Координати: 40°38′ пн. ш. 72°14′ сх. д. / 40.633° пн. ш. 72.233° сх. д.
Асака́ (в 1937–1992 роках — Ленінськ; узб. Асака, Asaka) — місто в Узбекистані, центр Асакинського району Андижанської області. Місто розташоване за 16 км на південний захід від Андижана.
Асака Асака / Asaka | |
---|---|
Координати: 40°38′ пн. ш. 72°14′ сх. д. / 40.633° пн. ш. 72.233° сх. д. | |
Країна | Узбекистан |
Область | Андижанська область |
Район/міськрада | Асакинський район |
Статус міста | 1937 |
Уряд | |
- Хокім | Мамаюсупов Аліджан |
Населення (перепис 1989) | |
- Усього | 42 978 |
Часовий пояс | UZT () |
Поштові індекси | 170200, 170202 |
Телефонний код(и) | +998-7436 |
Асака | |
Населення міста становить 56,7 тис. осіб (2005; 52,8 тис. в 2000, 44,9 тис. в 1991).
Природа
Місто розташоване на березі каналу Шахрихансай, який проходить через адири, на висоті 495 м. З усіх сторін Асака обмежена полями з бавовника та адирами із садами.
Пересічна температура липня становить +26,1 °C, січня −2,9 °C.
Походження назви
Відносно назви міста, існують різні думки. Деякі вчені (професор Т. Ширінов) пов'язують назву з іранським племенем саків, які проживали в Ферганській долині в VI—V століттях до н. е. Александр Македонський, який проходив цими землями на шляху з Середньої Азії до Скіфії в IV столітті до н. е., назвав їх ассакенами (від саки — середньоазійські скіфи). Їхнє слово асвака означало «кінь», ассака — «вершник». Археолог Б. Матбабаєв як доказ цієї версії висуває зображення коней, знайдених на каменях в східній частині долини і висовує гіпотезу про те, що в цих місцях було розвинене племінне конярство. Вчений-топоніміст С. Караєв, стверджуючи, що назва кишлаку Ахтачі Асакинського району — монгольського походження і означає «кінський лікар» (коновал), «пастух», частково підтвердив слова археолога. На підставі цього до 60-річчя міста, в 1997 році, при в'їзді був встановлений відповідний пам'ятник коневі.
Офіційно вживання назви почалось з Ассаке. У 1924 році селище отримало назву Зеленськ, на честь І. А. Зеленського (1890–1938), радянського державного діяча, який в 1924–1931 роках очолював Середньоазійське бюро ЦК ВКП(б). Після його арешту в 1937 році селище було перетворене на місто Ленінськ. У 1992 році місту повернута його історична назва, але вже в формі Асака.
У грудні 2010 року місто включене до Асакинського району і віднесене до категорії міст районного значення.
Історія
Археологічні дослідження, що пов'язали б місто з історією давнього часу, не проводились. Загалом така історія безпосередньо пов'язана з кишлаками, що розташовані в околицях древніх міст Ферганської долини — Куви, Андижана. Асака згадується в творах історика «Таріхі жахоннома» та «Таріхі Хуканд». Як він пише, на території міста Асаки збудував фортецю, також тут знаходилась польова ставка хана. Велике значення для розвитку міста має канал Шахрихансай, збудований в кінці XVIII столітті.
Економіка
Асака є другим за значенням після Андижана найбільшим індустріальним містом області. Розташований за 4 км від залізничної станції Ассаке на залізниці Андижан-Ташкент та на перетині автошляхів в Маргілан, Фергану та Андижан.
У 1899 році при будівництві залізниці Ташкент-Андижан до міста була прокладена гілка довжиною 4 км. Після цього росіяни, місцеві баї а також європейці почали будівництво промислових підприємств. На початку XX століття тут вже були бавовноочисний та маслобійний заводи. Основна частина населення займались дрібними ремеслами.
У 1946 році був збудований мотороремонтний завод. У післявоєнні роки у зв'язку з початком видобутку нафти в Андижані і Палвантасі та природного газу в Ходжаабаді, економіка міста почала стрімко зростати. Були збудовані склади для зберігання спеціального обладнання та технічних засобів для родовищ. Був проведений газопровід Палванташ — Асака в 1947 році.
Нині в місті функціонують бавовноочисний, маслоробний, хлібопекарський заводи, текстильна фабрика. Працюють також скляний та кисневий заводи, підприємства будівельних матеріалів. В 1994-96 роках відкрито автомобілебудівний завод «УзДеуавто».
Див. також
Примітки
- http://lex.uz/guest/irs_html.winLAV?pID=1724554[недоступне посилання з червня 2019]http://lex.uz/guest/irs_html.winLAV?pID=1720391[недоступне посилання з червня 2019]
Посилання
- Сайт міста [ 6 грудня 2008 у Wayback Machine.]
- СП «УзДеуавто» [ 14 березня 2011 у Wayback Machine.]
- «Асака-Банк» [ 10 березня 2009 у Wayback Machine.]
- Готель «Оаза-Асака» [ 10 березня 2009 у Wayback Machine.]
