Аридна зона

Ари́дні о́бласті (лат. aridus — сухий)— пустельні і напівпустельні області з посушливим, або аридним кліматом. Яскравий приклад аридних областей — пустеля Сахара. Аридні області утворюються внаслідок аридизації — складних кліматичних змін, що призводять до зниження зволоженості територій.

В колишньому СРСР до аридних областей належала низовинна частина Середньої Азії.

Для аридних областей характерна різка перевага випаровування над опадами, великі добові й річні коливання температури повітря і сильне сонячне нагрівання. Власної річкової мережі майже немає, більшість річок є транзитними, багато з них закінчується сухими дельтами в безстічних западинах з солоними озерами.

Рослинність надзвичайно бідна, або її зовсім немає. Широко розвинені піщані масиви, перевіяні вітром у бархани і дюни. Лежать аридні області в субтропічних широтах обох півкуль, інколи трапляються в прилеглих частинах помірного пояса, якщо гори або віддаленість перешкоджають надходженню вологи (Середня та Центральна Азія, Патагонія, внутрішня частина Австралії).

Див. також

• Аридизація
• Аридний клімат
• Аридний рельєф

Література

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

Посилання

• Аридна зона //  : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 10.
• (англ.)  — растрові геодані потенційної випаровуваності та дефіциту атмосферних опадів (індекс аридізації) від (англ. Consortium for Spatial Information (CGIAR-CSI)). Роздільна здатність 30 кутових секунд (≈1 км на екваторі).