Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Антична культура в Північному Причорномор ї культура населення Північного Причорномор я в античні часи та раннє середньо

Антична культура в Північному Причорномор'ї

Антична культура в Північному Причорномор'ї

Антична культура в Північному Причорномор'ї — культура населення Північного Причорномор'я в античні часи та раннє середньовіччя.

До ареалу античної ойкумени входило й Північне Причорномор'я, де греками були засновані поліси, які згодом стали центрами значних територіальних державних утворень. Історію та культуру цих центрів вивчає антична археологія, оскільки археологічні джерела є основними у висвітленні проблем, пов'язаних із соціально-економічним, політичним і культурним розвитком грецького населення. Значну інформацію, необхідну для вивчення епохи античності, містять також епіграфічні й нумізматичні пам'ятки та писемні джерела, де згадуються окремі епізоди, пов'язані з подіями, що відбувалися у Північному Причорномор'ї. Кореляція цих категорій джерел з даними археології дає можливість реконструювати політичний та соціально-економічний розвиток античних центрів Півдня сучасної України, отримати важливу інформацію щодо побуту та релігійних уявлень грецького населення, його стосунків з негрецьким населенням регіону, а також зі світовими державами того часу. У Північному Причорномор'ї антична культура з'являється разом із прибулими сюди стародавніми греками.Згодом зазнала римського впливу, ще пізніше – візантійського. Існувала від другої половини 7 століття до нашої ери до першої чверті 6 століття нашої ери.

Антична культура у Північному Причорномор'ї характеризується наявністю письменності, лічби, розвитком філософії, держави та права, історії, музики, театру, драматургії, мистецтва, зокрема – архітектури, скульптури, живопису, розписного керамічного посуду, торевтики (художньої обробки металу), коропластики та інше.

Матеріальна культура представлена залишками міст – житлових кварталів, захисних споруд, храмів, вівтарів, некрополів, керамічної тари та посуду, розвиненими знаряддями праці для різноманітних ремесел: гончарного, будівельного, залізоробного, металообробного, ткацького, прядіння та інших. (Дивитись Античні автори, Античні держави Північного Причорномор'я, Античність)

Етапи розвитку

Відповідно до поділу античної культури Середземномор'я в Античній культурі у Північному Причорномор'ї виділяють 5 етапів розвитку:

  • архаїчний — (друга половина 7 – перша чверть 5 століття до нашої ери);
  • класичний – максимальний розвиток власне еллінських традицій (5- – 30-ті роки 4 ст. до нашої ери);
  • елліністичний – формування греко-варварських традицій (тридцяті роки 4 – середина 1 століття до нашої ери);
  • римський — (середина 1 століття до нашої ери – сімдесяті роки 4 століття нашої ери);
  • пізньоантичний – проникнення візантійських традицій (до першої чверті 6 століття нашої ери).

Храми

image
храм в Пантікапеї

У духовній сфері Антична культура у Північному Причорномор'ї характеризується багатобожжям.Характерною рисою релігійних вірувань Північного Причорномор’я був політеїзм – шанування багатьох божеств, які уособлювали різні явища й сили природи. До їхнього Пантеону входили Зевс, Афіна, Афродіта, Аполлон, Арес, Артеміда, Деметра, її дочка Персефона, Діоніс, Кібела та інші боги. З часом до релігійних культів античних міст-полісів проникають елементи релігійних вірувань місцевих племен. Про це, зокрема, повідомляє Геродот, який порівнює найшанованішого скіфського бога Папая із Зевсом, богиню Табіті – з Гестією, бога війни називає Ареєм.

У V–IV ст. до Р. Х. набуває поширення будівництво культових споруд: храмів та вівтарів. В античних містах-державах та найвизначніших святилищах цього регіону існувало не менше як півтора - два десятки храмів. До наших днів дійшли залишки храму в Пантікапеї (друга половина V–IV ст. до Р. Х.) та Аполлона Дельфінія в Ольвії (V ст. до Р. Х.). Храм у Пантікапеї мав шість колон, довжина головного фасаду становила 20 м², площа – 800–1000 м. Храм, з двоскатним дахом з черепиці, був збудований на пагорбі (тепер – гора Мітрідат). Отож він височів над навколишньою місцевістю,від нього збереглись тільки основи стін. Сьогодні розкопано палац боспорських царів Спартакідів, поруч якого були храми Афродіти та Діоніса.

