Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Філі́пп Пете́н (повне ім'я — Анрі́ Філі́пп Беноні́ Оме́р Жозе́ф Пете́н (фр. Henri Philippe Benoni Omer Joseph Pétain) знаний як Маршал Петен (фр. Maréchal Pétain) та іноді як Старий Маршал (фр. le vieux Maréchal); 24 квітня 1856, Коші-а-ла-Тур, Французька імперія — 23 липня 1951, Л'Іль-д'Є, Французька республіка) — французький військовий і політичний діяч. Маршал Франції з 1918 року після завершення Першої світової війни, став відомим під прізвиськом Лев Вердена (фр. le lion de Verdun). 1940 року, після поразки Франції, став на шлях колабораціонізму з нацистською Німеччиною. Засновник та керівник (1940—1944) так званого режиму Віші (фр. régime de Vichy), впродовж чого він став найстарішим керівником Франції у віці 84 років.
| Філіпп Петен Henri Philippe Benoni Omer Joseph Pétain | |
|---|---|
| фр. Henri Philippe Pétain фр. Philippe Pétain | |
 Henri Philippe Benoni Omer Joseph Pétain | |
 Глава Французької держави | |
| 11 липня 1940 — 20 серпня 1944 | |
| Прем'єр-міністр | П'єр Лаваль |
| Попередник | Альбер Лебрен (Президент Французької Республіки |
| Наступник | Шарль де Голль (Тимчасовий уряд) |
| Прем'єр-міністр Франції | |
| 16 червня 1940 — 17 квітня 1942 | |
| Президент | Альбер Лебрен (до 1940) |
| Попередник | Поль Рейно |
| Наступник | П'єр Лаваль |
| Замісник Прем'єр-міністра Франції | |
| Прем'єр-міністр | Поль Рейно |
| Попередник | Каміль Шотан |
| Наступник | Каміль Шотан |
| Народився | 24 квітня 1856 Коші-а-ла-Тур, Французька імперія |
| Помер | 23 липня 1951 (95 років) Л'Іль-д'Є, Французька республіка |
| Похований | d |
| Відомий як | політик, військовий |
| Громадянство |  Франція |
| Національність | Француз |
| Alma mater | Особлива військова школа Сен-Сір |
| Батько | d |
| Мати | d |
| У шлюбі з | d |
| Релігія | католицька церква |
| Нагороди | |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Під час Першої світової війни, Петен керував Французькою армією до перемоги у Верденській битві, яка тривала дев'ять місяців. Після поразки в наступі Нівеля та наступні заколоти, він став головнокомандувачем та відновив довіру до армії. Петен залишився при командуванні під час війни та був визнаний національним героєм. Під час повоєнного періоду був головою миротворчої французької армії, командував французько-іспанською операцією під час Рифської війни та був двічі міністром уряду. Під час цього періоду був відомий під прізвизьком «Старий Маршал» (le vieux Maréchal).
Життєпис
Народився 24 квітня 1856 року у Коші-а-ля-Тур (фр. Cauchy-à-la-Tour) у департаменті Па-де-Кале (фр. Pas-de-Calais) у селянській родині. Служив у армії з 20 років, отримав вищу військову освіту, закінчивши військову академію Сен-Сір у 1887 році та Вищу військову школу в Парижі. Із 1900 року Петен викладав тактику в Академії Генерального штабу Франції.
Перша світова війна
Незадовго до початку Першої світової війни полковник Петен, який командував 33-м піхотним полком, подав заяву про відставку, але в міністерстві оборони її так і не розглянули.
З початком Першої світової війни Петен командував бригадою під час Прикордонної битви. Із 1 вересня 1914 року — командир 6-ї піхотної дивізії, із 25 жовтня того ж року — командир 33-го армійського корпусу.
Петен уславився під час Верденської битви 1916 року. У боях за Верден успішно командував 2-ю французькою армією, зміг організувати успішну оборону фортів Вердена. Попри величезні втрати (більше 250 тисяч вояків) виграв битву.
У квітні 1917 року Петен був призначений начальником французького Генштабу, а через місяць він став головнокомандувачем французьких військ на Західному фронті. Відзначився при відбитті німецького наступу навесні 1918 року і під час загального наступу армій Антанти восени 1918 року. 21 листопада 1918 року Петену було присвоєне звання Маршала Франції.
