Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Петро Іванович Артеменко | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народився | 2 травня 1918 село Губське, нині Лубенського району Полтавської області | |||
| Помер | 5 квітня 1942 (23 роки) Лубни | |||
| Громадянство |  СРСР | |||
| Національність | українець | |||
| Діяльність | поет, перекладач, журналіст | |||
| Alma mater | Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя | |||
| Мова творів | українська | |||
| Жанр | вірші | |||
| Членство | Національна спілка письменників України | |||
| | ||||
Петро́ Іва́нович Арте́менко (2 травня 1918, село Губське, нині Лубенського району Полтавської області — 5 квітня 1942, Лубни Полтавської області) — український поет, перекладач.
Життєпис
Закінчивши семирічку, вчився на робітничому факультеті при Лубенському учительському інституті. 1936 року закінчив філологічний факультет Ніжинського педагогічного інституту. У Чернігові був співробітником газети «Молодий комунар» — завідував відділом літератури та мистецтва.
У 1938—1940 роках викладав українську літературу в Лубенському учительському інституті. 1939 року став членом ВКП(б). У 1940—1941 роках перебував на громадській роботі, працював у Лубенському міськкомі партії.
Через хворобу очей Артеменка звільнили від служби в армії. Під час окупації України нацистами працював у Лубнах у підпіллі, писав агітаційні вірші, прокламації. Гітлерівці схопили Артеменка і 5 квітня 1942 року стратили.
1961 року Артеменка посмертно прийняли до Спілки письменників України.
Творчість
Петро Артеменко розпочав творчу діяльність у літературній студії Ніжинського педагогічного інституту, якою керував поет і педагог Микола Сайко. Для віршів поета-початківця характерними були простота, багатство інтонації, щирість, ритмічна різноманітність. Артеменко писав про людей праці, Батьківщину, кохання, природу. Друкувався у періодичних виданнях Ніжина, Чернігова та Лубен, у республіканському журналі «Молодий більшовик» (нині «Дніпро»). Перекладав твори Генріха Гейне, Михайла Лермонтова, Михайла Ісаковського.
На початку 1960-х років поет Олекса Ющенко по газетних публікаціях зібрав 45 віршів Артеменка та 1962 року видав їх у Києві під назвою «Пісня моєї весни», а 1973 року — «Поезії».
Вшанування пам'яті
На вшанування пам'яті про Петра Артеменка Полтавським обкомом комсомолу в 1967 р. була встановлена обласна комсомольська мистецька премія імені Петра Артеменка.
Література
- Антологія української поезії в шести томах. — Т. 5: Твори поетів, які ввійшли в літературу в 1933—1958 роках. — К.: Дніпро, 1985. — С. 151—154.
- Григораш Д. Артеменко Петро Іванович // Українська журналістика в іменах. — Випуск 7. — Львів, 2000.
- Письменники Радянської України : біобібліографічний довідник / упоряд.: Олег Килимник, Олександр Петровський. — К. : Радянський письменник, 1970. — 540 с. — С. 13.
- Самойленко Г. В. Артеменко Петро Іванович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2001. — Т. 1 : А. — 823 с. — . — С. 670.
- Самойленко Г. В. Нариси культури Ніжина. — Частина 1: Література. — Ніжин, 1995.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1977. — Т. 1 : А — Борона. — 542, [2] с., [38] арк. іл. : іл., табл., портр., карти с. — С. 254—255.
- Ющенко О. Я. Артеменко Петро Іванович // Українська літературна енциклопедія : В 5 т. / редкол.: І. О. Дзеверін (відповід. ред.) та ін. — К. : Голов. ред. УРЕ ім. М. П. Бажана, 1988. — Т. 1 : А—Г. — С. 88.
- Ющенко О. Поет-воїн Петро Артеменко // Радянське літературознавство. — 1977. — № 8.
- Ющенко О. Де падали зорі… // Ющенко О. Безсмертники. — Книга 2. — К., 1978.
