Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ахме́д Баба́ аль-Тімбукті́ (араб. أحمد بابا التمبكتي, повне ім’я Абу аль-Аббас Ахмад ібн Ахмад ібн Ахмад ібн Умар ібн Мухаммад Акіт аль-Такрурі Аль-Массуфі ат-Тімбукті (556 – 1627 рр. н. е., 963 – 1036 рр. Х.) — берберський (плем'я санхаджа) письменник, учений і політичний діяч, визначна фігура свого часу в Західному Судані; плідний автор (його перу належить понад 40 книг); яскравий представник літературної спадщини історичної Сонгайської держави, та Марокко, а також сучасного Малі.
| Ахмед Баба | |
|---|---|
| Народився | 26 жовтня 1556[1][2] d, d, Малі |
| Помер | 22 квітня 1627[1][2] (70 років) Тімбукту, Тімбукту, Малі |
| Країна | Сонгай |
| Діяльність | Каді |
| Знання мов | арабська[1] |
| Конфесія | іслам |
| |
З життєпису
Ахмед Баба народився 26 жовтня 1556 року в Арауані в родині Акіт берберів-санхаджа.
Переїхав до Тімбукту в ранньому дитинстві, де навчався у свого батька, Ахмада ібн аль-Хаджа Ахмада ібн 'Умара ібн Мухаммада Акіта та вченого Мохаммеда Багайого.
Відомостей (інших записів) про його діяльність до 1594 року немає, коли він був депортований до Марокко через звинувачення в заколоті, після марокканського вторгнення в Сонгайську державу, де він залишався у Фесі до смерті Ахмада аль-Мансура. Його наступник Зідан Ан-Насер дозволив усім вигнанцям повернутися до своєї країни.
Відтак, Ахмед Баба повернувся до Тімбукту 22 квітня 1608 року.
Ідеї та спадщина
Багато праць, які уславили Ахмеда Бабу, він написав під час свого перебування в Марокко, включно з біографією Мухаммада Абд аль-Каріма аль-Магілі, вченого та юриста, відповідального за більшість традиційних релігійних законів вказаного регіону. Біографічні нотатки були перекладені М. А. Шербоно (M.A. Cherbonneau) в 1855 році і сталм одним з основних текстів для вивчення правової історії Західного Судану.
Ахмед Баба доклав зусиль, щоб покінчити з расовим рабством і критикував укорінену у тогочасному ісламі тотожність чорних африканців і рабів, зокрема критикуючи деяких мусульман, які прийняли розповідь про прокляття Хама, знайдену в книзі Буття.
Однак Ахмед Баба не був прихильником припинення работоргівлі в цілому. Натомість, написавши «Мірадж аль-Сууд іла найл хукм муджаллаб аль-Суд», він прагнув лише реформувати транссахарську работоргівлю з метою перешкодити мусульманам поневолювати інших мусульман. За словами Вільяма Філіпса (William Phillips), аль-Тімбукті, по суті, виступав за релігійне рабство замість расового рабства, при цьому мусульмани будь-якої етнічної приналежності були б захищені від рабства.
Стосовно поневолення африканців у 1615 році Ахмед Баба обговорював законні причини того, як і чому можна стати рабом. Рушійною силою, головним чином релігійною та етнічною, було те, що якщо хтось походив із країни з мусульманським урядом або ототожнював себе з певними мусульманськими етнічними групами, то він не міг бути рабом. Він стверджував, що якщо людина була невіруючою чи кафіром, то це є єдиним чинником для її поневолення, поряд з тим, що це «воля Бога».
У творі «Ахмед Баба та етика рабства» він стверджує, що його переконання підживлювали думку про те, що ті, хто ідентифікував себе як мусульмани, більше не повинні бути поневоленими, але кожен, хто був чужинцем (або невіруючим), буде тоді поневолений мусульманами. Це були не просто переконання, це були правила, дані Богом Всевишнім, який знає найкраще. Навіть у випадку, якщо люди країни були віруючими, але їхня віра була поверхневою, тоді цих людей все одно можна було поневолити без жодних питань. За словами Ахмеда Баби, було відомо, що люди Кумбе [імперії Гана] були поверхневими у своїх переконаннях. Далі він використовує аналогію, що коли одна країна завойована і в ній є невіруючі, тоді ці люди можуть бути поневолені як частина його позиції щодо будь-якої іншої сторонньої релігії, окрім ісламу. З точки зору Ахмеда Баби, якщо хтось навернувся в іслам і колись був «невіруючим» перед тим, як потрапити в рабство, то ця особа все ще матиме титул раба. Невіруючим класифікували будь-кого, хто був християнином, євреєм тощо, однак Ахмед Баба стверджує, що немає відмінностей між невіруючими незалежно від їхніх різних релігійних переконань християнства, персів, євреїв тощо.
