Андріа (Андрій) Мелітонович Баланчива́дзе (1 червня 1906, Санкт-Петербург — 28 квітня 1992, Тбілісі) — грузинський радянський композитор і музичний педагог; почесний голова Грузинського музично-хореографічного товариства з 1957 року. Депутат Верховної Ради Грузинської РСР 1—5 скликань, депутат Верховної Ради СРСР 8-го скликання.
Андріа Баланчивадзе | |
---|---|
груз. ანდრია ბალანჩივაძე | |
Основна інформація | |
Повне ім'я | груз. ანდრია ბალანჩივაძე |
Дата народження | 19 травня (1 червня) 1906 |
Місце народження | Санкт-Петербург, Російська імперія[1] |
Дата смерті | 28 квітня 1992[2][3] (85 років) |
Місце смерті | Тбілісі, Грузія |
Поховання | Дідубійський пантеон |
Громадянство | Російська імперія СРСР Грузія |
Професії | композитор, музичний педагог, політик, піаніст, кінокомпозитор |
Освіта | Тбіліська державна консерваторія (1927) і Санкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова (1931) |
Вчителі | Іпполітов-Іванов Михайло Михайлович, d, d, Айсберг Ілля Семенович, Житомирський Олександр Матвійович і Юдіна Марія Веніамінівна |
Відомі учні | d, d, d, Шаверзашвілі Олександр Васильович і d |
Інструменти | фортепіано |
Жанри | театральна музика і симфонічна музика |
Членство | Спілка композиторів СРСР |
Заклад | Тбіліська державна консерваторія |
Нагороди | |
Вчене звання | професор |
Батько | Мелітон Баланчивадзе |
Брати, сестри | Джордж Баланчин |
Життєпис
Народився 19 травня [1 червня] 1906 року в місті Санкт-Петербурзі (нині Росія). Син композитора Мелітона Баланчивадзе. Грузин. 1927 року закінчив Тифліську консерваторію, де навчався по класах композиції у Михайла Іпполітова-Іванова, , та фортепіано у Іллі Айсберга; в 1931 році — Ленінградську консерваторію, де навчався по класах композиції у Олександра Житомирського та фортепіано у Марії Юдіної.
У 1931—1934 роках — композитор і музичний керівник Театру робітничої молоді, водночас у 1931—1933 роках — композитор і музичний керівник Грузинського драматичного театру. З 1935 року викладав у Тбіліській консерваторії (з 1942 року — професор, з 1962 року — завідувач кафедри композиції). Серед учнів: , , , , , Олександр Шаверзашвілі, , . Водночас у 1941—1948 роках очолював Державний симфонічний оркестр Грузинської РСР.
У 1957—1991 роках — член правління Спілки композиторів СРСР, водночас з 1953 року голова, у 1956—1961 роках та у 1968—1973 роках — перший секретар правління Спілки композиторів Грузинської РСР.
Помер в Тбілісі 28 квітня 1992 року. Похований в Тбілісі на Дідубійському пантеоні.
Творчість
Автор:
- першого грузинського балету «Серце гір», балетів «Рубінові зірки» (1950), «Сторінки життя» (1961), «Мцирі» (1964);
- опер «Арсен» (не закінчена), комічної опери «Щастя» (нова редакція — «Мзія», 1950);
- музики до вистав у Театрі імені Шота Руставелі, у тому числі «Король Лір» Вільяма Шекспіра, «Герой Крцанісі» Сандро Шаншіашвілі, «Три товстуни» Юрія Олеші та інших (всього понад 40);
- симфонічних картин, у тому числі «Крцаніська битва» (1943), «Море» (1952), «Дніпро» (1955);
- 2-х симфоній, 4-х фортепіанних концертів, камерних та інструментальних творів, а також музики для кінофільмів (близько 20).
Відзнаки
- Нагороджений орденами: «Знак Пошани» (24 лютого 1941), чотирма Трудового Червоного Прапора (14 квітня 1944; 24 лютого 1946; 2 квітня 1966; 2 липня 1971), Леніна (17 квітня 1958), Дружби народів (6 серпня 1976);
- Нагороджений медалями: «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.», «За трудову доблесть» (1953), «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» (1970), «Ветеран праці»;
- Почесний громадянин Тбілісі (1981);
- Герой Соціалістичної Праці (Указ Президії Верховної Ради СРСР від 31 травня 1986 року; за великі заслуги в розвитку радянського музичного мистецтва та у зв'язку з 80-річчям із дня народження; орден Леніна № 433947, медаль «Серп і Молот» № 20690);
- (1941);
- Народний артист Грузинської РСР (1957);
- (1963);
- (1967);
- Народний артист СРСР (1968);
- премії
- Сталінська премія II ступеня (1946; за 2-гу симфонію);
- Сталінська премія I ступеня (1947; за 2-й фортепіанний концерт);
- (1969).