У 1920—1931 роках Петен працював віцепрезидентом Вищої військової ради. Командував французькими військами у Рифській війні; з 1929 року був членом Французької академії. З 9 лютого по 8 листопада 1934 обіймав посаду військового міністра при уряді Гастона Думерга. У той період він був надзвичайно популярним серед народу. У 1939—1940 роках був послом в Іспанії, мав дружні особисті стосунки з диктатором Іспанії Франко.
17 травня 1940 року Петен призначений заступником прем'єр-міністра Поля Рейно. На цій посаді Петен тиснув на Рейно з вимогами капітулювати перед Німеччиною. Петен вважав, що війна для Франції вже програна і необхідно добитися хоча б почесної капітуляції.
16 червня 1940 року, через 2 дні після окупації німцями Парижа, Філіпп Петен був призначений головою Ради міністрів. Активно просував ідею перемир'я з Німеччиною (фактично, капітуляції), яке й було підписано 22 червня 1940 року.
Прихід до влади
24 жовтня 1940 він зустрівся з Адольфом Гітлером і гарантував йому повну підтримку. Відтоді Петен керував південною частиною Франції (північна була окупована німцями). Спочатку уряд Петена контролював також і колонії, але згодом вони відмовилися визнавати його владу (1940 року — Французька Екваторіальна Африка, 1941 року — Сирія й Ліван, 1942 року — Мадагаскар).
Петен — засновник режиму Віші. Він перетворив Францію на авторитарну державу із собою на чолі. Формально режим проводив дії, спрямовані на національне відродження країни — так званої (фр. Révolution Nationale). Фактично, він повністю задовольняв замовлення та вказівки Гітлера. Петен не намагався ліквідувати спадок Третьої республіки, адже маршал вважав, що причина поразки Франції полягала саме в «гнилому» державному устрої. Тому було скасовано ряд довоєнних законів, було змінено державні символи. Сам Петен поводився як монарх. Свої промови він починав з фрази «Ми, Філіпп Петен», мешканців країни називав «діти мої». Петен призначив своїм наступником П'єра Лаваля. На честь Петена було написано пісню Maréchal, nous voilà !, яка стала фактичним гімном вішістської Франції.
Режим протримався до 1944 року, до звільнення Франції, хоча після листопада 1942 року, коли німецькі війська окупували всю Францію, влада Петена стала майже номінальною.
15 серпня 1945 року суд визнав маршала винним у державній зраді й виніс йому смертний вирок, який не виконали через похилий вік підсудного (на той час йому було 89 років), замінивши на довічне ув'язнення на острові Йо (фр. Yeu) у Вандеї. Помер 23 липня 1951 року в лікарні в Порт-Жуанвіль (фр. Port-Joinville), куди перед самою смертю був переведений із ув'язнення.
Оцінка діяльності
Мундири маршалів Франції Петена, Фоша, Жоффра зберігаються в Музеї армії та Будинку інвалідів. Вже при житті Петен отримав від співвітчизників прізвище «Пютен» (шльондра). Ім'я Петена у Європі стало насамперед символом зради. Однак заслуги полководця в часи Першої світової війни теж не заперечуються. Портрет Петена не видалений з військового музею Парижу, хоча експозиція і зроблена по можливості скромно, і він ніколи не позбавлявся маршальського жезла попри зраду.
1966 року у 50-ту річницю битви під Верденом, генерал де Голль, тодішній президент Франції, попри протести громадськості, наказав покласти квіти на могилу свого командира.
7 листопада 2018 року президент Франції Еммануель Макрон назвав Філіппа Петена «великим солдатом», який зробив «катастрофічний вибір» під час Другої світової війни. Президент наголосив, що Петен був співучасником серйозних злочинів. Деякі французькі політики та європейські лідери засудили слова президента Франції.
Франсіс Каліфат з асоціації французьких єврейських асоціацій заявив, що був шокований словами Макрона на адресу нацистського колаборанта, який відправляв тисячі євреїв у концтабори Третього Рейху. «Єдине, що ми будемо пам'ятати про Петена, це те, що він був засуджений від імені французького народу за приниження нації», — наголосив пан Каліфат. Він назвав Петена «зрадником та антисемітом».
