Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Андрей Мрий справжнє ім я Андрэй Шашалевіч 13 вересня 1893 с Палуж Чериковський повіт Могильовська губернія Російська ім

Андрей Мрий

Андрей Мрий

Андрей Мрий (справжнє ім'я Андрэй Шашалевіч; 13 вересня 1893, с. Палуж, Чериковський повіт, Могильовська губернія, Російська імперія (нині — Могильовська область, Білорусь) — 8 жовтня 1943, Мурманська область, РСФСР) — білоруський прозаїк, журналіст.

Андрей Мрий
Андрэй Мрый
image
Ім'я при народженніАндрэй Шашалевіч
ПсевдонімАндрэй Мрый
Народився1 (13) вересня 1893
с. Палуж, Чериківський повіт, Могильовська губернія, Російська імперія (нині — Могильовська область, Білорусь)
Помер8 жовтня 1943(1943-10-08) (50 років)
Мурманська область, РСФСР
ГромадянствоБілорусь
Національністьбілорус
Діяльністьписьменник, журналіст
Сфера роботилітература[1] і журналістика[1]
Alma materКиївська духовна академія, Могилевська духовна семінарія
Закладd, Q13033363? і Звязда
Мова творівбілоруська
ЧленствоУзвышша
Брати, сестриВасиль Шашалевич
УчасникПерша світова війна
Сайт: [1], [2]
image Андрей Мрий у Вікісховищі

Біографія

Народився в селі Палуж, за іншими відомостями в селі Довгавичі Чериківського повіту Могилевської губернії, нині — Краснопільський район. Брат драматурга Василя Шашалевича. Походив з родини волосного писаря Антона і Єфросинії Шашалевичів.. В родині було п'ятеро дітей: Антоніна, Андрей, Анастасія, Василь, Оксинья. Бацька пісьменьніка памёр у 1902 годзеі мати залишилася одна з п'ятьма дітьми (молодшій доньці було 2 роки). Мати робила все, щоб вивчити дітейМаленький Андрій рано полюбив музику, навчився грати на віолончелі і разом з братом не раз давав концерти для односельців . Василь Шашалевич, брат Андрія, відомий білоруський драматург, автор ряду оригінальних, сміливих за задумом п'єс, розділив трагічну долю брата, був засуджений в 1936 році й загинув у ГУЛАГу у 1941 році заживо згорів у Томасінглагері.

Закінчив духовне училище і Могилевську духовну семінарію (1914). Продовжував навчання в Київській духовній академії. З третього курсу (1916) мобілізований в школу прапорщиків. Через 4 місяці відправлений на фронт в 94-й Єнисейський полк. З 1918 до 1921 року в армії, командир роти. Однак його військова кар'єра досить швидко закінчилася. Мрий захворів на тиф і після хвороби був направлений на Західний фронт, звідки в 1921 був демобілізований. У 1921–1926 рр. вчителював у містечку Краснопілля (викладав історію і французьку мову).

У 1923 році молодий учитель історії разом з братом і зятем створюють перший в районі народний театр. На його пробудження як особистості, громадянина, патріота, а потім і письменника найбільший вплив зробило укрупнення Білорусі, в результаті чого республіці в 1924 році були повернені переважно етнічно білоруські території колишніх Вітебської і Могильовської губерній. Серед приєднаних територій було і Краснопілля. Це дало поштовх творчим силам, пробудило у людей потяг до рідної мови, культури, історії. У той же час Мрий активно включається в краєзнавчу роботу, якою тоді була охоплена вся республіка, і починає співпрацювати з журналом «Наш край» — органом центрального бюро краєзнавства . У 1926 році письменник переїхав до Мінська, де почав працювати інструктором в Центральному бюро краєзнавства. У літературній столиці він застав досить напружену обстановку у зв'язку з розколом літературного об'єднання «Маладняк».

26 травня 1929 року на чергових щорічних зборах літературно-мистецького об'єднання «Узвышша» Андрея Мрия, як і його молодшого брата Василя, взяли в члени об'єднання .

У 1934 році Мрий жив у Мінську, де працював у Бюро Краєзнавства, а також в термінологічній комісії. Потым пачаў працаваць у газэце «Звязда».

Репресії

В ніч з 21 на 22 лютого 1934 року в Мінську за адресою Столбцовський провулок, будинок 6, кв. 1 Андрей Мрий був заарештований. Під час арешту були присутні дружина Софія Зикова, і діти - Юрій (5 років) і Артур (3 роки).

26 березня 1934 року засуджений «трійкою» на 5 років позбавлення волі і етапований в Карагандинський ВТТ. Після подачі апеляції Генеральному прокурору СРСР 21 листопада 1934 року термін позбавлення волі змінений: три роки заслання у Вологду, потім у Вельськ, де працював бухгалтером на грудень 1937 року. На початку 1938 року приїхав у Мурманськ, вчителював у одній з середніх шкіл.

Знову заарештований 2 червня 1940 року за новим обвинуваченням «за участь в антирадянській організації». Засуджений (через десять днів) на 5 років позбавлення волі. Покарання відбував у Караганді, у Вологодській і Мурманській областях. На засланні продовжував літературну діяльність, написав роман з табірного життя «Живий дім». 1 березня 1943 року медичною комісією визнаний інвалідом і відправлений вмирати додому. Помер в Мурманській області. За деякими відомостями убитий рецидивістами в потязі. Реабілітований 6 січня 1961 року.

Творчість

image
Нотатки Самсона Самасуя, видані 1953, Мюнхен

Публікувався з 1924 року. З родичами створив у Краснопіллі театр; видавав рукописний журнал «Пралеска». Збирав народну лексику, надсилав її в словникову комісію Інбелкульту. В серпні 1926 року виїхав до Мінська, де на пропозицію Змітрока Бядулі став співробітником журналу «Наш край», потім інспектором Центрального бюро краєзнавства Білорусі. З 1933 року стильредактором в газеті «Зьвязда». Член літературного об'єднання «Ўзвышша» (з 1929 року; друкувався в однойменному журналі з 1927 року).

У 1929 році написав сатиричний роман «Записки Самсона Самасуя», який був оголошений «злісним пасквілем на радянську дійсність» (повністю опублікований у 1988: Полымя, №1; екранізований у 1990: «Пратарчака жыцьця, або Запіскі Самсона Самасуя»).

Твори

  • Запіскі Самсона Самасуя. — Мюнхэн, 1953.
  • Творы. — Менск, 1993.

Посилання

  • Арыгінальны артыкул[недоступне посилання з серпня 2019]
  • Раман «Запіскі Самсона Самасуя» на «Беларускай Палічцы» [ 4 березня 2019 у Wayback Machine.]

Література

  • Бугаёў Дз. Дасягнутае і страчанае // Полымя. 1993, №12
  • Васючэнка П. Вяртаньне рамана, або Дзіўнае стварэньне Самасуя // ЛіМ. 1988, 29 красавіка
  • Яго ж. Рэпрэсаваны сьмех: Роздум над лёсам і творчасьцю беларускага савецкага празаіка Андрэя Мрыя // Беларуская мова і літаратура ў школе. 1989, №3
  • Яго ж. Трагедыя пісьменніцкага лёсу // Полымя. 2000, №5
  • Грахоўскі С. Праўдзівыя дакумэнты жыцьця // Полымя. 1988, №1
  • Лецка Я. Празорлівасць мастака // Полымя. 1990, №5
  • Чыгрын І. Андрэй Мрый: спроба сатырычнай прозы // Чыгрын І. Крокі: Проза «Узвышша». — Менск, 1989
  • Маракоў Л. Вядомы пад псэўданімам А.Мрый // Роднае слова. 2001. №9
  • Мішчанчук М. І., Шпакоўскі І. С. Беларуская літаратура ХХ ст.: Вучэб. дапам. — Мн., 2001.
  • Леанід Маракоў. «Андрэй Шашалевіч (А. Мрый)». [ 20 жовтня 2020 у Wayback Machine.] // «Біяграфіі». — Менск: 2012.

