Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Антоній Олександр Ілінський, також відомий як Іскендер-Паша (тур. Mehmet İskender Paşa; 1812—1861), польсько-османський військовий офіцер і генерал. Польський борець за незалежність і повстанець, брав участь у незалежницькій боротьбі поляків і угорців проти австро-російського союзу. Він прийняв іслам у 1844 році і згодом служив на різних командних посадах в Османській армії під час правління Абдул-Меджида I (1839—1861) у Боснії та Герцеговині, Дунаї, Криму, Закавказзі та Багдаді. Під час Кримської війни в 1855 році отримав звання паші (генерала).
| Антоній Олександр Ілінський | |
|---|---|
 | |
| Народився | 1812 Ярмолинці, Проскурівський повіт, Подільська губернія, Російська імперія |
| Помер | 1861 Стамбул, Османська імперія |
| Підданство |  Османська імперія |
| Діяльність | дипломат |
| Знання мов | польська |
| Роки активності | з 1844 |
| Військове звання | Майор генерал |
| Конфесія | іслам |
| Рід | Ілінські |
| |
Молодість і навернення в іслам
Антоній Александер Ілінський народився 1812 року в польській дворянській родині в місті Ярмолинці в Україні. У 1830 році молодим офіцером Литовського легіону брав участь у Листопадовому повстанні. Був активним учасником руху польських емігрантів, очолюваного паризьким князем Адамом Єжи Чарторийським. Ілінський працював під керівництвом Юзефа Бема в його невдалій спробі створення Португальського легіону (1833) і в подальшій боротьбі за формування польських легіонів в Іспанії, Франції та інших країнах.
У 1844 році був заарештований у Стамбулі за запитом Росії за нібито роботу над організацією українських козацьких легіонів під керівництвом «Східного агентства» Міхала Чайковського. Османська влада була байдужа, але Росія тиснула на його передачу для суду. Щоб уникнути цієї пастки, він погодився на пропозицію прийняти іслам і прийняв османське громадянство під новим іменем Мехмед Іскендер.[]Його негайно прийняли в підполковники Османської армії як «Іскендер-бег». У 1848–49 роках, під час Весни народів, він знову був помічником Бема в Угорщині.
В Османській армії
Він служив в армії Румелії під проводом Омера-паша. Він був видатною фігурою у військовій кампанії, яка скинула та зрештою стратила візира Герцеговини Алі-пашу Різванбеговича в 1851 році.
Коли в 1853 році почалася Кримська війна, йому було доручено організовувати та навчати іррегулярні війська (башибозуки) на Дунаї. У наступному році жорстокий і сміливий стиль Іскендер-паші в командуванні успішними кавалерійськими рейдами на росіян приніс йому визнання, і незабаром він отримав звання полковника.
На початку 1855 року він був призначений у Євпаторійський гарнізон у Криму, командуючи кавалерійським полком чисельністю 400 осіб. Його підрозділ зробив важливий внесок в успішне відбиття сильного російського нападу на місто, яке загрожувало тилу союзної армії, що облягала Севастополь. Ця перемога принесла йому друге підвищення за рік, зробивши його пашою (генерал), (зокрема, Мірліва, еквівалент бригадного генерала).
Того ж року він командував авангардом експедиційної армії під проводом Омера-паші, яка висадилася в Сухумі, сподіваючись звільнити місто-фортецю Карс у Східній Анатолії від російської облоги. Однак місто впало в руки росіян до того, як обидві армії змогли зіткнутися.
У 1857 році він був знову покликаний на службу Омером-пашою, який був призначений губернатором і генеральним командувачем Багдада. Він поїхав до Багдада і брав активну участь у придушенні племінних повстань навколо Басри та в районі Неджду.
Повернувшись до Константинополя в 1861 році, він раптово захворів після офіційного бенкету і помер 2 червня 1861 року. Його поховали на цвинтарі мучеників Едірнекапі в Константинополі.
Список літератури
Англійською:
- Бархем, Джон: «Боно, Джонні Турк!» стаття в «suite101»
- Блейк, Р. В. Френч: Кримська війна, Sphere Books Ltd., Лондон, 1971. стор. 137.
- The Times: різні випуски між 1851—1856 роками (№ 20745, 20774, 20780, 21530, 21757, 21816, 21822, 22223, 22260, 22263, 22284, 22299, 22498, ключове слово «Скендер Бег»)
Турецькою:
- Eren-Griffe, Mirgül: Osmanlı'nın Hizmetkarı, Babil Yayıncılık, İstanbul 2005, ss.125–129.
- Дроздзь, Єжи: (статтю спочатку опубліковано, а потім видалено з вебсайту Посольства Польщі (Анкара), цитується в:) http://maviboncuk.blogspot.com/2004/06/xix-yzyl-osmanl-ordusunda-polonyallar.html
- Хідаєт-бей (онук Іскендер-паші): неопубліковані особисті записи.
Польською:
- Latka, Jerzy: Adampol, Polska Wies Nad Bosforem, Kraków, 1981.