Примітки
- Петен, Анри Филипп
- Маршал Петен: герой і зрадник
- Слова Макрона про нацистського колаборанта викликали обурення у Франції
Література та посилання
- Іван Гомза Культ особи у Франції доби Другої світової війни: Маршал Петен як «Спаситель нації» [ 20 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Наукові записки НаУКМА. — К.: Пульсари, 2010. — Т. 108. Історичні науки. — С. 25—29.
- М. С. Каменецький Петен Анрі // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с.
- Richard Griffiths, Pétain, Constable, London, 1970, (англ.)
- Herbert R. Lottman,Philippe Pétain, 1984 (фр.)
- Nicholas Atkin, Pétain, Longman, 1997 (фр.)
- Charles Williams, Pétain, Little Brown ( UK), London, 2005, p. 206 (англ.)
- Guy Pedroncini, Petain, Le Soldat et la Gloire, Perrin, 1989, (фр.)
- Пивоваров Сергій, Раєвський Дмитро. 84 роки тому герой Франції Філіпп Петен створив пронімецький уряд під гаслами порятунку нації, і багато французів із цим змирилися. Історія колаборантів режиму Віші // «Бабель», 10.07.2024
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z imenem Filipp Fili pp Pete n povne im ya Anri Fili pp Benoni Ome r Zhoze f Pete n fr Henri Philippe Benoni Omer Joseph Petain znanij yak Marshal Peten fr Marechal Petain ta inodi yak Starij Marshal fr le vieux Marechal 24 kvitnya 1856 Koshi a la Tur Francuzka imperiya 23 lipnya 1951 L Il d Ye Francuzka respublika francuzkij vijskovij i politichnij diyach Marshal Franciyi z 1918 roku pislya zavershennya Pershoyi svitovoyi vijni stav vidomim pid prizviskom Lev Verdena fr le lion de Verdun 1940 roku pislya porazki Franciyi stav na shlyah kolaboracionizmu z nacistskoyu Nimechchinoyu Zasnovnik ta kerivnik 1940 1944 tak zvanogo rezhimu Vishi fr regime de Vichy vprodovzh chogo vin stav najstarishim kerivnikom Franciyi u vici 84 rokiv Filipp Peten Henri Philippe Benoni Omer Joseph Petainfr Henri Philippe Petain fr Philippe PetainFilipp Peten Henri Philippe Benoni Omer Joseph PetainGlava Francuzkoyi derzhavi11 lipnya 1940 20 serpnya 1944Prem yer ministrP yer LavalPoperednikAlber Lebren Prezident Francuzkoyi RespublikiNastupnikSharl de Goll Timchasovij uryad Prem yer ministr Franciyi16 chervnya 1940 17 kvitnya 1942PrezidentAlber Lebren do 1940 PoperednikPol RejnoNastupnikP yer LavalZamisnik Prem yer ministra FranciyiPrem yer ministrPol RejnoPoperednikKamil ShotanNastupnikKamil ShotanNarodivsya24 kvitnya 1856 1856 04 24 Koshi a la Tur Francuzka imperiyaPomer23 lipnya 1951 1951 07 23 95 rokiv L Il d Ye Francuzka respublikaPohovanijdVidomij yakpolitik vijskovijGromadyanstvo FranciyaNacionalnistFrancuzAlma materOsobliva vijskova shkola Sen SirBatkodMatidU shlyubi zdReligiyakatolicka cerkvaNagorodiorden Vijskovih zaslug marshal Franciyi 21 listopada 1918 d Mediafajli u Vikishovishi Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni Peten keruvav Francuzkoyu armiyeyu do peremogi u Verdenskij bitvi yaka trivala dev yat misyaciv Pislya porazki v nastupi Nivelya ta nastupni zakoloti vin stav golovnokomanduvachem ta vidnoviv doviru do armiyi Peten zalishivsya pri komanduvanni pid chas vijni ta buv viznanij nacionalnim geroyem Pid chas povoyennogo periodu buv golovoyu mirotvorchoyi francuzkoyi armiyi komanduvav francuzko ispanskoyu operaciyeyu pid chas Rifskoyi vijni