- Історія міста [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії Узбекистану. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Koordinati 40 38 pn sh 72 14 sh d 40 633 pn sh 72 233 sh d 40 633 72 233 Asaka v 1937 1992 rokah Leninsk uzb Asaka Asaka misto v Uzbekistani centr Asakinskogo rajonu Andizhanskoyi oblasti Misto roztashovane za 16 km na pivdennij zahid vid Andizhana Asaka Asaka AsakaKoordinati 40 38 pn sh 72 14 sh d 40 633 pn sh 72 233 sh d 40 633 72 233KrayinaUzbekistanOblastAndizhanska oblastRajon miskradaAsakinskij rajonStatus mista 1937Uryad HokimMamayusupov AlidzhanNaselennya perepis 1989 Usogo 42 978Chasovij poyas UZT UTC 5 Poshtovi indeksi 170200 170202Telefonnij kod i 998 7436AsakaLocation in UzbekistanU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Asaka Naselennya mista stanovit 56 7 tis osib 2005 52 8 tis v 2000 44 9 tis v 1991 PrirodaMisto roztashovane na berezi kanalu Shahrihansaj yakij prohodit cherez adiri na visoti 495 m Z usih storin Asaka obmezhena polyami z bavovnika ta adirami iz sadami Peresichna temperatura lipnya stanovit 26 1 C sichnya 2 9 C Pohodzhennya nazviVidnosno nazvi mista isnuyut rizni dumki Deyaki vcheni profesor T Shirinov pov yazuyut nazvu z iranskim plemenem sakiv yaki prozhivali v Ferganskij dolini v VI V stolittyah do n e Aleksandr Makedonskij yakij prohodiv cimi zemlyami na shlyahu z Serednoyi Aziyi do Skifiyi v IV stolitti do n e nazvav yih assakenami vid saki serednoazijski skifi Yihnye slovo asvaka oznachalo kin assaka vershnik Arheolog B Matbabayev yak dokaz ciyeyi versiyi visuvaye zobrazhennya konej znajdenih na kamenyah v shidnij chastini dolini i visovuye gipotezu pro te sho v cih miscyah bulo rozvinene pleminne konyarstvo Vchenij toponimist S Karayev stverdzhuyuchi sho nazva kishlaku Ahtachi Asakinskogo rajonu mongolskogo pohodzhennya i oznachaye kinskij likar konoval pastuh chastkovo pidtverdiv slova arheologa Na pidstavi cogo do 60 richchya mista v 1997 roci pri v yizdi buv vstanovlenij vidpovidnij pam yatnik konevi Oficijno vzhivannya nazvi pochalos z Assake U 1924 roci selishe otrimalo nazvu Zelensk na chest I A Zelenskogo 1890 1938 radyanskogo derzhavnogo diyacha yakij v 1924 1931 rokah ocholyuvav Serednoazijske byuro CK VKP b Pislya jogo areshtu v 1937 roci selishe bulo peretvorene na misto Leninsk U 1992 roci mistu povernuta jogo istorichna nazva ale vzhe v formi Asaka U grudni 2010 roku misto vklyuchene do Asakinskogo rajonu i vidnesene do kategoriyi mist rajonnogo znachennya IstoriyaArheologichni doslidzhennya sho pov yazali b misto z istoriyeyu davnogo chasu ne provodilis Zagalom taka istoriya bezposeredno pov yazana z kishlakami sho roztashovani v okolicyah drevnih mist Ferganskoyi dolini Kuvi Andizhana Asaka zgaduyetsya v tvorah istorika Tarihi zhahonnoma ta Tarihi Hukand Yak vin pishe na teritoriyi mista Asaki zbuduvav fortecyu takozh tut znahodilas polova stavka hana Velike znachennya dlya rozvitku mista maye kanal Shahrihansaj zbudovanij v kinci XVIII stolitti EkonomikaAsaka ye drugim za znachennyam pislya Andizhana najbilshim industrialnim mistom oblasti Roztashovanij za 4 km vid zaliznichnoyi stanciyi Assake na zaliznici Andizhan Tashkent ta na peretini avtoshlyahiv v Margilan Ferganu ta Andizhan U 1899 roci pri budivnictvi zaliznici Tashkent Andizhan do mista bula prokladena gilka dovzhinoyu 4 km Pislya cogo rosiyani miscevi bayi a takozh yevropejci pochali budivnictvo promislovih pidpriyemstv Na pochatku XX stolittya tut vzhe buli bavovnoochisnij ta maslobijnij zavodi Osnovna chastina naselennya zajmalis dribnimi remeslami U 1946 roci buv zbudovanij motororemontnij zavod U pislyavoyenni roki u zv yazku z pochatkom vidobutku nafti v Andizhani i Palvantasi ta prirodnogo gazu v Hodzhaabadi ekonomika mista pochala strimko zrostati Buli zbudovani skladi dlya zberigannya specialnogo obladnannya ta tehnichnih zasobiv dlya rodovish Buv provedenij gazoprovid Palvantash Asaka v 1947 roci Nini v misti funkcionuyut bavovnoochisnij maslorobnij hlibopekarskij zavodi tekstilna fabrika Pracyuyut takozh sklyanij ta kisnevij zavodi pidpriyemstva budivelnih materialiv V 1994 96 rokah vidkrito avtomobilebudivnij zavod UzDeuavto Div takozhFerganska dolinaPrimitkihttp lex uz guest irs html winLAV pID 1724554 nedostupne posilannya z chervnya 2019 http lex uz guest irs html winLAV pID 1720391 nedostupne posilannya z chervnya 2019 PosilannyaSajt mista 6 grudnya 2008 u Wayback Machine SP UzDeuavto 14 bereznya 2011 u Wayback Machine Asaka Bank 10 bereznya 2009 u Wayback Machine Gotel Oaza Asaka 10 bereznya 2009 u Wayback Machine Istoriya mista 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Uzbekistanu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi