ведуть до дворику були замуровані й було надбудовано звід. У частині самого будинку була влаштована так звана мітраїстська школа, тобто приміщення, в якому неофіти готувалися до посвячення в таємниці культу. Приміщення було, можливо, багато декоровано, про що свідчать залишки мозаїчної підлоги і стеля, прикрашений стуко. Культові обряди проходили в триклініях — довгому гроті з стелею, прикрашеному зірками. З боків розташовувалися довгі лави для адептів, по обидва боки знаходилися ніші для статуй, а в центрі розташований вівтар із зображенням Мітри, який вбиває бика, та його супутники Каут (лат. Cautes) і Каутопат (лат. Cautopates). Друга будівля була набагато більшою за першу. Вона була складена з великих блоків туфу і містила в собі великий внутрішній двір, приблизно відповідний головній наві й правому боковому вівтарю сучасної базиліки. Ця будова ще повністю не досліджена, вивчені частини дають змогу припускати, що це була громадська будівля, швидше за все монетний двір або зерновий ринок.
Тит Флавій Климент
Уже наприкінці I століття будинок належав, ймовірно, консулу Титу Флавію Клименту, родичу династії Флавіїв. Переказ стверджує, що він був таємним християнином і був страчений за віру в царювання Доміціана. У приватному будинку консула могли проводитися християнські богослужіння, на яких головував святий Климент, римський єпископ, третій наступник апостола Петра. Принаймні, вже до 200 року точно відомо про «titulus Clementis» — місці християнських богослужінь, пов'язаних з ім'ям Климента (або консула-мученика, або єпископа).
Історія
Після припинення гонінь в IV столітті приватна будівля була звернена до церкви у формі базиліки: великий внутрішній двір перетворився на головний неф, його оздоблюють анфілади кімнат які стали основою двох бічних прибудов. У понтифікат Сіріція (384–399) церква була освячена на честь папи Климента, чиє ім'я остаточно витіснило з пам'яті ім'я його тезки-консула. Протягом усього IV століття церква Сан-Клементе співіснувала поряд з мітреумом. Культ Мітри був офіційно заборонений Феодосієм Великим в 395 році, після чого на місці мітреума була побудована абсида базиліки. Таким чином, до кінця IV — початку V століття склалася ранньохристиянська базиліка у тому вигляді, в якому її можна бачити на середньому рівні комплексу Сан-Клементе. Це була прямокутна трьохнефова базиліка з великою абсидою і притвором. Вже до цього моменту тут знаходилася правиця Ігнатія богоносця, чоловіка апостольського, єпископа Антіохії Сирійської, який прийняв мученицьку смерть на арені Колізею. Мозаїка в апсиді й хори сучасної «верхньої» церкви належали базиліці «нижній», на що вказують численні ранньохристиянські символи, не зрозумілі християнам XII століття, але дорогі віруючим більш ранніх століть. На вівтарні перегородці і стінках хорів сучасної базиліки збереглися монограми папи Івана II (533–535), який до обрання на папський престол був кардиналом-священиком Сан-Клементе. Таким чином, ці елементи були або прямо перенесені з «нижньої» базиліки в «верхню», або дбайливо реконструйовані у XII столітті.
У IX столітті «нижню» базиліку прикрасили фресками які збереглися досі, що є найціннішим пам'ятником християнського образотворчого мистецтва цього часу. У IX столітті в Сан-Клементе перенесли мощі папи Климента, знайдені святими Кирилом і Мефодієм у Криму і привезені рівноапостольними братами до Риму. В 867 році папа Адріан II спільно з Кирилом і Мефодієм перенесли мощі Климента в присвячену його пам'яті базиліку. 14 лютого 869 року Кирило помер у Римі і був, за бажанням Адріана II і римського народу, похований в Сан-Клементе. У 1084 Сан-Клементе була сильно пошкоджена під час пожежі, що послідував за взяттям Риму норманами під керівництвом Роберта Гвіскара. Очевидно що ступінь пошкоджень була такою, що було вирішено не відновлювати базиліку, а побудувати нову на місці старої. У нову «верхню» базиліку перенесли мощі Климента, Ігнатія та Кирила, а також найцінніші предмети оздоблення. У результаті, незабаром про існування колишньої «нижньої» базиліки під основою нової «верхньої» повністю забули. Лише в 1857 році пріор Сан-Клементе Джозеф Маллулі в результаті розкопок знову відкрив світові ранньохристиянську базиліку.
