Бага́та Уще́лина (до 1944 року — Коклуз, крим. Kokluz, рос. Богатое Ущелье) — село в Україні, у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим. Підпорядковане Голубинській сільській раді.
село Багата Ущелина | |
---|---|
Країна | Україна |
Регіон | Автономна Республіка Крим |
Район/міськрада | Бахчисарайський район |
Рада | Голубинська сільська рада |
Код КАТОТТГ | UA01020130030030071 |
Облікова картка | Багата Ущелина |
Основні дані | |
Засноване | 1520 |
Населення | ▼ 104 (2014) |
Площа | 0.23 км² |
Густота населення | 452.1 осіб/км² |
Поштовий індекс | 98474 |
Телефонний код | +380 6554 |
Географічні дані | |
Географічні координати | H G O |
Середня висота над рівнем моря | 319 м |
Водойми | річка Суаткан |
Відстань до обласного центру | 60,6 км |
Відстань до районного центру | 31,7 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 98474, Бахчисарайський район, с. Голубинка, вул. Леніна, 12а |
Карта | |
Багата Ущелина | |
Багата Ущелина | |
Мапа | |
Багата Ущелина у Вікісховищі |
Розташоване на півдні району. Багата Ущелина займає площу 23 гектари на яких в 58 будинках на 2007 рік проживало 130 чоловік. Село популярно серед туристів, любителів гірського Криму, як останнє перед хребтами, звідки починаються багато маршрутів.
Географія
Багата Ущелина розташована на південному сході Бахчисарайського району, у глибині Другого пасма Кримських гір, у долині, утвореній лівим припливом Бельбека, — річкою Суаткан, в 5,5 кілометрах на південь від шосе E105 (Бахчисарай — Ялта). Відстань до Бахчисараю від села близько 32 кілометрів, найближча залізнична станція — Сирень, приблизно за 27 кілометрів.
Сусідні села: Путилівка в 1,5 кілометрах, Новопілля за 3 км і Поляна за 4,5 км (путівцем менше 2 км). Вершини навколо села перевищують 700м (гори Ак-яр, Печера, Два Татари, Караул та ін.), і покриті листяним лісом.
Назва
Історична назва села — Коклуз. Етимологія назви неясна, мабуть воно походить з однієї з мов, поширених в Криму в дотюркську епоху (грецького, готського, аланського, скіфського, таврського).
Історія
Рання історія Багатої Ущелини — Коклуза відома погано, археологічних і інших історичних досліджень на території села не проводилося, відомо тільки, що в середні віки село входило до складу князівства Феодоро і, очевидно, як і уся долина Суаткана будучи вотчиною володаря замку, що розташовувався в XIII—XV століттях на горі Сандик-Кая. Залишки невеликої середньовічної фортеці збереглися на горі до наших днів.
Після падіння князівства Феодоро в 1475 році село було включене до складу Мангупського кадилик Кефинського еялету (провінції) Османської імперії, про що є письмові джерела.
У складі Кримського ханства село пробуло всього 9 років: від надбання ханством незалежності в 1774 році та до приєднання до Російської імперії в 1783 році, хоча економічні, та і інші зв'язки з іншим Кримом були дуже тісними, навіть «служити» місцеві чоловіки йшли у військо Кримського хана (називалися вони Тати, район — Татським Ілем і вважалися найкращими воїнами-піхотинцями в ханстві). Присутність Османів обмежувалася в основному у зборі податків.
У 1778 році, після російсько-турецьких війни 1768—1774 років, за ініціативою російського командування за підтримки останнього митрополита Готфейсько-Кафайського грецькі жителі села (румеї і уруми), були виселені в Приазов'я.
У 1784 році був виданий маніфест про приєднання Криму до Російської імперії, а 8 лютого 1784 року указом Катеринославському і Таврійському генерал-губернатору князеві Г. О. Потьомкіну на території Кримського Ханства була утворена Таврійська область. До того часу було складено Камеральний опис Криму, у якому, правда, назва Коклуз не фігурує, але, враховуючи, що писарі, уперше зіткнувшись з новими назвами на незнайомій мові, внесли в записи безліч помилок (на цю проблему звертав увагу у своїй роботі Генрік Янковський).
На околицях Коклуза у складі Мангупського кадилику бакчисарайського каймакамства записані три села , два села Карло, дві (Енісале) і дві Янджо, стає очевидним, що Коклуз записаний під одним з цих імен. У новій, Таврійської області колишній Мангупський кадилик був з 8 лютого 1784 року включений до складу Сімферопольського повіту. Після Павлівських реформ, з 1792 по 1802 рік, входила в Акмечетський повіт Новоросійської губернії, а після створення 8 (20) жовтня 1802 року Таврійської губернії у Сімферопольського повіту. У 1829 році волості були реорганізовані і Коклуз віднесли в Байдарську, а в 1838 році після освячення нового Ялтинського повіту і подальшою реорганізації, у знову утворену , у складі якої село перебувало до радянської реформи адміністративного поділу в 1921 році.
У 1805 році, згідно з Відомістю про усі селища, у що Сімферопольському повіті полягають. у селі Коклуз переписано 33 будинки в яких проживало 157 чоловік кримських татар. У 1817 році в селі вже 37 будинків, у 1842 — 97.
У «Списку населених місць Таврійської губернії за відомостями 1864 г». у Коклузі записані 92 двори, 401 житель і діюча мечеть, а на карті 1865 року зафіксовані 80 дворів. У складеній за даними X ревізії 1887 року «Пам'ятній книзі Таврійської губернії 1889г» в селі було 128 дворів і 625 жителів (на карті в 1890 року дворів 121 з кримськотатарським населенням).
За Всеросійського перепису 1897 року в селі Коклуз нараховувалося 660 чоловік, з них 652 кримські татари .
Новий час
Після встановлення Радянської влади волості були скасовані (замінені радами)
18 жовтня 1921 року була створена Кримська АРСР, а в 1923 році повіти перетворені в райони. На 1926 рік, за новим адміністративним поділом, Коклуз віднесли до Бахчисарайського району, а саме село було центром Коклузької сільради.
У 1930 році західна частина Ялтинського району була виділена в новий Фотисальський, перейменований в 1933 році в Куйбишевський.
Після звільнення Криму, у Другу світову війну, згідно з Постановою ГКО № 5859 від 11 травня 1944 року 18 травня 1944 року усі кримські татари Коклуза були виселені в Середню Азію, а в порожні будинки заселили переселенців з України.
21 серпня 1945 року, керуючись указом Президії Верховної Ради РРФСР село Коклуз було перейменовано у Багату Ущелину, а Коклузька сільрада — у Богатоущельську.
У 1960-х роках сталося укрупнення сільрад, Богатоущельський був влитий в Голубинський; у грудні 1962 році Указом Президії Верховної Ради України, ліквідований Куйбишевський район, а села передані Бахчисарайському.
У селі відновлена старовина мечеть Коклуз Джума Джамі.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 112 осіб, з яких 56 чоловіків та 56 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 144 особи.
Динаміка чисельності населення
- 1520 — 54 чол.
- 1542 — 60 чол.
- 1805 — 157 чол. (всі кримські татари)
- 1864 — 401 чол.
- 1887 — 625 чол.
- 1897 — 660 чол. (652 кримських татарина)
- 1926 — 639 чол. (626 кримських татар)
- 1939 — 403 чол.
- 1989 — 112 чол.
- 2001 — 166 чол.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
кримськотатарська | 50,00 % |
російська | 43,98 % |
українська | 4,82 % |
інші | 1,20 % |
Адреса органу місцевого самоуправління
98474, Україна, АРК, Бахчисарайський район, село Голубинка вул. Леніна, 12а
Примітки
- Голубинська сільрада[недоступне посилання з червня 2019]
- Henryk Jankowski, A Historical — Etymological Dictionary of Pre — Russian Habitation Names of the Crimea, Brill, Leiden — Boston, 2006
- Т. М. Фадєєва, А. До. Шапошников. Князівство Феодоро і його князі. Сімферополь, 2005 р.
- . Архів оригіналу за 12 грудня 2012. Процитовано 27 липня 2011.
- Yücel Öztürk. Osmanlı Hakimiyetinde Kefe 1475—1600. Kültür ve Turizm Bakanlığı Yayınları; Ankara, 2000.
- Евлія Челебі. Книга подорожей. Видавництво 1999 р.[недоступне посилання з червня 2019]
- . Архів оригіналу за 15 жовтня 2014. Процитовано 27 липня 2011.
- . Архів оригіналу за 11 січня 2020. Процитовано 27 липня 2011.
- Автономна Республіка Крим[недоступне посилання з червня 2019]
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 27 липня 2011.
- Крим в 1784—1917 рр.[недоступне посилання з травня 2019]
- Ялта З 1771 року[недоступне посилання з лютого 2019]
- Прохоров В. В. Діяльність Сімферопольської окружної міліції в початковий період Непу[недоступне посилання з червня 2019]
- . Архів оригіналу за 20 липня 2010. Процитовано 27 липня 2011.
