Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ауелбек Кониратбаєв (каз. Әуелбек Қоңыратбаев; 1905, , Сирдар'їнська область, Туркестанський край — 27 січня, 1986) – казахський радянський учений-тюрколог, доктор філологічних наук, професор. Член Спілки письменників СРСР.
| Ауелбек Кониратбаєв | |
|---|---|
| Народився | 1905 Сирдар'їнська область, Туркестанське генерал-губернаторство, Російська імперія |
| Помер | 1986 |
| Діяльність | письменник |
| Нагороди |  |
Біографія
Народився у сучасному Чиїлійському районі Кизилординської області Казахстану. У 1925 році закінчив Ташкентський казахський інститут освіти, у 1935 році — Всесоюзний комуністичний інститут журналістики імені «Правди», у 1943 році — Казахський педагогічний інститут імені Абая.
У ранній молодості працював у ташкентських казахськомовних газетах «Жас Алаш» й «Ак жол». Тоді ж вийшли друком його перші художні твори (оповідання та вірші). У студентські роки побував у своїй першій фольклорній експедиції під керівництвом А. А. Диваєва.
У 1944 році став аспірантом і молодшим науковим співробітником Казахської філії Академії наук СРСР (зараз НАН РК). З 1946 року очолював відділ рукописів Інституту мови та літератури Академії наук КазРСР. Після постанови ЦК ВКП(б) Казахстану від 21 січня 1947 року «Про грубі політичні помилки у роботі інституту Мови та літератури АН КазРСР» було виселено з Алмати разом з багатьма іншими вченими. Проте, у 1948 році Кониратбаєв взяв участь у створенні академічного видання «Історія казахської літератури (фольклор, т. 1)», для якого разом з М. О. Ауезовим написав розділ про казахський ліричний епос. У різні роки працював викладачем Казахського державного університету, КазПІ та Кизилординського педінституту (нині перетворений на Кизилординський університет імені Коркита).
Наукова діяльність
Основні праці Кониратбаєва присвячені вивченню казахського фольклору та давньотюркської поезії, викладанню казахської літератури у школах: «Бібліографічний покажчик казахської радянської літератури (1917—1947)» (1950), «Поезія Шолпан Іманбаєвої» «Кози Корпеш — Баян Сулу» (1959), «Нариси викладання казахської літератури» (1962), «Методика викладання казахської літератури» (1966), «Епос й оповідач» (1975), «Майстерність письменника» (1979). Деякі з них були видані вже після смерті вченого: «Епос і тюркологія» (1987), «Історія казахського фольклору» (1991), «Пам'ятники стародавньої писемності» (1991), «Романтизм Абая» (1993), «Історія казахської літератури» (1994).
Однією зі сфер наукових інтересів Кониратбаєва стали проблеми спадкоємності казахської літератури у загальнотюркській та східній літературних традиціях. Низка абаєзнавчих праць вченого присвячені зв'язку творчості Абая Кунанбаєва зі східною літературою, зокрема поезією Алішера Навої та філософією Аль-Фарабі.
Літературна діяльність
Автор поем «Қыз бәйгесі», «Жеті алып» і «Шардара», а також інших поетичних творів.
Переклав казахською мовою твори О. С. Пушкіна, М. Ю. Лермонтова, східну поему Беділя «Комде та Модан», «Туті-наме», «Книгу мого діда Коркута», повість М. С. Тихонова «Вамбері» й оповідання Д. Н. Мамін-Сибіряка «Абоз ат».
Нагороди
- Орден «Знак Пошани» (1961)
- Почесна грамота Верховної Ради Української РСР (1975)
- Численні медалі
- Знак «Відмінник народної освіти Казахської РСР» (1975)
Пам'ять
Його іменем названо вулиці у різних містах Казахстану, а також загальноосвітня школа № 48 у його рідному Чиїлійському районі.
У 2005 році до 100-річного ювілею вченого вийшло друком повне зібрання творів у десяти томах, а також пройшли наукові конференції в Євразійському національному університеті імені Гумільова (Астана) та Кизилордінському університеті імені Коркит ата.
Примітки
- Коныратбаев Ауелбек. Литературный портал (adebiportal.kz). оригіналу за 24 лютого 2020. Процитовано 24 лютого 2020.
- Абай. Энциклопедия. — Алматы : Қазақ энциклопедия ЖШС, 1995. — .(казах.)
- Отырар. Энциклопедия. — Алматы : Арыс, 2005. — .(казах.)
Література
- Коныратбаев, Ауельбек Коныратбайулы // . — Алмати : Қазақ энциклопедиясы, 2005. — Т. III. — . (рос.)
- Абай. Энциклопедия. — Алматы : Қазақ энциклопедия ЖШС, 1995. — .(казах.)
- Отырар. Энциклопедия. — Алматы : Арыс, 2005. — .(казах.)
