Марко́, або Марк (лат. Mārcus; грец. Μάρκος, Markos; ? — 25 квітня 63) — апостол від 70-ти, один з чотирьох євангелістів, автор Євангелія від Марка.
Перший єпископ Александрійський (42—62). У пізній східній християнській традиції вважається засновником Александрійського патріархату і Коптської церкви. Згадується в Діяннях апостолів та посланнях апостола Павла. Народився у Юдеї, Римська імперія. Походив із левитського роду. Первісно мав єврейське ім'я Йохан (Іван), до якого було додане римське «Марк». Син християнки Марії, яка входила до першої Єрусалимської церкви. Працював помічником у місіях Павла і Петра. За наказом останнього склав своє Євангеліє. Згідно з «Хронікою» Євсевія двадцять років очолював церкву в єгипетській Александрії, хоча достовірних джерел про це немає. Помер в Кирені, Лівія, Римська імперія. Точна дата смерті невідома. Похований у Александрії. Після ісламського завоювання Єгипту італійські купці перевезли його мощі до Венеції (829), які розмістили в Базиліці святого Марка.
Марко | |
---|---|
євангеліст, мученик | |
Народився | ≈ 12 Кирена, Крит і Киренаїка, Римська імперія |
Помер | ≈ 68 Александрія, Єгипет, Римська імперія |
Поховання | собор Святого Марка |
Шанується | усіма християнами |
У лику | святий |
День пам'яті | 25 квітня православні, католики 8 травня копти |
Патрон | адвокатів |
Медіафайли на Вікісховищі |
Вшановується у всіх християнських церквах як святий. День пам'яті в католицькій і православних церквах — 25 квітня, у коптській церкві — 8 травня. У християнській літературі й мистецтві символічно представлений у вигляді лева. В іконографії зображується мужем, що пише Євангеліє, поруч із левом. Патрон Єгипту і Венеції.
Біографія
У ніч, коли Юда зрадив Ісуса і начальники вибраного народу ув'язнили Його, між деревами Оливного саду блукав хлопчина років 10-15, єдиний глядач серед усіх присутніх. Цей маловажний епізод описаний лише у другому Євангелії (Мк. 14:51-52) і всі коментатори одностайно вбачають у ньому саме Марка — автора другого Євангелія. Мати його Марія мала просторий дім у Єрусалимі, що й служив для сходин вірних християн (Дії 12:12). Туди сховався і св. Петро після чудесного звільнення з в'язниці (Дії 12:12). Марко — небіж левіта Варнави (Кол. 4:10); вони обидва супроводили св. Павла в першій його апостольській подорожі з Антіохії у Малу Азію (Дії 12:25). Марко перебуває з апостолом Павлом також і під час його ув'язнення в Римі у 60-61 роках. У Листі до Филимона він переказує вітання від тих, хто був поряд з ним (Филим. 1:24), в тому числі і від Марка. Пишучи у той самий час до християн у Колоссах, апостол також передає їм вітання від Марка, двоюрідного брата Варнави і навіть просить його добре прийняти, позаяк Марко мав завітати у їхні краї (Кол. 4:10-11). Через декілька років перебуваючи у другому ув'язнення апостол Павло просить Тимотея привезти у Рим Марка для служби (2 Тим. 4:9-12), оскільки в той час з ним був лише Лука. Пізніше Марко, нерозлучний супутник верховного апостола Петра, був, так би мовити, його секретарем. Наприкінці свого першого послання апостол Петро передає вітання вірним на сході від Марка, називаючи його своїм сином (1 Петр. 5:13). Цю відомість підтверджує і християнська традиція, називаючи Марка «перекладачем» Петра. Згідно з цією традицією і народилася друга Євангелія — ніщо інше, як коротко списана проповідь саме апостола Петра. Це стверджує свідоцтво Папія, єреапольського єпископа у Фригії (100—130 рр.), мовляв, Марко — за свідченням пресвітера (Йоана Євангеліста) — бувши тлумачем Петра, все те, що запам'ятав, точно списав, хоч і не в тім порядку, як то, було, Господь говорив і чинив.
Після смерті апостолів Петра і Павла Марко проповідував у Єгипті, заснував там Олександрійську Церкву. Тут же своєю мученицькою кров'ю він засвідчив достовірність своєї науки.
Марко — каже Папій, — записував, «на одне зважаючи, — нічого не пропустити, ані не сказати чогось неправдивого». Тим то маємо в цій Євангелії проповідь, «керигму» Петра в цілості, списану так, як її проповідував Петро, зіставлену в тому ж порядкові.
