Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Баб Зувейла араб Bab Zuweila одні з трьох воріт що залишилися в стінах Старого міста Каїру столиці Єгипту Вони відомі та

Баб Зувейла

Баб Зувейла

Баб Зувейла (араб. Bab Zuweila‎) — одні з трьох воріт, що залишилися в стінах Старого міста Каїру, столиці Єгипту. Вони відомі також як Бавабат аль-Мітвалі в османський період, а іноді пишуться Баб Зувайла. Вважаються однією з визначних пам'яток міста і є останньою південною брамою від стін фатимідської архітектури в Каїрі 11-12 ст.

Баб Зувейла
image
30°02′34″ пн. ш. 31°15′28″ сх. д. / 30.04280000002777840° пн. ш. 31.25780000002777825° сх. д. / 30.04280000002777840; 31.25780000002777825Координати: 30°02′34″ пн. ш. 31°15′28″ сх. д. / 30.04280000002777840° пн. ш. 31.25780000002777825° сх. д. / 30.04280000002777840; 31.25780000002777825
Країнаimage Єгипет
РозташуванняКаїр
Типворота і міська брама
АдресаАль-Муїз (вулиця)[1]
image
image
Баб Зувейла
Баб Зувейла (Єгипет)
image Медіафайли у Вікісховищі
Див. також: Баб
image
Баб Зувейла

Його назва походить від Bab, що означає «ворота», і Zuwayla, назва етнічної групи з міста Зувейла в Феццані, з яких набиралися рекрути в армію Фатимідів.

Архітектура

Каїр засновано в 969 як королівське місто династії Фатімідів. У 1092 році за візира збудована друга стіна навколо Каїра. Баб Зувейла була південною брамою цієї стіни. Вона має вежі-близнюки (мінарети), до яких можна дістатися через крутий підйом. У більш ранні часи їх використовували для спостереження за військами противника в навколишній сільській місцевості. Наразі з них відкривається один з найкращих видів на Старий Каїр.

Брамою з північної сторони міста була Баб аль-Футух, яка досі стоїть з північної сторони .

Використання

Структура також має відому платформу, на якій іноді відбувалися страти, і саме з цього місця султан спостерігав за початком хаджу, щорічного паломництва до Мекки.

Відрізані голови злочинців виставлялися на стіні брами. 24 вересня 1604 року тут виставили голову убитого новопризначеного султаном губернатора Ібрагім-паші. 1811 року тут на палях були встановлені відрізані голови мамлюків після Цитадельської різанини.

Епоха Мамлюків

У 1260 монгольський вождь Хулагу намагався напасти на Єгипет, після того, як він успішно вимусив здатися Дамаск. Хулагу відправив шість гінців до Кутуза в Каїр, вимагаючи його здачі.

Кутуз відповів убивством шістьох посланців і виставивши їх голови на Баба Зувейлі. Потім він об'єднався з товаришем мамлюком, Байбарсом, щоб захистити іслам від монгольської загрози. Їх об'єднані сили, можливо, 20 000 осіб, рушили на північ, щоб протистояти монгольській армії, яку очолював Кітбука. Зіткнення армій мамлюків і монголів стало відоме як битва при Айн-Джалуті і завершилася перемогою мамлюків. Битва була ключовою для регіону, оскільки тут вперше монголи зазнали поразки. Вона стала поворотним моментом у розширенні їхньої імперії та ефективно встановила їх західний кордон, підтвердивши при цьому мамлюків як домінуючу силу на Близькому Сході та початок кінця присутності монголів у цьому районі.

Мечеть аль-Муаяд

На захід від Баба Зувейла було підземелля, де колись тримали ув'язненого Шейха аль-Махмуді. Будучи ще в'язнем, він пообіцяв, що коли-небудь його звільнять і він знищить підземелля, а на його місці збудує мечеть. Зрештою, він був звільнений і став султаном усього Єгипту, під іменем Аль-Муаяд. Вірний своєму слову, він зруйнував старе підземелля і побудував нову мечеть на місці в 1415 році - мечеть султана аль-Муаяда.

