Андрій Васильович Квасов 1720 після 1770 визначний російський та український архітектор середини XVIII століття У Царськ

Андрій Васильович Квасов (1720? — після 1770) — визначний російський та український архітектор середини XVIII століття. У Царському Селі будував Великий Царськосільський палац.

Андрій Васильович Квасов
Андрій Васильович Квасов
Народження	1720(1720)
Смерть	1770(1770)
Країна	Російська імперія
Діяльність	архітектор, містобудівник
Праця в містах	Козелець, Глухів, Пушкін
Архітектурний стиль	архітектура бароко
Найважливіші споруди	Великий Царськосільський палац у Пушкіні
Брати, сестри	Квасов Олексій Васильович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Квасов.

В Україні відомі його споруди в Козельці, Батурині, та Глухові.

Маловідома біографія

Архітектор належить до діячів з маловідомою дотепер біографією. Не встановлено точно місяць і рік народження, дата смерті.

В 1755, коли архітектор Квасов жив на українських землях, його звинувачували в покритті російських солдатів, що зґвалтували сестру одного з козаків Київської сотні. В історичному архіві Києва досі зберігається «Справа про передачу на розгляд Київської полкової канцелярії скарги козака Козелецької сотні Київського полку Андрія Корсуна на капітана і архітектора Квасова за покриття солдатів, які по-звірячому згвалтували сестру Корсуна» (фонд №51, опис №1, справа №1428).

Він сформував першу українську архітектурну школу, котру можна назвати Глухівською. За проектами Андрія Квасова протягом 1766—1769 рр. було споруджено дві нові муровані брами в Глухові — Київську і Московську. Останньою його роботою був Собор Різдва Богородиці в Козельці.

З архівних джерел відомо щонайменше про двох учнів архітектора. Навички будівничого у Квасова опановували

Мосципанов Максим Климентович (1745 ? — початок 1800)
Федір Савич.

З архітектурною і керівною діяльністю М. К. Мосципанова пов'язують створення відомого своїм складним розплануванням палацу Рум'янцева в садибі Вишеньки та первісний палац в садибі Качанівка (за проектом Карла Бланка). Архітектура погано забезпечувала фінансами будівничих наприкінці 18 ст. Обидва учні А. Квасова були вимушені покинути її і займатися — Мосципанов заробляв військовою та громадянською службою, а Ф. Савич був примушений служити канцеряристом в Глухові через бідність і неспроможність завершити освіту в Москві чи Петербурзі.

Київська брама міської фортеці в Глухові

Будівлі, пов'язані з Квасовим

Учнем М. Земцова — на будівництві Анненгофа і Лефортовського палацу в Москві
Разом з Чевакінським та Растреллі — на будівництві Великого Царскосільського палацу
Троїцький собор та дзвіниця у Глухові (зруйновані)
Церква Спаса на Сінній площі, Санкт-Петербург (зруйнована)
Палац канцлера (перебудований)
Палац для Олексія Разумовського, садиба Гостилиці, (зруйнований)
Палац для О. Разумовського, Козелець, (зруйнований)
Палац для О. Разумовського, Глухів, (зруйнований)
Палац для Кирила Разумовського, Батурин, (зруйнований в 19 ст, реставрація-відновлена на початку 21 ст.)
Генеральний план міста Батурин
Собор Різдва Богородиці, Козелець
Фортечні брами міста Глухів: Московська та Київська

Примітки

. Офіційний сайт ЦДІАУК. Архів оригіналу за 2 Березня 2021. Процитовано 10 Лютого 2021.

Джерела

История искусства народов СССР, М, 1976,глава «Искусство Украины». (рос.)
Всеобщая история искусств, т 4,М, 1963, глава «Искусство Украины». (рос.)

Див. також

Митці і маєтки України

[1] . Офіційний сайт ЦДІАУК. Архів оригіналу за 2 Березня 2021. Процитовано 10 Лютого 2021.