Афо́нсу Гонсáлвіш Балдáйя (порт. Afonso Gonçalves Baldaia) — португальський мореплавець і дослідник XV століття, початку Доби великих географічних відкриттів. За дорученням португальського принца Енріке Мореплавця в 1435—1436 дослідив більшу частину узбережжя Західної Сахари. Пізніше став одним з перших колоністів острова Терсейра на Азорських островах.
Афонсу Гонсалвіш Балдайя | |
---|---|
порт. Afonso Gonçalves Baldaia | |
Скульптура Афонсо Гонсалвеша Балдайя на Пам'ятнику Відкривачам. Белен, Лісабон, Португалія | |
Народився | c. 1415 Порту, Португалія |
Помер | 1481 , Азорські острови, Королевство Португалія |
Громадянство | Королівство Португалія |
Національність | португалець |
Діяльність | мандрівник-дослідник |
Знання мов | португальська |
Друга експедиціяУ 1436 році Балдайя знову вирушив на своїй баринелі, на цей раз сам, із вказівками знайти та привезти до Португалії місцевого жителя. На борт корабля взяли також пару коней, на випадок, якщо доведеться влаштувати погоню за потенційними бранцями. Пройшовши 130 ліг (360 км) за мис Бохадор на південь Балдайя досягнув глибокої бухти, яка заглиблювалась всередину материка десь миль на 20 і обіцяла вивести до великої ріки. За припущеннями Балдайї це міг бути Ніл Чорних або знаменита Золота Ріка, про яку розповідали транссахарські торговці (ймовірно йшлось про річку Сенегал, яка проникала вглиб імперії Малі). Хоча це місце виявилось лише морською бухтою (сучасна затока Дахла, Bahia de Dakhla), назва Ріо д'Оро (Золота Ріка), дана тоді португальцями, прижилась і надовго залишилась на картах. Поруч з бухтою Ріо д'Оро європейці вперше після проходження за мис Бохадор зустріли людей. Португальці спробували напасти на них на конях і захопити в полон, але безрезультатно. Перебуваючи на якорі в Ріо д'Оро, екіпаж Балдайї займався полюванням на тюленів-монахів, які в значній кількості мешкали на цій ділянці узбережжя і завантажив на корабель партію зі шкур та жиру цих тварин. Не дивлячись на невелику цінність отриманої здобичі, сама ця подія мала велике символічне значення — вперше товар з африканського узбережжя був доставлений в Європу напряму — без залучення арабських посередників. Бажаючи виконати доручення принца Енріке і привезти в Португалію живого бранця з цих земель, Балдайя пройшов від Ріо д'Оро до Пунта Галха (Pedra da Galé/Punta Galha) ще на 50 ліг південніше. Таким чином, Балдайя і його супутники під час своєї подорожі перетнули Тропіку Раку (можливо, перший перетин цієї широти європейцями з часів легендарних подорожей фінікійців навколо Африки). Не знайшовши по дорозі нічого, окрім занедбаних рибальських хижок, Балдайя повернувся назад. В цілому, Балдайя проплив приблизно 125 миль на південь від точки найдальшого просування, досягнутого в минулому році. Розчарований пустельністю і безлюдністю узбережжя, про яке доповів Балдайя, принц Енріке декілька наступних років не надсилав жодних подальших морських експедицій. Лише в 1441 р. Енріке нарешті знову послав два кораблі, що були прототипами нового виду — озброєних латинськими вітрилами каравел. Один на чолі з Антаном Гонсалвішем був відправлений із завданням здійснити ще одне полювання на тюленів в Ріо д'Оро, а інший на чолі із Нуну Тріштаном — з дорученням пройти далі на південь за Пунта Галха, найдальшої межі, що була досягнута Балдайєй.
