Анна «Ася» Лацис (уроджена Лієпіна; нім. Asja Lazis; 19 жовтня 1891 — 21 листопада 1979) — латвійська актриса і театральна режисерка.
Ася Лацис | ||||
---|---|---|---|---|
латис. Anna Lāce | ||||
Народилася | 19 жовтня 1891[3][2][4] d, Російська імперія або Ліґатне, Цесісський повіт, Ліфляндська губернія, Російська імперія[3] | |||
Померла | 21 листопада 1979[3][2][4](88 років) Рига, Латвія | |||
Поховання | d | |||
Громадянство | Латвія | |||
Діяльність | режисерка, театральна режисерка, акторка театру, театральна критикиня, директорка театру, акторка | |||
Alma mater | Російський державний гуманітарний університет | |||
У шлюбі з | d і d | |||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
Ася Лацис у Вікісховищі | ||||
Життєпис
Більшовичка, яка у двадцяті роки прославилася своїми пролетарськими театральними трупами для дітей та агітпропу в Совітах (Росії та Латвії).
Лацис вважала, що дитячий театр може бути наріжним каменем для загальної освіти дітей, що було особливо важливо для бідних, пролетарських дітей, які часто мали незначні можливості для освіти або взагалі не мали інших можливостей.
У 1922 переїхала до Німеччини, де познайомилася з Бертольтом Брехтом та Ервіном Піскатором, яких познайомила з ідеями Всеволода Мейєргольда та Володимира Маяковського.
У 1924 Ася Лацис познайомилася з німецьким філософом і критиком Вальтером Беньяміном на Капрі, і наступні кілька років у них були періодичні стосунки, коли він відвідував її в Москві та Ризі. Ася Лацис була чинником, який сприяв тому, що Беньямін прийняв марксизм. У 1928 Беньямін присвятив їй збірку есе.
У 1938 під час сталінської чистки була вислана до Сибіру. Лаціс повернулася до Латвії в 1948 і провела старість разом зі своїм чоловіком, німецьким театральним критиком Бернгардом Райхом. 1948–1957 була головною режисеркою Валміерського драматичного театру і використовувала техніку лівого авангарду у своїх постановках. Її донька Дагмара Кімеле змалювала Асю у своїх мемуарах у 1996 як егоїстичну і нелюблячу матір.
Онука Асі Лаціс — відома латвійська театральна режисерка Мара Кімеле.
Посилання
- VIAF — [Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118568582 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- FemBio database
- Signals from Another World: Proletarian Theater as a Site for Education Texts by Asja Lācis and Walter Benjamin, with an introduction by Andris Brinkmanis [ 15 травня 2021 у Wayback Machine.]
- , «The Riddle of Walter Benjamin» in The New York Review of Books [ 8 січня 2022 у Wayback Machine.], May 25, 1995
- National Library to recount fabulous story of Latvian pioneer of the avant-garde [ 8 січня 2022 у Wayback Machine.]. . January 17, 2018
Джерела
- Ingram, Susan (2002). The Writing of Asja Lacis. New German Critique. 86 (86): 159—177. doi:10.2307/3115205. JSTOR 3115205. (через JSTOR)
- Latsis, Anna (1984). Krasnaia gvozdika: Vospominaniia (рос.). Riga: Liesma. OCLC 13003307. (спогади)
- Кімеле, Дагмара і Страутмане, Гунта. Asja: režisores Annas Lāces dēkainā dzīve [Ася: Бурхливе життя режисерки Анни Лаце]. Рига: Likteņstāsti, 1996.