Примітки

  1. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  2. Маракоў Л. Вядомы пад псэўданімам А.Мрый // Роднае слова. 2001. №9 С. 97
  3. Васючэнка П. Трагедыя пісьменніцкага лёсу // Полымя. 2000, №5. С. 257
  4. Мішчанчук М. І., Шпакоўскі І. С. Беларуская літаратура ХХ ст.: Вучэб. дапам. — Мн., 2001. С. 181
  5. Лецка Я. Празорлівасць мастака // Полымя. 1990, №5. С. 230
  6. Маракоў Л. Рэпрэсіраваны смех // Беларуская мова і літаратура ў школе. 1989, №3. С. 97
  7. Маракоў Л. Рэпрэсіраваны смех // Беларуская мова і літаратура ў школе. 1989, №3. С. 98
  8. Лецка Я. Празорлівасць мастака // Полымя. 1990, №5. С. 230—231
  9. Васючэнка П. Трагедыя пісьменніцкага лёсу // Полымя. 2000, №5. С. 258
  10. Маракоў Л. Рэпрэсіраваны смех // Беларуская мова і літаратура ў школе. 1989, №3. С. 99
  11. Мішчанчук М. І., Шпакоўскі І. С. Беларуская літаратура ХХ ст.: Вучэб. дапам. — Мн., 2001. С. 185
  12. Лецка Я. Празорлівасць мастака // Полымя. 1990, №5. С. 231
  13. Васючэнка П. Трагедыя пісьменніцкага лёсу // Полымя. 2000, №5. С. 271-272