ta buv dvichi ministrom uryadu Pid chas cogo periodu buv vidomij pid prizvizkom Starij Marshal le vieux Marechal ZhittyepisNarodivsya 24 kvitnya 1856 roku u Koshi a lya Tur fr Cauchy a la Tour u departamenti Pa de Kale fr Pas de Calais u selyanskij rodini Sluzhiv u armiyi z 20 rokiv otrimav vishu vijskovu osvitu zakinchivshi vijskovu akademiyu Sen Sir u 1887 roci ta Vishu vijskovu shkolu v Parizhi Iz 1900 roku Peten vikladav taktiku v Akademiyi Generalnogo shtabu Franciyi Persha svitova vijna Nezadovgo do pochatku Pershoyi svitovoyi vijni polkovnik Peten yakij komanduvav 33 m pihotnim polkom podav zayavu pro vidstavku ale v ministerstvi oboroni yiyi tak i ne rozglyanuli Z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni Peten komanduvav brigadoyu pid chas Prikordonnoyi bitvi Iz 1 veresnya 1914 roku komandir 6 yi pihotnoyi diviziyi iz 25 zhovtnya togo zh roku komandir 33 go armijskogo korpusu Peten uslavivsya pid chas Verdenskoyi bitvi 1916 roku U boyah za Verden uspishno komanduvav 2 yu francuzkoyu armiyeyu zmig organizuvati uspishnu oboronu fortiv Verdena Popri velichezni vtrati bilshe 250 tisyach voyakiv vigrav bitvu U kvitni 1917 roku Peten buv priznachenij nachalnikom francuzkogo Genshtabu a cherez misyac vin stav golovnokomanduvachem francuzkih vijsk na Zahidnomu fronti Vidznachivsya pri vidbitti nimeckogo nastupu navesni 1918 roku i pid chas zagalnogo nastupu armij Antanti voseni 1918 roku 21 listopada 1918 roku Petenu bulo prisvoyene zvannya Marshala Franciyi U 1920 1931 rokah Peten pracyuvav viceprezidentom Vishoyi vijskovoyi radi Komanduvav francuzkimi vijskami u Rifskij vijni z 1929 roku buv chlenom Francuzkoyi akademiyi Z 9 lyutogo po 8 listopada 1934 obijmav posadu vijskovogo ministra pri uryadi Gastona Dumerga U toj period vin buv nadzvichajno populyarnim sered narodu U 1939 1940 rokah buv poslom v Ispaniyi mav druzhni osobisti stosunki z diktatorom Ispaniyi Franko 17 travnya 1940 roku Peten priznachenij zastupnikom prem yer ministra Polya Rejno Na cij posadi Peten tisnuv na Rejno z vimogami kapitulyuvati pered Nimechchinoyu Peten vvazhav sho vijna dlya Franciyi vzhe prograna i neobhidno dobitisya hocha b pochesnoyi kapitulyaciyi 16 chervnya 1940 roku cherez 2 dni pislya okupaciyi nimcyami Parizha Filipp Peten buv priznachenij golovoyu Radi ministriv Aktivno prosuvav ideyu peremir ya z Nimechchinoyu faktichno kapitulyaciyi yake j bulo pidpisano 22 chervnya 1940 roku Prihid do vladi 24 zhovtnya 1940 vin zustrivsya z Adolfom Gitlerom i garantuvav jomu povnu pidtrimku Vidtodi Peten keruvav pivdennoyu chastinoyu Franciyi pivnichna bula okupovana nimcyami Spochatku uryad Petena kontrolyuvav takozh i koloniyi ale zgodom voni vidmovilisya viznavati jogo vladu 1940 roku Francuzka Ekvatorialna Afrika 1941 roku Siriya j Livan 1942 roku Madagaskar Peten zasnovnik rezhimu Vishi Vin peretvoriv Franciyu na avtoritarnu derzhavu iz soboyu na choli Formalno rezhim provodiv diyi spryamovani na nacionalne vidrodzhennya krayini tak zvanoyi fr Revolution Nationale Faktichno vin povnistyu zadovolnyav zamovlennya ta vkazivki Gitlera Peten ne namagavsya likviduvati spadok Tretoyi respubliki adzhe marshal vvazhav sho prichina porazki Franciyi polyagala same v gnilomu derzhavnomu ustroyi Tomu bulo skasovano