"Читання стін"

Ворота Баб Зувайла вижили з 1092 до сьогодення. Нашарування, додані протягом різних періодів, зазвичай відрізняються. "Читати стіну" - це візуально виявити ці відмінності. Різкі зміни стіни, такі як несподіване використання різних матеріалів, різних розмірів або типів каменю, різних розчинів або різних текстур, є візуальними елементами серед багатьох, які складають мову "читання стін".

Розкопки

Розкопки, здійснені під час консерваційних робіт, додали розуміння воріт та його околиць. Далі наведено список зроблених відкриттів:

  • Підлога та рампа первісно була викладена повторно використаними фараонськими блоками з 1092 року
  • тротуар вулиці додав Аль-Каміль (1218–1238), кінь якого підслизнувся на первісній рампі
  • залишки магазинів останніх двох століть та поїлка для тварин, що датується між 1092 та 1415 роками.

Галерея

Дивись також

  • Ворота Каїру
  • Баб аль-Наср (Каїр)

Примітки

  1. Meyer-Wieser T. Architectural Guide Cairo — DOM publishers, 2023. — P. 64. — 527 p. —
    d:Track:Q124846048d:Track:Q54226729d:Track:Q125658979
  2. Eyewitness Travel: Egypt. Dorlin Kindersley Limited, London. 2007. с. 103. ISBN .
  3. Michael A. Cook; Asad Ahmed; Behnam Sadeghi; Michael Bonner (21 March 2011). The Islamic Scholarly Tradition: Studies in History, Law, and Thought in Honor of Professor Michael Allan Cook. BRILL. с. 154. ISBN .
  4. Timeframe AD 1200-1300: The Mongol Conquests. Time-Life Books. 1989. с. 65. ISBN .

