Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Президент Французької Республіки (фр. Président de la Répubique Française; часто скорочується як президент республіки, щоб не плутати з головами (présidents) палат, ради міністрів та інших органів влади) — глава держави Франція, що обирається населенням країни прямим голосуванням.
| Президент Французької Республіки фр. Président de la République française | |
|---|---|
 Емблема Президента Франції | |
 Штандарт Президента | |
| Стиль | Його Високоповажність |
| Тип | президент і d |
| Член | Європейська рада |
| Резиденція | Єлисейський палац |
| Місце | Париж |
| Призначає | Вибирається прямим всенародним голосуванням |
| Термін каденції | П'ять років другий термін |
| Твірний інструмент | Конституція Франції |
| Попередник | Імператор Франції |
| Створення | 20 грудня 1848 (Перша республіка) 4 жовтня 1958 (П'ята республіка) |
| Перший на посаді | Наполеон III Бонапарт (20 грудня 1848 — 1 грудня 1852) |
| Платня | 178 923.72 євро щорічно |
| Вебсайт | elysee.fr |
Загальні відомості
Чотири французькі республіки з п'яти мали президента як главу держави. У кожній редакції французької конституції повноваження президента, його функції та обов'язки, а також взаємовідносини з французьким урядом розрізнялися.
З 1965 року вибори президента республіки є прямими і всенародними (закон змінений у 1962).
До 2002 року (закон змінений у 2000) термін президентських повноважень становив 7 років (фр. septennat), потім — 5 років (фр. quinquennat).
У травні 2008 року за пропозицією глави держави комісія з реформування інститутів влади включила запис про обмеження тривалості президентських повноважень до числа конституційних поправок. У новій редакції закону поправка має такий вигляд: «Ніхто не може обиратися на посаду президента більше двох разів підряд».
В даний час президентом республіки є Еммануель Макрон, що вступив на посаду на п'ятирічний термін 14 травня 2017 р. та переобраний на другий термін у 2022 році. Він — 25-й президент республіки. Повний перелік див. Список президентів Франції.
Резиденція президента — Єлисейський палац у Парижі. Також статус офіційних резиденцій мають замок у Рамбує, паризький особняк «Отель Мариньї» та форт в департаменті Вар.
Президенти Франції де-юре є співкнязями Андорри і гросмейстерами ордена Почесного легіону.
Конституційні атрибути
Конституційні атрибути президента Франції визначені в розділі II Французької конституції.
Стаття 5 Президент республіки стежить за дотриманням конституції. Він виступає гарантом і арбітром належного функціонування органів громадської влади та наступності державного управління. Він зобов'язаний бути гарантом національної незалежності, територіальної цілісності та дотримання міжнародних угод.
Стаття 8 Президент республіки призначає прем'єр-міністра Франції; приймає рішення про призначення нового прем'єр-міністра після прийняття відставки попереднього уряду. За пропозицією прем'єр-міністра призначає всіх членів уряду.
Стаття 9 Президент республіки головує в Раді міністрів.
Стаття 10 Президент республіки промульгує закони протягом 15 днів, наступних після передачі Уряду остаточно прийнятого закону. Він може до закінчення цього терміну вимагати від Парламенту нового обговорення закону або деяких його статей У цьому новому обговоренні не може бути відмовлено.
Стаття 11 Президент республіки за пропозицією Уряду під час сесії Парламенту або за спільною пропозицією обох палат Парламенту, яка публікується в «Офіційному віснику», може передати на референдум будь-який законопроєкт про організацію державної влади, про реформи, що стосуються економічної чи соціальної політики та відповідних публічних служб, або спрямований на схвалення ратифікації будь-якого договору, який, не вступаючи в суперечність з конституцією, пов'язаний з функціонуванням інститутів. Коли референдум організовується за пропозицією Уряду, останній виступає перед кожною палатою з заявою, що підлягає подальшому обговоренню. Коли законопроєкт схвалений референдумом, президент республіки промульгує закон протягом 15 днів після оголошення результатів голосування.
Стаття 12 Президент республіки після консультації з прем'єр-міністром та головами палат може оголосити про розпуск Національних зборів. Загальні вибори проводяться не раніше ніж через 20 і не пізніше ніж через 40 днів після розпуску. Національні збори збирається по повному праву у другий четвер після виборів. Якщо це засідання відбувається поза строками чергової сесії, то сесія відкривається по праву на термін — 15 днів. Новий розпуск не може бути здійснено протягом року, наступного за цими виборами.
Стаття 13 Президент республіки підписує ордонанси й декрети, прийняті Радою міністрів. Він призначає на цивільні й військові державні посади. Державні радники, великий канцлер Почесного легіону, посли, надзвичайні посланники, старші радники Рахункової палати, префекти, представники Уряду у заморських територіях, генерали, ректори академій, директори центральних відомств призначаються Радою міністрів. Відповідний закон визначає також інші посади, призначення на які проводиться Радою міністрів, а також умови, на підставі яких право призначення, що належить президентові Республіки, може бути делеговано їм для прийняття рішень від імені президента.
Стаття 14 Президент республіки акредитує послів і надзвичайних посланників в іноземних державах; іноземні посли та надзвичайні посланники акредитуються при ньому
Стаття 15 Президент республіки є главою збройних сил. Він головує у вищих радах і комітетах національної оборони.
Стаття 16 Коли інститути Республіки, незалежність нації, цілісність її території опиняються під серйозною і безпосередньою загрозою, а нормальне функціонування конституційних державних органів припинено, президент республіки вживає заходів, які диктуються цими обставинами, після офіційної консультації з прем'єр-міністром, головами палат, а також Конституційною радою. Він інформує про це націю, звертаючись з посланням. Ці заходи мають диктуватися прагненням в найкоротші терміни надати конституційним публічним органам можливість для виконання їхніх завдань. З цього приводу проводяться консультації з Конституційною радою. Парламент збирається за повним правом. У період здійснення надзвичайних повноважень Національні збори не можуть бути розпущені.
Стаття 17 Президент республіки здійснює право помилування.
Стаття 18 Президент республіки спілкується з обома палатами Парламенту за допомогою послань, які зачитуються в палатах і не підлягають жодному обговоренню. У період між сесіями Парламент спеціально збирається з цього приводу.
Стаття 19 Акти президента республіки, крім передбачених у статтях 8 (абзац перший), 11, 12, 16, 54, 56 і 61, контрассигнуються прем'єр-міністром, у разі необхідності відповідальними міністрами.
Президентські вибори у Франції
Інавгурація
Інавгурація проходить за детально визначеним ритуалом: президент, що залишає пост, зустрічає наступника на сходах резиденції глави держави. Потім вони на півгодини усамітнюються в кабінеті президента, де новому французькому лідерові передаються основні справи, а також коди від ядерної зброї. Після цього новий президент проводжає свого попередника, який став тепер звичайним громадянином і має залишити Єлисейський палац.
У Залі урочистостей розпочинається церемонія інавгурації нового президента. Голова Конституційної ради оголошує результати виборів та офіційно оголошує нового президента республіки. Новий президент приймає ланцюг Великого магістра Ордена Почесного легіону і виступає з першою промовою в ранзі глави держави. Потім він робить обхід республіканської гвардії і прослуховує «Марсельєзу». Гармати, встановлені в комплексі Дому Інвалідів, вшановують інавгурацію 21 урочистим залпом.
У відкритій автомашині з кінним ескортом новообраний президент проїжджає Єлисейськими полями до Тріумфальної арки, де запалює вічний вогонь і покладає вінок до могили Невідомого солдата. Останнім часом також закріпилася традиція покладання вінка до пам'ятників Жоржу Клемансо і генералу Де Голлю.
Іноді спостерігаються незначні відступи від ритуалу. Зокрема, Нікола Саркозі після описаної процедури відбув до Булонського лісу, де виголосив коротку промову на згадку про 35 молодих учасників руху Опору, які були розстріляні там гітлерівцями в серпні 1944 року напередодні Паризького повстання.
Див. також
Примітки
- (англ.) France // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 7 липня. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
- (англ.) France // Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 7 липня. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
Література
- Дахно І. І. Франція // Країни світу: енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : «МАПА», 2011. — 608 с. — (Бібліотека нового українця) — .
- John Gaffney. Political Leadership in France: From Charles de Gaulle to Nicolas Sarkozy (Palgrave Macmillan; 2010) 258 pages.
Посилання
- France : ( )[англ.] // World Statesmen.org.
- Сайт президента республіки [ 9 вересня 2008 у Wayback Machine.] (фр.)
- (фр.)
- (фр.)
- Comparaison des présidents français et américains — Порівняння повноважень французьких та американських президентів [ 25 грудня 2009 у Wayback Machine.] (фр.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Prezident Francuzkoyi Respubliki fr President de la Repubique Francaise chasto skorochuyetsya yak prezident respubliki shob ne plutati z golovami presidents palat radi ministriv ta inshih organiv vladi glava derzhavi Franciya sho obirayetsya naselennyam krayini pryamim golosuvannyam Prezident Francuzkoyi Respubliki fr President de la Republique francaiseEmblema Prezidenta FranciyiShtandart PrezidentaPosadu obijmaye Emmanuel Makron vid 14 travnya 2017 rokuStilJogo VisokopovazhnistTipprezident i dChlenYevropejska radaRezidenciyaYelisejskij palacMisceParizhPriznachayeVibirayetsya pryamim vsenarodnim golosuvannyamTermin kadenciyiP yat rokiv drugij terminTvirnij instrumentKonstituciya FranciyiPoperednikImperator FranciyiStvorennya20 grudnya 1848 Persha respublika 4 zhovtnya 1958 P yata respublika Pershij na posadiNapoleon III Bonapart 20 grudnya 1848 1 grudnya 1852 Platnya178 923 72 yevro shorichnoVebsajtelysee fr Yelisejskij palac oficijna rezidenciya Prezidenta Franciyi Zagalni vidomostiChotiri francuzki respubliki z p yati mali prezidenta yak glavu derzhavi U kozhnij redakciyi francuzkoyi konstituciyi povnovazhennya prezidenta jogo funkciyi ta obov yazki a takozh vzayemovidnosini z francuzkim uryadom rozriznyalisya Z 1965 roku vibori prezidenta respubliki ye pryamimi i vsenarodnimi zakon zminenij u 1962 Do 2002 roku zakon zminenij u 2000 termin prezidentskih povnovazhen stanoviv 7 rokiv fr septennat potim 5 rokiv fr quinquennat U travni 2008 roku za propoziciyeyu glavi derzhavi komisiya z reformuvannya institutiv vladi vklyuchila zapis pro obmezhennya trivalosti prezidentskih povnovazhen do chisla konstitucijnih popravok U novij redakciyi zakonu popravka maye takij viglyad Nihto ne mozhe obiratisya na posadu prezidenta bilshe dvoh raziv pidryad V danij chas prezidentom respubliki ye Emmanuel Makron sho vstupiv na posadu na p yatirichnij termin 14 travnya 2017 r ta pereobranij na drugij termin u 2022 roci Vin 25 j prezident respubliki Povnij perelik div Spisok prezidentiv Franciyi Rezidenciya prezidenta Yelisejskij palac u Parizhi Takozh status oficijnih rezidencij mayut zamok u Rambuye parizkij osobnyak Otel Marinyi ta fort v departamenti Var Prezidenti Franciyi de yure ye spivknyazyami Andorri i grosmejsterami ordena Pochesnogo legionu Konstitucijni atributiKonstitucijni atributi prezidenta Franciyi viznacheni v rozdili II Francuzkoyi konstituciyi Stattya 5 Prezident respubliki stezhit za dotrimannyam konstituciyi Vin vistupaye garantom i arbitrom nalezhnogo funkcionuvannya organiv gromadskoyi vladi ta nastupnosti derzhavnogo upravlinnya Vin zobov yazanij buti garantom nacionalnoyi nezalezhnosti teritorialnoyi cilisnosti ta dotrimannya mizhnarodnih ugod Stattya 8 Prezident respubliki priznachaye prem yer ministra Franciyi prijmaye rishennya pro priznachennya novogo prem