Євангеліє від Марка
Марко, щоправда, подав тільки ті відомості з життя Христа, що тоді були вживані у християнській катехизі. Тим то він починає свою благовість від прилюдного виступу Спасителя в Галілеї, обширніше описує Страсті й Воскресіння, додержуючи радше логічного, ніж хронологічного порядку.
Автор, описуючи події просто й коротко, прямує до головного завдання — розповсюдити й закріпити спізнання Ісуса Христа, втіленого Божого Сина. Божество Ісуса він доказує не повторним зізнанням Учителя, як це робить Іоанн Богослов, ані не покликається на пророцтва Старого Завіту, що властиве Матеєві; а на яскравих фактах, простими словами переповідаючи діяльність Ісуса, його численні чуда, які самі з себе говорять про його владу над законами природи, описує саму особу Ісуса Христа, його діла і науку, що й є доказом його Божества. Бо й не може бути звичайною людиною той, хто вичитує тайні думки, провіщає майбутні події, прорікає про себе й інших, виздоровлює одним словом невигойні недуги, воскрешає мертвих. І навіть — сам Отець у хвилі хрещення й переображення визнає: «Це Син мій улюблений» (Мк. 9:7).
Євангеліст, описуючи події з життя Ісуса Христа, прямує до того, щоб кожен читач, як той сотник під хрестом, визнав: «Чоловік цей був справді Син Божий» (Мк. 15:39).
Євангеліст Марко хоча й був євреєм, але не писав єврейською мовою, а грецькою. Цей факт підкреслює те, що в християнстві ще з часів проповіді Спасителя всі мови вважаються святими у тій мірі, у якій передають слова Божі і служать для запису святих Писань.
Мощі
Базиліка святого Марка була побудована для розміщення мощей апостола Марка, які 31 січня 829 року були привезені з Александрії до Венеції. Мощі були привезені венеційськими купцями Буоно і Рустіко. У 828 році, купці прибувши до Александрії, дізналися, що мусульмани почали руйнувати християнські храми для зведення мечетей і вирішили врятувати мощі святого від осквернення та привезти їх у своє місто. Щоб перенести реліквію на корабель, купці вдалися до хитрощів. Після перенесення мощей у місто, апостол Марко замінив святого Теодора в ролі небесного покровителя Венеції, а символом міста став знак євангеліста — крилатий лев.
Римсько-католицький пантиф папа Павло VI повернув частину мощей святого Марка в Єгипет і вони зберігаються у Коптському православному соборі святого Марка.
Патрон
Вважається покровителем єгипетських християн, міста Венеції (Італія) та острова Райхенау (Німеччина), на якому зберігається частина мощей апостола.
У геральдиці
У геральдиці святий Марк зображується у вигляді євангеліста, або Лева святого Марка
-
-
-
- Італійський торговий флот
-
-
Див. також
Примітки
- MacRory, Joseph. St. Mark [Архівовано 25 вересня 2011 у Wayback Machine.] // The Catholic Encyclopedia. Vol. 9. New York: Robert Appleton Company, 1910.
- А. Джирланда. Ключ до Біблії. Новий завіт. Львів. Свічадо. 2005. ст. 210.
Джерела
- MacRory, Joseph. St. Mark [Архівовано 25 вересня 2011 у Wayback Machine.] // The Catholic Encyclopedia. Vol. 9. New York: Robert Appleton Company, 1910.
Посилання
- Марк // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 87.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Марко (євангеліст)
- Біографія євангеліста Марка за коптською традицією [Архівовано 26 січня 2021 у Wayback Machine.](англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro Mark ta Marko Marko abo Mark lat Marcus grec Markos Markos 25 kvitnya 63 apostol vid 70 ti odin z chotiroh yevangelistiv avtor Yevangeliya vid Marka Pershij yepiskop Aleksandrijskij 42 62 U piznij shidnij hristiyanskij tradiciyi vvazhayetsya zasnovnikom Aleksandrijskogo patriarhatu i Koptskoyi cerkvi 1 Zgaduyetsya v Diyannyah apostoliv ta poslannyah apostola Pavla 1 Narodivsya u Yudeyi Rimska imperiya Pohodiv iz levitskogo rodu 1 Pervisno