Джерела

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Bab Zuvejla arab Bab Zuweila odni z troh vorit sho zalishilisya v stinah Starogo mista Kayiru stolici Yegiptu Voni vidomi takozh yak Bavabat al Mitvali v osmanskij period a inodi pishutsya Bab Zuvajla Vvazhayutsya odniyeyu z viznachnih pam yatok mista i ye ostannoyu pivdennoyu bramoyu vid stin fatimidskoyi arhitekturi v Kayiri 11 12 st Bab Zuvejla30 02 34 pn sh 31 15 28 sh d 30 04280000002777840 pn sh 31 25780000002777825 sh d 30 04280000002777840 31 25780000002777825 Koordinati 30 02 34 pn sh 31 15 28 sh d 30 04280000002777840 pn sh 31 25780000002777825 sh d 30 04280000002777840 31 25780000002777825Krayina YegipetRoztashuvannyaKayirTipvorota i miska bramaAdresaAl Muyiz vulicya 1 Bab ZuvejlaBab Zuvejla Yegipet Mediafajli u Vikishovishi Div takozh Bab Bab Zuvejla Jogo nazva pohodit vid Bab sho oznachaye vorota i Zuwayla nazva etnichnoyi grupi z mista Zuvejla v Feccani z yakih nabiralisya rekruti v armiyu Fatimidiv ArhitekturaKayir zasnovano v 969 yak korolivske misto dinastiyi Fatimidiv U 1092 roci za vizira zbudovana druga stina navkolo Kayira Bab Zuvejla bula pivdennoyu bramoyu ciyeyi stini Vona maye vezhi bliznyuki minareti do yakih mozhna distatisya cherez krutij pidjom U bilsh ranni chasi yih vikoristovuvali dlya sposterezhennya za vijskami protivnika v navkolishnij silskij miscevosti Narazi z nih vidkrivayetsya odin z najkrashih vidiv na Starij Kayir Bramoyu z pivnichnoyi storoni mista bula Bab al Futuh yaka dosi stoyit z pivnichnoyi storoni VikoristannyaStruktura takozh maye vidomu platformu na yakij inodi vidbuvalisya strati i same z cogo miscya sultan sposterigav za pochatkom hadzhu shorichnogo palomnictva do Mekki Vidrizani golovi zlochinciv vistavlyalisya na stini brami 24 veresnya 1604 roku tut vistavili golovu ubitogo novopriznachenogo sultanom gubernatora Ibragim pashi 1811 roku tut na palyah buli vstanovleni vidrizani golovi mamlyukiv pislya Citadelskoyi rizanini Epoha MamlyukivU 1260 mongolskij vozhd Hulagu namagavsya napasti na Yegipet pislya togo yak vin uspishno vimusiv zdatisya Damask Hulagu vidpraviv shist ginciv do Kutuza v Kayir vimagayuchi jogo zdachi Kutuz vidpoviv ubivstvom shistoh poslanciv i vistavivshi yih golovi na Baba Zuvejli Potim vin ob yednavsya z tovarishem mamlyukom Bajbarsom shob zahistiti islam vid mongolskoyi zagrozi Yih ob yednani sili mozhlivo 20 000 osib rushili na pivnich shob protistoyati mongolskij armiyi yaku ocholyuvav Kitbuka Zitknennya armij mamlyukiv i mongoliv stalo vidome yak bitva pri Ajn Dzhaluti i zavershilasya peremogoyu mamlyukiv Bitva bula klyuchovoyu dlya regionu oskilki tut vpershe mongoli zaznali porazki Vona stala povorotnim momentom u rozshirenni yihnoyi imperiyi ta efektivno vstanovila yih zahidnij kordon pidtverdivshi pri comu mamlyukiv yak dominuyuchu silu na Blizkomu Shodi ta pochatok kincya prisutnosti mongoliv u comu rajoni Mechet al MuayadNa zahid vid Baba Zuvejla bulo pidzemellya de kolis trimali uv yaznenogo Shejha al Mahmudi Buduchi she v yaznem vin poobicyav sho koli nebud jogo zvilnyat i vin znishit pidzemellya a na jogo misci zbuduye mechet Zreshtoyu vin buv zvilnenij i stav sultanom usogo Yegiptu pid imenem Al Muayad Virnij svoyemu slovu vin zrujnuvav stare pidzemellya i pobuduvav novu mechet na misci v 1415 roci mechet sultana al Muayada Chitannya stin Vorota Bab Zuvajla vizhili z 1092 do sogodennya Nasharuvannya dodani protyagom riznih periodiv zazvichaj vidriznyayutsya Chitati stinu ce vizualno viyaviti ci vidminnosti Rizki zmini stini taki yak nespodivane vikoristannya riznih materialiv riznih rozmiriv abo tipiv kamenyu riznih rozchiniv abo riznih tekstur ye vizualnimi elementami sered bagatoh yaki skladayut movu chitannya stin RozkopkiRozkopki zdijsneni pid chas konservacijnih robit dodali rozuminnya vorit ta jogo okolic Dali navedeno spisok zroblenih vidkrittiv Pidloga ta rampa pervisno bula vikladena povtorno vikoristanimi faraonskimi blokami z 1092 roku trotuar vulici dodav Al Kamil 1218 1238 kin yakogo pidsliznuvsya na pervisnij rampi zalishki magaziniv ostannih dvoh stolit ta poyilka dlya tvarin sho datuyetsya mizh 1092 ta 1415 rokami GalereyaVorota Vezhi Mechet Sultana al Muayada Navkolishni budivli Minaret MinaretiDivis takozhVorota Kayiru Bab al Nasr Kayir PrimitkiMeyer Wieser T Architectural Guide Cairo DOM publishers 2023 P 64 527 p ISBN 978 3 86922 813 6 d Track Q124846048d Track Q54226729d Track Q125658979 Eyewitness Travel Egypt Dorlin Kindersley Limited London 2007 s 103 ISBN 978 0 7566 2875 8 Michael A Cook Asad Ahmed Behnam Sadeghi Michael Bonner 21 March 2011 The Islamic Scholarly Tradition Studies in History Law and Thought in Honor of Professor Michael Allan Cook BRILL s 154 ISBN 978 90 04 19435 9 Timeframe AD 1200 1300 The Mongol Conquests Time Life Books 1989 s 65 ISBN 978 0 8094 6437 1 Dzherela

Дата публікації:
Топ