Міста

  • У VI–V ст. до Р. Х. були засновані міста Ольвія в Бузькому лимані, Тіра у гирлі Дністра, Пантікапей (сучасний Керч), Тірітака, Керкінітіда, Німфей, Феодосія, Херсонес (сучасний Севастополь) та ін. Ольвія розташовувалась на правому березі Бузького лиману (Миколаївська обл.). Місто заснували в VI ст. до Р. Х. вихідці з Мілету. Чисельність жителів Ольвії складала в середньому 6–15 тис. осіб. Ольвія мала широкі торгові та культурні зв’язки з материковою Грецією. У місті процвітали ремесла металообробне, гончарне, прядильно-ткацьке, продукція яких збувалась у містах грецького світу, сусіднім скіфам, сарматам, фракійцям.
  • Херсонес заснований у кінці V ст. до Р. Х. на морському мисі. Територія Херсонеської держави охоплювала площу в 360 га. Цю територію було поділено на ділянки із садибами. Тут греки вирощували пшеницю, жито, гречку, овочі, фрукти, але найбільше виноград. Херсонес мав складну систему оборонних споруд, до якої входили кам’яні мури, які збереглись до наших днів, та 17 веж. На Русі Херсонес був відомий як Корсунь.
  • Пантікапей заснували у першій половині VI ст. до Р. Х. вихідці з Мілета. Місто розташовувалось на горі, біля підніжжя якої знаходилася зручна морська бухта і нижнє місто. На вершині гори греки збудували акрополь, частина мурів якого збереглась до наших часів. Навколо акрополя було споруджено величні храми. Деякий час місто було столицею Боспорського царства, до якого належали міста-поліси Фанагорії, Гермонасси, Тірітаки, Мірмекії, Кепи, Керкінітіди, Патрасії.Пізніше в цьому регіоні, внаслідок так званої внутрішньої колонізації, утворилися нові міста. Тобто причорноморські міста без участі материкової Греції заснували власні факторії. У III ст. до Р. Х. біля устя Дону з ініціативи боспорців утворився Танаіс, згодом – боспорські міста Патрасій, Китей, Синдська Гавань, Калос-Лимен у Західній Тавриді.

Скульптура античних причорноморський міст

Скульптуру античних причорноморських міст можна поділити на два види:

  1. Твори високопрофесійної пластики, авторами якої були приїжджі майстри або їхні талановиті учні, вихідці з місцевих прошарків населення, котрі за своїм рівнем не були гіршими від приїжджих;
  2. Твори самодіяльних скульпторів чи ремісників, котрим властиві особливі стильові прикмети, оригінальні ідейно-сюжетні вирішення пластичних образів. Окрему групу, мабуть нечисленну,привезені скульптури.

Будівельним матеріалом був місцевий камінь вапняк, не дуже пластичний, але гарний для скульптури. Райони причорноморських міст не мали мармуру чи інших кращих порід каменю. Готову скульптуру, а згодом мармур, довозили з Греції й островів Егейського моря. Привозили також чорнофігурні та червонофігурні вази, теракотові статуетки, бронзові вироби.

Найбагатші на твори пластики Ольвія, Пантікапей, Херсонес. Чимало пам’яток скульптури знайдено під час розкопок у містах Мірмекій, Тіра, Ніконій, Керкінітіда. Численні твори збереглись із класичного періоду мистецтва Греції. З цього погляду цікава двофігурна стела з Ольвії, виявлена 1895 р. (висота – 0,65 м, товщина блока – 0,12 м). Можна припустити, що в причорноморських містах, організованих на зразок міст центральної Греції, скульптори і суспільство були поінформованими щодо культурних досягнень митрополії. Згідно з історичними відомостями, у V ст. до Р. Х. Пантікапей відвідав особисто Перікл (близько 495–429 р. до Р. Х.) – видатний афінський державний діяч. У причорноморських містах численні пам’ятки елліністичної скульптури розташовувались на вулицях, у храмах та громадських спорудах. До них варто зарахувати мармуровий торс Діоніса (III ст. до Р. Х., зберігається в музеї м. Керч) та мармурову статую Афродіти із Пантікапею.

image
Мітридат VI Євпатор

Високий мистецький рівень характерний для портрета понтійського царя Мітридата VI Евпатора із Пантікапея II–І ст. до Р. Х. Стиль скульптури свідчить, що їхній автор походив із місцевих майстрів. Збереглося багато пам’яток надгробної, меморіальної скульптури – статуї, бюсти, плити із емблематикою та рельєфи. Деякі мармурові надгробки привезені, або виконані на місці. Більшість меморіальних надгробків – роботи місцевих скульпторів. Надгробки V–IV ст. до Р. Х. нагадують надгробну пластику класичної Греції. Вони суворі та лаконічні, обмежені невеликою кількістю прикрас. Від II–І ст. до Р. Х. збереглись вузькі високі плити з написами, рельєфними зображеннями та сценами із життя покійника – жалобні постаті, подружжя за трапезою тощо.