Твори Ахмада Баби, що збереглися, залишаються найкращими джерелами для вивчення аль-Магілі та покоління, яке прийшло йому на зміну. Ахмад Баба вважався муджадідом (відроджувачем релігії) століття.
На його честь названа єдина публічна бібліотека в Тімбукту, де зберігається понад 18 000 рукописів, — Інститут Ахмеда Баби.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- AlKindi
- Cleaveland, Timothy (1 січня 2015). Ahmad Baba al-Timbukti and his Islamic critique of racial slavery in the Maghrib. The Journal of North African Studies. 20 (1): 42—64. doi:10.1080/13629387.2014.983825. ISSN 1362-9387.
- Timbuktu Hopes Ancient Texts Spark a Revival. The New York Times. 7 серпня 2007. Процитовано 21 липня 2007.
The government created an institute named after Ahmed Baba, Timbuktu’s greatest scholar, to collect, preserve and interpret the manuscripts. ...
-
{{}}: Порожнє посилання на джерело () - Lévi-Provençal, 1922, с. 251.
- Fisher, Allan George Barnard; Fisher, Humphrey J. (1970). Slavery and Muslim Society in Africa: The Institution in Saharan and Sudanic Africa, and the Trans-Saharan Trade (англ.). C. Hurst. с. 30. ISBN .
- Cleaveland, Timothy (2015). Ahmad Baba al-Timbukti and his Islamic critique of racial slavery in the Maghrib. The Journal of North African Studies. 20 (1): 42—64. doi:10.1080/13629387.2014.983825. ISSN 1362-9387.
- Hunwick, 1964
- Lévi-Provençal, 1922, с. 251—253.
- Cherbonneau, M.A. (1855), Histoire de la littérature arabe au Soudan, Journal Asiatique (фр.), 4: 391—407.
- Batrān, 'Abd-Al-'Azīz 'Abd-Allah (1973), A contribution to the biography of Shaikh Muḥammad Ibn 'Abd-Al-Karīm Ibn Muḥammad ('Umar-A 'Mar) Al-Maghīlī, Al-Tilimsānī, Journal of African History, 14 (3): 381—394, doi:10.1017/s0021853700012780, JSTOR 180537.
- Cleveland, Timothy (January 2015). Ahmad Baba al-Timbukti and his Islamic critique of racial slavery in the Maghrib. The Journal of North African Studies. 20 (1): 42—64. doi:10.1080/13629387.2014.983825. Процитовано 16 червня 2020.
- Bivar, A. D. H.; Hiskett, M. (1962), The Arabic Literature of Nigeria to 1804: A Provisional Account, Bulletin of the School of Oriental and African Studies, 25 (1/3): 104—148, doi:10.1017/s0041977x00056287, JSTOR 610779.
- Curtis Abraham, "Stars of the Sahara," New Scientist, 18 August 2007: 38
- Islamist rebels torch Timbuktu manuscript library: mayor. Reuters. 28 січня 2013. Процитовано 28 січня 2013.
Джерела та посилання
- Hunwick, J.O. (1964), A New Source for the Biography of Ahmad Baba al-Tinbukti (1556-1627), Bulletin of the School of Oriental and African Studies, 27 (3): 568—593, doi:10.1017/s0041977x00118385, JSTOR 611391 (англ.)
- Lévi-Provençal, Evariste (1922). Les historiens des Chorfa; essai sur la littérature historique et biographique au Maroc du XVIe au XXe siècle. Paris E. Larose. (фр.)
- Hunqick J. and Harrak F. (2000). "Mi'raj al-su'ud: Ahmad Baba's Replies on Slavery". pp 30-33. (англ.)
- Meirs S. and Kopytoff I. (1993). "Slavery in Africa". pp 264 –276. (англ.)
