Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ахмед Іззет Фургач Ахмед Іззет паша тур Ahmed izzet Furgaç 1864 1937 один з останніх великих візирів Османської імперії

Ахмед Іззет Фургач

Ахмед Іззет Фургач

Ахмед Іззет Фургач, Ахмед Іззет-паша (тур. Ahmed İzzet Furgaç, 1864–1937) — один з останніх великих візирів Османської імперії.

Ахмед Іззет Фургач
image
Народився1864[1][2][…]
d
Помер31 березня 1937(1937-03-31)
Стамбул, Туреччина[1]
ПохованняДержавний цвинтар Туреччини
Країнаimage Туреччина
image Османська імперія
Діяльністьполітик, військовослужбовець
Alma materТурецька військова академія і d
Знання мовтурецька
УчасникПерша світова війна
ПосадаВеликий візир Османської імперії[d] і міністр закордонних справ
Військове званнягенерал
Партіяd

Життєпис

Ахмед Іззет народився у 1864 році в місті Монастір (суч. Бітола в Республіці Македонія). У 1884 році закінчив військове училище, роком пізніше — військову академію, у 1891—1894 роках продовжив військову освіту в Німеччини. Після повернення служив в Македонії (під час греко-турецької війни 1897 року), Сирії і Хиджазі, ставши бригадним генералом в 1903—1906 роках брав участь у придушенні повстання в Ємені.

У 1908 році після Младотурецької революції Ахмед Іззет-паша був призначений начальником Генерального штабу, і залишався на цій посаді до 1914 року. Він зіграв важливу роль в модернізації Османської армії за допомогою німецьких консультантів. У 1911—1912 році Ахмед Іззет-паша перебував у Ємені, займаючись придушенням повстання. Він повернувся до Стамбулу у 1913 році в останні дні Першої Балканської війни, і очолив армію під час боїв на Чаталджинській укріпленій лінії. Після того, як 11 червня 1913 був убитий Махмуд Шевкет-паша, Ахмед Іззет-паша став замість нього військовим міністром. Його кадрові перестановки, проведені без згоди партії «Єднання і прогрес», призвели до того, що у січні 1914 року він змушений був піти у відставку.

Коли в результаті Балканських воєн була проголошена незалежність Албанії, то Ахмед Іззет розглядався в якості одного з кандидатів на роль князя нової держави, але в підсумку вибір великих держав упав на німця Вільгельма.

Ахмед Іззет-паша був противником вступу Османської імперії в Першу світову війну, і тому в 1914-15 роках не займав важливих військових постів, і лише в 1916 році був призначений командувачем Другою армією, яка воювала на Кавказькому фронті, де вона зазнала важких втрат в результаті російського наступу.

Великий візир

Після того, як 7 жовтня 1918 року уряд Талаат-паші пішов у відставку, Ахмед Іззет-паша був призначений великим візиром. Саме тоді турецька армія зазнала важких втрат в Палестині, був зданий Дамаск, капітулювала Болгарія. Було очевидно, що війна програна, і до її кінця залишилося вже недовго. Партія «Єднання і прогрес» була розпущена, і в свій уряд Ахмед Іззет взяв лише тих її колишніх членів, хто не був пов'язаний з військовими злочинами. 30 жовтня 1918 року було підписано Мудроське перемир'я. 3 листопада члени тріумвірату — Енвер-паша, Талаат-паша і Джемаль-паша — таємно втекли за кордон. Кабінет Ахмеда Іззет-паші був звинувачений в тому, що він не зміг запобігти їх втечі, і 8 листопада 1918 що призвело до відставки, пробувши при владі всього 25 днів. Більшу частину з цих 25 днів сам Ахмед Іззет провів в ліжку, хворіючи «іспанкою».

Військовий міністр

19 травня 1919 султан призначив Ахмеда Іззетов військовим міністром. Він зробив все можливе для створення нової боєздатної армії. Коли Мустафа Кемаль організував в Анкарі новий турецький уряд, то Ахмед Іззет разом з колишнім великим візиром 5 грудня 1920 року зустрілися з ним в Біледжик, намагаючись зняти всі суперечності шляхом переговорів, проте Мустафа Кемаль затримав їх, і вони провели три місяці в Анкарі.

Міністр закордонних справ

У 1921 році Ахмед Іззет повернувся до Стамбулу, де був призначений міністром закордонних справ, і залишався на цій посаді аж до ліквідації Османської уряду 4 листопада 1922 року. Через те, що він вважав за краще службу султану пропозицією зайняти будь-яку посаду в уряді в Анкарі, його розкритикував Мустафа Кемаль-паша, і до самої смерті Ахмеда Іззетов називали «захисником халіфату».

Після утворення Турецької республіки Ахмед Іззет пішов у відставку. Коли в ході реформ Ататюрка в Туреччині ввели прізвища, то він узяв собі прізвище «Фургач».

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #119242001 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. Архів преси XX століття — 1908.
    d:Track:Q36948990
  3. Faceted Application of Subject Terminology
    d:Track:Q3294867d:Track:Q846596
  4. W.E.D. Allen and Paul Muratoff, Caucasian Battlefields, A History of Wars on the Turco-Caucasian Border, 1828—1921, 376, n 1.
  5. . Архів оригіналу за 6 серпня 2014. Процитовано 26 травня 2022.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ahmed Izzet Furgach Ahmed Izzet pasha tur Ahmed Izzet Furgac 1864 1937 odin z ostannih velikih viziriv Osmanskoyi imperiyi Ahmed Izzet FurgachNarodivsya1864 1 2 dPomer31 bereznya 1937 1937 03 31 Stambul Turechchina 1 PohovannyaDerzhavnij cvintar TurechchiniKrayina Turechchina Osmanska imperiyaDiyalnistpolitik vijskovosluzhbovecAlma materTurecka vijskova akademiya i dZnannya movtureckaUchasnikPersha svitova vijnaPosadaVelikij vizir Osmanskoyi imperiyi d i ministr zakordonnih spravVijskove zvannyageneralPartiyad Mediafajli u VikishovishiZhittyepisAhmed Izzet narodivsya u 1864 roci v misti Monastir such Bitola v Respublici Makedoniya U 1884 roci zakinchiv vijskove uchilishe rokom piznishe vijskovu akademiyu u 1891 1894 rokah prodovzhiv vijskovu osvitu v Nimechchini Pislya povernennya sluzhiv v Makedoniyi pid chas greko tureckoyi vijni 1897 roku Siriyi i Hidzhazi stavshi brigadnim generalom v 1903 1906 rokah brav uchast u pridushenni povstannya v Yemeni U 1908 roci pislya Mladotureckoyi revolyuciyi Ahmed Izzet pasha buv priznachenij nachalnikom Generalnogo shtabu i zalishavsya na cij posadi do 1914 roku Vin zigrav vazhlivu rol v modernizaciyi Osmanskoyi armiyi za dopomogoyu nimeckih konsultantiv U 1911 1912 roci Ahmed Izzet pasha perebuvav u Yemeni zajmayuchis pridushennyam povstannya Vin povernuvsya do Stambulu u 1913 roci v ostanni dni Pershoyi Balkanskoyi vijni i ocholiv armiyu pid chas boyiv na Chataldzhinskij ukriplenij liniyi Pislya togo yak 11 chervnya 1913 buv ubitij Mahmud Shevket pasha Ahmed Izzet pasha stav zamist nogo vijskovim ministrom Jogo kadrovi perestanovki provedeni bez zgodi partiyi Yednannya i progres prizveli do togo sho u sichni 1914 roku vin zmushenij buv piti u vidstavku Koli v rezultati Balkanskih voyen bula progoloshena nezalezhnist Albaniyi to Ahmed Izzet rozglyadavsya v yakosti odnogo z kandidativ na rol knyazya novoyi derzhavi ale v pidsumku vibir velikih derzhav upav na nimcya Vilgelma Ahmed Izzet pasha buv protivnikom vstupu Osmanskoyi imperiyi v Pershu svitovu vijnu i tomu v 1914 15 rokah ne zajmav vazhlivih vijskovih postiv i lishe v 1916 roci buv priznachenij komanduvachem Drugoyu armiyeyu yaka voyuvala na Kavkazkomu fronti de vona zaznala vazhkih vtrat v rezultati rosijskogo nastupu Velikij vizirPislya togo yak 7 zhovtnya 1918 roku uryad Talaat pashi pishov u vidstavku Ahmed Izzet pasha buv priznachenij velikim vizirom Same todi turecka armiya zaznala vazhkih vtrat v Palestini buv zdanij Damask kapitulyuvala Bolgariya Bulo ochevidno sho vijna prograna i do yiyi kincya zalishilosya vzhe nedovgo Partiya Yednannya i progres bula rozpushena i v svij uryad Ahmed Izzet vzyav lishe tih yiyi kolishnih chleniv hto ne buv pov yazanij z vijskovimi zlochinami 30 zhovtnya 1918 roku bulo pidpisano Mudroske peremir ya 3 listopada chleni triumviratu Enver pasha Talaat pasha i Dzhemal pasha tayemno vtekli za kordon Kabinet Ahmeda Izzet pashi buv zvinuvachenij v tomu sho vin ne zmig zapobigti yih vtechi i 8 listopada 1918 sho prizvelo do vidstavki probuvshi pri vladi vsogo 25 dniv Bilshu chastinu z cih 25 dniv sam Ahmed Izzet proviv v lizhku hvoriyuchi ispankoyu Vijskovij ministr19 travnya 1919 sultan priznachiv Ahmeda Izzetov vijskovim ministrom Vin zrobiv vse mozhlive dlya stvorennya novoyi boyezdatnoyi armiyi Koli Mustafa Kemal organizuvav v Ankari novij tureckij uryad to Ahmed Izzet razom z kolishnim velikim vizirom 5 grudnya 1920 roku zustrilisya z nim v Biledzhik namagayuchis znyati vsi superechnosti shlyahom peregovoriv prote Mustafa Kemal zatrimav yih i voni proveli tri misyaci v Ankari Ministr zakordonnih spravU 1921 roci Ahmed Izzet povernuvsya do Stambulu de buv priznachenij ministrom zakordonnih sprav i zalishavsya na cij posadi azh do likvidaciyi Osmanskoyi uryadu 4 listopada 1922 roku Cherez te sho vin vvazhav za krashe sluzhbu sultanu propoziciyeyu zajnyati bud yaku posadu v uryadi v Ankari jogo rozkritikuvav Mustafa Kemal pasha i do samoyi smerti Ahmeda Izzetov nazivali zahisnikom halifatu Pislya utvorennya Tureckoyi respubliki Ahmed Izzet pishov u vidstavku Koli v hodi reform Atatyurka v Turechchini vveli prizvisha to vin uzyav sobi prizvishe Furgach PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 119242001 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Arhiv presi XX stolittya 1908 d Track Q36948990 Faceted Application of Subject Terminology d Track Q3294867d Track Q846596 W E D Allen and Paul Muratoff Caucasian Battlefields A History of Wars on the Turco Caucasian Border 1828 1921 376 n 1 ISBN 0 89839 296 9 Arhiv originalu za 6 serpnya 2014 Procitovano 26 travnya 2022

Дата публікації:
Топ