Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Антисемітизм в США — проблема дискримінації американських євреїв в Сполучених Штатах Америки за національною ознакою. Євреї населяли територрію сучасних США з колоніальних часів, і до початку Другої світової війни мав багато спільного із американським расизмом, направленого загалом проти неанглосаксонського або нехристиянського населення. На сьогоднішній день в США проживає друга за величиною єврейська громада в світі, хоча до рубежу XIX-XX століть громада була значно меншою. Тенденція зниження антисемітських проявів в XX столітті пов'язана із загальним зниженням соціального расизму в США, особливо після Другої світової війни і Руху за цивільні права.
Тим не менш, расизм як і антисемітизм в цілому в США зберігається і досі. За данними звіту ABC News 2007 року, близько 34% американців повідомили, що відчувають «деякі расистські почуття». За даними опитувань Антидефамаційної ліги, антисемітизм рішуче відкидає більшість американців, 64% з них похвалили євреїв за культурний внесок в історію нації в 2011 році. В той же час 19% американців підтримують антисемітський міф, ніби євреї контролюють Волл-стріт. Заперечення Голокосту в останні роки підтримує менше 10% американців. Більшість із них представляють радикальні опозиційні сили, або малоосвічену частину населення.
Масова імміграція в США, що почалася в другій половині XIX століття призвела до зростання антисемітизму, оскільки східноєвропейські євреї складали істотну частину іммігрантів із Східної та Південної Європи. Ворожість багатьох корінних американців до цих євреїв була частиною ворожості до слов'ян, угорців та італійців. Зі свого боку, багато іммігрантів з країн Центральної та Східної Європи привезли в Америку власні забобони щодо євреїв.
На початку XIX століття поліція в нью-йоркському районі Нижній Іст-Сайд (Мангеттен) нерідко заарештовувала і била євреїв за надто гучні розмови в парку. У випадках насилля над євреями, поліцейські (які здебільшого складались із католиків-ірландців) ставали на бік поргомщиків (також здебільшого католиків-іммігрантів).
На півдні США сплеск антисемітизму спричинила Справа Лео Франка, якого у 1913 році було визнано винним у згвалтуванні і вбивстві дівчинки на підставі сумнівних доказів, засуджено до смерті, помилувано губернатором, а потім викрадено із в'язниці і лінчовано. У результаті справи було створено Антидефамаційну лігу.
Перший «кривавий наклеп» на євреїв в США стався у 1890 році, коли у нью-йоркській іммігрантській родині євреїв звинуватили у релігійному вбивстві. Це вилилось у масові погроми.
На початку 1920-х років, на хвилі «червоної загрози», євреї отримали образ «ворогів християнства», «безсовісний фінансист» і «представник нижчої раси». До цькування долучився Генрі Форд, який в цей час придбав газету «The Dearborn Independent», у кожному номері якої містилась антисемітська стаття у спеціальній рубриці «Міжнародний єврей». У 1927 році єврейські організації США пригрозили Форду бойкотом автомобілів його компанії, якщо він не закриє газету і не вибачиться перед євреями.
У 1930-х роках, на фоні посилення фашизму в Європі, приходу до влади в Німеччині нацистів, у США почали з'являтися багато ультраправих профашистських організацій. У 1933-34 роках на радіо з антисемітською доповіддю виступив католицький священник Чарльз Едвард Коглін, було створено «Християнський фронт», члени якого розповсюджували антисемітські афіши. Почались масові атаки на синагоги та євреїв, особливо в Нью-Йорку та Бостоні. Поліцейські, більшість з яких були членами «Християнського фронту», не заважала погромам. 20 лютого 1939 року в Нью-Йорку пройшов двадцятитисячний марш Німецько-американського союзу. 16 вересня 1941 року американський льотчик і прихильник нацистів Чарльз Ліндберг в Де-Мойні заявив: «Найбільша небезпека для цієї країни — це єврейські влада і вплив в кіно, пресі, радіо і уряді».
Вступ США у Другу світову війну лише посилив антисемітські настрої. В суспільстві ходили чутки, що євреї гонять американців на війну, при цьому вони самі не служать в армії, або служать офіцерами, що президент країни Франклін Рузвельт — єврей, що неєвреї не отримують військового контракту, що 80% багатств країни захопили євреї, тощо.
Після війни антисемітизм в США зменшився. На початку 1960-х років останні відсоткові норми в американських університетах були скасовані.
Примітки
- . Anti-Defamation League (англ.). Архів оригіналу за 3 січня 2020. Процитовано 24 червня 2020.
- . The Jerusalem Post. 3 листопада 2011. Архів оригіналу за 29 жовтня 2018. Процитовано 20 грудня 2013.