Посилання
- Полтавщина літературна[недоступне посилання з червня 2019]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Artemenko Ukrcenter Primitki Petro Ivanovich ArtemenkoNarodivsya2 travnya 1918 1918 05 02 selo Gubske nini Lubenskogo rajonu Poltavskoyi oblastiPomer5 kvitnya 1942 1942 04 05 23 roki LubniGromadyanstvo SRSRNacionalnistukrayinecDiyalnistpoet perekladach zhurnalistAlma materNizhinskij derzhavnij universitet imeni Mikoli GogolyaMova tvorivukrayinskaZhanrvirshiChlenstvoNacionalna spilka pismennikiv Ukrayini Petro Iva novich Arte menko 2 travnya 1918 selo Gubske nini Lubenskogo rajonu Poltavskoyi oblasti 5 kvitnya 1942 Lubni Poltavskoyi oblasti ukrayinskij poet perekladach ZhittyepisZakinchivshi semirichku vchivsya na robitnichomu fakulteti pri Lubenskomu uchitelskomu instituti 1936 roku zakinchiv filologichnij fakultet Nizhinskogo pedagogichnogo institutu U Chernigovi buv spivrobitnikom gazeti Molodij komunar zaviduvav viddilom literaturi ta mistectva U 1938 1940 rokah vikladav ukrayinsku literaturu v Lubenskomu uchitelskomu instituti 1939 roku stav chlenom VKP b U 1940 1941 rokah perebuvav na gromadskij roboti pracyuvav u Lubenskomu miskkomi partiyi Cherez hvorobu ochej Artemenka zvilnili vid sluzhbi v armiyi Pid chas okupaciyi Ukrayini nacistami pracyuvav u Lubnah u pidpilli pisav agitacijni virshi proklamaciyi Gitlerivci shopili Artemenka i 5 kvitnya 1942 roku stratili 1961 roku Artemenka posmertno prijnyali do Spilki pismennikiv Ukrayini TvorchistPetro Artemenko rozpochav tvorchu diyalnist u literaturnij studiyi Nizhinskogo pedagogichnogo institutu yakoyu keruvav poet i pedagog Mikola Sajko Dlya virshiv poeta pochatkivcya harakternimi buli prostota bagatstvo intonaciyi shirist ritmichna riznomanitnist Artemenko pisav pro lyudej praci Batkivshinu kohannya prirodu Drukuvavsya u periodichnih vidannyah Nizhina Chernigova ta Luben u respublikanskomu zhurnali Molodij bilshovik nini Dnipro Perekladav tvori Genriha Gejne Mihajla Lermontova Mihajla Isakovskogo Na pochatku 1960 h rokiv poet Oleksa Yushenko po gazetnih publikaciyah zibrav 45 virshiv Artemenka ta 1962 roku vidav yih u Kiyevi pid nazvoyu Pisnya moyeyi vesni a 1973 roku Poeziyi Vshanuvannya pam yatiNa vshanuvannya pam yati pro Petra Artemenka Poltavskim obkomom komsomolu v 1967 r bula vstanovlena oblasna komsomolska mistecka premiya imeni Petra Artemenka LiteraturaAntologiya ukrayinskoyi poeziyi v shesti tomah T 5 Tvori poetiv yaki vvijshli v literaturu v 1933 1958 rokah K Dnipro 1985 S 151 154 Grigorash D Artemenko Petro Ivanovich Ukrayinska zhurnalistika v imenah Vipusk 7 Lviv 2000 Pismenniki Radyanskoyi Ukrayini biobibliografichnij dovidnik uporyad Oleg Kilimnik Oleksandr Petrovskij K Radyanskij pismennik 1970 540 s S 13 Samojlenko G V Artemenko Petro Ivanovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh Koord byuro Encikl Suchas Ukrayini NAN Ukrayini K Poligrafkniga 2001 T 1 A 823 s ISBN 966 02 2075 8 S 670 Samojlenko G V Narisi kulturi Nizhina Chastina 1 Literatura Nizhin 1995 Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1977 T 1 A Borona 542 2 s 38 ark il il tabl portr karti s S 254 255 Yushenko O Ya Artemenko Petro Ivanovich Ukrayinska literaturna enciklopediya V 5 t redkol I O Dzeverin vidpovid red ta in K Golov red URE im M P Bazhana 1988 T 1 A G S 88 Yushenko O Poet voyin Petro Artemenko Radyanske literaturoznavstvo 1977 8 Yushenko O De padali zori Yushenko O Bezsmertniki Kniga 2 K 1978 PosilannyaPoltavshina literaturna nedostupne posilannya z chervnya 2019