- Phillips W.D. (2013). "The Middle Ages Series: Slavery in Medieval and Early Modern Iberia". pp 1–27. (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ahme d Baba al Timbukti arab أحمد بابا التمبكتي povne im ya Abu al Abbas Ahmad ibn Ahmad ibn Ahmad ibn Umar ibn Muhammad Akit al Takruri Al Massufi at Timbukti 556 1627 rr n e 963 1036 rr H berberskij plem ya sanhadzha pismennik uchenij i politichnij diyach viznachna figura svogo chasu v Zahidnomu Sudani 3 plidnij avtor jogo peru nalezhit ponad 40 knig 4 yaskravij predstavnik literaturnoyi spadshini istorichnoyi Songajskoyi derzhavi ta Marokko a takozh suchasnogo Mali Ahmed BabaNarodivsya26 zhovtnya 1556 1556 10 26 1 2 Aravand Taoudenit Regiond MaliPomer22 kvitnya 1627 1627 04 22 1 2 70 rokiv Timbuktu Timbuktu MaliKrayinaSongajDiyalnistKadiZnannya movarabska 1 Konfesiyaislam Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Z zhittyepisu 2 Ideyi ta spadshina 3 Primitki 4 Dzherela ta posilannyaZ zhittyepisured Ahmed Baba narodivsya 26 zhovtnya 1556 roku v Arauani v rodini Akit berberiv sanhadzha 5 6 7 8 Pereyihav do Timbuktu v rannomu ditinstvi de navchavsya u svogo batka Ahmada ibn al Hadzha Ahmada ibn Umara ibn Muhammada Akita 9 ta vchenogo Mohammeda Bagajogo Vidomostej inshih zapisiv pro jogo diyalnist do 1594 roku nemaye koli vin buv deportovanij do Marokko cherez zvinuvachennya v zakoloti pislya marokkanskogo vtorgnennya v Songajsku derzhavu de vin zalishavsya u Fesi do smerti Ahmada al Mansura Jogo nastupnik Zidan An Naser dozvoliv usim vignancyam povernutisya do svoyeyi krayini 10 Vidtak Ahmed Baba povernuvsya do Timbuktu 22 kvitnya 1608 roku 9 Ideyi ta spadshinared Bagato prac yaki uslavili Ahmeda Babu vin napisav pid chas svogo perebuvannya v Marokko vklyuchno z biografiyeyu Muhammada Abd al Karima al Magili vchenogo ta yurista vidpovidalnogo za bilshist tradicijnih religijnih zakoniv vkazanogo regionu Biografichni notatki buli perekladeni M A Sherbono M A Cherbonneau v 1855 roci 11 i stalm odnim z osnovnih tekstiv dlya vivchennya pravovoyi istoriyi Zahidnogo Sudanu 12 Ahmed Baba doklav zusil shob pokinchiti z rasovim rabstvom i kritikuvav ukorinenu u togochasnomu islami totozhnist chornih afrikanciv i rabiv zokrema kritikuyuchi deyakih musulman yaki prijnyali rozpovid pro proklyattya Hama znajdenu v knizi Buttya 13 Odnak Ahmed Baba ne buv prihilnikom pripinennya rabotorgivli v cilomu Natomist napisavshi Miradzh al Suud ila najl hukm mudzhallab al Sud vin pragnuv lishe reformuvati transsaharsku rabotorgivlyu z metoyu pereshkoditi musulmanam ponevolyuvati inshih musulman Za slovami Vilyama Filipsa William Phillips al Timbukti po suti vistupav za religijne rabstvo zamist rasovogo rabstva pri comu musulmani bud yakoyi etnichnoyi prinalezhnosti buli b zahisheni vid rabstva nbsp Ahmed Baba vidpovidaye na zapitannya marokkancya pro rabstvo rukopis u Memorialnij biblioteci Mammi Hajdari Stosovno ponevolennya afrikanciv u 1615 roci Ahmed Baba obgovoryuvav zakonni prichini togo yak i chomu mozhna stati rabom Rushijnoyu siloyu golovnim chinom religijnoyu ta etnichnoyu bulo te sho yaksho htos pohodiv iz krayini z musulmanskim uryadom abo ototozhnyuvav sebe z pevnimi musulmanskimi etnichnimi grupami to vin ne mig buti rabom Vin stverdzhuvav sho yaksho lyudina bula neviruyuchoyu chi kafirom to ce ye yedinim chinnikom dlya yiyi ponevolennya poryad z tim sho ce volya Boga U tvori Ahmed Baba ta etika rabstva vin stverdzhuye sho jogo perekonannya pidzhivlyuvali dumku pro te sho ti hto identifikuvav sebe yak musulmani bilshe ne povinni buti ponevolenimi ale kozhen hto buv chuzhincem abo neviruyuchim bude todi ponevolenij musulmanami Ce buli ne prosto perekonannya ce buli pravila dani Bogom Vsevishnim yakij znaye najkrashe Navit u vipadku yaksho lyudi krayini buli viruyuchimi ale yihnya vira bula poverhnevoyu todi cih lyudej vse odno mozhna bulo ponevoliti bez zhodnih pitan Za