Антоніо Вільявісенсіо-і-Верастеґуй (ісп. Antonio Villavicencio y Verástegui; 9 січня 1775 — 6 червня 1816) — південноамериканський політик, член урядового Тріумвірату Сполучених Провінцій Нової Гранади.
Антоніо Вільявісенсіо | |||
| |||
---|---|---|---|
17 серпня — 15 листопада 1815 року | |||
Попередник: | Кустодіо Гарсія Ровіра | ||
Наступник: | Каміло Торрес Теноріо | ||
Народження: | 9 січня 1775 Кіто, Еквадор | ||
Смерть: | 6 червня 1816 (41 рік) Богота, Колумбія | ||
Причина смерті: | вогнепальне поранення | ||
Країна: | Еквадор | ||
Освіта: | d |
Біографія
Народився 1775 року в Кіто. Закінчив Коледж Нуестра-Сеньйора-дель-Росаріо в Санта-Фе-де-Боготі, після чого продовжив навчання в Іспанії. Там же він вступив до лав флоту, 1805 року брав участь у Трафальгарській битві.
1808 року Наполеон змусив Карла IV й Фернандо VII зректись прав на іспанський престол, після чого зробив королем Іспанії свого брата Жозефа. Однак це призвело до народного повстання, що зрештою переросло в тривалу війну. Королівська Верховна рада Кастилії проголосила королівське зречення таким, що не має сили, й носієм вищої влади в країні було оголошено Центральну Верховну Урядову Хунту Королівства. 29 січня 1810 року Хунта саморозпустилась, передавши владу Регентській раді Іспанії та Індій. Розпуск Хунти й утворення Регентської ради були неоднозначно сприйняті в американських колоніях, і Регентська рада вирішила відрядити туди емісарів для збирання інформації та роз'яснення ситуації в метрополії: Карлос Монтуфар був відряджений до Кіто, Хосе де Кос Іріберрі — до віцекоролівства Перу, а Антоніо Вільявісенсіо — до Нової Гранади.
1 березня 1810 року три емісари залишили Кадіс на шхуні «La Carmen» і 18 березня прибули до Ла-Гуайри, звідки їм довелось відпливти до Каракаса. Вільявісенсіо опинився в Каракасі саме в той момент, щоб особисто побачити, як 19 квітня народ усунув від влади генерал-капітана Венесуели Вісенте Емпарана та створив Верховну Хунту Венесуели.
Після зупинки в Венесуелі Антоніо Вільявісенсіо вирушив до Картахени-де-Індіас, куди прибув 8 травня. Там виявилась дуже напружена політична ситуація: народ вимагав скликання загальних зборів для обговорення проблем, а губернатор Франсіско Монтес правив провінцією засобами насильства й терору і не бажав ні до кого дослухатись. Антоніо Вільявісенсіо скористався своїм становищем емісара й дозволив проведення зборів, а 10 травня було обрано урядову Хунту Картахени, яка оголосила про визнання короля Фернандо VII, одночасно не визнаючи Жозефа Бонапарта. Антоніо Вільявісенсіо заявив, що оскільки Хунта визнає королівську владу, то він не вбачає причин перешкоджати локальній автономії, й така заява стала рушійною для низки революційних подій: 3 липня було створено місцеву Хунту в Сантьяго-де-Калі, 4 липня — в Памплоні, 9 липня — в Сокорро.
Прибуття Антоніо Вільявісенсіо в столиці Нової Гранади, Санта-Фе-де-Боготі, очікувалось 20 липня. Вранці того дня Хосе Хоакін Камачо прийшов до віцекороля Антоніо Хосе Амара-і-Борбона, щоб дізнатись про його рішення щодо клопотання про відкриті вибори міської ради, втім віцекороль відповів на його питання брутальністю. Тоді змовники з числа креолів вирішили реалізувати план революції.