mav yevrejske im ya Johan Ivan do yakogo bulo dodane rimske Mark 1 Sin hristiyanki Mariyi yaka vhodila do pershoyi Yerusalimskoyi cerkvi 1 Pracyuvav pomichnikom u misiyah Pavla i Petra 1 Za nakazom ostannogo sklav svoye Yevangeliye 1 Zgidno z Hronikoyu Yevseviya dvadcyat rokiv ocholyuvav cerkvu v yegipetskij Aleksandriyi hocha dostovirnih dzherel pro ce nemaye 1 Pomer v Kireni Liviya Rimska imperiya Tochna data smerti nevidoma Pohovanij u Aleksandriyi Pislya islamskogo zavoyuvannya Yegiptu italijski kupci perevezli jogo moshi do Veneciyi 829 yaki rozmistili v Bazilici svyatogo Marka Markoyevangelist muchenikNarodivsya 12 Kirena Krit i Kirenayika Rimska imperiyaPomer 68 Aleksandriya Yegipet Rimska imperiyaPohovannyasobor Svyatogo MarkaShanuyetsyausima hristiyanamiU likusvyatijDen pam yati25 kvitnya pravoslavni katoliki 8 travnya koptiPatronadvokativMediafajli na Vikishovishi Vshanovuyetsya u vsih hristiyanskih cerkvah yak svyatij Den pam yati v katolickij i pravoslavnih cerkvah 25 kvitnya u koptskij cerkvi 8 travnya U hristiyanskij literaturi j mistectvi simvolichno predstavlenij u viglyadi leva V ikonografiyi zobrazhuyetsya muzhem sho pishe Yevangeliye poruch iz levom Patron Yegiptu i Veneciyi Zmist 1 Biografiya 2 Yevangeliye vid Marka 3 Moshi 4 Patron 5 U geraldici 6 Div takozh 7 Primitki 8 Dzherela 9 PosilannyaBiografiyared U nich koli Yuda zradiv Isusa i nachalniki vibranogo narodu uv yaznili Jogo mizh derevami Olivnogo sadu blukav hlopchina rokiv 10 15 yedinij glyadach sered usih prisutnih Cej malovazhnij epizod opisanij lishe u drugomu Yevangeliyi Mk 14 51 52 i vsi komentatori odnostajno vbachayut u nomu same Marka avtora drugogo Yevangeliya Mati jogo Mariya mala prostorij dim u Yerusalimi sho j sluzhiv dlya shodin virnih hristiyan Diyi 12 12 Tudi shovavsya i sv Petro pislya chudesnogo zvilnennya z v yaznici Diyi 12 12 Marko nebizh levita Varnavi Kol 4 10 voni obidva suprovodili sv Pavla v pershij jogo apostolskij podorozhi z Antiohiyi u Malu Aziyu Diyi 12 25 Marko perebuvaye z apostolom Pavlom takozh i pid chas jogo uv yaznennya v Rimi u 60 61 rokah U Listi do Filimona vin perekazuye vitannya vid tih hto buv poryad z nim Filim 1 24 v tomu chisli i vid Marka Pishuchi u toj samij chas do hristiyan u Kolossah apostol takozh peredaye yim vitannya vid Marka dvoyuridnogo brata Varnavi i navit prosit jogo dobre prijnyati pozayak Marko mav zavitati u yihni krayi Kol 4 10 11 Cherez dekilka rokiv perebuvayuchi u drugomu uv yaznennya apostol Pavlo prosit Timoteya privezti u Rim Marka dlya sluzhbi 2 Tim 4 9 12 oskilki v toj chas z nim buv lishe Luka Piznishe Marko nerozluchnij suputnik verhovnogo apostola Petra buv tak bi moviti jogo sekretarem Naprikinci svogo pershogo poslannya apostol Petro peredaye vitannya virnim na shodi vid Marka nazivayuchi jogo svoyim sinom 1 Petr 5 13 Cyu vidomist pidtverdzhuye i hristiyanska tradiciya nazivayuchi Marka perekladachem Petra 2 Zgidno z ciyeyu tradiciyeyu i narodilasya druga Yevangeliya nisho inshe yak korotko spisana propovid same apostola Petra Ce stverdzhuye svidoctvo Papiya yereapolskogo yepiskopa u Frigiyi 100 130 rr movlyav Marko za svidchennyam presvitera Joana Yevangelista buvshi tlumachem Petra vse te sho zapam yatav tochno spisav hoch i ne v tim poryadku yak to bulo Gospod govoriv i chiniv Pislya smerti apostoliv Petra i Pavla Marko propoviduvav u Yegipti zasnuvav tam Oleksandrijsku Cerkvu Tut zhe svoyeyu muchenickoyu krov yu vin zasvidchiv dostovirnist svoyeyi nauki Marko kazhe Papij zapisuvav na odne zvazhayuchi nichogo ne propustiti ani ne skazati chogos nepravdivogo Tim to mayemo v cij Yevangeliyi propovid kerigmu Petra v cilosti spisanu tak yak yiyi propoviduvav Petro zistavlenu v tomu zh poryadkovi Yevangeliye vid Markared Dokladnishe Yevangeliye vid