yer ministra pislya prijnyattya vidstavki poperednogo uryadu Za propoziciyeyu prem yer ministra priznachaye vsih chleniv uryadu Stattya 9 Prezident respubliki golovuye v Radi ministriv Stattya 10 Prezident respubliki promulguye zakoni protyagom 15 dniv nastupnih pislya peredachi Uryadu ostatochno prijnyatogo zakonu Vin mozhe do zakinchennya cogo terminu vimagati vid Parlamentu novogo obgovorennya zakonu abo deyakih jogo statej U comu novomu obgovorenni ne mozhe buti vidmovleno Stattya 11 Prezident respubliki za propoziciyeyu Uryadu pid chas sesiyi Parlamentu abo za spilnoyu propoziciyeyu oboh palat Parlamentu yaka publikuyetsya v Oficijnomu visniku mozhe peredati na referendum bud yakij zakonoproyekt pro organizaciyu derzhavnoyi vladi pro reformi sho stosuyutsya ekonomichnoyi chi socialnoyi politiki ta vidpovidnih publichnih sluzhb abo spryamovanij na shvalennya ratifikaciyi bud yakogo dogovoru yakij ne vstupayuchi v superechnist z konstituciyeyu pov yazanij z funkcionuvannyam institutiv Koli referendum organizovuyetsya za propoziciyeyu Uryadu ostannij vistupaye pered kozhnoyu palatoyu z zayavoyu sho pidlyagaye podalshomu obgovorennyu Koli zakonoproyekt shvalenij referendumom prezident respubliki promulguye zakon protyagom 15 dniv pislya ogoloshennya rezultativ golosuvannya Stattya 12 Prezident respubliki pislya konsultaciyi z prem yer ministrom ta golovami palat mozhe ogolositi pro rozpusk Nacionalnih zboriv Zagalni vibori provodyatsya ne ranishe nizh cherez 20 i ne piznishe nizh cherez 40 dniv pislya rozpusku Nacionalni zbori zbirayetsya po povnomu pravu u drugij chetver pislya viboriv Yaksho ce zasidannya vidbuvayetsya poza strokami chergovoyi sesiyi to sesiya vidkrivayetsya po pravu na termin 15 dniv Novij rozpusk ne mozhe buti zdijsneno protyagom roku nastupnogo za cimi viborami Stattya 13 Prezident respubliki pidpisuye ordonansi j dekreti prijnyati Radoyu ministriv Vin priznachaye na civilni j vijskovi derzhavni posadi Derzhavni radniki velikij kancler Pochesnogo legionu posli nadzvichajni poslanniki starshi radniki Rahunkovoyi palati prefekti predstavniki Uryadu u zamorskih teritoriyah generali rektori akademij direktori centralnih vidomstv priznachayutsya Radoyu ministriv Vidpovidnij zakon viznachaye takozh inshi posadi priznachennya na yaki provoditsya Radoyu ministriv a takozh umovi na pidstavi yakih pravo priznachennya sho nalezhit prezidentovi Respubliki mozhe buti delegovano yim dlya prijnyattya rishen vid imeni prezidenta Stattya 14 Prezident respubliki akredituye posliv i nadzvichajnih poslannikiv v inozemnih derzhavah inozemni posli ta nadzvichajni poslanniki akredituyutsya pri nomu Stattya 15 Prezident respubliki ye glavoyu zbrojnih sil Vin golovuye u vishih radah i komitetah nacionalnoyi oboroni Stattya 16 Koli instituti Respubliki nezalezhnist naciyi cilisnist yiyi teritoriyi opinyayutsya pid serjoznoyu i bezposerednoyu zagrozoyu a normalne funkcionuvannya konstitucijnih derzhavnih organiv pripineno prezident respubliki vzhivaye zahodiv yaki diktuyutsya cimi obstavinami pislya oficijnoyi konsultaciyi z prem yer ministrom golovami palat a takozh Konstitucijnoyu radoyu Vin informuye pro ce naciyu zvertayuchis z poslannyam Ci zahodi mayut diktuvatisya pragnennyam v najkorotshi termini nadati konstitucijnim publichnim organam mozhlivist