Антоніо Вільявісенсіо довідався про події в Боготі, коли перебував в Онді. Прибувши до столиці, він виявив, що новообрана Верховна Народна Хунта Нової Гранади заявила про невизнання Регентської ради. Наважившись, Антоніо Вільявісенсіо склав із себе повноваження емісара Регентської ради й долучився до революції.
В незалежній Новій Гранаді Антоніо Вільявісенсіо брав участь у поході Антоніо Наріньйо проти роялістів півдня, а 1814 року став військовим радником Сполучених Провінцій Нової Гранади. Після перемог над роялістами в жовтні 1814 року в країні було створено орган виконавчої влади — Тріумвірат; 11 липня 1815 року один з його членів, Кустодіо Гарсія Ровіра, подав у відставку, після чого Конгрес Сполучених Провінцій запропонував Антоніо Вільявісенсіо зайняти вакантне місце. Той погодився й був членом Тріумвірату до його розпуску в листопаді 1815 року в зв'язку з запровадженням президентської форми правління.
Після розпуску Тріумвірату Антоніо Вільявісенсіо став губернатором Хонди. Коли іспанські війська захопили Нову Гранаду, 20 травня 1816 року Вільявісенсіо був заарештований, а 1 червня засуджений до страти. Страчений 6 червня того ж року.
Джерела
- Javier, Ocampo Lopez. . Biografías Biblioteca Virtual del Banco de la República. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 10 січня 2020.
- Rodrigo, Llano Isaza (березень 2002). . [1]. Biblioteca Luis Ángel Arango. Архів оригіналу за 10 серпня 2007. Процитовано 10 січня 2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ce iberijski im ya ta prizvishe Pershe batkove prizvishe ciyeyi osobi Vilyavisensio a druge materine prizvishe Veratseguj Antonio Vilyavisensio i Verasteguj isp Antonio Villavicencio y Verastegui 9 sichnya 1775 6 chervnya 1816 pivdennoamerikanskij politik chlen uryadovogo Triumviratu Spoluchenih Provincij Novoyi Granadi Antonio Vilyavisensio Prapor Chlen Triumviratu Spoluchenih Provincij Novoyi Granadi 17 serpnya 15 listopada 1815 roku Poperednik Kustodio Garsiya Rovira Nastupnik Kamilo Torres Tenorio Narodzhennya 9 sichnya 1775 1775 01 09 Kito EkvadorSmert 6 chervnya 1816 1816 06 06 41 rik Bogota KolumbiyaPrichina smerti vognepalne poranennyaKrayina EkvadorOsvita dBiografiyaNarodivsya 1775 roku v Kito Zakinchiv Koledzh Nuestra Senjora del Rosario v Santa Fe de Bogoti pislya chogo prodovzhiv navchannya v Ispaniyi Tam zhe vin vstupiv do lav flotu 1805 roku brav uchast u Trafalgarskij bitvi 1808 roku Napoleon zmusiv Karla IV j Fernando VII zrektis prav na ispanskij prestol pislya chogo zrobiv korolem Ispaniyi svogo brata Zhozefa Odnak ce prizvelo do narodnogo povstannya sho zreshtoyu pereroslo v trivalu vijnu Korolivska Verhovna rada Kastiliyi progolosila korolivske zrechennya takim sho ne maye sili j nosiyem vishoyi vladi v krayini bulo ogolosheno Centralnu Verhovnu Uryadovu Huntu Korolivstva 29 sichnya 1810 roku Hunta samorozpustilas peredavshi vladu Regentskij radi Ispaniyi ta Indij Rozpusk Hunti j utvorennya Regentskoyi radi buli neodnoznachno sprijnyati v amerikanskih koloniyah i Regentska rada virishila vidryaditi tudi emisariv dlya zbirannya informaciyi ta roz yasnennya situaciyi v metropoliyi Karlos Montufar buv