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Andrej Mrij spravzhnye im ya Andrej Shashalevich 13 veresnya 1893 s Paluzh Cherikovskij povit Mogilovska guberniya Rosijska imperiya nini Mogilovska oblast Bilorus 8 zhovtnya 1943 Murmanska oblast RSFSR biloruskij prozayik zhurnalist Andrej MrijAndrej MryjIm ya pri narodzhenniAndrej ShashalevichPsevdonimAndrej MryjNarodivsya1 13 veresnya 1893 s Paluzh Cherikivskij povit Mogilovska guberniya Rosijska imperiya nini Mogilovska oblast Bilorus Pomer8 zhovtnya 1943 1943 10 08 50 rokiv Murmanska oblast RSFSRGromadyanstvoBilorusNacionalnistbilorusDiyalnistpismennik zhurnalistSfera robotiliteratura 1 i zhurnalistika 1 Alma materKiyivska duhovna akademiya Mogilevska duhovna seminariyaZakladd Q13033363 i ZvyazdaMova tvorivbiloruskaChlenstvoUzvyshshaBrati sestriVasil ShashalevichUchasnikPersha svitova vijnaSajt 1 2 Andrej Mrij u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v seli Paluzh za inshimi vidomostyami v seli Dovgavichi Cherikivskogo povitu Mogilevskoyi guberniyi nini Krasnopilskij rajon Brat dramaturga Vasilya Shashalevicha Pohodiv z rodini volosnogo pisarya Antona i Yefrosiniyi Shashalevichiv V rodini bulo p yatero ditej Antonina Andrej Anastasiya Vasil Oksinya Backa pismennika pamyor u 1902 godzei mati zalishilasya odna z p yatma ditmi molodshij donci bulo 2 roki Mati robila vse shob vivchiti ditejMalenkij Andrij rano polyubiv muziku navchivsya grati na violoncheli i razom z bratom ne raz davav koncerti dlya odnoselciv Vasil Shashalevich brat Andriya vidomij biloruskij dramaturg avtor ryadu originalnih smilivih za zadumom p yes rozdiliv tragichnu dolyu brata buv zasudzhenij v 1936 roci j zaginuv u GULAGu u 1941 roci zazhivo zgoriv u Tomasinglageri Zakinchiv duhovne uchilishe i Mogilevsku duhovnu seminariyu 1914 Prodovzhuvav navchannya v Kiyivskij duhovnij akademiyi Z tretogo kursu 1916 mobilizovanij v shkolu praporshikiv Cherez 4 misyaci vidpravlenij na front v 94 j Yenisejskij polk Z 1918 do 1921 roku v armiyi komandir roti Odnak jogo vijskova kar yera dosit shvidko zakinchilasya Mrij zahvoriv na tif i pislya hvorobi buv napravlenij na Zahidnij front zvidki v 1921 buv demobilizovanij U 1921 1926 rr vchitelyuvav u mistechku Krasnopillya vikladav istoriyu i francuzku movu U 1923 roci molodij uchitel istoriyi razom z bratom i zyatem stvoryuyut pershij v rajoni narodnij teatr Na jogo probudzhennya yak osobistosti gromadyanina patriota a potim i pismennika najbilshij vpliv zrobilo ukrupnennya Bilorusi v rezultati chogo respublici v 1924 roci buli poverneni perevazhno etnichno biloruski teritoriyi kolishnih Vitebskoyi i Mogilovskoyi gubernij Sered priyednanih teritorij bulo i Krasnopillya Ce dalo poshtovh tvorchim silam probudilo u lyudej potyag do ridnoyi movi kulturi istoriyi U toj zhe chas Mrij aktivno vklyuchayetsya v krayeznavchu robotu yakoyu todi bula ohoplena vsya respublika i pochinaye spivpracyuvati z zhurnalom Nash kraj organom centralnogo byuro krayeznavstva U 1926 roci pismennik pereyihav do Minska de pochav pracyuvati instruktorom v Centralnomu byuro krayeznavstva U literaturnij stolici vin zastav dosit napruzhenu obstanovku u zv yazku z rozkolom literaturnogo ob yednannya Maladnyak 26 travnya 1929 roku na chergovih shorichnih zborah literaturno misteckogo ob yednannya Uzvyshsha Andreya Mriya yak i jogo molodshogo brata Vasilya vzyali v chleni ob yednannya U 1934 roci Mrij zhiv u Minsku de pracyuvav u Byuro Krayeznavstva a takozh v terminologichnij komisiyi Potym pachay pracavac u gazece Zvyazda Represiyi V nich z 21 na 22 lyutogo 1934 roku v Minsku za adresoyu Stolbcovskij provulok budinok 6 kv 1 Andrej Mrij buv zaareshtovanij Pid chas areshtu buli prisutni