Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Анка Обренович (пізніше Анка Константинович, Serbian Cyrillic: Анка Обреновић; 1 квітня 1821 — 10 червня 1868) — належить до сербської королівської династії Обреновичів, як племінниця засновника династії Мілоша Обреновича, князя Сербії. Анка Обренович також була активною громадською діячкою та першою жінкою письменницею в Сербії, чиї літературні праці були перекладені сербською у 1836 році. Відомий хорватський поет Антан Міханович оспівував Анку у своїх віршах. У 1860 році Анка Обренович заснувала один з перших сербських салонів (літературний, художній, політичний або філософський клуб однодумців, гурток вибраних осіб, які збираються у якомусь приватному приміщенні і ведуть розмови, бесіди на об'єднувальну їх тематику) в своєму будинку в Белграді. У Сербії мала призвісько «Анка pomodarka», що означає «модниця».
| Анка Обренович | |
|---|---|
 | |
| Біографічні дані | |
| Народження | 1 квітня 1821 Сербія |
| Смерть | 10 червня 1868 (47 років) Белград, Сербія |
| Чоловік | Олександр Константинович |
| Діти | Катерина Константинович і d[1] |
| Династія | Обреновичі |
| Батько | Єфрем Обренович[1] |
| Мати | d |
Вона була вбита разом з її двоюрідним кузеном Михайлом Обреновичем ІІІ під час замаху на Михайла Обреновича III, який був правителем князівства Сербії в той час.
Сім'я
Принцеса Анка народилась 1 квітня 1821, третя дочка Єфрема Обреновича і Томанії. У неї було чотири сестри: Олена, Симеона, Катерина, Анастасія і один брат, Мілаш, чий син згодом правити як князь Мілан IV і Король Мілан I.
Ранні літературні досягнення
Вона була описана як «дуже гарна, дуже розумна і освічена». І справді, картини, що дійшли до нас зображають Анку, що сидить за своїм фортепіано, носить модні й елегантні сукні. Анка була однією з небагатьох людей в Сербії в той час, хто володів і грав на піаніно.
Француз, який зустрів Анку прокоментував її зовнішність, розум, і значні досягнення; її здатність говорити по-французьки була рідкістю серед її сучасників. Її батько був першою людиною в Белграді, хто ввів західноєвропейські звичаї та звичаї в його будинку, він також володів великою бібліотекою. Його любов до літератури була прищеплена й Анці, яка разом зі своїми братами і сестрами, отримала прекрасну освіту у одного з найкращих викладачів Сербії. У віці 13 років, Анка опублікувала ряд притч, які вона ретельно переклала з німецької мови, якою також вільно володіла. Її твори були опубліковані у різних періодичних виданнях, в тому числі у літературному журналі Даніка илирска, в якому вона використовувала псевдонім «Іллірійська жінка з Сербії». Двома роками пізніше, в 1836 році, вона опублікувала збірку своїх перекладів, яка стала першим літературним твором, що був опублікований жінкою в Сербії.
Анка ще в її підлітковому віці привертала і надихала багатьох поетів, деякі з яких присвятили вірші, а також цілі томи віршів Анці, з захопленням порівнюючи її з Сапфо та Мілетською Аспасією, чия дотепність і розум привертали увагу найвидатніших письменників і філософів в Афінах. Одним з таких поетів був Антан Міханович, який був частим гостем в родині Обреновичей. Вдомий хорватський поет був шалено закоханий в Анку та добивався її руки і серця. У той час їй було 16 років, а йому 41. Але дядько князь Мілош категорично відмовився давати свою згоду на одруження через різницю у релігійних поглядах молодих. У 1839 році Антан Міханович покидає Сербію та ніколи більше не бачиться з Анкою. У 1840 році він написав вірш про Анку під назвою «кам'яна Діва» (хорв. Kamena djeva) і який був опублікований в 1844 році в илирске-Даника.