- «Військова топографічна карта півострова Крим . 1817-го року»[недоступне посилання з червня 2019]
- «Топографічна карта півострова Крим, л. VII,.Зйомка полковн. Бетева і подолк. Оберга. 1842 г».[недоступне посилання з травня 2019]
- Захід.gif «Карта Таврійської губ. по рекогносцируванню, 1865 року, лист 12»[недоступне посилання з червня 2019]
- Пам'ятна книга Таврійської губернії 1889г[недоступне посилання з травня 2019]
- Крим 1892. Коклуз-Біюк_Муском'я[недоступне посилання з червня 2019]
- Населені місця Російської імперії в 500 і більше жителів. по перепису населення 1897 р. стор. 216–218. Архів оригіналу за 7 квітня 2013. Процитовано 27 липня 2011.
- Представницьких і виконавчих органів місцевого самоврядування.[недоступне посилання з червня 2019]
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 27 липня 2011.
- Крим в 1917—1991 рр.[недоступне посилання з травня 2019]
- . Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 27 липня 2011.
- . Архів оригіналу за 13 березня 2010. Процитовано 27 липня 2011.
- Указ Президії Верховної Ради Української РСР 30 грудня 1962 р.[недоступне посилання з червня 2019]
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Автономна Республіка Крим (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Автономна Республіка Крим (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Автономна Республіка Крим (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Посилання
- Багата Ущелина на картах [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Багата Ущелина на сайті Верховної Ради України[недоступне посилання з лютого 2019]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Baga ta Ushe lina do 1944 roku Kokluz krim Kokluz ros Bogatoe Ushele selo v Ukrayini u Bahchisarajskomu rajoni Avtonomnoyi Respubliki Krim Pidporyadkovane Golubinskij silskij radi selo Bagata Ushelina Krayina Ukrayina Region Avtonomna Respublika Krim Rajon miskrada Bahchisarajskij rajon Rada Golubinska silska rada Kod KATOTTG UA01020130030030071 Oblikova kartka Bagata Ushelina Osnovni dani Zasnovane 1520 Naselennya 104 2014 Plosha 0 23 km Gustota naselennya 452 1 osib km Poshtovij indeks 98474 Telefonnij kod 380 6554 Geografichni dani Geografichni koordinati 44 33 29 pn sh 33 52 17 sh d H G O Serednya visota nad rivnem morya 319 m Vodojmi richka Suatkan Vidstan do oblasnogo centru 60 6 km Vidstan do rajonnogo centru 31 7 km Misceva vlada Adresa radi 98474 Bahchisarajskij rajon s Golubinka vul Lenina 12a Karta Bagata Ushelina Bagata Ushelina Mapa Bagata Ushelina u Vikishovishi Roztashovane na pivdni rajonu Bagata Ushelina zajmaye ploshu 23 gektari na yakih v 58 budinkah na 2007 rik prozhivalo 130 cholovik Selo populyarno sered turistiv lyubiteliv girskogo Krimu yak ostannye pered hrebtami zvidki pochinayutsya bagato marshrutiv GeografiyaBagata Ushelina roztashovana na pivdennomu shodi Bahchisarajskogo rajonu u glibini Drugogo pasma Krimskih gir u dolini utvorenij livim priplivom Belbeka richkoyu Suatkan v 5 5 kilometrah na pivden vid shose E105 Bahchisaraj Yalta Vidstan do Bahchisarayu vid sela blizko 32 kilometriv najblizhcha zaliznichna stanciya Siren priblizno za 27 kilometriv Susidni sela Putilivka v 1 5 kilometrah Novopillya za 3 km i Polyana za 4 5 km putivcem menshe 2 km Vershini navkolo sela perevishuyut 700m gori Ak yar Pechera Dva Tatari Karaul ta in i pokriti listyanim lisom NazvaIstorichna nazva sela Kokluz Etimologiya nazvi neyasna mabut vono pohodit z odniyeyi z mov poshirenih v Krimu v dotyurksku epohu greckogo gotskogo alanskogo skifskogo tavrskogo IstoriyaMangup i Osmanska imperiya Rannya istoriya Bagatoyi Ushelini Kokluza vidoma pogano arheologichnih i inshih istorichnih doslidzhen na teritoriyi sela ne provodilosya vidomo tilki sho v seredni viki selo vhodilo do skladu knyazivstva