druzhina Sofiya Zikova i diti Yurij 5 rokiv i Artur 3 roki 26 bereznya 1934 roku zasudzhenij trijkoyu na 5 rokiv pozbavlennya voli i etapovanij v Karagandinskij VTT Pislya podachi apelyaciyi Generalnomu prokuroru SRSR 21 listopada 1934 roku termin pozbavlennya voli zminenij tri roki zaslannya u Vologdu potim u Velsk de pracyuvav buhgalterom na gruden 1937 roku Na pochatku 1938 roku priyihav u Murmansk vchitelyuvav u odnij z serednih shkil Znovu zaareshtovanij 2 chervnya 1940 roku za novim obvinuvachennyam za uchast v antiradyanskij organizaciyi Zasudzhenij cherez desyat dniv na 5 rokiv pozbavlennya voli Pokarannya vidbuvav u Karagandi u Vologodskij i Murmanskij oblastyah Na zaslanni prodovzhuvav literaturnu diyalnist napisav roman z tabirnogo zhittya Zhivij dim 1 bereznya 1943 roku medichnoyu komisiyeyu viznanij invalidom i vidpravlenij vmirati dodomu Pomer v Murmanskij oblasti Za deyakimi vidomostyami ubitij recidivistami v potyazi Reabilitovanij 6 sichnya 1961 roku TvorchistNotatki Samsona Samasuya vidani 1953 Myunhen Publikuvavsya z 1924 roku Z rodichami stvoriv u Krasnopilli teatr vidavav rukopisnij zhurnal Praleska Zbirav narodnu leksiku nadsilav yiyi v slovnikovu komisiyu Inbelkultu V serpni 1926 roku viyihav do Minska de na propoziciyu Zmitroka Byaduli stav spivrobitnikom zhurnalu Nash kraj potim inspektorom Centralnogo byuro krayeznavstva Bilorusi Z 1933 roku stilredaktorom v gazeti Zvyazda Chlen literaturnogo ob yednannya Ўzvyshsha z 1929 roku drukuvavsya v odnojmennomu zhurnali z 1927 roku U 1929 roci napisav satirichnij roman Zapiski Samsona Samasuya yakij buv ogoloshenij zlisnim paskvilem na radyansku dijsnist povnistyu opublikovanij u 1988 Polymya 1 ekranizovanij u 1990 Pratarchaka zhyccya abo Zapiski Samsona Samasuya TvoriZapiski Samsona Samasuya Myunhen 1953 Tvory Mensk 1993 PosilannyaAryginalny artykul nedostupne posilannya z serpnya 2019 Raman Zapiski Samsona Samasuya na Belaruskaj Palichcy 4 bereznya 2019 u Wayback Machine LiteraturaBugayoy Dz Dasyagnutae i strachanae Polymya 1993 12 Vasyuchenka P Vyartanne ramana abo Dziynae stvarenne Samasuya LiM 1988 29 krasavika Yago zh Represavany smeh Rozdum nad lyosam i tvorchascyu belaruskaga saveckaga prazaika Andreya Mryya Belaruskaya mova i litaratura y shkole 1989 3 Yago zh Tragedyya pismennickaga lyosu Polymya 2000 5 Grahoyski S Praydzivyya dakumenty zhyccya Polymya 1988 1 Lecka Ya Prazorlivasc mastaka Polymya 1990 5 Chygryn I Andrej Mryj sproba satyrychnaj prozy Chygryn I Kroki Proza Uzvyshsha Mensk 1989 Marakoy L Vyadomy pad pseydanimam A Mryj Rodnae slova 2001 9 Mishchanchuk M I Shpakoyski I S Belaruskaya litaratura HH st Vucheb dapam Mn 2001 Leanid Marakoy Andrej Shashalevich A Mryj 20 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Biyagrafii Mensk 2012 PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Marakoy L Vyadomy pad pseydanimam A Mryj Rodnae slova 2001 9 S 97 Vasyuchenka P Tragedyya pismennickaga lyosu Polymya 2000 5 S 257 Mishchanchuk M I Shpakoyski I S Belaruskaya litaratura HH st Vucheb dapam Mn 2001 S 181 Lecka Ya Prazorlivasc mastaka Polymya 1990 5 S 230 Marakoy L Represiravany smeh Belaruskaya mova i litaratura y shkole 1989 3 S 97 Marakoy L Represiravany smeh Belaruskaya mova i litaratura y shkole 1989 3 S 98 Lecka Ya Prazorlivasc mastaka Polymya 1990 5 S 230 231 Vasyuchenka P Tragedyya pismennickaga lyosu Polymya 2000 5 S 258 Marakoy L Represiravany smeh Belaruskaya mova i litaratura y shkole 1989 3 S 99 Mishchanchuk M I Shpakoyski I S Belaruskaya litaratura HH st Vucheb dapam Mn 2001 S 185 Lecka Ya Prazorlivasc mastaka Polymya 1990 5 S 231 Vasyuchenka P Tragedyya pismennickaga lyosu Polymya 2000 5 S 271 272

Дата публікації:
Топ