Виноски
- 1-ша редакція під назвою «Мзечабуки» — 1936, Тбіліський театр опери та балету; 2-га редакція — 1938, Ленінградський театр опери та балету.
- Використана музика балету «Рубінові зірки»; Большой театр.
- За однойменною поемою Михайла Лермонтова; Грузинський театр опери та балету.
- Поставлена у Тбіліському театрі опери та балету.
Примітки
- Баланчивадзе Андрей Мелитонович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- SNAC — 2010.
- Musicalics
- Музыкальная энциклопедия, 1973.
- Большая советская энциклопедия та 1969—1978.
- Балет, 1981.
- Баланчивадзе Андрей Мелитонович / Герои страны. (рос.)
- Андрій Баланчивадзе / Біографічний словник Грузії. (груз.)
- Театральная энциклопедия, 1961, с. 383.
- Андрей Баланчивадзе / kino-teatr.ru. (рос.)
- Гордость нашего города. (рос.)
- Театральная энциклопедия, 1961, с. 382.
Література
- Н. Э.. Баланчивадзе, Андрей Мелитонович // / Главный редактор: С. С. Мокульский. — Москва : Государственное научное издательство «Советская энциклопедия», 1961. — Т. 1 А—Глобус. — Ствп. 382—383. (рос.);
- Баланчивадзе Андрей Мелитонович // Большая советская энциклопедия : у 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).;
- . Баланчивадзе Андрей Мелитонович // А — Гонг : ( )[рос.]. — М. : Советская энциклопедия : Советский композитор, 1973. — Ствп. 292. — (Энциклопедии. Словари. Справочники : Музыкальная энциклопедия : [в 6 т.] / гл. ред. Ю. В. Келдыш ; 1973—1982, т. 1). (рос.);
- Баланчивадзе Андрій Мелітонович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1977. — Т. 1 : А — Борона. — 542, [2] с., [38] арк. іл. : іл., табл., портр., карти с.;
- . Баланчивадзе Андрей Мелитонович // Балет : энциклопедия / головний редактор Ю. М. Григорович. — Москва : «Советская энциклопедия», 1981. — С. 40 .(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Andria Andrij Melitonovich Balanchiva dze 1 chervnya 1906 Sankt Peterburg 28 kvitnya 1992 Tbilisi gruzinskij radyanskij kompozitor i muzichnij pedagog pochesnij golova Gruzinskogo muzichno horeografichnogo tovaristva z 1957 roku Deputat Verhovnoyi Radi Gruzinskoyi RSR 1 5 sklikan deputat Verhovnoyi Radi SRSR 8 go sklikannya Andria Balanchivadzegruz ანდრია ბალანჩივაძეZobrazhennyaOsnovna informaciyaPovne im yagruz ანდრია ბალანჩივაძეData narodzhennya19 travnya 1 chervnya 1906Misce narodzhennyaSankt Peterburg Rosijska imperiya 1 Data smerti28 kvitnya 1992 1992 04 28 2 3 85 rokiv Misce smertiTbilisi GruziyaPohovannyaDidubijskij panteonGromadyanstvo Rosijska imperiya SRSR GruziyaProfesiyikompozitor muzichnij pedagog politik pianist kinokompozitorOsvitaTbiliska derzhavna konservatoriya 1927 i Sankt Peterburzka derzhavna konservatoriya imeni Mikoli Rimskogo Korsakova 1931 VchiteliIppolitov Ivanov Mihajlo Mihajlovich d d Ajsberg Illya Semenovich Zhitomirskij Oleksandr Matvijovich i Yudina Mariya VeniaminivnaVidomi uchnid d d Shaverzashvili Oleksandr Vasilovich i dInstrumentifortepianoZhanriteatralna muzika i simfonichna muzikaChlenstvoSpilka kompozitoriv SRSRZakladTbiliska derzhavna konservatoriyaNagorodiNarodnij artist Gruzinskoyi RSR 1957 d 1941 d 1969 Pochesnij gromadyanin Tbilisi d 1981 d dVchene zvannyaprofesorBatkoMeliton BalanchivadzeBrati sestriDzhordzh BalanchinZhittyepisNarodivsya 19 travnya 1 chervnya 1906 19060601 roku v misti Sankt Peterburzi nini Rosiya Sin kompozitora Melitona Balanchivadze Gruzin 1927 roku zakinchiv Tiflisku konservatoriyu de navchavsya po klasah kompoziciyi u Mihajla Ippolitova Ivanova ta fortepiano u Illi Ajsberga v 1931 roci Leningradsku konservatoriyu de navchavsya po klasah kompoziciyi u Oleksandra Zhitomirskogo ta fortepiano u Mariyi Yudinoyi U 1931 1934 rokah kompozitor i muzichnij kerivnik Teatru robitnichoyi molodi vodnochas u 1931 1933 rokah kompozitor i