-
![image]()
Anka Obrenović Konstatinović.jpg -
![image]()
Encyclopædia Granat vol 28 ed7 191x.pdf
Шлюб
У 1842 році, Анка вийшла заміж за Олександра Константинович, сина Потішу Константинович. Від нього вона народила двох дітей:
- Полковник Олександр Константинович (помер у 1914).
- Катерина Константинович (1848—1910)
У 1860 році вона заснувала один з перших сербських салонів в її будинку. Цей філософсько - літературний гурток сильно вплинув на духовне відродження сербського суспільства у 1860-х роках. Анка запрошувала найвидатніших мистецьких та інтелектуальних жінок в Белграді, а також дружин іноземних дипломатів в її знаменитий салон, в якому звучали музичні виступи разом з літературними вечорами та читанням сербських, французьких, німецьких та італійських віршів. Також відбувалися дискусії про політику та поточні справи.
Через деякий час після смерті чоловіка, Принцеса Анка і її дочка Катерина були запрошені її двоюрідним братом князем Михайлом жити при королівському дворі.
Вбивство
Після смерті князя Мілоша у вересні 1860, його єдиний уцілілий син і двоюрідний брат Анки, князь Михайло повернувся до Сербії вдруге, після того, як був скинутий в 1842 р. Олександом Карагеоргієвичем. Михайла описували як розумну і культурну людину, а також найбільш освічену з сербських правителів. Дочка Анки Катерина була його коханкою, яка плекала надії коли-небудь стати його дружиною, адже на той час Михайло був у шлюбі з графинею Юлією Хуньяді. Вона була бездітна, і князь Михайло почав розглядати розлучення, з метою одруження з Катериною Константинович.
10 червня 1868 року Михайло разом з Катериною та її матір'ю проїжджав на кареті через парк , що знаходиться поблизу його резиденції на окраїні Белграда, саме тоді було вчинено вбивство. В парку з'явилися Коста та Павло Радовановичі, в офіційних чорних костюмах та зарядженими рушницями. Коста підійшов до карети, і князь його впізнав перед смертю. Михайло та Анка померли на місці, Катерина була тяжко поранена. Чутки щодо вбивства Михайла не вщухають і досі, є навіть думка про те, що до вбивства була причетна династія Карагеоргієвичів, але дана думка ніяк доведена не була.
Після несподіваної смерті Михайла Обреновича від рук змовників, яких, за офіційною версією, спонукали не політичні, а приватні мотиви (травень 1868 р.), князем Сербії став онук Єврема Обреновича (брата Мілоша) — Мілан , котрому на той час виповнилося тільки чотирнадцять років. Мілана, виходячи з власних інтересів, привів до влади тогочасний міністр оборони Мілівоє Петрович Блазнавац, який, разом із Йованом Ристичем і Йованом Гавриловичем, увійшов до складу відновленого Намісництва — органу, де в 1869—1872 рр. зосереджувалися реальні важелі управління державою.
Намісництво не набуло популярності в народі. У галузі зовнішньополітичних відносин його діяльність також не була плідною: міжнародний престиж Сербії після смерті князя Михайла помітно підупав, ускладнилися відносини з Болгарією, у зв'язку з ліквідацією Сербської патріархії в місті Печ погіршилася ситуація на південно-сербських землях.
Чи не єдиним здобутком Намісництва стало прийняття нової Конституції в червні 1869 р., згідно з якою Сербія проголошувалася конституційною монархією. Уперше запроваджувалася постійно діюча Скупщина, її роль у політичному житті країни зростала. Три чверті складу Скупщини становили народні посланці, чверть депутатів призначав князь.
Створювалася ще одна державна інституція — Державна Рада, якій надавалися певні функції адміністративного суду та верхньої палати парламенту. Ухвалення конституції означало безумовний крок вперед, проте її гостро критикували за недостатню ліберальність.