Marka Marko shopravda podav tilki ti vidomosti z zhittya Hrista sho todi buli vzhivani u hristiyanskij katehizi Tim to vin pochinaye svoyu blagovist vid prilyudnogo vistupu Spasitelya v Galileyi obshirnishe opisuye Strasti j Voskresinnya doderzhuyuchi radshe logichnogo nizh hronologichnogo poryadku Avtor opisuyuchi podiyi prosto j korotko pryamuye do golovnogo zavdannya rozpovsyuditi j zakripiti spiznannya Isusa Hrista vtilenogo Bozhogo Sina Bozhestvo Isusa vin dokazuye ne povtornim ziznannyam Uchitelya yak ce robit Ioann Bogoslov ani ne poklikayetsya na proroctva Starogo Zavitu sho vlastive Mateyevi a na yaskravih faktah prostimi slovami perepovidayuchi diyalnist Isusa jogo chislenni chuda yaki sami z sebe govoryat pro jogo vladu nad zakonami prirodi opisuye samu osobu Isusa Hrista jogo dila i nauku sho j ye dokazom jogo Bozhestva Bo j ne mozhe buti zvichajnoyu lyudinoyu toj hto vichituye tajni dumki provishaye majbutni podiyi prorikaye pro sebe j inshih vizdorovlyuye odnim slovom nevigojni nedugi voskreshaye mertvih I navit sam Otec u hvili hreshennya j pereobrazhennya viznaye Ce Sin mij ulyublenij Mk 9 7 Yevangelist opisuyuchi podiyi z zhittya Isusa Hrista pryamuye do togo shob kozhen chitach yak toj sotnik pid hrestom viznav Cholovik cej buv spravdi Sin Bozhij Mk 15 39 Yevangelist Marko hocha j buv yevreyem ale ne pisav yevrejskoyu movoyu a greckoyu Cej fakt pidkreslyuye te sho v hristiyanstvi she z chasiv propovidi Spasitelya vsi movi vvazhayutsya svyatimi u tij miri u yakij peredayut slova Bozhi i sluzhat dlya zapisu svyatih Pisan Moshired Dokladnishe Bazilika svyatogo Marka Bazilika svyatogo Marka bula pobudovana dlya rozmishennya moshej apostola Marka yaki 31 sichnya 829 roku buli privezeni z Aleksandriyi do Veneciyi Moshi buli privezeni venecijskimi kupcyami Buono i Rustiko U 828 roci kupci pribuvshi do Aleksandriyi diznalisya sho musulmani pochali rujnuvati hristiyanski hrami dlya zvedennya mechetej i virishili vryatuvati moshi svyatogo vid oskvernennya ta privezti yih u svoye misto Shob perenesti relikviyu na korabel kupci vdalisya do hitroshiv Pislya perenesennya moshej u misto apostol Marko zaminiv svyatogo Teodora v roli nebesnogo pokrovitelya Veneciyi a simvolom mista stav znak yevangelista krilatij lev Rimsko katolickij pantif papa Pavlo VI povernuv chastinu moshej svyatogo Marka v Yegipet i voni zberigayutsya u Koptskomu pravoslavnomu sobori svyatogo Marka Patronred Vvazhayetsya pokrovitelem yegipetskih hristiyan mista Veneciyi Italiya ta ostrova Rajhenau Nimechchina na yakomu zberigayetsya chastina moshej apostola nbsp Ukrayina Varyazh nbsp Yegipet vsya krayina nbsp Italiya Veneciya nbsp Nimechchina RajhenauU geraldicired Dokladnishe Lev svyatogo Marka U geraldici svyatij Mark zobrazhuyetsya u viglyadi yevangelista abo Leva svyatogo Marka nbsp Agulo nbsp Veneciya nbsp Virsdorf nbsp Italijskij torgovij flot nbsp Santyago del Kampo nbsp Ivan Pavlo IDiv takozhred Yevangeliye vid Marka Spisok Aleksandrijskih patriarhivPrimitkired a b v g d e zh i MacRory Joseph St Mark Arhivovano 25 veresnya 2011 u Wayback Machine The Catholic Encyclopedia Vol 9 New York Robert Appleton Company 1910 A Dzhirlanda Klyuch do Bibliyi Novij zavit Lviv Svichado 2005 st 210 ISBN 966 8744 60 8Dzherelared MacRory Joseph St Mark Arhivovano 25 veresnya 2011 u Wayback Machine The Catholic Encyclopedia Vol 9 New York Robert Appleton Company 1910 Posilannyared Mark Shevchenkivska enciklopediya T 4 M Pa u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2013 S 87 nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Marko yevangelist Biografiya yevangelista Marka za koptskoyu tradiciyeyu Arhivovano 26 sichnya 2021 u Wayback Machine angl Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Marko yevangelist amp oldid 43665587