Останні роки: Порто, Азорські островиПісля того, як Балдайя повернувся до Португалії, про нього майже нічого не чути. Відомо, що на прохання принца Енріке, Балдайя був призначений королем Португалії Дуарте на посаду митника (almoxarife) у місті Порто. Є підтвердження, що він продовжував обіймати цю посаду ще13 жовтня 1442 року. Про його наступника на цій посаді ми чуємо лише в 1451 році. Прийнято вважати, що Афронсу Гонсалвіш Балдайя, дослідник принца Енріке і Афонсу Гонсальвеш де Антона Балдайя, колоніст на Азорських островах є однією і тією ж самою людиною, хоча немає жодних документів, що підтверджують це. Останній Балдайя виникає близько 1450 р. у зв'язку з фламандським колоністом Якобом Брюгге, який спонукав недавнього вдівця Балдайя переїхати на Азорські острови, в якості одного з перших поселенців на острові Терсейра. Цей Балдайя спорудив резиденцію та каплицю в Ангра-ду-Ероїшму. У 1474 році Бальдайя переїхав у Вілла да Прая і подарував свої землі в Ангра францисканському ордену. Його садиба служила капітулом францисканців, а пізніше ліцеєм, а його каплиця буде розширена і стала церквою Носса Сеньйора да Гуя. Колоніст Балдайя помер у 1481 році. Нащадки Балдайя продовжували залишатися помітними постатями в азорському суспільстві. Досягнення
Увічнення пам'ятіАфонсу Гонсалвіш Балдайа — один із мореплавців, що зображені на Пам'ятнику Португальським відкриттям (Padrão dos Descobrimentos), відкритому в 1960 р. у Лісабоні. Див. такожПримітки
Джерела
|
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Gonsalvish Afo nsu Gonsalvish Baldajya port Afonso Goncalves Baldaia portugalskij moreplavec i doslidnik XV stolittya pochatku Dobi velikih geografichnih vidkrittiv Za doruchennyam portugalskogo princa Enrike Moreplavcya v 1435 1436 doslidiv bilshu chastinu uzberezhzhya Zahidnoyi Sahari Piznishe stav odnim z pershih kolonistiv ostrova Tersejra na Azorskih ostrovah Afonsu Gonsalvish Baldajyaport Afonso Goncalves BaldaiaSkulptura Afonso Gonsalvesha Baldajya na Pam yatniku Vidkrivacham Belen Lisabon PortugaliyaNarodivsyac 1415 Portu PortugaliyaPomer1481 1481 Azorski ostrovi Korolevstvo PortugaliyaGromadyanstvoKorolivstvo PortugaliyaNacionalnistportugalecDiyalnistmandrivnik doslidnikZnannya movportugalskaMis Bohador 1434 Zatoka Morskih Pivniv 1435 Rio d Oro 1436 Punta Galha 1436 Portugalski geografichni vidkrittya Etapi prosuvannya portugalskih doslidzhen v 1434 36 rr v Zahidnij Sahari section Druga ekspediciyaU 1436 roci Baldajya znovu virushiv na svoyij barineli na cej raz sam iz vkazivkami znajti ta privezti do Portugaliyi miscevogo zhitelya Na bort korablya vzyali takozh paru konej na vipadok yaksho dovedetsya vlashtuvati pogonyu za potencijnimi brancyami Projshovshi 130 lig 360 km za mis Bohador na pivden Baldajya dosyagnuv glibokoyi buhti yaka zagliblyuvalas vseredinu materika des mil na 20 i obicyala vivesti do velikoyi riki Za pripushennyami Baldajyi ce mig buti Nil Chornih abo znamenita Zolota Rika pro yaku rozpovidali transsaharski torgovci jmovirno jshlos pro richku Senegal yaka pronikala vglib imperiyi Mali Hocha ce misce viyavilos lishe morskoyu buhtoyu suchasna zatoka Dahla Bahia de Dakhla nazva Rio d Oro Zolota Rika dana todi portugalcyami prizhilas i nadovgo zalishilas na kartah Poruch z buhtoyu Rio d Oro yevropejci vpershe pislya prohodzhennya za mis Bohador zustrili lyudej Portugalci sprobuvali napasti na nih na konyah i zahopiti v polon ale bezrezultatno Perebuvayuchi na yakori v Rio d Oro ekipazh Baldajyi zajmavsya polyuvannyam na tyuleniv monahiv yaki v znachnij kilkosti meshkali na cij dilyanci uzberezhzhya i zavantazhiv na korabel partiyu zi shkur ta zhiru cih tvarin Ne divlyachis na neveliku cinnist otrimanoyi zdobichi sama cya podiya mala velike simvolichne znachennya vpershe tovar z afrikanskogo uzberezhzhya buv dostavlenij v Yevropu napryamu bez zaluchennya arabskih poserednikiv Bazhayuchi vikonati doruchennya princa Enrike i privezti v Portugaliyu zhivogo brancya z cih zemel Baldajya projshov vid Rio d Oro do Punta Galha Pedra da Gale Punta Galha she na 50 lig pivdennishe Takim chinom Baldajya i jogo suputniki pid chas svoyeyi podorozhi peretnuli Tropiku Raku