dlya vikonannya yihnih zavdan Z cogo privodu provodyatsya konsultaciyi z Konstitucijnoyu radoyu Parlament zbirayetsya za povnim pravom U period zdijsnennya nadzvichajnih povnovazhen Nacionalni zbori ne mozhut buti rozpusheni Stattya 17 Prezident respubliki zdijsnyuye pravo pomiluvannya Stattya 18 Prezident respubliki spilkuyetsya z oboma palatami Parlamentu za dopomogoyu poslan yaki zachituyutsya v palatah i ne pidlyagayut zhodnomu obgovorennyu U period mizh sesiyami Parlament specialno zbirayetsya z cogo privodu Stattya 19 Akti prezidenta respubliki krim peredbachenih u stattyah 8 abzac pershij 11 12 16 54 56 i 61 kontrassignuyutsya prem yer ministrom u razi neobhidnosti vidpovidalnimi ministrami Prezidentski vibori u FranciyiDokladnishe Prezidentski vibori u Franciyi 2012 Dokladnishe Prezidentski vibori u Franciyi 2017InavguraciyaInavguraciya prohodit za detalno viznachenim ritualom prezident sho zalishaye post zustrichaye nastupnika na shodah rezidenciyi glavi derzhavi Potim voni na pivgodini usamitnyuyutsya v kabineti prezidenta de novomu francuzkomu liderovi peredayutsya osnovni spravi a takozh kodi vid yadernoyi zbroyi Pislya cogo novij prezident provodzhaye svogo poperednika yakij stav teper zvichajnim gromadyaninom i maye zalishiti Yelisejskij palac U Zali urochistostej rozpochinayetsya ceremoniya inavguraciyi novogo prezidenta Golova Konstitucijnoyi radi ogoloshuye rezultati viboriv ta oficijno ogoloshuye novogo prezidenta respubliki Novij prezident prijmaye lancyug Velikogo magistra Ordena Pochesnogo legionu i vistupaye z pershoyu promovoyu v ranzi glavi derzhavi Potim vin robit obhid respublikanskoyi gvardiyi i prosluhovuye Marselyezu Garmati vstanovleni v kompleksi Domu Invalidiv vshanovuyut inavguraciyu 21 urochistim zalpom U vidkritij avtomashini z kinnim eskortom novoobranij prezident proyizhdzhaye Yelisejskimi polyami do Triumfalnoyi arki de zapalyuye vichnij vogon i pokladaye vinok do mogili Nevidomogo soldata Ostannim chasom takozh zakripilasya tradiciya pokladannya vinka do pam yatnikiv Zhorzhu Klemanso i generalu De Gollyu Inodi sposterigayutsya neznachni vidstupi vid ritualu Zokrema Nikola Sarkozi pislya opisanoyi proceduri vidbuv do Bulonskogo lisu de vigolosiv korotku promovu na zgadku pro 35 molodih uchasnikiv ruhu Oporu yaki buli rozstrilyani tam gitlerivcyami v serpni 1944 roku naperedodni Parizkogo povstannya Div takozhSpisok prezidentiv Franciyi Spisok pershih ledi FranciyiPrimitki angl France The World Factbook Washington D C Central Intelligence Agency 2017 7 lipnya Data zvernennya 21 lyutogo 2017 roku ISSN 1553 8133 angl France Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments Washington D C Central Intelligence Agency 2017 7 lipnya Data zvernennya 21 lyutogo 2017 roku LiteraturaDahno I I Franciya Krayini svitu enciklopedichnij dovidnik I I Dahno S M Timofiyev K MAPA 2011 608 s Biblioteka novogo ukrayincya ISBN 978 966 8804 23 6 John Gaffney Political Leadership in France From Charles de Gaulle to Nicolas Sarkozy Palgrave Macmillan 2010 258 pages PosilannyaFrance angl World Statesmen org Sajt prezidenta respubliki 9 veresnya 2008 u Wayback Machine fr fr fr Comparaison des presidents francais et americains Porivnyannya povnovazhen francuzkih ta amerikanskih prezidentiv 25 grudnya 2009 u Wayback Machine fr