ryad dovoyennih zakoniv bulo zmineno derzhavni simvoli Sam Peten povodivsya yak monarh Svoyi promovi vin pochinav z frazi Mi Filipp Peten meshkanciv krayini nazivav diti moyi Peten priznachiv svoyim nastupnikom P yera Lavalya Na chest Petena bulo napisano pisnyu Marechal nous voila yaka stala faktichnim gimnom vishistskoyi Franciyi Rezhim protrimavsya do 1944 roku do zvilnennya Franciyi hocha pislya listopada 1942 roku koli nimecki vijska okupuvali vsyu Franciyu vlada Petena stala majzhe nominalnoyu 15 serpnya 1945 roku sud viznav marshala vinnim u derzhavnij zradi j vinis jomu smertnij virok yakij ne vikonali cherez pohilij vik pidsudnogo na toj chas jomu bulo 89 rokiv zaminivshi na dovichne uv yaznennya na ostrovi Jo fr Yeu u Vandeyi Pomer 23 lipnya 1951 roku v likarni v Port Zhuanvil fr Port Joinville kudi pered samoyu smertyu buv perevedenij iz uv yaznennya Ocinka diyalnostiMundiri marshaliv Franciyi Petena Fosha Zhoffra zberigayutsya v Muzeyi armiyi ta Budinku invalidiv Vzhe pri zhitti Peten otrimav vid spivvitchiznikiv prizvishe Pyuten shlondra Im ya Petena u Yevropi stalo nasampered simvolom zradi Odnak zaslugi polkovodcya v chasi Pershoyi svitovoyi vijni tezh ne zaperechuyutsya Portret Petena ne vidalenij z vijskovogo muzeyu Parizhu hocha ekspoziciya i zroblena po mozhlivosti skromno i vin nikoli ne pozbavlyavsya marshalskogo zhezla popri zradu 1966 roku u 50 tu richnicyu bitvi pid Verdenom general de Goll todishnij prezident Franciyi popri protesti gromadskosti nakazav poklasti kviti na mogilu svogo komandira 7 listopada 2018 roku prezident Franciyi Emmanuel Makron nazvav Filippa Petena velikim soldatom yakij zrobiv katastrofichnij vibir pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Prezident nagolosiv sho Peten buv spivuchasnikom serjoznih zlochiniv Deyaki francuzki politiki ta yevropejski lideri zasudili slova prezidenta Franciyi Fransis Kalifat z asociaciyi francuzkih yevrejskih asociacij zayaviv sho buv shokovanij slovami Makrona na adresu nacistskogo kolaboranta yakij vidpravlyav tisyachi yevreyiv u konctabori Tretogo Rejhu Yedine sho mi budemo pam yatati pro Petena ce te sho vin buv zasudzhenij vid imeni francuzkogo narodu za prinizhennya naciyi nagolosiv pan Kalifat Vin nazvav Petena zradnikom ta antisemitom PrimitkiPeten Anri Filipp Marshal Peten geroj i zradnik Slova Makrona pro nacistskogo kolaboranta viklikali oburennya u FranciyiLiteratura ta posilannyaIvan Gomza Kult osobi u Franciyi dobi Drugoyi svitovoyi vijni Marshal Peten yak Spasitel naciyi 20 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Naukovi zapiski NaUKMA K Pulsari 2010 T 108 Istorichni nauki S 25 29 M S Kameneckij Peten Anri Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 812s ISBN 966 316 045 4 Richard Griffiths Petain Constable London 1970 ISBN 0 09 455740 3 angl Herbert R Lottman Philippe Petain 1984 fr Nicholas Atkin Petain Longman 1997 fr Charles Williams Petain Little Brown UK London 2005 p 206 angl Guy Pedroncini Petain Le Soldat et la Gloire Perrin 1989 ISBN 2 262 00628 8 fr Pivovarov Sergij Rayevskij Dmitro 84 roki tomu geroj Franciyi Filipp Peten stvoriv pronimeckij uryad pid gaslami poryatunku naciyi i bagato francuziv iz cim zmirilisya Istoriya kolaborantiv rezhimu Vishi Babel 10 07 2024