Гробниця Кирила
Згідно з двома джерелами Legenda Italica і Vita Constantini, рівноапостольний Кирило був спочатку похований у великій гробниці праворуч від вівтаря. Археологи-домініканці, в силу свого сану звикли перебувати під час меси в пресбітерії обличчям до народу, сприйняли вказівку «праворуч від вівтаря» зі своєї точки зору, тобто в кінці південного межі. Виявлена в південному каморі порожня гробниця була без коливань ідентифікована як перше місце поховання апостола слов'ян. Це місце з часом перетворилося на слов'янський куточок. Кожен слов'янський народ встановив тут меморіальну дошку зі словами подяки своєму просвітителю. Тут можна бачити дошки від українського, болгарського, македонського, сербського, грецького, хорватського народів; від Росії встановлені відразу дві пам'ятні дошки. З часом перший висновок археологів піддався серйозному сумніву. Джерела, які вказували місце поховання Кирила, згадують про великий образ, зробленому над його гробницею. У південні каморі не вдалося знайти жодного зображення, яке можна було б ідентифікувати як образ Кирила. Тим часом, в симетрично розташованому кінці (праворуч від вівтаря, з точки зору мирян) знайдена фреска IX століття «Зішестя Христа в пекло» яка добре збереглася, в кутку якої є поясне зображення єпископа, який тримає в лівій руці Євангеліє, а правою — благословляє народ. Так що цілком припустимо, що Кирило був похований під цією фрескою. Сама фреска являє собою перше в італійському мистецтві зображення на дану тему. Христос у хламиді що розвівається буквально вривається в пекло, спихаючи ногами Сатану, і виводить звідти Адама.
Сучасна Базиліка
Відновлення базиліки пов'язано з діяльністю кардинала Анастасія, кардинала-священника Сан-Клементе протягом чверті століття (1099–1125), при заступництві папи Пасхалія II, до свого обрання на кафедру в 1099 році колишнього кардинала Сан-Клементе. «Нижня» базиліка була заповнена будівельним сміттям, і на отриманому фундаменті споруджена сучасна «верхня» базиліка. Нинішня базиліка поступається за розмірами своєї попередниці: лівий (південний) боковий вівтар обох церков однаковий за розмірами, проте, головний неф і правий боковий вівтар «верхнього» храму стоять на підставі «нижнього» головного нефа. Сучасна базиліка, таким чином, уже менша від ранньохристиянської на ширину правого «нижнього» нефа. У «верхній» базиліці були відтворені мозаїка абсиди і хори, а також сюди були перенесені шановані реліквії. У понтифікат Климента XI (1700–1721) і за його дорученням архітектор Карло Стефано Фонтана виконав сучасну касетовану стелю. Тоді ж простір між вікнами у верхній частині головного нефа було заповнено десятьма фресками, що зображують шанованих у храмі святих — Климента, Ігнатія богоносця, Кирила і Мефодія. У наступні століття до базиліці були прибудовані капели. У результаті вказаних перебудов і доповнень базиліка втратила первісну простоту і строгість, але придбала численні барокові риси. Найціннішим придбанням базиліки стали фрески XV століття в капелі святої Катерини, що приписуються вченими Мазаччо або Мазоліно. Сучасна базиліка кілька разів змінила власників. У 1403 році папа Боніфацій IX передав базиліку ченцям-амброзіанцям (Згромадження святого Амвросія Медіоланського, засноване у 1379 році). У 1645 році, за протекцією Камілло Памфілі, кардинала-непота Інокентія X, базиліка була передана домініканцям з монастиря при церкві Сан-Сісто-Веккіо. У 1677 через антикатолицькі гоніння в Ірландії в Сан-Клементе прийшли ірландські домініканці, які досі керують базилікою і прилеглим монастирем.
Титулярна церква
Базиліка святого Климента є однією з титулярних церков Рима. Кардиналом-священником з титулом церкви святого Климента з 25 травня 1985 року до 2020 року був нідерландський кардинал Адріанус Йоганнес Сімоніс. З 27 серпня 2022 року кардиналом-священником став Арріґо Мільо.
Галерея
- Фреска IX століття «Схід Христа в пекло»
- Мозаїка абсиди і тріумфальна арка
- «Хрест — Дерево життя», фрагмент мозаїки абсиди
-
-
-
Примітки
- archINFORM — 1994.