Див. також
Примітки
- Lundy D. R. The Peerage
- Hawkesworth, pp.100-101
- Vucetic, Radina, The Emancipation of Women in Interwar Belgrade and the Cvijeta Zuzoric Society (an essay, Google)
{{}}: Cite має пустий невідомий параметр:|1=() - The Esoteric Curiosa: A Right Royal Balkan Debacle: Mirko and Natalia
{{}}: Cite має пустий невідомий параметр:|1=() - Hawkesworth, p.100
- Hawkesworth, p.101
- Tomasović, Mirko (20 березня 2003). . Vijenac (Croatian) . Matica hrvatska. Архів оригіналу за 1 жовтня 2011. Процитовано 17 червня 2010.
- Cox, John K. (2002) (Google). The History of Serbia, p.47. Westport, Connecticut: Greenwood Press
Посилання
- Hawkesworth, Celia (2000). Voices in the shadows: women and verbal art in Serbia and Bosnia (Google Books). Budapest: Central European University Press.
- (1977). The Fall of Eagles. New York: Crown Publishers, Inc.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Anka Obrenovich piznishe Anka Konstantinovich Serbian Cyrillic Anka Obrenoviћ 1 kvitnya 1821 10 chervnya 1868 nalezhit do serbskoyi korolivskoyi dinastiyi Obrenovichiv yak pleminnicya zasnovnika dinastiyi Milosha Obrenovicha knyazya Serbiyi Anka Obrenovich takozh bula aktivnoyu gromadskoyu diyachkoyu ta pershoyu zhinkoyu pismenniceyu v Serbiyi chiyi literaturni praci buli perekladeni serbskoyu u 1836 roci Vidomij horvatskij poet Antan Mihanovich ospivuvav Anku u svoyih virshah U 1860 roci Anka Obrenovich zasnuvala odin z pershih serbskih saloniv literaturnij hudozhnij politichnij abo filosofskij klub odnodumciv gurtok vibranih osib yaki zbirayutsya u yakomus privatnomu primishenni i vedut rozmovi besidi na ob yednuvalnu yih tematiku v svoyemu budinku v Belgradi U Serbiyi mala prizvisko Anka pomodarka sho oznachaye modnicya Anka ObrenovichBiografichni daniNarodzhennya1 kvitnya 1821 1821 04 01 SerbiyaSmert10 chervnya 1868 1868 06 10 47 rokiv Belgrad SerbiyaCholovikOleksandr KonstantinovichDitiKaterina Konstantinovich i d 1 DinastiyaObrenovichiBatkoYefrem Obrenovich 1 Matid Vona bula vbita razom z yiyi dvoyuridnim kuzenom Mihajlom Obrenovichem III pid chas zamahu na Mihajla Obrenovicha III yakij buv pravitelem knyazivstva Serbiyi v toj chas Sim yaPrincesa Anka narodilas 1 kvitnya 1821 tretya dochka Yefrema Obrenovicha i Tomaniyi U neyi bulo chotiri sestri Olena Simeona Katerina Anastasiya i odin brat Milash chij sin zgodom praviti yak knyaz Milan IV i Korol Milan I Ranni literaturni dosyagnennyaVona bula opisana yak duzhe garna duzhe rozumna i osvichena I spravdi kartini sho dijshli do nas zobrazhayut Anku sho sidit za svoyim fortepiano nosit modni j elegantni sukni Anka bula odniyeyu z nebagatoh lyudej v Serbiyi v toj chas hto volodiv i grav na pianino Francuz yakij zustriv Anku prokomentuvav yiyi zovnishnist rozum i znachni dosyagnennya yiyi zdatnist govoriti po francuzki bula ridkistyu sered yiyi suchasnikiv Yiyi batko buv pershoyu lyudinoyu v Belgradi hto vviv zahidnoyevropejski zvichayi ta zvichayi v jogo budinku vin takozh volodiv velikoyu bibliotekoyu Jogo lyubov do literaturi bula prisheplena j Anci yaka razom zi svoyimi