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Auelbek Koniratbayev kaz Әuelbek Қonyratbaev 1905 Sirdar yinska oblast Turkestanskij kraj 27 sichnya 1986 kazahskij radyanskij uchenij tyurkolog doktor filologichnih nauk profesor Chlen Spilki pismennikiv SRSR Auelbek KoniratbayevNarodivsya1905 Sirdar yinska oblast Turkestanske general gubernatorstvo Rosijska imperiyaPomer1986DiyalnistpismennikNagorodiBiografiyaNarodivsya u suchasnomu Chiyilijskomu rajoni Kizilordinskoyi oblasti Kazahstanu U 1925 roci zakinchiv Tashkentskij kazahskij institut osviti u 1935 roci Vsesoyuznij komunistichnij institut zhurnalistiki imeni Pravdi u 1943 roci Kazahskij pedagogichnij institut imeni Abaya U rannij molodosti pracyuvav u tashkentskih kazahskomovnih gazetah Zhas Alash j Ak zhol Todi zh vijshli drukom jogo pershi hudozhni tvori opovidannya ta virshi U studentski roki pobuvav u svoyij pershij folklornij ekspediciyi pid kerivnictvom A A Divayeva U 1944 roci stav aspirantom i molodshim naukovim spivrobitnikom Kazahskoyi filiyi Akademiyi nauk SRSR zaraz NAN RK Z 1946 roku ocholyuvav viddil rukopisiv Institutu movi ta literaturi Akademiyi nauk KazRSR Pislya postanovi CK VKP b Kazahstanu vid 21 sichnya 1947 roku Pro grubi politichni pomilki u roboti institutu Movi ta literaturi AN KazRSR bulo viseleno z Almati razom z bagatma inshimi vchenimi Prote u 1948 roci Koniratbayev vzyav uchast u stvorenni akademichnogo vidannya Istoriya kazahskoyi literaturi folklor t 1 dlya yakogo razom z M O Auezovim napisav rozdil pro kazahskij lirichnij epos U rizni roki pracyuvav vikladachem Kazahskogo derzhavnogo universitetu KazPI ta Kizilordinskogo pedinstitutu nini peretvorenij na Kizilordinskij universitet imeni Korkita Naukova diyalnistOsnovni praci Koniratbayeva prisvyacheni vivchennyu kazahskogo folkloru ta davnotyurkskoyi poeziyi vikladannyu kazahskoyi literaturi u shkolah Bibliografichnij pokazhchik kazahskoyi radyanskoyi literaturi 1917 1947 1950 Poeziya Sholpan Imanbayevoyi Kozi Korpesh Bayan Sulu 1959 Narisi vikladannya kazahskoyi literaturi 1962 Metodika vikladannya kazahskoyi literaturi 1966 Epos j opovidach 1975 Majsternist pismennika 1979 Deyaki z nih buli vidani vzhe pislya smerti vchenogo Epos i tyurkologiya 1987 Istoriya kazahskogo folkloru 1991 Pam yatniki starodavnoyi pisemnosti 1991 Romantizm Abaya 1993 Istoriya kazahskoyi literaturi 1994 Odniyeyu zi sfer naukovih interesiv Koniratbayeva stali problemi spadkoyemnosti kazahskoyi literaturi u zagalnotyurkskij ta shidnij literaturnih tradiciyah Nizka abayeznavchih prac vchenogo prisvyacheni zv yazku tvorchosti Abaya Kunanbayeva zi shidnoyu literaturoyu zokrema poeziyeyu Alishera Navoyi ta filosofiyeyu Al Farabi Literaturna diyalnistAvtor poem Қyz bәjgesi Zheti alyp i Shardara a takozh inshih poetichnih tvoriv Pereklav kazahskoyu movoyu tvori O S Pushkina M Yu Lermontova shidnu poemu Bedilya Komde ta Modan Tuti name Knigu mogo dida Korkuta povist M S Tihonova Vamberi j opovidannya D N Mamin Sibiryaka Aboz at NagorodiOrden Znak Poshani 1961 Pochesna gramota Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR 1975 Chislenni medali Znak Vidminnik narodnoyi osviti Kazahskoyi RSR 1975 Pam yatJogo imenem nazvano vulici u riznih mistah Kazahstanu a takozh zagalnoosvitnya shkola 48 u jogo ridnomu Chiyilijskomu rajoni U 2005 roci do 100 richnogo yuvileyu vchenogo vijshlo drukom povne zibrannya tvoriv u desyati tomah a takozh projshli naukovi konferenciyi v Yevrazijskomu nacionalnomu universiteti imeni Gumilova Astana ta Kizilordinskomu universiteti imeni Korkit ata PrimitkiKonyratbaev Auelbek Literaturnyj portal adebiportal kz originalu za 24 lyutogo 2020 Procitovano 24 lyutogo 2020 Abaj Enciklopediya Almaty Қazak enciklopediya ZhShS 1995 ISBN 5 7667 2949 9 kazah Otyrar Enciklopediya Almaty Arys 2005 ISBN 9965 17 272 2 kazah LiteraturaKonyratbaev Auelbek Konyratbajuly Almati Қazak enciklopediyasy 2005 T III ISBN 9965 9746 4 0 ros Abaj Enciklopediya Almaty Қazak enciklopediya ZhShS 1995 ISBN 5 7667 2949 9 kazah Otyrar Enciklopediya Almaty Arys 2005 ISBN 9965 17 272 2 kazah Posilannya