- dati.beniculturali.it — 2014.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Базиліка святого Климента
- Офіційна сторінка [ 25 лютого 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami cherven 2020 Bazi lika svyato go Klime nta v Latera no lat Basilica Sancti Clementis in Laterano ital Basilica di San Clemente al Laterano katolicka cerkva u Rimi Italiya Roztashovana na vulici San Dzhovanni in Laterano priblizno na rivnij vidstani vid Kolizeyu i Lateranskoyi baziliki Nazvana na chest svyatogo papi Klimenta pershogo propovidnika hristiyanstva na ukrayinskih terenah Vhodit do skladu unikalnogo arheologichnogo kompleksu sho podilyayetsya na verhnij riven suchasna bazilika zvedena v XII stolitti serednij riven rannohristiyanska bazilika pobudovana v IV stolitti j nizhnij riven dvi budivli sho vinikli v I stolitti novoyi eri Suchasna bazilika mistit vikonanu rannohristiyanskimi simvolami mozayiku XII stolittya freski XV i XVIII stolit U rannohristiyanskij bazilici zbereglisya unikalni freski IX stolittya sho mistyat zokrema pershij z vidomih napisi prostonarodnoyu italijskoyu movoyu U bazilici spochivayut moshi svyatih Klimenta Ignatiya i Kirila Bazilika svyatogo Klimenta41 53 22 pn sh 12 29 51 sh d 41 88944444447177773 pn sh 12 49750000002777917 sh d 41 88944444447177773 12 49750000002777917 Koordinati 41 53 22 pn sh 12 29 51 sh d 41 88944444447177773 pn sh 12 49750000002777917 sh d 41 88944444447177773 12 49750000002777917Krayina Italiya 1 2 RoztashuvannyaRim 2 Tipmala bazilikaStilromanskijArhitektorKarlo FontanaData zasnuvannya1084Bazilika svyatogo KlimentaBazilika svyatogo Klimenta Italiya Mediafajli u Vikishovishi Bazilika svyatogo KlimentaAntichni sporudiMitreum Pershi rozkopki pid cerkvoyu provodili prior baziliki Dzhozef Malluli j arheolog de Rossi v 1857 roci j viyavili spochatku baziliku IV stolittya Nizhche rivnem buli viyavleni primishennya I stolittya odnak cya dilyanka dovgij chas zalishalasya nedostupnoyu dlya doslidnikiv unaslidok proniknennya pidzemnih vod cherez stini Lishe v 1912 roci buv nalagodzhenij stik vodi pobudovanij 700 metrovij kanal yakij z yednav San Klemente z Velikoyu kloakoyu Pri comu bulo viyavleno 4 j shar ruyini budinkiv zrujnovanih pid chas Neronovoyi pozhezhi Rimu 64 roku Ruyini buli zasipani zemleyu i posluzhili fundamentom dlya sporud sho skladayut nizhnij riven kompleksu dvoh budivel rozdilenih vuzkim prohodom Nad cegelnim budinkom roztashovanim blizhche do Kolizeyu mozhlivo gromadska budivlya kincya I stolittya u drugij polovini II stolittya buv pobudovanij privatnij bagatopoverhovij budinok z vnutrishnim podvir yam Cej dvorik v drugij polovini III stolittya buv perebudovanij v kultovu sporudu dlya pokloninnya Mitri dveri sho vedut do dvoriku buli zamurovani j bulo nadbudovano zvid U chastini samogo budinku bula vlashtovana tak zvana mitrayistska shkola tobto primishennya v yakomu neofiti gotuvalisya do posvyachennya v tayemnici kultu Primishennya bulo mozhlivo bagato dekorovano pro sho svidchat zalishki mozayichnoyi pidlogi i stelya prikrashenij stuko Kultovi obryadi prohodili v trikliniyah dovgomu groti z steleyu prikrashenomu zirkami Z bokiv roztashovuvalisya dovgi lavi dlya adeptiv po obidva boki znahodilisya nishi dlya statuj a v centri roztashovanij vivtar iz zobrazhennyam Mitri yakij vbivaye bika ta jogo suputniki Kaut lat Cautes i Kautopat lat Cautopates Druga budivlya bula nabagato bilshoyu za pershu Vona bula skladena z velikih blokiv tufu i mistila v sobi velikij vnutrishnij dvir priblizno vidpovidnij golovnij navi j pravomu bokovomu vivtaryu suchasnoyi baziliki Cya budova she povnistyu ne doslidzhena vivcheni chastini dayut zmogu pripuskati sho ce bula gromadska budivlya shvidshe za vse monetnij dvir abo zernovij