Посилання
- and Yotam Margalit in
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Antisemitizm v SShA problema diskriminaciyi amerikanskih yevreyiv v Spoluchenih Shtatah Ameriki za nacionalnoyu oznakoyu Yevreyi naselyali teritorriyu suchasnih SShA z kolonialnih chasiv i do pochatku Drugoyi svitovoyi vijni mav bagato spilnogo iz amerikanskim rasizmom napravlenogo zagalom proti neanglosaksonskogo abo nehristiyanskogo naselennya Na sogodnishnij den v SShA prozhivaye druga za velichinoyu yevrejska gromada v sviti hocha do rubezhu XIX XX stolit gromada bula znachno menshoyu Tendenciya znizhennya antisemitskih proyaviv v XX stolitti pov yazana iz zagalnim znizhennyam socialnogo rasizmu v SShA osoblivo pislya Drugoyi svitovoyi vijni i Ruhu za civilni prava Antiimmigrantska karikatura 1890 roku yevrej nese iz soboyu v SShA zlidni hvorobi i anarhiyu Chleni Baptistskoyi cerkvi Vestboro z antisemitskimi plakatami piketuyut yevrejskij gromadskij centr 2010 rik Tim ne mensh rasizm yak i antisemitizm v cilomu v SShA zberigayetsya i dosi Za dannimi zvitu ABC News 2007 roku blizko 34 amerikanciv povidomili sho vidchuvayut deyaki rasistski pochuttya Za danimi opituvan Antidefamacijnoyi ligi antisemitizm rishuche vidkidaye bilshist amerikanciv 64 z nih pohvalili yevreyiv za kulturnij vnesok v istoriyu naciyi v 2011 roci V toj zhe chas 19 amerikanciv pidtrimuyut antisemitskij mif nibi yevreyi kontrolyuyut Voll strit Zaperechennya Golokostu v ostanni roki pidtrimuye menshe 10 amerikanciv Bilshist iz nih predstavlyayut radikalni opozicijni sili abo maloosvichenu chastinu naselennya Masova immigraciya v SShA sho pochalasya v drugij polovini XIX stolittya prizvela do zrostannya antisemitizmu oskilki shidnoyevropejski yevreyi skladali istotnu chastinu immigrantiv iz Shidnoyi ta Pivdennoyi Yevropi Vorozhist bagatoh korinnih amerikanciv do cih yevreyiv bula chastinoyu vorozhosti do slov yan ugorciv ta italijciv Zi svogo boku bagato immigrantiv z krayin Centralnoyi ta Shidnoyi Yevropi privezli v Ameriku vlasni zaboboni shodo yevreyiv Na pochatku XIX stolittya policiya v nyu jorkskomu rajoni Nizhnij Ist Sajd Mangetten neridko zaareshtovuvala i bila yevreyiv za nadto guchni rozmovi v parku U vipadkah nasillya nad yevreyami policejski yaki zdebilshogo skladalis iz katolikiv irlandciv stavali na bik porgomshikiv takozh zdebilshogo katolikiv immigrantiv Na pivdni SShA splesk antisemitizmu sprichinila Sprava Leo Franka yakogo u 1913 roci bulo viznano vinnim u zgvaltuvanni i vbivstvi divchinki na pidstavi sumnivnih dokaziv zasudzheno do smerti pomiluvano gubernatorom a potim vikradeno iz v yaznici i linchovano U rezultati spravi bulo stvoreno Antidefamacijnu ligu Pershij krivavij naklep na yevreyiv v SShA stavsya u 1890 roci koli u nyu jorkskij immigrantskij rodini yevreyiv zvinuvatili u religijnomu vbivstvi Ce vililos u masovi pogromi Na pochatku 1920 h rokiv na hvili chervonoyi zagrozi yevreyi otrimali obraz vorogiv hristiyanstva bezsovisnij finansist i predstavnik nizhchoyi rasi Do ckuvannya doluchivsya Genri Ford yakij v cej chas pridbav gazetu The Dearborn Independent u kozhnomu nomeri yakoyi mistilas antisemitska stattya u specialnij rubrici Mizhnarodnij yevrej U 1927 roci yevrejski organizaciyi SShA prigrozili Fordu bojkotom avtomobiliv jogo kompaniyi yaksho vin ne zakriye gazetu i ne vibachitsya pered yevreyami U 1930 h rokah na foni posilennya fashizmu v Yevropi prihodu do vladi v Nimechchini nacistiv u SShA pochali z yavlyatisya bagato ultrapravih profashistskih organizacij U 1933 34 rokah na radio z antisemitskoyu dopoviddyu vistupiv katolickij svyashennik Charlz Edvard Koglin bulo stvoreno Hristiyanskij front chleni yakogo rozpovsyudzhuvali antisemitski afishi Pochalis masovi ataki na sinagogi ta yevreyiv osoblivo v Nyu Jorku ta Bostoni Policejski bilshist z yakih buli chlenami Hristiyanskogo frontu ne zavazhala pogromam 20 lyutogo 1939 roku v Nyu Jorku projshov dvadcyatitisyachnij marsh Nimecko amerikanskogo soyuzu 16 veresnya 1941 roku amerikanskij lotchik i prihilnik nacistiv Charlz Lindberg v De Mojni zayaviv Najbilsha nebezpeka dlya ciyeyi krayini ce yevrejski vlada i vpliv v kino presi radio i uryadi Vstup SShA u Drugu svitovu vijnu lishe posiliv antisemitski nastroyi V suspilstvi hodili chutki sho yevreyi gonyat amerikanciv na vijnu pri comu voni sami ne sluzhat v armiyi abo sluzhat oficerami sho prezident krayini Franklin Ruzvelt yevrej sho neyevreyi ne otrimuyut vijskovogo kontraktu sho 80 bagatstv krayini zahopili yevreyi tosho Pislya vijni antisemitizm v SShA zmenshivsya Na pochatku 1960 h rokiv ostanni vidsotkovi normi v amerikanskih universitetah buli skasovani Primitki Anti Defamation League angl Arhiv originalu za 3 sichnya 2020 Procitovano 24 chervnya 2020 The Jerusalem Post 3 listopada 2011 Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2018 Procitovano 20 grudnya 2013 Posilannyaand Yotam Margalit in