Різьба

Велике поширення в Північному Причорномор’ї мала дерев’яна різьба. Різьба по дереву, водночас із іншими видами мистецтва, мала велике економічне значення. Об’єктами цього виду мистецтва були меблі, саркофаги, декоративні скриньки, шкатулки, знаряддя праці, дерев’яний посуд. На жаль, до нашого часу збереглися тільки поодинокі предмети. Паралельно розвивалася мініатюрна різьба на кістках. Переважно вона доповнювала дерев’яну різьбу предметів меблювання, туалету тощо. Зазвичай зображувалися мотиви птахів, грифонів. Як матеріал використовувалася кістка місцевих домашніх тварин і привізна слонова кістка.

Виробництво предметів із бронзи, срібла та золота

У VI–V ст. до Р. Х. значного розвитку в Північному Причорномор’ї досягло виробництво предметів із бронзи, срібла, золота чи електра. Виробництво почалося з ювелірних прикрас, де згодом застосовуються мініатюрні зображення. Іноді зображення тварин вирішувалося у скіфському звіриному стилі, що засвідчує взаємовпливи антично-грецьких і степово-скіфських мистецьких естетичних смаків.

image
монета з Пантікапею

У причорноморських містах, зокрема Ольвії, Херсонесі, Пантікапеї, карбуються власні монети, що як художні твори часто досягають високого рівня. В боспорських майстернях виконуються численні предмети «скіфського золота». Ювеліри виготовляли шедеври: золоті діадеми, золоті намиста з підвісками, срібні браслети, які не мали аналогів серед народів Східної Європи. Авторами цих шедеврів світового мистецтва могли бути приїжджі греки, але здебільшого, особливо коли йдеться про рельєфні зображення побуту скіфів, – це, напевно, твори митців, вихідців із середовища автохтонних жителів, котрі могли зблизька спостерігати життя степових етносів.Очевидно, ці речі виконували на замовлення скіфської знаті.

Освіта

Мешканці античних міст-держав Північного Причорномор’я зосереджували чималу увагу на вихованні та освіті. Упродовж усієї історії їхнього існування пріоритетною тут була еллінська мова і писемність з її різними діалектами. Населення Північного Причорномор’я надавало великого значення розвитку медичних знань. Безліч медичних інструментів з бронзи, срібла, кістки знайдено при розкопках міст і некрополів регіону. Використовували різні медичні інструменти з бронзи, срібла, кістки (пінцети, гачки, зонди, голки, ложечки та ін.). Лікарі вміли лікувати рани, опіки, різні хвороби, здійснювали хірургічні операції, лікували за допомогою сну, гіпнозу і грязі. Уже в період колонізації північно-причорноморські греки добре знали епос Гомера й архаїчну лірику. Однак про місцевих поетів залишилося дуже мало свідчень. Якщо аналізувати їхню літературну спадщину, то необхідно виділити віршовані епіграми, епітафії, а також ділову прозу. Почесно-вотивні епіграми висікалися на кам’яних стелах або на постаментах для статуй на честь того чи іншого божества або героя. Так, у перші століття нової ери ольвійські поети писали епіграми на честь своїх обожнених героїв, зокрема Ахілла. У Борисфені знайдено мармурову плиту (II ст. від Р. Х.) з восьмирядковим гімном на честь Ахілла.

Великого значення надавали фізичному вихованню. Займались різними видами спорту, такими як: біг, метання диску, списа, м’яча, плавання, кулачні бої, кінні змагання, стрільба з лука. Переможців змагань нагороджували амфорами. В Ольвії один з лучників пустив стрілу на 521,7 метрів, що свідчить про значні досягнення жителів античних міст-держав у спорті.

Розвивалась наука: історія (Сіріск), філософія (Борисфеніт, Боспорський).