muzichnij kerivnik Gruzinskogo dramatichnogo teatru Z 1935 roku vikladav u Tbiliskij konservatoriyi z 1942 roku profesor z 1962 roku zaviduvach kafedri kompoziciyi Sered uchniv Oleksandr Shaverzashvili Vodnochas u 1941 1948 rokah ocholyuvav Derzhavnij simfonichnij orkestr Gruzinskoyi RSR U 1957 1991 rokah chlen pravlinnya Spilki kompozitoriv SRSR vodnochas z 1953 roku golova u 1956 1961 rokah ta u 1968 1973 rokah pershij sekretar pravlinnya Spilki kompozitoriv Gruzinskoyi RSR Pomer v Tbilisi 28 kvitnya 1992 roku Pohovanij v Tbilisi na Didubijskomu panteoni TvorchistAvtor pershogo gruzinskogo baletu Serce gir baletiv Rubinovi zirki 1950 Storinki zhittya 1961 Mciri 1964 oper Arsen ne zakinchena komichnoyi operi Shastya nova redakciya Mziya 1950 muziki do vistav u Teatri imeni Shota Rustaveli u tomu chisli Korol Lir Vilyama Shekspira Geroj Krcanisi Sandro Shanshiashvili Tri tovstuni Yuriya Oleshi ta inshih vsogo ponad 40 simfonichnih kartin u tomu chisli Krcaniska bitva 1943 More 1952 Dnipro 1955 2 h simfonij 4 h fortepiannih koncertiv kamernih ta instrumentalnih tvoriv a takozh muziki dlya kinofilmiv blizko 20 VidznakiNagorodzhenij ordenami Znak Poshani 24 lyutogo 1941 chotirma Trudovogo Chervonogo Prapora 14 kvitnya 1944 24 lyutogo 1946 2 kvitnya 1966 2 lipnya 1971 Lenina 17 kvitnya 1958 Druzhbi narodiv 6 serpnya 1976 Nagorodzhenij medalyami Za doblesnu pracyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr Za trudovu doblest 1953 V oznamenuvannya 100 richchya z dnya narodzhennya Volodimira Illicha Lenina 1970 Veteran praci Pochesnij gromadyanin Tbilisi 1981 Geroj Socialistichnoyi Praci Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 31 travnya 1986 roku za veliki zaslugi v rozvitku radyanskogo muzichnogo mistectva ta u zv yazku z 80 richchyam iz dnya narodzhennya orden Lenina 433947 medal Serp i Molot 20690 pochesni zvannya 1941 Narodnij artist Gruzinskoyi RSR 1957 1963 1967 Narodnij artist SRSR 1968 premiyi Stalinska premiya II stupenya 1946 za 2 gu simfoniyu Stalinska premiya I stupenya 1947 za 2 j fortepiannij koncert 1969 Vinoski1 sha redakciya pid nazvoyu Mzechabuki 1936 Tbiliskij teatr operi ta baletu 2 ga redakciya 1938 Leningradskij teatr operi ta baletu Vikoristana muzika baletu Rubinovi zirki Bolshoj teatr Za odnojmennoyu poemoyu Mihajla Lermontova Gruzinskij teatr operi ta baletu Postavlena u Tbiliskomu teatri operi ta baletu PrimitkiBalanchivadze Andrej Melitonovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorova 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 SNAC 2010 d Track Q29861311 Musicalics d Track Q63484499 Muzykalnaya enciklopediya 1973 Bolshaya sovetskaya enciklopediya ta 1969 1978 Balet 1981 Balanchivadze Andrej Melitonovich Geroi strany ros Andrij Balanchivadze Biografichnij slovnik Gruziyi gruz Teatralnaya enciklopediya 1961 s 383 Andrej Balanchivadze kino teatr ru ros Gordost nashego goroda ros Teatralnaya enciklopediya 1961 s 382 LiteraturaN E Balanchivadze Andrej Melitonovich Glavnyj redaktor S S Mokulskij Moskva Gosudarstvennoe nauchnoe izdatelstvo Sovetskaya enciklopediya 1961 T 1 A Globus Stvp 382 383 ros Balanchivadze Andrej Melitonovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya u 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Balanchivadze Andrej Melitonovich A Gong ros M Sovetskaya enciklopediya Sovetskij kompozitor 1973 Stvp 292 Enciklopedii Slovari Spravochniki Muzykalnaya enciklopediya v 6 t gl red Yu V Keldysh 1973 1982 t 1 ros Balanchivadze Andrij Melitonovich Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1977 T 1 A Borona 542 2 s 38 ark il il tabl portr karti s Balanchivadze Andrej Melitonovich Balet enciklopediya golovnij redaktor Yu M Grigorovich Moskva Sovetskaya enciklopediya 1981 S 40 ros