- Latka, Jerzy: Lew Nasz, Lew Polski: Pasza Iskender (Antoni Ilinski), Краків-Ґданськ, 1996.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Antonij Oleksandr Ilinskij takozh vidomij yak Iskender Pasha tur Mehmet Iskender Pasa 1812 1861 polsko osmanskij vijskovij oficer i general Polskij borec za nezalezhnist i povstanec brav uchast u nezalezhnickij borotbi polyakiv i ugorciv proti avstro rosijskogo soyuzu Vin prijnyav islam u 1844 roci i zgodom sluzhiv na riznih komandnih posadah v Osmanskij armiyi pid chas pravlinnya Abdul Medzhida I 1839 1861 u Bosniyi ta Gercegovini Dunayi Krimu Zakavkazzi ta Bagdadi Pid chas Krimskoyi vijni v 1855 roci otrimav zvannya pashi generala Antonij Oleksandr IlinskijNarodivsya1812 1812 Yarmolinci Proskurivskij povit Podilska guberniya Rosijska imperiyaPomer1861 1861 Stambul Osmanska imperiyaPiddanstvoOsmanska imperiyaDiyalnistdiplomatZnannya movpolskaRoki aktivnostiz 1844Vijskove zvannyaMajor generalKonfesiyaislamRidIlinski Mediafajli u VikishovishiMolodist i navernennya v islamAntonij Aleksander Ilinskij narodivsya 1812 roku v polskij dvoryanskij rodini v misti Yarmolinci v Ukrayini U 1830 roci molodim oficerom Litovskogo legionu brav uchast u Listopadovomu povstanni Buv aktivnim uchasnikom ruhu polskih emigrantiv ocholyuvanogo parizkim knyazem Adamom Yezhi Chartorijskim Ilinskij pracyuvav pid kerivnictvom Yuzefa Bema v jogo nevdalij sprobi stvorennya Portugalskogo legionu 1833 i v podalshij borotbi za formuvannya polskih legioniv v Ispaniyi Franciyi ta inshih krayinah U 1844 roci buv zaareshtovanij u Stambuli za zapitom Rosiyi za nibito robotu nad organizaciyeyu ukrayinskih kozackih legioniv pid kerivnictvom Shidnogo agentstva Mihala Chajkovskogo Osmanska vlada bula bajduzha ale Rosiya tisnula na jogo peredachu dlya sudu Shob uniknuti ciyeyi pastki vin pogodivsya na propoziciyu prijnyati islam i prijnyav osmanske gromadyanstvo pid novim imenem Mehmed Iskender dzherelo Jogo negajno prijnyali v pidpolkovniki Osmanskoyi armiyi yak Iskender beg U 1848 49 rokah pid chas Vesni narodiv vin znovu buv pomichnikom Bema v Ugorshini V Osmanskij armiyiVin sluzhiv v armiyi Rumeliyi pid provodom Omera pasha Vin buv vidatnoyu figuroyu u vijskovij kampaniyi yaka skinula ta zreshtoyu stratila vizira Gercegovini Ali pashu Rizvanbegovicha v 1851 roci Koli v 1853 roci pochalasya Krimska vijna jomu bulo dorucheno organizovuvati ta navchati irregulyarni vijska bashibozuki na Dunayi U nastupnomu roci zhorstokij i smilivij stil Iskender pashi v komanduvanni uspishnimi kavalerijskimi rejdami na rosiyan prinis jomu viznannya i nezabarom vin otrimav zvannya polkovnika Na pochatku 1855 roku vin buv priznachenij u Yevpatorijskij garnizon u Krimu komanduyuchi kavalerijskim polkom chiselnistyu 400 osib Jogo pidrozdil zrobiv vazhlivij vnesok v uspishne vidbittya silnogo rosijskogo napadu na misto yake zagrozhuvalo tilu soyuznoyi armiyi sho oblyagala Sevastopol Cya peremoga prinesla jomu druge pidvishennya za rik zrobivshi jogo pashoyu general zokrema Mirliva ekvivalent brigadnogo generala Togo zh roku vin komanduvav avangardom ekspedicijnoyi armiyi pid provodom Omera pashi yaka visadilasya v Suhumi spodivayuchis zvilniti misto fortecyu Kars u Shidnij Anatoliyi vid rosijskoyi oblogi Odnak misto vpalo v ruki rosiyan do togo yak obidvi armiyi zmogli zitknutisya U 1857 roci vin buv znovu poklikanij na sluzhbu Omerom pashoyu yakij buv priznachenij gubernatorom i generalnim komanduvachem Bagdada Vin poyihav do Bagdada i brav aktivnu uchast u pridushenni pleminnih povstan navkolo Basri ta v rajoni Nedzhdu Povernuvshis do Konstantinopolya v 1861 roci vin raptovo zahvoriv pislya oficijnogo benketu i pomer 2 chervnya 1861 roku Jogo pohovali na cvintari muchenikiv Edirnekapi v Konstantinopoli Spisok literaturiAnglijskoyu Barhem Dzhon Bono Dzhonni Turk stattya v suite101 Blejk R V French Krimska vijna Sphere Books Ltd London 1971 stor 137 The Times rizni vipuski mizh 1851 1856 rokami 20745 20774 20780 21530 21757 21816 21822 22223 22260 22263 22284 22299 22498 klyuchove slovo Skender Beg Tureckoyu Eren Griffe Mirgul Osmanli nin Hizmetkari Babil Yayincilik Istanbul 2005 ss 125 129 Drozdz Yezhi stattyu spochatku opublikovano a potim vidaleno z vebsajtu Posolstva Polshi Ankara cituyetsya v http maviboncuk blogspot com 2004 06 xix yzyl osmanl ordusunda polonyallar html Hidayet bej onuk Iskender pashi neopublikovani osobisti zapisi Polskoyu Latka Jerzy Adampol Polska Wies Nad Bosforem Krakow 1981 Latka Jerzy Lew Nasz Lew Polski Pasza Iskender Antoni Ilinski Krakiv Gdansk 1996