Театр

image
Античний театр Херсонеса

Визначну роль у повсякденному й святковому житті греків відігравав театр. Збереглися різноманітні свідчення про театри Ольвії, Херсонеса й Боспора, що підтверджують любов греків до театральних вистав – це численні статуетки акторів і керамічні зменшені моделі театральних масок. Театральні вистави в Ольвії ставилися вже в першій половині V ст. до Р. Х. Розкопано частково лише театр Херсонеса, який проіснував з кінця ІІІ ст. до Р. Х. до VI ст. від Р. Х. Цей театр уміщував близько трьох тисяч глядачів. Напис перших століть, знайдений біля театру, свідчить про проведення в Херсонесі літературно-музичних змагань, до яких входили трагедія, комедія, сатирична драма.



Джерела

Література

  • (рос.) Археология УССР, том 2, часть 2. Киев, 1986

Посилання

Див. також

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Antichna kultura v Pivnichnomu Prichornomor yi kultura naselennya Pivnichnogo Prichornomor ya v antichni chasi ta rannye serednovichchya Do arealu antichnoyi ojkumeni vhodilo j Pivnichne Prichornomor ya de grekami buli zasnovani polisi yaki zgodom stali centrami znachnih teritorialnih derzhavnih utvoren Istoriyu ta kulturu cih centriv vivchaye antichna arheologiya oskilki arheologichni dzherela ye osnovnimi u visvitlenni problem pov yazanih iz socialno ekonomichnim politichnim i kulturnim rozvitkom greckogo naselennya Znachnu informaciyu neobhidnu dlya vivchennya epohi antichnosti mistyat takozh epigrafichni j numizmatichni pam yatki ta pisemni dzherela de zgaduyutsya okremi epizodi pov yazani z podiyami sho vidbuvalisya u Pivnichnomu Prichornomor yi Korelyaciya cih kategorij dzherel z danimi arheologiyi daye mozhlivist rekonstruyuvati politichnij ta socialno ekonomichnij rozvitok antichnih centriv Pivdnya suchasnoyi Ukrayini otrimati vazhlivu informaciyu shodo pobutu ta religijnih uyavlen greckogo naselennya jogo stosunkiv z negreckim naselennyam regionu a takozh zi svitovimi derzhavami togo chasu U Pivnichnomu Prichornomor yi antichna kultura z yavlyayetsya razom iz pribulimi syudi starodavnimi grekami Zgodom zaznala rimskogo vplivu she piznishe vizantijskogo Isnuvala vid drugoyi polovini 7 stolittya do nashoyi eri do pershoyi chverti 6 stolittya nashoyi eri Antichna kultura u Pivnichnomu Prichornomor yi harakterizuyetsya nayavnistyu pismennosti lichbi rozvitkom filosofiyi derzhavi ta prava istoriyi muziki teatru dramaturgiyi mistectva zokrema arhitekturi skulpturi zhivopisu rozpisnogo keramichnogo posudu torevtiki hudozhnoyi obrobki metalu koroplastiki ta inshe Materialna kultura predstavlena zalishkami mist zhitlovih kvartaliv zahisnih sporud hramiv vivtariv nekropoliv keramichnoyi tari ta posudu rozvinenimi znaryaddyami praci dlya riznomanitnih remesel goncharnogo budivelnogo zalizorobnogo metaloobrobnogo tkackogo pryadinnya ta inshih Divitis Antichni avtori Antichni derzhavi Pivnichnogo Prichornomor ya Antichnist Etapi rozvitkuVidpovidno do podilu antichnoyi kulturi Seredzemnomor ya v Antichnij kulturi u Pivnichnomu Prichornomor yi vidilyayut 5 etapiv rozvitku arhayichnij druga polovina 7 persha chvert 5 stolittya do nashoyi eri klasichnij maksimalnij rozvitok vlasne ellinskih tradicij 5 30 ti roki 4 st do nashoyi eri ellinistichnij formuvannya greko varvarskih tradicij tridcyati roki 4 seredina 1 stolittya do nashoyi eri rimskij seredina 1 stolittya do nashoyi eri simdesyati roki 4 stolittya nashoyi eri piznoantichnij proniknennya vizantijskih tradicij do pershoyi chverti 6 stolittya