- Ася Ласціс, Revolutionär in Beruf: Berichte über proletarisches Theatre, über Meyerhold, Brecht, Benjamin und Piscator . Мюнхен: Рогнер і Бернхард, 1971.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Anna Asya Lacis urodzhena Liyepina nim Asja Lazis 19 zhovtnya 1891 21 listopada 1979 latvijska aktrisa i teatralna rezhiserka Asya Lacislatis Anna LaceNarodilasya19 zhovtnya 1891 1891 10 19 3 2 4 d Rosijska imperiya abo Ligatne Cesisskij povit Liflyandska guberniya Rosijska imperiya 3 Pomerla21 listopada 1979 1979 11 21 3 2 4 88 rokiv Riga LatviyaPohovannyadGromadyanstvoLatviyaDiyalnistrezhiserka teatralna rezhiserka aktorka teatru teatralna kritikinya direktorka teatru aktorkaAlma materRosijskij derzhavnij gumanitarnij universitetU shlyubi zd i dNagorodi ta premiyi Asya Lacis u VikishovishiZhittyepisBilshovichka yaka u dvadcyati roki proslavilasya svoyimi proletarskimi teatralnimi trupami dlya ditej ta agitpropu v Sovitah Rosiyi ta Latviyi Lacis vvazhala sho dityachij teatr mozhe buti narizhnim kamenem dlya zagalnoyi osviti ditej sho bulo osoblivo vazhlivo dlya bidnih proletarskih ditej yaki chasto mali neznachni mozhlivosti dlya osviti abo vzagali ne mali inshih mozhlivostej U 1922 pereyihala do Nimechchini de poznajomilasya z Bertoltom Brehtom ta Ervinom Piskatorom yakih poznajomila z ideyami Vsevoloda Mejyergolda ta Volodimira Mayakovskogo U 1924 Asya Lacis poznajomilasya z nimeckim filosofom i kritikom Valterom Benyaminom na Kapri i nastupni kilka rokiv u nih buli periodichni stosunki koli vin vidviduvav yiyi v Moskvi ta Rizi Asya Lacis bula chinnikom yakij spriyav tomu sho Benyamin prijnyav marksizm U 1928 Benyamin prisvyativ yij zbirku ese U 1938 pid chas stalinskoyi chistki bula vislana do Sibiru Lacis povernulasya do Latviyi v 1948 i provela starist razom zi svoyim cholovikom nimeckim teatralnim kritikom Berngardom Rajhom 1948 1957 bula golovnoyu rezhiserkoyu Valmierskogo dramatichnogo teatru i vikoristovuvala tehniku livogo avangardu u svoyih postanovkah Yiyi donka Dagmara Kimele zmalyuvala Asyu u svoyih memuarah u 1996 yak egoyistichnu i nelyublyachu matir Onuka Asi Lacis vidoma latvijska teatralna rezhiserka Mara Kimele PosilannyaVIAF Dublin Ohio OCLC 2003 d Track Q54837d Track Q54919 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Deutsche Nationalbibliothek Record 118568582 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 FemBio database d Track Q61356138 Signals from Another World Proletarian Theater as a Site for Education Texts by Asja Lacis and Walter Benjamin with an introduction by Andris Brinkmanis 15 travnya 2021 u Wayback Machine The Riddle of Walter Benjamin in The New York Review of Books 8 sichnya 2022 u Wayback Machine May 25 1995 National Library to recount fabulous story of Latvian pioneer of the avant garde 8 sichnya 2022 u Wayback Machine January 17 2018DzherelaIngram Susan 2002 The Writing of Asja Lacis New German Critique 86 86 159 177 doi 10 2307 3115205 JSTOR 3115205 cherez JSTOR Latsis Anna 1984 Krasnaia gvozdika Vospominaniia ros Riga Liesma OCLC 13003307 spogadi Kimele Dagmara i Strautmane Gunta Asja rezisores Annas Laces dekaina dzive Asya Burhlive zhittya rezhiserki Anni Lace Riga Liktenstasti 1996 Asya Lascis Revolutionar in Beruf Berichte uber proletarisches Theatre uber Meyerhold Brecht Benjamin und Piscator Myunhen Rogner i Bernhard 1971