slovami Ahmeda Babi bulo vidomo sho lyudi Kumbe imperiyi Gana buli poverhnevimi u svoyih perekonannyah Dali vin vikoristovuye analogiyu sho koli odna krayina zavojovana i v nij ye neviruyuchi todi ci lyudi mozhut buti ponevoleni yak chastina jogo poziciyi shodo bud yakoyi inshoyi storonnoyi religiyi okrim islamu Z tochki zoru Ahmeda Babi yaksho htos navernuvsya v islam i kolis buv neviruyuchim pered tim yak potrapiti v rabstvo to cya osoba vse she matime titul raba Neviruyuchim klasifikuvali bud kogo hto buv hristiyaninom yevreyem tosho odnak Ahmed Baba stverdzhuye sho nemaye vidminnostej mizh neviruyuchimi nezalezhno vid yihnih riznih religijnih perekonan hristiyanstva persiv yevreyiv tosho Tvori Ahmada Babi sho zbereglisya zalishayutsya najkrashimi dzherelami dlya vivchennya al Magili ta pokolinnya yake prijshlo jomu na zminu 14 Ahmad Baba vvazhavsya mudzhadidom vidrodzhuvachem religiyi stolittya Na jogo chest nazvana yedina publichna biblioteka v Timbuktu de zberigayetsya ponad 18 000 rukopisiv Institut Ahmeda Babi 15 16 Primitkired a b v g Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 a b v AlKindi d Track Q101207543d Track Q104244355 Cleaveland Timothy 1 sichnya 2015 Ahmad Baba al Timbukti and his Islamic critique of racial slavery in the Maghrib The Journal of North African Studies 20 1 42 64 doi 10 1080 13629387 2014 983825 ISSN 1362 9387 Timbuktu Hopes Ancient Texts Spark a Revival The New York Times 7 serpnya 2007 Procitovano 21 lipnya 2007 The government created an institute named after Ahmed Baba Timbuktu s greatest scholar to collect preserve and interpret the manuscripts a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite encyclopedia title Shablon Cite encyclopedia cite encyclopedia a Porozhnye posilannya na dzherelo dovidka Levi Provencal 1922 s 251 Fisher Allan George Barnard Fisher Humphrey J 1970 Slavery and Muslim Society in Africa The Institution in Saharan and Sudanic Africa and the Trans Saharan Trade angl C Hurst s 30 ISBN 9780900966248 Cleaveland Timothy 2015 Ahmad Baba al Timbukti and his Islamic critique of racial slavery in the Maghrib The Journal of North African Studies 20 1 42 64 doi 10 1080 13629387 2014 983825 ISSN 1362 9387 a b Hunwick 1964 Levi Provencal 1922 s 251 253 Cherbonneau M A 1855 Histoire de la litterature arabe au Soudan Journal Asiatique fr 4 391 407 Batran Abd Al Aziz Abd Allah 1973 A contribution to the biography of Shaikh Muḥammad Ibn Abd Al Karim Ibn Muḥammad Umar A Mar Al Maghili Al Tilimsani Journal of African History 14 3 381 394 doi 10 1017 s0021853700012780 JSTOR 180537 Cleveland Timothy January 2015 Ahmad Baba al Timbukti and his Islamic critique of racial slavery in the Maghrib The Journal of North African Studies 20 1 42 64 doi 10 1080 13629387 2014 983825 Procitovano 16 chervnya 2020 Bivar A D H Hiskett M 1962 The Arabic Literature of Nigeria to 1804 A Provisional Account Bulletin of the School of Oriental and African Studies 25 1 3 104 148 doi 10 1017 s0041977x00056287 JSTOR 610779 Curtis Abraham Stars of the Sahara New Scientist 18 August 2007 38 Islamist rebels torch Timbuktu manuscript library mayor Reuters 28 sichnya 2013 Procitovano 28 sichnya 2013 Dzherela ta posilannyared Hunwick J O 1964 A New Source for the Biography of Ahmad Baba al Tinbukti 1556 1627 Bulletin of the School of Oriental and African Studies 27 3 568 593 doi 10 1017 s0041977x00118385 JSTOR 611391 angl Levi Provencal Evariste 1922 Les historiens des Chorfa essai sur la litterature historique et biographique au Maroc du XVIe au XXe siecle Paris E Larose fr Hunqick J and Harrak F 2000 Mi raj al su ud Ahmad Baba s Replies on Slavery pp 30 33 angl Meirs S and Kopytoff I 1993 Slavery in Africa pp 264 276 angl Phillips W D 2013 The Middle Ages Series Slavery in Medieval and Early Modern Iberia pp 1 27 angl Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ahmed Baba amp oldid 38545246