rinok Tit Flavij KlimentUzhe naprikinci I stolittya budinok nalezhav jmovirno konsulu Titu Flaviyu Klimentu rodichu dinastiyi Flaviyiv Perekaz stverdzhuye sho vin buv tayemnim hristiyaninom i buv strachenij za viru v caryuvannya Domiciana U privatnomu budinku konsula mogli provoditisya hristiyanski bogosluzhinnya na yakih golovuvav svyatij Kliment rimskij yepiskop tretij nastupnik apostola Petra Prinajmni vzhe do 200 roku tochno vidomo pro titulus Clementis misci hristiyanskih bogosluzhin pov yazanih z im yam Klimenta abo konsula muchenika abo yepiskopa IstoriyaPislya pripinennya gonin v IV stolitti privatna budivlya bula zvernena do cerkvi u formi baziliki velikij vnutrishnij dvir peretvorivsya na golovnij nef jogo ozdoblyuyut anfiladi kimnat yaki stali osnovoyu dvoh bichnih pribudov U pontifikat Siriciya 384 399 cerkva bula osvyachena na chest papi Klimenta chiye im ya ostatochno vitisnilo z pam yati im ya jogo tezki konsula Protyagom usogo IV stolittya cerkva San Klemente spivisnuvala poryad z mitreumom Kult Mitri buv oficijno zaboronenij Feodosiyem Velikim v 395 roci pislya chogo na misci mitreuma bula pobudovana absida baziliki Takim chinom do kincya IV pochatku V stolittya sklalasya rannohristiyanska bazilika u tomu viglyadi v yakomu yiyi mozhna bachiti na serednomu rivni kompleksu San Klemente Ce bula pryamokutna trohnefova bazilika z velikoyu absidoyu i pritvorom Vzhe do cogo momentu tut znahodilasya pravicya Ignatiya bogonoscya cholovika apostolskogo yepiskopa Antiohiyi Sirijskoyi yakij prijnyav muchenicku smert na areni Kolizeyu Mozayika v apsidi j hori suchasnoyi verhnoyi cerkvi nalezhali bazilici nizhnij na sho vkazuyut chislenni rannohristiyanski simvoli ne zrozumili hristiyanam XII stolittya ale dorogi viruyuchim bilsh rannih stolit Na vivtarni peregorodci i stinkah horiv suchasnoyi baziliki zbereglisya monogrami papi Ivana II 533 535 yakij do obrannya na papskij prestol buv kardinalom svyashenikom San Klemente Takim chinom ci elementi buli abo pryamo pereneseni z nizhnoyi baziliki v verhnyu abo dbajlivo rekonstrujovani u XII stolitti U IX stolitti nizhnyu baziliku prikrasili freskami yaki zbereglisya dosi sho ye najcinnishim pam yatnikom hristiyanskogo obrazotvorchogo mistectva cogo chasu U IX stolitti v San Klemente perenesli moshi papi Klimenta znajdeni svyatimi Kirilom i Mefodiyem u Krimu i privezeni rivnoapostolnimi bratami do Rimu V 867 roci papa Adrian II spilno z Kirilom i Mefodiyem perenesli moshi Klimenta v prisvyachenu jogo pam yati baziliku 14 lyutogo 869 roku Kirilo pomer u Rimi i buv za bazhannyam Adriana II i rimskogo narodu pohovanij v San Klemente U 1084 San Klemente bula silno poshkodzhena pid chas pozhezhi sho posliduvav za vzyattyam Rimu normanami pid kerivnictvom Roberta Gviskara Ochevidno sho stupin poshkodzhen bula takoyu sho bulo virisheno ne vidnovlyuvati baziliku a pobuduvati novu na misci staroyi U novu verhnyu baziliku perenesli moshi Klimenta Ignatiya ta Kirila a takozh najcinnishi predmeti ozdoblennya U rezultati nezabarom pro isnuvannya kolishnoyi nizhnoyi baziliki pid osnovoyu novoyi verhnoyi povnistyu zabuli Lishe v 1857 roci prior San Klemente Dzhozef Malluli v rezultati rozkopok znovu vidkriv svitovi rannohristiyansku baziliku Grobnicya KirilaZgidno z dvoma dzherelami Legenda Italica i Vita Constantini rivnoapostolnij Kirilo buv spochatku pohovanij u velikij grobnici pravoruch vid vivtarya Arheologi dominikanci v silu svogo sanu zvikli perebuvati pid chas mesi v presbiteriyi oblichchyam do narodu sprijnyali vkazivku pravoruch vid vivtarya zi svoyeyi tochki zoru tobto v kinci pivdennogo mezhi Viyavlena v pivdennomu kamori porozhnya grobnicya bula bez kolivan identifikovana yak pershe misce pohovannya apostola slov yan Ce misce z chasom peretvorilosya na slov yanskij kutochok Kozhen slov yanskij narod vstanoviv tut memorialnu doshku zi slovami podyaki svoyemu prosvititelyu Tut mozhna bachiti doshki vid ukrayinskogo bolgarskogo makedonskogo serbskogo greckogo horvatskogo narodiv vid Rosiyi vstanovleni vidrazu dvi pam yatni doshki Z chasom pershij visnovok arheologiv piddavsya serjoznomu sumnivu Dzherela yaki vkazuvali misce pohovannya Kirila zgaduyut pro velikij obraz zroblenomu nad jogo grobniceyu U pivdenni kamori ne vdalosya znajti zhodnogo zobrazhennya yake mozhna bulo b identifikuvati yak obraz Kirila Tim chasom v simetrichno roztashovanomu kinci pravoruch vid vivtarya z tochki zoru miryan znajdena freska IX stolittya Zishestya Hrista v peklo yaka dobre zbereglasya v kutku yakoyi ye poyasne zobrazhennya yepiskopa yakij trimaye v livij ruci Yevangeliye a pravoyu blagoslovlyaye narod Tak sho cilkom pripustimo sho Kirilo buv pohovanij pid ciyeyu freskoyu Sama freska yavlyaye soboyu pershe v italijskomu mistectvi zobrazhennya na danu temu Hristos u hlamidi sho rozvivayetsya bukvalno vrivayetsya v peklo spihayuchi nogami Satanu i vivodit zvidti Adama Suchasna BazilikaVidnovlennya baziliki pov yazano z diyalnistyu kardinala Anastasiya kardinala svyashennika San Klemente protyagom chverti stolittya 1099 1125 pri zastupnictvi papi Pashaliya II do svogo obrannya na kafedru v 1099 roci kolishnogo kardinala San Klemente Nizhnya bazilika bula zapovnena budivelnim smittyam i na otrimanomu fundamenti sporudzhena suchasna verhnya bazilika Ninishnya bazilika postupayetsya za rozmirami svoyeyi poperednici livij pivdennij bokovij vivtar oboh cerkov odnakovij za rozmirami prote golovnij nef i pravij bokovij vivtar verhnogo hramu stoyat na pidstavi nizhnogo golovnogo nefa Suchasna bazilika takim chinom uzhe mensha vid rannohristiyanskoyi na shirinu pravogo nizhnogo nefa U verhnij bazilici buli vidtvoreni mozayika absidi i hori a takozh syudi buli pereneseni shanovani relikviyi U pontifikat Klimenta XI 1700 1721 i za jogo doruchennyam arhitektor Karlo Stefano Fontana vikonav suchasnu kasetovanu stelyu Todi zh prostir mizh viknami u verhnij chastini golovnogo nefa bulo zapovneno desyatma freskami sho zobrazhuyut shanovanih u hrami svyatih Klimenta Ignatiya bogonoscya Kirila i Mefodiya U nastupni stolittya do bazilici buli pribudovani kapeli U rezultati vkazanih perebudov i dopovnen bazilika vtratila pervisnu prostotu i strogist ale pridbala chislenni barokovi risi Najcinnishim pridbannyam baziliki stali freski XV stolittya v kapeli svyatoyi Katerini sho pripisuyutsya vchenimi Mazachcho abo Mazolino Suchasna bazilika kilka raziv zminila vlasnikiv U 1403 roci papa Bonifacij IX peredav baziliku chencyam ambroziancyam Zgromadzhennya svyatogo Amvrosiya Mediolanskogo zasnovane u 1379 roci U 1645 roci za protekciyeyu Kamillo Pamfili kardinala nepota Inokentiya X bazilika bula peredana dominikancyam z monastirya pri cerkvi San Sisto Vekkio U 1677 cherez antikatolicki goninnya v Irlandiyi v San Klemente prijshli irlandski dominikanci yaki dosi keruyut bazilikoyu i prileglim monastirem Titulyarna cerkvaBazilika svyatogo Klimenta ye odniyeyu z titulyarnih cerkov Rima Kardinalom svyashennikom z titulom cerkvi svyatogo Klimenta z 25 travnya 1985 roku do 2020 roku buv niderlandskij kardinal Adrianus Jogannes Simonis Z 27 serpnya 2022 roku kardinalom svyashennikom stav Arrigo Milo GalereyaFreska IX stolittya Shid Hrista v peklo Mozayika absidi i triumfalna arka Hrest Derevo zhittya fragment mozayiki absidiPrimitkiarchINFORM 1994 d Track Q265049 dati beniculturali it 2014 d Track Q52897564PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Bazilika svyatogo Klimenta Oficijna storinka 25 lyutogo 2011 u Wayback Machine angl