mozhlivo pershij peretin ciyeyi shiroti yevropejcyami z chasiv legendarnih podorozhej finikijciv navkolo Afriki Ne znajshovshi po dorozi nichogo okrim zanedbanih ribalskih hizhok Baldajya povernuvsya nazad V cilomu Baldajya propliv priblizno 125 mil na pivden vid tochki najdalshogo prosuvannya dosyagnutogo v minulomu roci Rozcharovanij pustelnistyu i bezlyudnistyu uzberezhzhya pro yake dopoviv Baldajya princ Enrike dekilka nastupnih rokiv ne nadsilav zhodnih podalshih morskih ekspedicij Lishe v 1441 r Enrike nareshti znovu poslav dva korabli sho buli prototipami novogo vidu ozbroyenih latinskimi vitrilami karavel Odin na choli z Antanom Gonsalvishem buv vidpravlenij iz zavdannyam zdijsniti she odne polyuvannya na tyuleniv v Rio d Oro a inshij na choli iz Nunu Trishtanom z doruchennyam projti dali na pivden za Punta Galha najdalshoyi mezhi sho bula dosyagnuta Baldajyej Rio do Ouro Zolota richka 23 39 pn sh 16 00 zh d 23 650 pn sh 16 000 zh d 23 650 16 000 Pedra da Gale Punta Galha 22 12 pn sh 16 48 zh d 22 200 pn sh 16 800 zh d 22 200 16 800Ostanni roki Porto Azorski ostroviPislya togo yak Baldajya povernuvsya do Portugaliyi pro nogo majzhe nichogo ne chuti Vidomo sho na prohannya princa Enrike Baldajya buv priznachenij korolem Portugaliyi Duarte na posadu mitnika almoxarife u misti Porto Ye pidtverdzhennya sho vin prodovzhuvav obijmati cyu posadu she13 zhovtnya 1442 roku Pro jogo nastupnika na cij posadi mi chuyemo lishe v 1451 roci Prijnyato vvazhati sho Afronsu Gonsalvish Baldajya doslidnik princa Enrike i Afonsu Gonsalvesh de Antona Baldajya kolonist na Azorskih ostrovah ye odniyeyu i tiyeyu zh samoyu lyudinoyu hocha nemaye zhodnih dokumentiv sho pidtverdzhuyut ce Ostannij Baldajya vinikaye blizko 1450 r u zv yazku z flamandskim kolonistom Yakobom Bryugge yakij sponukav nedavnogo vdivcya Baldajya pereyihati na Azorski ostrovi v yakosti odnogo z pershih poselenciv na ostrovi Tersejra Cej Baldajya sporudiv rezidenciyu ta kaplicyu v Angra du Eroyishmu U 1474 roci Baldajya pereyihav u Villa da Praya i podaruvav svoyi zemli v Angra franciskanskomu ordenu Jogo sadiba sluzhila kapitulom franciskanciv a piznishe liceyem a jogo kaplicya bude rozshirena i stala cerkvoyu Nossa Senjora da Guya Kolonist Baldajya pomer u 1481 roci Nashadki Baldajya prodovzhuvali zalishatisya pomitnimi postatyami v azorskomu suspilstvi DosyagnennyaYevropejski korabli vpershe v pidtverdzhenij istoriyi peretnuli tropik Raku Bula zdijsnena persha visadka yevropejciv na zemlyah chornoyi Afriki poza musulmanskimi teritoriyami Bulo vpershe dostavleno v Yevropu partiyu tovaru z Afriki napryamu v obhid arabskih poserednikivUvichnennya pam yatiAfonsu Gonsalvish Baldaja odin iz moreplavciv sho zobrazheni na Pam yatniku Portugalskim vidkrittyam Padrao dos Descobrimentos vidkritomu v 1960 r u Lisaboni Div takozhPortugalski geografichni vidkrittya Doba velikih geografichnih vidkrittiv Istoriya AfrikiPrimitkiPortugal diccionario historico p 35 17 kvitnya 2022 u Wayback Machine Bizli s 134 Bizli s 134 Zurara p 33 Barros p 43 Quintella p 82 The Eanes Baldaia trip is sometimes dated 1434 depending on whether one dates Eanes s original journey as 1433 or 1434 Zurara p 35 Barros p 44 Quintella p 82 Archivo dos Acores 1882 vol 4 p 11 17 kvitnya 2022 u Wayback Machine DzherelaBizli Charlz Rajmond Princ Enrike Moreplavec Kiyiv Tempora 2015 236 s ISBN 978 617 569 209 7 Joao de Barros 1552 59 Decadas da Asia Dos feitos que os Portuguezes fizeram no descubrimento e conquista dos mares e terras do Oriente Vol 1 Dec I Lib 1 5 Gomes Eanes de Zurara 1453 Cronica dos feitos notaveis que se passaram na Conquista da Guine por mandado do Infante D Henrique or Chronica do descobrimento e conquista da Guine Trans 1896 99 by C R Beazley and E Prestage The Chronicle of the Discovery and Conquest of Guinea London Halyut v 1 v 2 Diffie Bailey W and George D Winius 1977 Foundations of the Portuguese empire 1415 1580 Minneapolis MN University of Minnesota Press Quintella Ignaco da Costa 1839 40 Annaes da Marinha Portugueza 2 vols Lisbon Academia Real das Sciencias vol 1 Russell P E 2001 Prince Henry the Navigator a life New Haven Conn Yale University Press