bratami i sestrami otrimala prekrasnu osvitu u odnogo z najkrashih vikladachiv Serbiyi U vici 13 rokiv Anka opublikuvala ryad pritch yaki vona retelno pereklala z nimeckoyi movi yakoyu takozh vilno volodila Yiyi tvori buli opublikovani u riznih periodichnih vidannyah v tomu chisli u literaturnomu zhurnali Danika ilirska v yakomu vona vikoristovuvala psevdonim Illirijska zhinka z Serbiyi Dvoma rokami piznishe v 1836 roci vona opublikuvala zbirku svoyih perekladiv yaka stala pershim literaturnim tvorom sho buv opublikovanij zhinkoyu v Serbiyi Anka she v yiyi pidlitkovomu vici privertala i nadihala bagatoh poetiv deyaki z yakih prisvyatili virshi a takozh cili tomi virshiv Anci z zahoplennyam porivnyuyuchi yiyi z Sapfo ta Miletskoyu Aspasiyeyu chiya dotepnist i rozum privertali uvagu najvidatnishih pismennikiv i filosofiv v Afinah Odnim z takih poetiv buv Antan Mihanovich yakij buv chastim gostem v rodini Obrenovichej Vdomij horvatskij poet buv shaleno zakohanij v Anku ta dobivavsya yiyi ruki i sercya U toj chas yij bulo 16 rokiv a jomu 41 Ale dyadko knyaz Milosh kategorichno vidmovivsya davati svoyu zgodu na odruzhennya cherez riznicyu u religijnih poglyadah molodih U 1839 roci Antan Mihanovich pokidaye Serbiyu ta nikoli bilshe ne bachitsya z Ankoyu U 1840 roci vin napisav virsh pro Anku pid nazvoyu kam yana Diva horv Kamena djeva i yakij buv opublikovanij v 1844 roci v ilirske Danika Anka Obrenovic Konstatinovic jpg Encyclopaedia Granat vol 28 ed7 191x pdfShlyubPrincesa Anka U 1842 roci Anka vijshla zamizh za Oleksandra Konstantinovich sina Potishu Konstantinovich Vid nogo vona narodila dvoh ditej Polkovnik Oleksandr Konstantinovich pomer u 1914 Katerina Konstantinovich 1848 1910 U 1860 roci vona zasnuvala odin z pershih serbskih saloniv v yiyi budinku Cej filosofsko literaturnij gurtok silno vplinuv na duhovne vidrodzhennya serbskogo suspilstva u 1860 h rokah Anka zaproshuvala najvidatnishih misteckih ta intelektualnih zhinok v Belgradi a takozh druzhin inozemnih diplomativ v yiyi znamenitij salon v yakomu zvuchali muzichni vistupi razom z literaturnimi vechorami ta chitannyam serbskih francuzkih nimeckih ta italijskih virshiv Takozh vidbuvalisya diskusiyi pro politiku ta potochni spravi Cherez deyakij chas pislya smerti cholovika Princesa Anka i yiyi dochka Katerina buli zaprosheni yiyi dvoyuridnim bratom knyazem Mihajlom zhiti pri korolivskomu dvori VbivstvoPislya smerti knyazya Milosha u veresni 1860 jogo yedinij ucililij sin i dvoyuridnij brat Anki knyaz Mihajlo povernuvsya do Serbiyi vdruge pislya togo yak buv skinutij v 1842 r Oleksandom Karageorgiyevichem Mihajla opisuvali yak rozumnu i kulturnu lyudinu a takozh najbilsh osvichenu z serbskih praviteliv Dochka Anki Katerina bula jogo kohankoyu yaka plekala nadiyi koli nebud stati jogo druzhinoyu adzhe na toj chas Mihajlo buv u shlyubi z grafineyu Yuliyeyu Hunyadi Vona bula bezditna i knyaz Mihajlo pochav rozglyadati rozluchennya z metoyu odruzhennya z Katerinoyu Konstantinovich 10 chervnya 1868 roku Mihajlo razom z Katerinoyu ta yiyi matir yu proyizhdzhav na kareti cherez park