vidryadzhenij do Kito Hose de Kos Iriberri do vicekorolivstva Peru a Antonio Vilyavisensio do Novoyi Granadi 1 bereznya 1810 roku tri emisari zalishili Kadis na shhuni La Carmen i 18 bereznya pribuli do La Guajri zvidki yim dovelos vidplivti do Karakasa Vilyavisensio opinivsya v Karakasi same v toj moment shob osobisto pobachiti yak 19 kvitnya narod usunuv vid vladi general kapitana Venesueli Visente Emparana ta stvoriv Verhovnu Huntu Venesueli Pislya zupinki v Venesueli Antonio Vilyavisensio virushiv do Kartaheni de Indias kudi pribuv 8 travnya Tam viyavilas duzhe napruzhena politichna situaciya narod vimagav sklikannya zagalnih zboriv dlya obgovorennya problem a gubernator Fransisko Montes praviv provinciyeyu zasobami nasilstva j teroru i ne bazhav ni do kogo dosluhatis Antonio Vilyavisensio skoristavsya svoyim stanovishem emisara j dozvoliv provedennya zboriv a 10 travnya bulo obrano uryadovu Huntu Kartaheni yaka ogolosila pro viznannya korolya Fernando VII odnochasno ne viznayuchi Zhozefa Bonaparta Antonio Vilyavisensio zayaviv sho oskilki Hunta viznaye korolivsku vladu to vin ne vbachaye prichin pereshkodzhati lokalnij avtonomiyi j taka zayava stala rushijnoyu dlya nizki revolyucijnih podij 3 lipnya bulo stvoreno miscevu Huntu v Santyago de Kali 4 lipnya v Pamploni 9 lipnya v Sokorro Pributtya Antonio Vilyavisensio v stolici Novoyi Granadi Santa Fe de Bogoti ochikuvalos 20 lipnya Vranci togo dnya Hose Hoakin Kamacho prijshov do vicekorolya Antonio Hose Amara i Borbona shob diznatis pro jogo rishennya shodo klopotannya pro vidkriti vibori miskoyi radi vtim vicekorol vidpoviv na jogo pitannya brutalnistyu Todi zmovniki z chisla kreoliv virishili realizuvati plan revolyuciyi Antonio Vilyavisensio dovidavsya pro podiyi v Bogoti koli perebuvav v Ondi Pribuvshi do stolici vin viyaviv sho novoobrana Verhovna Narodna Hunta Novoyi Granadi zayavila pro neviznannya Regentskoyi radi Navazhivshis Antonio Vilyavisensio sklav iz sebe povnovazhennya emisara Regentskoyi radi j doluchivsya do revolyuciyi V nezalezhnij Novij Granadi Antonio Vilyavisensio brav uchast u pohodi Antonio Narinjo proti royalistiv pivdnya a 1814 roku stav vijskovim radnikom Spoluchenih Provincij Novoyi Granadi Pislya peremog nad royalistami v zhovtni 1814 roku v krayini bulo stvoreno organ vikonavchoyi vladi Triumvirat 11 lipnya 1815 roku odin z jogo chleniv Kustodio Garsiya Rovira podav u vidstavku pislya chogo Kongres Spoluchenih Provincij zaproponuvav Antonio Vilyavisensio zajnyati vakantne misce Toj pogodivsya j buv chlenom Triumviratu do jogo rozpusku v listopadi 1815 roku v zv yazku z zaprovadzhennyam prezidentskoyi formi pravlinnya Pislya rozpusku Triumviratu Antonio Vilyavisensio stav gubernatorom Hondi Koli ispanski vijska zahopili Novu Granadu 20 travnya 1816 roku Vilyavisensio buv zaareshtovanij a 1 chervnya zasudzhenij do strati Strachenij 6 chervnya togo zh roku DzherelaJavier Ocampo Lopez Biografias Biblioteca Virtual del Banco de la Republica Arhiv originalu za 3 bereznya 2016 Procitovano 10 sichnya 2020 Rodrigo Llano Isaza berezen 2002 1 Biblioteca Luis Angel Arango Arhiv originalu za 10 serpnya 2007 Procitovano 10 sichnya 2020