nashoyi eri Hramihram v Pantikapeyi U duhovnij sferi Antichna kultura u Pivnichnomu Prichornomor yi harakterizuyetsya bagatobozhzhyam Harakternoyu risoyu religijnih viruvan Pivnichnogo Prichornomor ya buv politeyizm shanuvannya bagatoh bozhestv yaki uosoblyuvali rizni yavisha j sili prirodi Do yihnogo Panteonu vhodili Zevs Afina Afrodita Apollon Ares Artemida Demetra yiyi dochka Persefona Dionis Kibela ta inshi bogi Z chasom do religijnih kultiv antichnih mist polisiv pronikayut elementi religijnih viruvan miscevih plemen Pro ce zokrema povidomlyaye Gerodot yakij porivnyuye najshanovanishogo skifskogo boga Papaya iz Zevsom boginyu Tabiti z Gestiyeyu boga vijni nazivaye Areyem U V IV st do R H nabuvaye poshirennya budivnictvo kultovih sporud hramiv ta vivtariv V antichnih mistah derzhavah ta najviznachnishih svyatilishah cogo regionu isnuvalo ne menshe yak pivtora dva desyatki hramiv Do nashih dniv dijshli zalishki hramu v Pantikapeyi druga polovina V IV st do R H ta Apollona Delfiniya v Olviyi V st do R H Hram u Pantikapeyi mav shist kolon dovzhina golovnogo fasadu stanovila 20 m plosha 800 1000 m Hram z dvoskatnim dahom z cherepici buv zbudovanij na pagorbi teper gora Mitridat Otozh vin visochiv nad navkolishnoyu miscevistyu vid nogo zbereglis tilki osnovi stin Sogodni rozkopano palac bosporskih cariv Spartakidiv poruch yakogo buli hrami Afroditi ta Dionisa MistaU VI V st do R H buli zasnovani mista Olviya v Buzkomu limani Tira u girli Dnistra Pantikapej suchasnij Kerch Tiritaka Kerkinitida Nimfej Feodosiya Hersones suchasnij Sevastopol ta in Olviya roztashovuvalas na pravomu berezi Buzkogo limanu Mikolayivska obl Misto zasnuvali v VI st do R H vihidci z Miletu Chiselnist zhiteliv Olviyi skladala v serednomu 6 15 tis osib Olviya mala shiroki torgovi ta kulturni zv yazki z materikovoyu Greciyeyu U misti procvitali remesla metaloobrobne goncharne pryadilno tkacke produkciya yakih zbuvalas u mistah greckogo svitu susidnim skifam sarmatam frakijcyam Hersones zasnovanij u kinci V st do R H na morskomu misi Teritoriya Hersoneskoyi derzhavi ohoplyuvala ploshu v 360 ga Cyu teritoriyu bulo podileno na dilyanki iz sadibami Tut greki viroshuvali pshenicyu zhito grechku ovochi frukti ale najbilshe vinograd Hersones mav skladnu sistemu oboronnih sporud do yakoyi vhodili kam yani muri yaki zbereglis do nashih dniv ta 17 vezh Na Rusi Hersones buv vidomij yak Korsun Pantikapej zasnuvali u pershij polovini VI st do R H vihidci z Mileta Misto roztashovuvalos na gori bilya pidnizhzhya yakoyi znahodilasya zruchna morska buhta i nizhnye misto Na vershini gori greki zbuduvali akropol chastina muriv yakogo zbereglas do nashih chasiv Navkolo akropolya bulo sporudzheno velichni hrami Deyakij chas misto bulo stoliceyu Bosporskogo carstva do yakogo nalezhali mista polisi Fanagoriyi Germonassi Tiritaki Mirmekiyi Kepi Kerkinitidi Patrasiyi Piznishe v comu regioni vnaslidok tak zvanoyi vnutrishnoyi kolonizaciyi utvorilisya novi mista Tobto prichornomorski mista bez uchasti materikovoyi Greciyi zasnuvali vlasni faktoriyi U III st do R H bilya ustya Donu z iniciativi bosporciv utvorivsya Tanais zgodom bosporski mista Patrasij Kitej Sindska Gavan Kalos Limen u Zahidnij Tavridi Skulptura antichnih prichornomorskij mistSkulpturu antichnih prichornomorskih mist mozhna podiliti na dva vidi Tvori visokoprofesijnoyi plastiki avtorami yakoyi buli priyizhdzhi majstri abo yihni talanoviti uchni vihidci z miscevih prosharkiv naselennya kotri za svoyim rivnem ne buli girshimi vid priyizhdzhih Tvori samodiyalnih skulptoriv chi remisnikiv kotrim vlastivi osoblivi stilovi prikmeti originalni idejno syuzhetni virishennya plastichnih obraziv Okremu grupu mabut nechislennu privezeni skulpturi Budivelnim materialom buv miscevij kamin vapnyak ne duzhe plastichnij ale garnij dlya skulpturi Rajoni prichornomorskih mist ne mali marmuru chi inshih krashih porid kamenyu Gotovu skulpturu a zgodom marmur dovozili z Greciyi j ostroviv Egejskogo morya Privozili takozh chornofigurni ta chervonofigurni vazi terakotovi statuetki bronzovi virobi Najbagatshi na tvori plastiki Olviya Pantikapej Hersones Chimalo pam yatok skulpturi znajdeno pid chas rozkopok u mistah Mirmekij Tira Nikonij Kerkinitida Chislenni tvori zbereglis iz klasichnogo periodu mistectva Greciyi Z cogo poglyadu cikava dvofigurna stela z Olviyi viyavlena 1895 r visota 0 65 m tovshina bloka 0 12 m Mozhna pripustiti sho v prichornomorskih mistah organizovanih na zrazok mist centralnoyi Greciyi skulptori i suspilstvo buli poinformovanimi shodo kulturnih dosyagnen mitropoliyi Zgidno z istorichnimi vidomostyami u V st do R H Pantikapej vidvidav osobisto Perikl blizko 495 429 r do R H vidatnij afinskij derzhavnij diyach U prichornomorskih mistah chislenni pam yatki ellinistichnoyi skulpturi roztashovuvalis na vulicyah u hramah ta gromadskih sporudah Do nih varto zarahuvati marmurovij tors Dionisa III st do R H zberigayetsya v muzeyi m Kerch ta marmurovu statuyu Afroditi iz Pantikapeyu Mitridat VI Yevpator Visokij misteckij riven harakternij dlya portreta pontijskogo carya Mitridata VI Evpatora iz Pantikapeya II I st do R H Stil skulpturi svidchit sho yihnij avtor pohodiv iz miscevih majstriv Zbereglosya bagato pam yatok nadgrobnoyi memorialnoyi skulpturi statuyi byusti pliti iz emblematikoyu ta relyefi Deyaki marmurovi nadgrobki privezeni abo vikonani na misci Bilshist memorialnih nadgrobkiv roboti miscevih skulptoriv Nadgrobki V IV st do R H nagaduyut nadgrobnu plastiku klasichnoyi Greciyi Voni suvori ta lakonichni obmezheni nevelikoyu kilkistyu prikras Vid II I st do R H zbereglis vuzki visoki pliti z napisami relyefnimi zobrazhennyami ta scenami iz zhittya pokijnika zhalobni postati podruzhzhya za trapezoyu tosho RizbaVelike poshirennya v Pivnichnomu Prichornomor yi mala derev yana rizba Rizba po derevu vodnochas iz inshimi vidami mistectva mala velike ekonomichne znachennya Ob yektami cogo vidu mistectva buli mebli sarkofagi dekorativni skrinki shkatulki znaryaddya praci derev yanij posud Na zhal do nashogo chasu zbereglisya tilki poodinoki predmeti Paralelno rozvivalasya miniatyurna rizba na kistkah Perevazhno vona dopovnyuvala derev yanu rizbu predmetiv meblyuvannya tualetu tosho Zazvichaj zobrazhuvalisya motivi ptahiv grifoniv Yak material vikoristovuvalasya kistka miscevih domashnih tvarin i privizna slonova kistka Virobnictvo predmetiv iz bronzi sribla ta zolotaU VI V st do R H znachnogo rozvitku v Pivnichnomu Prichornomor yi dosyaglo virobnictvo predmetiv iz bronzi sribla zolota chi elektra Virobnictvo pochalosya z yuvelirnih prikras de zgodom zastosovuyutsya miniatyurni zobrazhennya Inodi zobrazhennya tvarin virishuvalosya u skifskomu zvirinomu stili sho zasvidchuye vzayemovplivi antichno greckih i stepovo skifskih misteckih estetichnih smakiv moneta z Pantikapeyu U prichornomorskih mistah zokrema Olviyi Hersonesi Pantikapeyi karbuyutsya vlasni moneti sho yak hudozhni tvori chasto dosyagayut visokogo rivnya V bosporskih majsternyah vikonuyutsya