sho znahoditsya poblizu jogo rezidenciyi na okrayini Belgrada same todi bulo vchineno vbivstvo V parku z yavilisya Kosta ta Pavlo Radovanovichi v oficijnih chornih kostyumah ta zaryadzhenimi rushnicyami Kosta pidijshov do kareti i knyaz jogo vpiznav pered smertyu Mihajlo ta Anka pomerli na misci Katerina bula tyazhko poranena Chutki shodo vbivstva Mihajla ne vshuhayut i dosi ye navit dumka pro te sho do vbivstva bula prichetna dinastiya Karageorgiyevichiv ale dana dumka niyak dovedena ne bula Pislya nespodivanoyi smerti Mihajla Obrenovicha vid ruk zmovnikiv yakih za oficijnoyu versiyeyu sponukali ne politichni a privatni motivi traven 1868 r knyazem Serbiyi stav onuk Yevrema Obrenovicha brata Milosha Milan kotromu na toj chas vipovnilosya tilki chotirnadcyat rokiv Milana vihodyachi z vlasnih interesiv priviv do vladi togochasnij ministr oboroni Milivoye Petrovich Blaznavac yakij razom iz Jovanom Ristichem i Jovanom Gavrilovichem uvijshov do skladu vidnovlenogo Namisnictva organu de v 1869 1872 rr zoseredzhuvalisya realni vazheli upravlinnya derzhavoyu Namisnictvo ne nabulo populyarnosti v narodi U galuzi zovnishnopolitichnih vidnosin jogo diyalnist takozh ne bula plidnoyu mizhnarodnij prestizh Serbiyi pislya smerti knyazya Mihajla pomitno pidupav uskladnilisya vidnosini z Bolgariyeyu u zv yazku z likvidaciyeyu Serbskoyi patriarhiyi v misti Pech pogirshilasya situaciya na pivdenno serbskih zemlyah Chi ne yedinim zdobutkom Namisnictva stalo prijnyattya novoyi Konstituciyi v chervni 1869 r zgidno z yakoyu Serbiya progoloshuvalasya konstitucijnoyu monarhiyeyu Upershe zaprovadzhuvalasya postijno diyucha Skupshina yiyi rol u politichnomu zhitti krayini zrostala Tri chverti skladu Skupshini stanovili narodni poslanci chvert deputativ priznachav knyaz Stvoryuvalasya she odna derzhavna instituciya Derzhavna Rada yakij nadavalisya pevni funkciyi administrativnogo sudu ta verhnoyi palati parlamentu Uhvalennya konstituciyi oznachalo bezumovnij krok vpered prote yiyi gostro kritikuvali za nedostatnyu liberalnist Div takozhObrenovichiPrimitkiLundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Hawkesworth pp 100 101 Vucetic Radina The Emancipation of Women in Interwar Belgrade and theCvijeta ZuzoricSociety an essay Google a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Citation title Shablon Citation citation a Cite maye pustij nevidomij parametr 1 dovidka The Esoteric Curiosa A Right Royal Balkan Debacle Mirko and Natalia a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Citation title Shablon Citation citation a Cite maye pustij nevidomij parametr 1 dovidka Hawkesworth p 100 Hawkesworth p 101 Tomasovic Mirko 20 bereznya 2003 Vijenac Croatian Matica hrvatska Arhiv originalu za 1 zhovtnya 2011 Procitovano 17 chervnya 2010 Cox John K 2002 Google The History of Serbia p 47 Westport Connecticut Greenwood Press ISBN 0 313 31290 7PosilannyaHawkesworth Celia 2000 Voices in the shadows women and verbal art in Serbia and Bosnia Google Books Budapest Central European University Press 1977 The Fall of Eagles New York Crown Publishers Inc