Андрена червоноплямиста | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Andrena stigmatica Morawitz, 1895 | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Андрена червоноплямиста (Andrena stigmatica) — вид комах з родини Andrenidae. Один із 65 видів голарктичного підроду Melandrena всесвітньо поширеного роду Andrena (близько 1500 видів). Один зі 170 видів роду у фауні України. Має значення як запилювач різних видів черсакових. Вид занесений до Червоної книги України.
Морфологічні ознаки
Самиця завдовжки 14—15 мм. Голова, груди, ноги й останні тергуми черевця, починаючи з 4, чорні. Шпори всіх ніг і перші три тергуми червонуваті, їх вершинні частини напівпрозорі, боки 2 тергуму мають по одній чорній плямі. Крила прозорі, по краю злегка затемнені. Жилки крил (крім костальної) червонуваті. Лицьова й нижня частина голови, скроні покриті густими чорно-коричневими волосками. Потилиця й тім'я опушене жовтуватими волосками. Щиток і щитик опушені довгими червонуватими волосками. Проміжний сегмент (крім серединного поля) опушений ще більш довгими жовтуватими волосками. Тергуми з 1 по 4 опушені коротшими жовтуватими волосками, більш густими на боках. На 4 тергумі помітна домішка довгих чорних волосків. Такими ж довгими чорними волосками повністю покриті 5-й і 6-й тергуми. Самець дуже подібний до самиці, але більш витончений. Скроні короткі. Вусики значно довші, доходять до задньощитика. Пунктирування щитка й щитика густіше, непунктироване поле в центрі займає меншу площу. Дорсальний зубець гонококсиду геніталій самця виражений слабко. Забарвлення, як у самиці, край 6 й 7 тергуми покриті короткими густими прилягаючими одне до одного коричневими волосками. Самці завдовжки 12—13 мм.
Поширення
Дуже рідкісний вид, відомий лише за першоописом самиць із Туркменістану та знайдений в Ірані й у Криму, де залишився лише в Опукському, Карадазькому, Казантипському ПЗ та околицях м. Сімферополя.
Особливості біології
Літає наприкінці літа та початку осені. Гніздування невідоме. Антофіл, живиться нектаром та пилком рослин, приурочений до квітів родини черсакові (Dipsacaceae), зокрема головачки уральської (), та кримського ендеміка — скабіози кримської (). Особливості поширення виду цікаві для зоогеографічних досліджень.
Загрози та охорона
Чисельність знижується через різке зменшення кількості кормових рослин — головачок і скабіози.
Охороняється в Опукському, Карадазькому та Казантипському ПЗ. Необхідно створити заказники в інших місцях мешкання виду та охороняти його кормові рослини.
Посилання
- Червона книга України [ 3 грудня 2013 у Wayback Machine.]
- Kemp, J.R., Michez, D., Nieto, A., Patiny, S., Radchenko, V. & Roberts, S. (2013). . The IUCN. Архів оригіналу за 23 червня 2020. Процитовано 21.06.2020. (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Andrena chervonoplyamista Ohoronnij status Pid zagrozoyu zniknennya MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Chlenistonogi Arthropoda Klas Komahi Insecta Ryad Peretinchastokrili Hymenoptera Rodina Andrenidae Rid Vid Andrena chervonoplyamista Binomialna nazva Andrena stigmatica Morawitz 1895 Posilannya Vikividi Andrena stigmatica EOL 2747910 ITIS 752962 Andrena chervonoplyamista Andrena stigmatica vid komah z rodini Andrenidae Odin iz 65 vidiv golarktichnogo pidrodu Melandrena vsesvitno poshirenogo rodu Andrena blizko 1500 vidiv Odin zi 170 vidiv rodu u fauni Ukrayini Maye znachennya yak zapilyuvach riznih vidiv chersakovih Vid zanesenij do Chervonoyi knigi Ukrayini Morfologichni oznakiSamicya zavdovzhki 14 15 mm Golova grudi nogi j ostanni tergumi cherevcya pochinayuchi z 4 chorni Shpori vsih nig i pershi tri tergumi chervonuvati yih vershinni chastini napivprozori boki 2 tergumu mayut po odnij chornij plyami Krila prozori po krayu zlegka zatemneni Zhilki kril krim kostalnoyi chervonuvati Licova j nizhnya chastina golovi skroni pokriti gustimi chorno korichnevimi voloskami Potilicya j tim ya opushene zhovtuvatimi voloskami Shitok i shitik opusheni dovgimi chervonuvatimi voloskami Promizhnij segment krim seredinnogo polya opushenij she bilsh dovgimi zhovtuvatimi voloskami Tergumi z 1 po 4 opusheni korotshimi zhovtuvatimi voloskami bilsh gustimi na bokah Na 4 tergumi pomitna domishka dovgih chornih voloskiv Takimi zh dovgimi chornimi voloskami povnistyu pokriti 5 j i 6 j tergumi Samec duzhe podibnij do samici ale bilsh vitonchenij Skroni korotki Vusiki znachno dovshi dohodyat do zadnoshitika Punktiruvannya shitka j shitika gustishe nepunktirovane pole v centri zajmaye menshu ploshu Dorsalnij zubec gonokoksidu genitalij samcya virazhenij slabko Zabarvlennya yak u samici kraj 6 j 7 tergumi pokriti korotkimi gustimi prilyagayuchimi odne do odnogo korichnevimi voloskami Samci zavdovzhki 12 13 mm PoshirennyaDuzhe ridkisnij vid vidomij lishe za pershoopisom samic iz Turkmenistanu ta znajdenij v Irani j u Krimu de zalishivsya lishe v Opukskomu Karadazkomu Kazantipskomu PZ ta okolicyah m Simferopolya Osoblivosti biologiyiLitaye naprikinci lita ta pochatku oseni Gnizduvannya nevidome Antofil zhivitsya nektarom ta pilkom roslin priurochenij do kvitiv rodini chersakovi Dipsacaceae zokrema golovachki uralskoyi ta krimskogo endemika skabiozi krimskoyi Osoblivosti poshirennya vidu cikavi dlya zoogeografichnih doslidzhen Zagrozi ta ohoronaChiselnist znizhuyetsya cherez rizke zmenshennya kilkosti kormovih roslin golovachok i skabiozi Ohoronyayetsya v Opukskomu Karadazkomu ta Kazantipskomu PZ Neobhidno stvoriti zakazniki v inshih miscyah meshkannya vidu ta ohoronyati jogo kormovi roslini PosilannyaChervona kniga Ukrayini 3 grudnya 2013 u Wayback Machine Kemp J R Michez D Nieto A Patiny S Radchenko V amp Roberts S 2013 The IUCN Arhiv originalu za 23 chervnya 2020 Procitovano 21 06 2020 angl