chislenni predmeti skifskogo zolota Yuveliri vigotovlyali shedevri zoloti diademi zoloti namista z pidviskami sribni brasleti yaki ne mali analogiv sered narodiv Shidnoyi Yevropi Avtorami cih shedevriv svitovogo mistectva mogli buti priyizhdzhi greki ale zdebilshogo osoblivo koli jdetsya pro relyefni zobrazhennya pobutu skifiv ce napevno tvori mitciv vihidciv iz seredovisha avtohtonnih zhiteliv kotri mogli zblizka sposterigati zhittya stepovih etnosiv Ochevidno ci rechi vikonuvali na zamovlennya skifskoyi znati OsvitaMeshkanci antichnih mist derzhav Pivnichnogo Prichornomor ya zoseredzhuvali chimalu uvagu na vihovanni ta osviti Uprodovzh usiyeyi istoriyi yihnogo isnuvannya prioritetnoyu tut bula ellinska mova i pisemnist z yiyi riznimi dialektami Naselennya Pivnichnogo Prichornomor ya nadavalo velikogo znachennya rozvitku medichnih znan Bezlich medichnih instrumentiv z bronzi sribla kistki znajdeno pri rozkopkah mist i nekropoliv regionu Vikoristovuvali rizni medichni instrumenti z bronzi sribla kistki pinceti gachki zondi golki lozhechki ta in Likari vmili likuvati rani opiki rizni hvorobi zdijsnyuvali hirurgichni operaciyi likuvali za dopomogoyu snu gipnozu i gryazi Uzhe v period kolonizaciyi pivnichno prichornomorski greki dobre znali epos Gomera j arhayichnu liriku Odnak pro miscevih poetiv zalishilosya duzhe malo svidchen Yaksho analizuvati yihnyu literaturnu spadshinu to neobhidno vidiliti virshovani epigrami epitafiyi a takozh dilovu prozu Pochesno votivni epigrami visikalisya na kam yanih stelah abo na postamentah dlya statuj na chest togo chi inshogo bozhestva abo geroya Tak u pershi stolittya novoyi eri olvijski poeti pisali epigrami na chest svoyih obozhnenih geroyiv zokrema Ahilla U Borisfeni znajdeno marmurovu plitu II st vid R H z vosmiryadkovim gimnom na chest Ahilla Velikogo znachennya nadavali fizichnomu vihovannyu Zajmalis riznimi vidami sportu takimi yak big metannya disku spisa m yacha plavannya kulachni boyi kinni zmagannya strilba z luka Peremozhciv zmagan nagorodzhuvali amforami V Olviyi odin z luchnikiv pustiv strilu na 521 7 metriv sho svidchit pro znachni dosyagnennya zhiteliv antichnih mist derzhav u sporti Rozvivalas nauka istoriya Sirisk filosofiya Borisfenit Bosporskij TeatrAntichnij teatr Hersonesa Viznachnu rol u povsyakdennomu j svyatkovomu zhitti grekiv vidigravav teatr Zbereglisya riznomanitni svidchennya pro teatri Olviyi Hersonesa j Bospora sho pidtverdzhuyut lyubov grekiv do teatralnih vistav ce chislenni statuetki aktoriv i keramichni zmensheni modeli teatralnih masok Teatralni vistavi v Olviyi stavilisya vzhe v pershij polovini V st do R H Rozkopano chastkovo lishe teatr Hersonesa yakij proisnuvav z kincya III st do R H do VI st vid R H Cej teatr umishuvav blizko troh tisyach glyadachiv Napis pershih stolit znajdenij bilya teatru svidchit pro provedennya v Hersonesi literaturno muzichnih zmagan do yakih vhodili tragediya komediya satirichna drama Dzherela ANTIChNA KULTURA U PIVNIChNOMU PRIChORNOMOR Yi Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 98 ISBN 966 00 0734 5 Literatura ros Arheologiya USSR tom 2 chast 2 Kiev 1986Posilannya ANTIChNA KULTURA U PIVNIChNOMU PRIChORNOMOR Yi 18 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya Istoriyi Ukrayini na sajti Institutu Istoriyi NANU http megalib com ua content 4120 23 Antichna kyltyra Pivnichnogo Prichornomorya html 20 lyutogo 2020 u Wayback Machine Div takozh GRECIYa GRECKA RESPUBLIKA Antichna kultura Antichnist

Дата публікації:
Топ