Feodoro i ochevidno yak i usya dolina Suatkana buduchi votchinoyu volodarya zamku sho roztashovuvavsya v XIII XV stolittyah na gori Sandik Kaya Zalishki nevelikoyi serednovichnoyi forteci zbereglisya na gori do nashih dniv Pislya padinnya knyazivstva Feodoro v 1475 roci selo bulo vklyuchene do skladu Mangupskogo kadilik Kefinskogo eyaletu provinciyi Osmanskoyi imperiyi pro sho ye pismovi dzherela U skladi Krimskogo hanstva selo probulo vsogo 9 rokiv vid nadbannya hanstvom nezalezhnosti v 1774 roci ta do priyednannya do Rosijskoyi imperiyi v 1783 roci hocha ekonomichni ta i inshi zv yazki z inshim Krimom buli duzhe tisnimi navit sluzhiti miscevi choloviki jshli u vijsko Krimskogo hana nazivalisya voni Tati rajon Tatskim Ilem i vvazhalisya najkrashimi voyinami pihotincyami v hanstvi Prisutnist Osmaniv obmezhuvalasya v osnovnomu u zbori podatkiv U 1778 roci pislya rosijsko tureckih vijni 1768 1774 rokiv za iniciativoyu rosijskogo komanduvannya za pidtrimki ostannogo mitropolita Gotfejsko Kafajskogo grecki zhiteli sela rumeyi i urumi buli viseleni v Priazov ya Rosijska imperiya U 1784 roci buv vidanij manifest pro priyednannya Krimu do Rosijskoyi imperiyi a 8 lyutogo 1784 roku ukazom Katerinoslavskomu i Tavrijskomu general gubernatoru knyazevi G O Potomkinu na teritoriyi Krimskogo Hanstva bula utvorena Tavrijska oblast Do togo chasu bulo skladeno Kameralnij opis Krimu u yakomu pravda nazva Kokluz ne figuruye ale vrahovuyuchi sho pisari upershe zitknuvshis z novimi nazvami na neznajomij movi vnesli v zapisi bezlich pomilok na cyu problemu zvertav uvagu u svoyij roboti Genrik Yankovskij Na okolicyah Kokluza u skladi Mangupskogo kadiliku bakchisarajskogo kajmakamstva zapisani tri sela dva sela Karlo dvi Enisale i dvi Yandzho staye ochevidnim sho Kokluz zapisanij pid odnim z cih imen U novij Tavrijskoyi oblasti kolishnij Mangupskij kadilik buv z 8 lyutogo 1784 roku vklyuchenij do skladu Simferopolskogo povitu Pislya Pavlivskih reform z 1792 po 1802 rik vhodila v Akmechetskij povit Novorosijskoyi guberniyi a pislya stvorennya 8 20 zhovtnya 1802 roku Tavrijskoyi guberniyi u Simferopolskogo povitu U 1829 roci volosti buli reorganizovani i Kokluz vidnesli v Bajdarsku a v 1838 roci pislya osvyachennya novogo Yaltinskogo povitu i podalshoyu reorganizaciyi u znovu utvorenu u skladi yakoyi selo perebuvalo do radyanskoyi reformi administrativnogo podilu v 1921 roci U 1805 roci zgidno z Vidomistyu pro usi selisha u sho Simferopolskomu poviti polyagayut u seli Kokluz perepisano 33 budinki v yakih prozhivalo 157 cholovik krimskih tatar U 1817 roci v seli vzhe 37 budinkiv u 1842 97 U Spisku naselenih misc Tavrijskoyi guberniyi za vidomostyami 1864 g u Kokluzi zapisani 92 dvori 401 zhitel i diyucha mechet a na karti 1865 roku zafiksovani 80 dvoriv U skladenij za danimi X reviziyi 1887 roku Pam yatnij knizi Tavrijskoyi guberniyi 1889g v seli bulo 128 dvoriv i 625 zhiteliv na karti v 1890 roku dvoriv 121 z krimskotatarskim naselennyam Za Vserosijskogo perepisu 1897 roku v seli Kokluz narahovuvalosya 660 cholovik z nih 652 krimski tatari Novij chas Pislya vstanovlennya Radyanskoyi vladi volosti buli skasovani zamineni radami 18 zhovtnya 1921 roku bula stvorena Krimska ARSR a v 1923 roci poviti peretvoreni v rajoni Na 1926 rik za novim administrativnim podilom Kokluz vidnesli do Bahchisarajskogo rajonu a same selo bulo centrom Kokluzkoyi silradi U 1930 roci zahidna chastina Yaltinskogo rajonu bula vidilena v novij Fotisalskij perejmenovanij v 1933 roci v Kujbishevskij Pislya zvilnennya Krimu u Drugu svitovu vijnu zgidno z Postanovoyu GKO 5859 vid 11 travnya 1944 roku 18 travnya 1944 roku usi krimski tatari Kokluza buli viseleni v Serednyu Aziyu a v porozhni budinki zaselili pereselenciv z Ukrayini 21 serpnya 1945 roku keruyuchis ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi RRFSR selo Kokluz bulo perejmenovano u Bagatu Ushelinu a Kokluzka silrada u Bogatoushelsku Ukrayina U 1960 h rokah stalosya ukrupnennya silrad Bogatoushelskij buv vlitij v Golubinskij u grudni 1962 roci Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayini likvidovanij Kujbishevskij rajon a sela peredani Bahchisarajskomu U seli vidnovlena starovina mechet Kokluz Dzhuma Dzhami NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 112 osib z yakih 56 cholovikiv ta 56 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkali 144 osobi Dinamika chiselnosti naselennya 1520 54 chol 1542 60 chol 1805 157 chol vsi krimski tatari 1864 401 chol 1887 625 chol 1897 660 chol 652 krimskih tatarina 1926 639 chol 626 krimskih tatar 1939 403 chol 1989 112 chol 2001 166 chol Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok krimskotatarska 50 00 rosijska 43 98 ukrayinska 4 82 inshi 1 20 Adresa organu miscevogo samoupravlinnya98474 Ukrayina ARK Bahchisarajskij rajon selo Golubinka vul Lenina 12aPrimitkiGolubinska silrada nedostupne posilannya z chervnya 2019 Henryk Jankowski A Historical Etymological Dictionary of Pre Russian Habitation Names of the Crimea Brill Leiden Boston 2006 T M Fadyeyeva A Do Shaposhnikov Knyazivstvo Feodoro i jogo knyazi Simferopol 2005 r ISBN 966 648 061 1 Arhiv originalu za 12 grudnya 2012 Procitovano 27 lipnya 2011 Yucel Ozturk Osmanli Hakimiyetinde Kefe 1475 1600 Kultur ve Turizm Bakanligi Yayinlari Ankara 2000 Evliya Chelebi Kniga podorozhej Vidavnictvo 1999 r nedostupne posilannya z chervnya 2019 Arhiv originalu za 15 zhovtnya 2014 Procitovano 27 lipnya 2011 Arhiv originalu za 11 sichnya 2020 Procitovano 27 lipnya 2011 Avtonomna Respublika Krim nedostupne posilannya z chervnya 2019 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 27 lipnya 2011 Krim v 1784 1917 rr nedostupne posilannya z travnya 2019 Yalta Z 1771 roku nedostupne posilannya z lyutogo 2019 Prohorov V V Diyalnist Simferopolskoyi okruzhnoyi miliciyi v pochatkovij period Nepu nedostupne posilannya z chervnya 2019 Arhiv originalu za 20 lipnya 2010 Procitovano 27 lipnya 2011 Vijskova topografichna karta pivostrova Krim 1817 go roku nedostupne posilannya z chervnya 2019 Topografichna karta pivostrova Krim l VII Zjomka polkovn Beteva i podolk Oberga 1842 g nedostupne posilannya z travnya 2019 Zahid gif Karta Tavrijskoyi gub po rekognosciruvannyu 1865 roku list 12 nedostupne posilannya z chervnya 2019 Pam yatna kniga Tavrijskoyi guberniyi 1889g nedostupne posilannya z travnya 2019 Krim 1892 Kokluz Biyuk Muskom ya nedostupne posilannya z chervnya 2019 Naseleni miscya Rosijskoyi imperiyi v 500 i bilshe zhiteliv po perepisu naselennya 1897 r stor 216 218 Arhiv originalu za 7 kvitnya 2013 Procitovano 27 lipnya 2011 Predstavnickih i vikonavchih organiv miscevogo samovryaduvannya nedostupne posilannya z chervnya 2019 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 27 lipnya 2011 Krim v 1917 1991 rr nedostupne posilannya z travnya 2019 Arhiv originalu za 22 lyutogo 2014 Procitovano 27 lipnya 2011 Arhiv originalu za 13 bereznya 2010 Procitovano 27 lipnya 2011 Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR 30 grudnya 1962 r nedostupne posilannya z chervnya 2019 Kilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Avtonomna Respublika Krim osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Avtonomna Respublika Krim osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Avtonomna Respublika Krim u do zagalnoyi chiselnosti naselennya Region Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini PosilannyaBagata Ushelina na kartah 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Bagata Ushelina na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini nedostupne posilannya z lyutogo 2019